Спецможливості
Технології

Правильна посадка картоплі

20.04.2017
2241
Правильна посадка картоплі фото, ілюстрація

Картопля — культура помірного клімату. Вона нормально росте за відносно невисоких середньодобових температур (10…16°С) повітря і ґрунту. Для її вирощування придатні всі ґрунти, за винятком сипких пісків та заболочених і силь­но засолених ділянок. Проте найкращі умови для росту, розвитку й форму­ван­ня високих урожаїв бульб картоплі мають дерново-середньопідзолисті легкі супіщані та суглинкові ґрунти, оптимально забезпечені елементами живлення та вологою.

 

 

За су­час­них умов для ви­ро­щу­ван­ня кар­топлі ре­ко­мен­до­вані п’яти- та чо­ти­рипільні сівозміни з на­си­чен­ням кар­топ­лею 20–25%. У сівозмінах на Поліссі та в Лісо­сте­пу ба­жа­но мак­си­маль­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти посіви проміжних си­де­раль­них куль­тур для по­пов­нен­ня за­пасів ор­ганічної ма­си в ґрунті та змен­шен­ня на­ко­пи­чен­ня бур’янів, шкідників і хво­роб. Для зни­щен­ня дро­тя­ників, насіння жи­та за ви­­сіван­ня як си­де­ра­та під кар­топ­лю об­­роб­ля­ють інсек­ти­ци­да­ми Се­ма­фор 20 ST, 2,5 кг/т, Круїзер 350 FS, 0,3 л/т або Пре­стиж 290 FS, 1 л/т. Ефек­тив­ність та­ко­го спо­со­бу ста­но­вить 95–98 %.

Для Полісся кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми кар­топлі є озимі зер­нові, зер­но­бо­бові та ка­пу­с­тяні куль­ту­ри. У Сте­пу ви­сокі вро­жаї картоплі от­ри­му­ють ли­­­­­ше на зро­шу­ва­них зем­лях. Для вес­ня­но­го садіння до­б­ри­ми по­пе­ред­ни­ка­ми є озимі зер­нові, а для літньо­го по­ле кра­ще три­ма­ти в стані чи­с­то­го па­ру.
Важ­ли­вим мо­мен­том у садінні кар­топлі є підго­тов­ка ґрун­ту, яку роз­по­чи­на­ють з осені. На Поліссі після зби­ран­ня вро­жаю зер­но­вих уда­ють­ся до лу­­щен­ня ґрун­ту на гли­би­ну 10–12 см важ­ки­ми дис­ко­ви­ми бо­ро­на­ми БДВ-6, БДВП-5,5, БДВП-4,2, БРГ-4,2, БДВП-3, БДВ-2 із трак­то­ра­ми кла­су 1,4–5,0 із за­гор­тан­ням подрібне­ної со­ло­ми та вне­сен­ням азот­них до­б­рив роз­­­ки­да­ча­ми МВУ-700, МВУ-900, МВУ-1200 із трак­то­ра­ми кла­су 0,6–3 із нор­мою 100–150 кг/га і ви­­сіва­ють післяж­нивні куль­ту­ри (лю­пин, гірчи­цю білу, редь­ку олій­­­ну). Важкі суг­лин­кові ґрун­ти із се­реднім рівнем за­­бур’я­не­ності орють во­се­ни на зяб, а лег­кі та ма­ло­за­бур’я­нені — на­весні.Картоплесаджалка  Grimme GL 32E у роботі

У лісо­сте­повій та по­су­ш­ливій сте­по­вій зо­нах пе­ре­ва­жа­ють чор­но­зе­ми гли­бокі ма­ло­гу­мусні, опідзо­лені та пів­ден­ні. Во­ни ма­ють спільні ха­рак­те­ри­с­ти­ки — за оп­ти­маль­ної во­ло­гості лег­ко підда­ють­ся об­робітку, а після ін­тен­сив­них літніх дощів за­си­ха­ють, ущільню­ють­ся, ут­во­рю­ю­чи груд­ки та бри­ли.

То­му всі тех­но­логічні опе­рації слід ви­ко­ну­ва­ти своєчас­но, у стислі тер­міни та якісно. Для них існу­ють два ос­новні варіан­ти літньо-осінньої підго­тов­ки ґрун­ту під кар­топ­лю. Пер­ший — без по­­сіву по­укісних і післяж­нив­них си­де­раль­них куль­тур. Після зби­­ран­ня вро­жаю по­пе­ред­ни­ка ґрунт дис­ку­ють, за­гор­та­ю­чи подрібне­ну со­ло­му та після­ж­нивні решт­ки з уне­сен­ням 100–150 кг/га азот­них до­б­рив. Після оран­ки плу­га­ми ПНЯ-3-30, ПНЯ-4-35, ПНЯ-6-42, ППО-5-40, ПОН-4-40, ПОН-7-40, ПЧ-4,5, ПМУ-4-40, ПЛН-3-35 за по­тре­би бо­ро­ну­ють або куль­ти­ву­ють куль­ти­ва­то­ра­ми КР-4,5, КПС-4А, КПСН-4, КНК-4, КНК-6, КУН-5,4 із трак­то­ра­ми кла­су 1,4–5, зни­щу­ю­чи бур’яни й роз­пу­шу­ю­чи ґрунт. Дру­гий — ви­ко­ри­с­тан­ня після­укісних та після­жнив­них по­­­сівів си­де­раль­них куль­тур на зе­ле­не до­б­ри­во.

Спе­цифічним аг­ро­технічним за­хо­дом осінньої підго­тов­ки ґрун­ту під кар­топ­лю на важ­ких ґрун­тах лісо­сте­по­вої та сте­по­вої зон є нарізан­ня гре­бенів. Гре­бені зав­виш­ки 18–20 см наріза­ють пе­ред за­мер­зан­ням ґрун­ту куль­ти­ва­то­ра­ми ОКГ-4, КПУ-3,4, УКР-4,2, УКР-5,6, КОН-2,8 А, AVR Speed Ridger в аг­ре­­гаті з трак­то­ра­ми кла­су 1,4–2, об­лад­на­ни­ми підгор­та­ча­ми.

По­тре­бу кар­топлі в по­жив­них ре­­чо­ви­нах повністю за­без­пе­чу­ють шля­­­хом поєднан­ня ор­ганічних і мі­­­­­­не­­­­­раль­них до­б­рив. Так, на дер­но­во-під­зо­ли­с­тих супіща­них ґрун­тах Полісся із се­реднім по­каз­ни­ком за­без­пе­че­ності ру­хо­ми­ми фор­ма­ми фо­с­фо­ру та обмінно­го калію оп­ти­маль­ни­ми нор­ма­ми вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив уроз­­­кид є N90–120Р90К120–150 кг/га на фоні 
40–50 т/га напівпе­репрі­ло­го гною або 35–40 т/га, за­гор­ну­тих у ґрунт си­де­ра­тів. Оп­ти­маль­ною до­зою на чор­но­зе­мах Лі­со­сте­пу та Сте­пу є вне­сен­ня 30–40 т/га ор­ганічних до­б­рив, а міне­раль­них — 
із роз­ра­хун­ку N60–90Р80–90К60–90 кг/га д. р. Для от­ри­ман­ня ви­со­ко­якісної насіннєвої кар­топлі до­зу азо­ту на насінниць­ких ділян­ках змен­шу­ють на 20–30 кг д. р./га. Це при­ско­рює дозріван­ня, зни­жує по­шко­д­жен­ня бульб під час зби­ран­ня, збільшує ча­ст­ку насіннєвої фракції. Для до­сяг­нен­ня мак­си­маль­ної вро­жай­ності кар­топлі за­без­пе­чен­ня ви­со­кої якості про­­дукції співвідно­шен­ня N:P:K у си­с­темі удо­б­рен­ня має бу­ти та­ке: на дер­но­во-підзо­ли­с­тих та сірих лісо­вих ґрун­тах — 1,2:0,8:1,5. На чор­но­зе­мах — 1:1,3:1, на торф’яни­ках — 1:3–5:6–10. Картоплесаджалка AVR UH 3780 у роботі

За ло­каль­но­го вне­сен­ня до­б­рив під­ви­щу­ють­ся тем­пи рос­ту й роз­вит­ку рос­лин, на­ро­с­тає ко­ре­не­ва ма­си за ра­ху­нок інтен­сивнішо­го ви­ко­ри­с­тан­ня по­жив­них ре­чо­вин. На дер­но­во-підзо­ли­с­тих ґрун­тах для більшості сортів кар­топ­лі оп­ти­маль­но-раціональ­ною нор­мою ло­каль­но­го вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив під кар­топ­лю і верх­нь­ою ме­жею для до­зи суг­ли­ни­с­тих і бо­гар­них ґрунтів є К60Р60К90 кг/га. Для супіща­них ґрунтів найбільшою до­зою ло­каль­но­го вне­сен­ня до­б­рив є N90Р90К90; на зро­шенні на суг­ли­ни­с­тих ґрун­тах — не більш як N90Р120К120, тоб­то до­за азо­ту змен­шується на 30% що­до роз­кид­но­го спо­со­бу вне­сен­ня.

Для чор­но­земів пра­во­бе­реж­но­го Лісо­сте­пу ре­ко­мен­до­ва­на нор­ма ло­ка­ль­­­но­го вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив ста­но­вить N45Р45К45 кг/га на фоні 40 т/га гною. Ло­каль­не вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив за­без­пе­чу­ють куль­ти­ва­то­ри-рос­ли­нопіджив­лю­вачі УКР-2,8, УКР-4,2, КОН-2,8А, об­лад­нані АТП-2.

Із підви­щен­ням уро­жай­ності кар­топ­лі та збільшен­ням ви­не­сен­ня по­жив­них ре­чо­вин рос­ли­на­ми з ґрун­ту зро­с­тає роль мікро­е­ле­ментів у си­с­темах удо­б­­­­рен­ня. Мікро­е­ле­мен­ти, які ви­но­сять з уро­жаєм, май­же не віднов­лю­ють­ся в ґрун­ті. На­сам­пе­ред рос­лин по­тріб­но за­без­пе­чу­ва­ти міддю, бо­ром, мар­ган­цем, цин­ком, молібде­ном. Кількість за­пасів мікро­е­ле­ментів зни­жується в міру пе­ре­хо­ду від тяж­ких до супіща­них і пі­ща­них ґрунтів, і та­кож за­ле­жить від рів­ня окуль­ту­ре­ності ґрун­ту та вмісту гу­му­су. На вап­но­ва­них ґрун­тах ма­ють ви­со­ку ефек­тивність за­сто­су­ван­ня бор­них, мар­ган­це­вих, мідних, цин­ко­вих до­б­рив або їхніх ком­плексів. Окрім підви­щен­ня уро­жай­ності, мікро­до­б­ри­ва спри­я­ють зни­жен­ню за­хво­рю­ва­ності бульб кар­топлі на пар­шу зви­чай­ну та ри­зок­тоніоз 25–45%. На бідних на мікро­е­ле­мен­ти ґрун­тах їх слід уно­си­ти під час ос­нов­но­го удо­б­рен­ня, а та­кож — у по­за­ко­ре­не­вих піджив­лен­нях у фа­зах по­ча­ток бу­тоні­зації та на по­чат­ку буль­бо­у­тво­рен­ня.

Підго­тов­ка бульб до садіння — це пе­ре­би­ран­ня їх із роз­поділом на фракції, про­ро­щу­ван­ня, виз­на­чен­ня схо­жос­­ті та стеб­ло­у­тво­рю­валь­ної здат­ності. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють кар­топ­ле­сор­ту­вальні ма­ши­ни М-616, М-900, Л-701, КСП-15В, DDS-1300 ML, Romech sz-140, Celox RV12.

На Поліссі, де пе­ре­ва­жа­ють легкі супіщані ґрун­ти, вес­ня­ну підго­тов­ку ґрун­ту роз­по­чи­на­ють з орано­к, які про­во­дять за фізич­ної стиг­лості ґрун­ту, по­пе­рек на­пря­му садіння кар­топлі на гли­би­ну ор­но­го ша­ру. Після оран­ки по­ле вирівню­ють куль­ти­вацією з бо­ро­ну­ван­ням. У лісо­сте­повій і сте­повій зо­нах буль­би кар­топлі ви­са­д­жу­ють у нарізані з осені гре­бені чи до­стиг­лий ви­о­ра­ний на зяб ґрунт, який роз­пу­шу­ють куль­ти­ва­то­ра­ми ти­пу КВФ-2,8, Celli Ranger, Energy, Maxi.

Садіння кар­топлі три­ває за су­во­ро­го дотриман­ня та­ких ви­мог:

— Якість са­див­них бульб має відпо­віда­ти ви­мо­гам ДСТУ 4013–2001.

— Тем­пе­ра­ту­ра ґрун­ту на гли­бині садіння бульб має бу­ти 5...7°С.

— ŽТри­валість про­це­су садіння не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 8–10 днів.

Гли­би­на садіння бульб на суг­ли­ни­с­тих ґрун­тах не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 6–8 см, на супіща­них — 8–10 см. Гли­би­на садіння бульб кар­топлі за вес­ня­них термінів садіння в по­су­ш­­­ли­вих півден­них рай­о­нах ста­но­вить 8–10 см і літніх на­са­д­жен­нях свіжо­зібра­ни­ми буль­ба­ми — 6–8 см, на торф’яни­с­тих ґрун­тах, які ма­ють не­спри­ят­ли­вий вод­но-повітря­ний та теп­ло­вий ре­жи­ми, гли­би­на са­дін­ня має ста­но­ви­ти 5–7 см.

Гу­с­то­ту садіння вста­нов­лю­ють за­­леж­­но від розміру бульб (табл. 1).

З ура­ху­ван­ням ут­рат схо­жості гу­с­то­ту садіння виз­на­ча­ють за фор­му­лою: Гз =(100хГ )/С, де С — схожість бульб, %.

Визначення схожості картоплі

За 30 днів до садіння відби­ра­ють по 100 бульб кож­но­го сор­ту, про­ро­щу­ють їх у тем­но­му приміщенні за тем­пе­ра­ту­ри по­­­­вітря 12…16°С. За ви­со­ти па­ростків 10–15 мм підра­хо­ву­ють кількість бульб, які не ут­во­ри­ли або ма­ють нит­ко­по­­діб­ні чи нор­мальні па­ро­ст­ки. Що­до за­галь­ної кількості бульб ви­ра­хо­ву­ють їх відсо­ток.

— Нор­му ви­т­ра­ти са­див­но­го ма­те­ріа­лу виз­на­ча­ють так:

Н = 0,01 х Г х м, де:

Г — гу­с­то­та садіння, тис. шт./га;

м — се­ред­ня ма­са буль­би, г.

— Рівномірність розміщен­ня бульб у ряд­ку (ви­т­ри­му­ван­ня за­да­ної відстані між буль­ба­ми) має бу­ти не менш як 70%, кількість про­пусків — не більш як 3%.

— Гре­бені після садіння по­винні бу­ти оваль­ної фор­ми. Ви­со­та гре­бе­ня — 12–14 см або 18–20 см (за­леж­но від тех­но­логії), до­пу­с­тимі відхи­лен­ня —2 см.

— Відхи­лен­ня сти­ко­вих міжрядь не мають пе­ре­ви­щу­ва­ти 2 см.

— Садіння слід ви­ко­ну­ва­ти відка­лібро­ва­ним насінням. Не при­пу­с­ти­ме змішу­ван­ня ок­ре­мих фракцій бульб під час садіння.

— Об­ла­му­ван­ня па­ростків про­ро­ще­них бульб ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми са­д­жал­ки не по­вин­но пе­ре­ви­щу­ва­ти 17%. Ме­ханічні по­шко­д­жен­ня бульб — не більш як 2%.

Буль­би про­ро­с­та­ють за тем­пе­ра­ту­ри ґрун­ту 6…8°С. Вра­хо­ву­ю­чи той факт, що вес­ною ґрунт швид­ко прогрівається, слід роз­по­чи­на­ти садіння, ко­ли йо­го тем­­пе­ра­ту­ра на гли­бині 8–10 см до­ся­гає 5°С. Цей період на­стає в цен­т­раль­но­му Поліссі в другій де­каді квітня, а в пів­ніч­­них рай­о­нах — у третій де­каді квіт­ня. У лісо­сте­повій зоні оп­ти­мальні стро­ки садіння кар­топлі при­па­да­ють на дру­гу — по­ча­ток тре­тьої де­ка­ди квітня.

Ґрунт має бу­ти в ор­но­му стані. Вста­но­ви­ти йо­го стиглість мож­на так: узя­ти при­гор­ш­ню землі, стис­ну­ти в до­лоні й, опу­с­тив­ши ру­ку до рівня по­яса, ки­ну­ти груд­ку вниз. Як­що во­на роз­сип­леть­ся під час уда­ру об зем­лю, то ґрунт го­то­вий до садіння. Ча­с­то терміни по­чат­ку садіння кар­топлі збіга­ють­ся з ут­во­рен­ням листків на бе­резі. Три­валість про­це­су садіння не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 8–10 днів. Запізнен­ня із садінням на 10 днів від оп­ти­маль­но­го стро­ку при­зво­дить до не­до­бо­ру 2–3 ц/га бульб на день, про­тя­гом на­ступ­них 10–15 днів — 5–6 ц/га на день, при цьо­му погіршу­ють­ся тех­но­­­логічні ха­рак­те­ри­с­ти­ки бульб кар­топ­­лі. Спо­чат­ку ви­са­д­жу­ють на­дранні сор­ти (для літньо­го спо­жи­ван­ня), потім  — ран­нь­о­с­тиглі на насінниць­ких ділян­ках. Ви­са­д­жу­ван­ня ранніх сортів в оп­ти­мальні терміни дає змо­гу рос­ли­нам уник­ну­ти ура­жень фіто­ф­то­ро­зом. Після садіння насіннєвих діля­нок бе­­руть­ся за садіння кар­топлі на про­до­вольчі цілі, при­чо­му в пер­шу чер­гу — на ро­дю­чих й удо­б­ре­них ділян­ках, що дасть змо­гу за­без­пе­чи­ти ви­со­кий уро­жай зрілих бульб.

Садіння в ранні стро­ки доцільно про­во­ди­ти в по­пе­ред­ньо нарізані гре­бені. Се­ред­ня три­валість періоду посів — схо­ди ста­но­вить 16–34 дні. Садіння про­ро­ще­них бульб дає змогу от­ри­ма­ти схо­ди на 7–10 днів раніше. Для при­ско­рен­ня на­стан­ня фізич­ної стиг­лості ґрун­ту у верхніх го­ри­зон­тах, ран­ньої по­яви сходів і їх за­хи­с­ту від при­мо­розків ви­ко­ри­с­то­ву­ють поліети­ле­но­ву плівку в до­схо­до­вий період — це сприяє збільшен­ню уро­жай­ності кар­топлі на 50%.

У на­са­д­жен­нях кар­топлі на­прям рядків має бу­ти з півночі на південь — це дає змо­гу підви­щи­ти вро­жайність на 10–15% і суттєво збільшує вміст крох­ма­лю. Усе це відбу­вається за ра­ху­нок кра­щої освітле­ності рос­лин у міжряд­дях, збільшується ма­са ба­дил­ля, пло­ща ли­с­тя, підви­щується про­дук­тивність фо­то­син­те­зу, ут­во­рю­ють­ся нові па­го­ни.

Зовнішньою оз­на­кою пра­виль­но­го ви­бо­ру гу­с­то­ти садіння є по­вне на­крит­тя по­верхні по­ля ли­с­тям рос­лин до по­чат­ку цвітіння кар­топлі. По­вне затінен­ня по­­верхні по­ля стри­мує роз­ви­ток бур’я­­нів, сприяє підтри­ман­ню стабіль­ні­шо­го мік­ро­кліма­ту в гре­бе­нях, тоб­то об­ме­жує пе­­регріван­ня й ут­ра­ту во­ло­ги в ґрунті. Нор­му садіння виз­на­ча­ють за­леж­но від гу­с­то­ти стеб­ло­с­тою. 

Для на­сін­ниць­­­ких на­са­д­жень оп­ти­маль­ною вва­жа­ють на­явність 250–300 тис. шт. сте­бел/га, а на про­до­во­ль­чих ділян­ках 200–220 тис. шт./га. У про­цесі пе­ред­са­див­но­го про­ро­щу­ван­ня виз­на­ча­ють здат­ність бульб пев­но­го сор­ту та фрак­­­ції до ут­во­рен­ня ос­нов­них сте­бел (50–70% від кількості про­ростків на бульбі). Поділив­ши потрібну нор­му стеб­ло­с­тою на кількість ос­нов­них сте­бел буль­би, от­ри­маємо гу­с­то­ту садіння.

Садіння невідкалібро­ва­но­го насіння спри­чи­нює близь­ко 20% про­пусків.

Що ви­ща ро­дючість ґрун­ту і спри­ят­ливіший ком­плекс умов для рос­ту та роз­вит­ку рос­лин, то більше бульб мож­на розмісти­ти на 1 га й от­ри­ма­ти за ра­ху­нок до­дат­ко­вої кількості рос­лин кра­щий уро­жай. Од­нак ду­же ви­со­ка гу­с­то­та рос­лин на 1 га погіршує умо­ви жив­лен­ня, во­ло­го­за­без­пе­чен­ня, освітле­ності та зни­жує вро­жайність.

За рівних умов ранні сор­ти, як пра­ви­ло, потрібно ви­са­д­жу­ва­ти з ви­щою гу­с­то­тою (55–70 тис. шт./га), ніж се­ред­нь­опізні та пізні, то­му що за цьо­го ство­рю­ють­ся умо­ви, які при­ско­рю­ють тем­пи ве­ге­тації рос­лин. До то­го ж більшість ранніх сортів — ма­ло­стеб­лові. На­са­д­жен­ня за­гу­щу­ють та­кож на зро­шу­ва­них ділян­ках.

Ви­ко­ри­с­то­ву­ють кар­топ­ле­са­д­жал­ки Л-202, Л-207, SL4 BZS Hassia, СК-4,  GL-T, Grimme, AVR та ін. 
Під час садіння насіннєві буль­би об­роб­ля­ють про­ти ком­п­­­­лек­су ґрун­то­вих шкідників і хво­роб ба­­ко­ви­ми сумі­ша­ми Круізер т. к. с. 0,3 л/т + Мак­сим, т. к. с. 0,75 л/т; Круїзер т. к. с. 0,3 л/т + Ро­в­раль Ак­ва­ф­ло, к. с., 0,4 л/т, до яких до­да­ють од­не з мікро­до­б­рив — Ре­а­ком-СР-кар­топ­ля, 3–4 л/т, Ора­кул-насіння, 0,5 л/т, Яра Віта, 100 г/т то­що. 

Крім то­го, в ба­ко­ву суміш до­да­ють один із ре­гу­ля­то­рів рос­ту Еміс­тим-С, 3 мл/т, По­тейтін, 200 мг/т, Біот­ран­с­фор­ма­тор, 60 гра­нул/т, Вим­пел-К, 0,5 кг/т та ін. Та­кож пе­ред висаджуванням буль­би про­­­ти хво­роб і шкідників об­роб­­ля­ють інсек­то­фунгіци­да­ми Пре­стиж (1 л/т), Еме­с­то Кван­тум 273,5 FS ТН (0,3–0,6  л/т), Се­лест Топ 312 FS ТН (0,5–0,7 л/т), АС- Се­лек­тив (0,8–1 л/т).

За на­яв­ності в ґрунті по­над п’яти осо­бин дро­тя­ни­ка до­дат­ко­во спеціаль­ни­ми при­ст­ро­я­ми, розміще­ни­ми на са­д­жалці, вно­сять у ґрунт гра­ну­ль­о­ва­ний інсек­ти­цид Ре­гент, 20G, 5,0 кг/га. 

Про­ти фіто­ф­то­ро­зу, ри­зок­тоніозу, ан­т­рак­но­зу, фу­заріозу, парші зви­чай­ної за­сто­со­ву­ють Юніфом 448 SЕ вне­сен­ням у ґрунт під час садіння кар­топлі в бо­­роз­­ну в дозі 1,5 л/га. Пре­па­рат має фун­гіцид­ну дію й за­хи­щає на­са­д­жен­ня від гриб­них хво­роб на пер­ших ета­пах роз­вит­ку рос­лин. 
У та­кий са­мий спосіб, вне­сен­ням у бо­роз­ну під час садіння, за­сто­со­ву­ють пре­па­рат Еме­с­то Кван­тум з нормою 1,5–1,8 л/га. 

О. Виш­невсь­ка, канд. с.-г. на­ук, заввідділу насінництва,
Інсти­тут кар­топ­ляр­ст­ва НА­АН

 

Інформація для цитування
Кар­топля: як посадиш — так і збереш / О. Виш­невсь­ка// Пропозиція/ — 2017. — № 4. — С. 100-102

Інтерв'ю
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в
Ма­рек Руж­няк— влас­ник гру­пи ком­паній Agro-Land Group
Аг­рар­на Поль­ща та­кож міцно «при­кипіла» до Ук­раїни, ад­же польські тех­но­логії, техніка, посівний та насіннєвий ма­теріал уже дав­но от­ри­ма­ли схва­лен­ня ук­раїнських сільгоспви­роб­ників і

1
0