Спецможливості
Статті

ПОРЯДОК БУДЕ У ГОСПОДАРЯ

05.06.2008
573
ПОРЯДОК БУДЕ У ГОСПОДАРЯ фото, ілюстрація
При всій гостроті соціальних проблем села основою його існування було і залишається матеріальне виробництво, у першу чергу, — землеробство.

Сучасне землеробство потребує не лише набору необхідних грунтообробних машин, якісного насіння, мінеральних добрив, палива, а й пестицидів. Останнє слово у шановного читача здатне викликати негативні емоції. Звичайно, хто з нас не бажає мати екологічно чисті яблука, помідори чи хліб. Це природно. Але чи здатне людство сьогодні себе прогодувати, якщо не буде захищати урожай сільськогосподарських культур від шкідливих організмів? На жаль, відповідь негативна.


Наприклад, чи можна отримати врожай бульб картоплі без захисту її рослин від нашестя колорадського жука і масового поширення хвороби — фітофтори?


Статистика аргументовано доводить, що у світі найбільше пестицидів на кожен гектар орних земель застосовують Голландія і Японія. Саме вони мають найбільш інтенсивне сільське господарство на планеті і водночас найбільшу тривалість життя своїх громадян.


Для прикладу можна взяти Францію (площа орних земель удвічі менша, ніж в Україні), яка кожного року закуповує для потреб свого аграрного сектору пестицидів більш як на 2 млрд доларів США. В Україні ринок пестицидів становить у середньому 150 млн доларів США в рік. Тобто рівень інтенсифікації аграрного сектору економіки і застосування пестицидів, у тому числі в Україні, в багато разів нижчий, ніж у Франції. Питання не в тому, що ми повинні випереджати Францію за рівнем використання пестицидів, а в тому, що ми маємо проблеми, пов’язані з пестицидами, а у Франції таких гострих проблем нема.


Спробуємо розібратися з ситуацією. Застосування пестицидів у Франції та інших країнах Європи дуже чітко регламентоване і перебуває під постійним контролем відповідних державних служб. Продукція аграрного сектору економіки підлягає жорсткому моніторингу, який контролює екологічну безпечність товарів (залишки пестицидів, важких металів, бактеріальне забруднення тощо). Ринок пестицидів прозорий і дає змогу прослідкувати рух будь-якої партії препаратів від завезення в країну до внесення їх на посіви. Випадкові комерсанти на такий ринок не попадуть, оскільки низка громадських і державних організацій чітко відслідковують роботу кожного учасника ринку й обов’язкове дотримання ним відповідного законодавства.


Як результат, ринок цивілізувався і є порядок з пестицидами та їх застосуванням. Отримана продукція відповідає вимогам санітарних норм, і Франція є одним із найпотужніших виробників продовольства. За обсягом експорту вина ця країна посідає перше місце в світі. Як відомо, виноградарство — галузь, де рівень хімізації у процесі вирощування ягід дуже високий, але це не заважає французьким виноробам експортувати знамениті і дуже якісні вина.


В Україні проблеми, пов’язані з пестицидами, мають декілька площин.


Перша з них — це питання екологічні й економічні, спричнені наявністю багаторічних запасів старих препаратів, що ще і донині зберігаються на хімічних складах. Це препарати, які ще за часів колишнього Радянського Союзу централізовано завозили в господарства і на склади райсільгоспхімії за державною рознарядкою. Терміни придатності таких препаратів давно вибігли. Їх зберігання часто не відповідає жодним регламентам і потребує якомога швидшої утилізації. Часто напівзруйновані склади господарств, які вже не існують, є місцем зберігання десятків і сотень тонн пестицидів, тара яких втрачає герметичність. Такі склади потенційно небезпечні як з екологічної точки зору, так і з ринкової.


На цей час в державі проводиться певна робота із затарювання таких пестицидів у надійні контейнери, які дають  змогу екологічно безпечно їх зберігати упродовж досить довгого терміну. В Україні нині існує єдиний центр багатоконтурного піролізу пестицидів, який уможливлює безпечно для навколишнього середовища знищувати порошкоподібні пестициди. Проте питання знищення препаратів, термін придатності яких сплив, у формі емульсій і розчинів залишається не вирішеним.


Хімічні склади із запасами пестицидів, що втратили термін зберігання, є “золотим дном” для всіляких авантюристів і нечистих на руку діляг від комерції на ринку пестицидів.


Ринок пестицидів у цілому є досить специфічним і потребує особливої уваги як держави, так і суспільства в цілому.


Для забезпечення потреб сільського господарства в пестицидах на ринку України діє багато учасників — як виробників, так і дистрибуторів.


Говорити про виробників пестицидів немає особливої потреби. Для виробництва чи завезення пестицидів на територію України потрібно мати офіційну державну реєстрацію кожного препарату. Процедура офіційної реєстрації Міністерством екології України досить детально розроблена і потребує проведення серії випробувань та перевірок, які здійснюють сертифіковані державні установи. Препарати проходять токсикологічну, екологічну та біологічну експертизи. Лише за наявності позитивних результатів усіх трьох експертиз препарат може отримати відповідну реєстрацію і дозвіл на виробництво або ввезення на територію України. Така експертиза кожного пестициду триває 2–3 роки.


Пестициди — біологічно активні речовини. За невмілого їх використання вони можуть бути причиною багатьох негараздів і проблем, тому працювати на ринку пестицидів повинні лише люди, що мають відповідну фахову підготовку. Тут потрібен рівень державного контролю навіть вищий, ніж у фармакологів, які працюють у системі аптек із ліками.


На жаль, у житті все далеко не так. Офіційний дозвіл на торгівлю пестицидами в Україні мають кілька тисяч громадян. Частина з них об’єднана в потужні дистрибуторські організації: наприклад, “Ерідон”, “Габен”, “Райз” та інші. Традиційно такі організації працюють прозоро з дотриманням вимог законодавства.


Зовсім інша ситуація — діяльність дрібних дистрибуторів, які практично діють безконтрольно. Де вони беруть препарати, кому і як їх реалізують, як ці препарати будуть застосовані, насправді не контролює ніхто.


Безконтрольність і жадоба до наживи призводять до непередбачуваних результатів. Сьогодні в Україні процвітають такі явища, як контрабандне завезення пестицидів і фальсифікат. Говорити про проблеми перемитнення нема потреби. Як правило, такі операції здійснюють високі посадовці, і там завжди є відповідний “дах”. Якщо завозять пестицид, який офіційно зареєстрований в Україні і відповідає вимогам щодо якості, це створює лише проблеми економічні. Коли ж завозять партії препаратів невідомого виробника і невідомої якості, то постають питання не лише економічні, а й щодо здоров’я населення.


Інша площина проблеми — фальсифікат. Тут поле діяльності для людей без совісті і честі дуже широке. Пестициди “хімічать” у підпільних цехах, фасують і видають за оригінальні препарати. При цьому стараються підробити тару, наклейки, товарні знаки тощо оригінальних препаратів, які користуються популярністю у споживача.


Чому такий ринок фальшивок пестицидів процвітає? Чому держава не наведе елементарного порядку? Це запитання насамперед до нашої рідної Верховної Ради. Силові структури, у першу чергу підрозділи МВС, які опікуються названими проблемами, нині лише розводять руками: знаємо, виявили, вхопили за руку на контрольних закупках на реалізації фальшивок, а за грати відправити не можемо, бо немає відповідних законів. Ось що аргументовано відповідають працівники силових структур, які займаються оперативною роботою з виявлення підробок.


Як відомо, будь-який ринок передбачає не лише продавця, а й покупця. Не є винятком і ринок пестицидів. Хто купує фальсифікат і чому? Питання далеко не риторичне. Купують керівники великих господарств і фермери. Купують тому, що такий товар дешевший. Тому, що можна взяти товар за готівку. Одним словом, хочеться зекономити і, можливо, заробити особисто. Хто не чув сьогодні славнозвісне слово “відкат”.


 Жадоба до багатства застилає очі на очевидні речі. На те, що товар погоджуються продати істотно дешевше, ніж оригінальний пестицид у великій дистрибуторській фірмі (жоден комерсант собі у збиток не торгуватиме!). Що товар відпускають за готівку, щоб не було доказів продажу пестициду. Що комерсант взагалі не знайомий і в попередні роки ви з ним не працювали.


Господар радий, що виторгував препарат істотно дешевше. Продавець теж радий, що збув фальшивку й отримав реальні гроші. Всі задоволені. Але це далеко не так. Застосування фальшивого препарату може мати непередбачувані наслідки. Культурні рослини загинули або мають сильні опіки, препарат не діє на шкідників або на збудників хвороб. Господар зазнав великих збитків, які набагато перевищують “економію”, яку отримали на купівлі фальсифікату.


Але й це ще не все. У підробленому препараті можуть бути присутні найрізноманітніші і непередбачувані домішки. (Наприклад, у фальшивій 2,4-Д традиційно присутні діоксини (дуже сильний мутаген, який здатний викликати вроджені каліцтва протягом багатьох поколінь як у тварин, так і в людей.) Препарат, який виготовляють великі виробники, проходить відповідне ретельне очищення, і в ньому діоксини відсутні. Хто дотримує технології виготовлення і тим більше очищення діючої речовини від таких домішок у гаражі чи підпільному цеху?


Виникає закономірне питання не в економічній, а в морально-етичній площині. Той, хто купує підробку, здогадується про те, що йому продають фальсифікат? Як правило, так. Чому ж купує? Хоче зекономити. Чи хотів би він сам, щоб його діти й онуки споживали продукти з поля, обробленого невідомим препаратом? Однозначно — ні. То чому своїх онуків йому жалко, а сусідських?.. Чи ж то не такі самі діти? Хто буде їсти хліб з пшениці, яку обробили фальшивим Гранстаром? Які побічні страшні речовини свідомо будуть покладені на стіл людям, які нічого поганого нікому не зробили? Хто дав право свідомо сіяти хвороби і смерть серед населення і заради чого?!


Якщо в душі є хоч щось людське, а не лише холодний калькулятор, то всяк, хто займається подібними, більш ніж сумнівними, комерційними операціями,  мусить задуматись: якою ціною він отримує свої неправедні гривні, долари чи євро. Нехай кожному воздасться згідно з заслугами його! Як не йому, то його дітям, онукам.


Сьогодні людство в цілому вже не може обійтися без використання пестицидів. Багаторічна практика засвідчила, що їх використання за чіткого дотримання регламентів у цілому є безпечним. Застосування підробок і різного роду фальсифікатів (наприклад, коли старі з напівзруйнованих складів пестициди розфасовують у нову тару і з різними етикетками продають виробничникам) може спричинити наслідки, які важко передбачити. Тут може бути що завгодно. Це потужна бомба з невідомим механізмом дії.


Нам усім наразі конче потрібно усвідомити реальну небезпеку неконтрольованого і непрозорого ринку пестицидів. Займатись комерційними операціями повинні лише ті люди, які мають відповідну фахову підготовку і бездоганну перед законом репутацію.


Партії пестицидів повинні мати оригінальне маркування, за яким можна повністю прослідкувати рух і використання кожної каністри від завезення в регіон до споживача.


Встановити кримінальну відповідальність за порушення регламентів торгівлі пестицидами, реалізацію і застосування підробок та фальсифікованих препаратів. Відповідальність мусить нести як виробник, продавець, так і споживач фальсифікату.


Всім учасникам ринку пестицидів слід дотримуватись цивілізованих правил діяльності і зробити свою роботу справді прозорою.


Державним структурам бажано було б посилити контроль за якістю продукції, що надходить із господарств, при наявності оперативної інформації про застосування у них фальшивих пестицидів як потенційно небезпечних для здоров’я населення.


Усьому суспільству потрібні здорові продукти харчування, якісна продукція для експорту, чисті ріки і щедра родюча земля. Вони можуть бути такими, якщо всі жителі України прагнутимуть до цього і працюватимуть в такому напрямі.


 Не особиста вигода за всяку ціну сьогодні, а вміння бачити перспективу і повага та любов до людей, які живуть поруч, чітке виконання законів і контроль за таким дотриманням дадуть змогу нам упорядкувати ринок пестицидів і їх цивілізоване розумне використання. На рідній землі має бути справжній господар. При наведенні правового і економічного порядку в своєму домі ми зможемо справді повернути Україні славу житниці Європи.


 


О. Іващенко,
президент Української асоціації захисту рослин, д-р с.-г. наук, проф.,
член-кор УААН, член Європейської асоціації гербологів

Інтерв'ю
Жнивна кампанія в Україні на стадії завершення. За прогнозами Україна має зібрати врожаю всіх сільськогосподарських культур в межах 70 млн тонн. Жнива на сході та півдні завершуються, захід України внаслідок дощів дещо із затримками збирає... Подробнее
Німець Дітріх Трайс уже 20 років живе й працює в Україні. За цей час він привів у країну інвесторів, які вклали сюди десятки мільйонів доларів. Останніми роками пан Дітріх працював директором агрофірми спочатку у одного, потім у іншого з... Подробнее

1
0