Спецможливості
Агробізнес

Перспективи врожаю’2006

05.06.2008
109
Перспективи врожаю’2006 фото, ілюстрація
Найбільше постраждали від морозів озимий ріпак та ячмінь, але тут ситуація із забезпеченням внутрішніх потреб у новому сезоні не така напружена, як із житом та пшеницею.

Озимі: посівні площі та стан посівів


За офіційними даними, в Україні озимі культури на зерно й зелений корм (без ріпаку) висіяно на площі 6,19 млн га, що приблизно на 19% менше за аналогічні показники 2004 р., коли озимими було засіяно 7,63 млн га.


Площа під озимими на зерно скоротилася, порівняно з попереднім роком, на 1,40 млн га і становила 6,06 млн га. Зокрема, скоротилися площі під озимою пшеницею (включаючи тритикале) на 1,18 млн га — до 5,14 млн га і під озимим житом на 281 тис. га — до 380 тис. га. Водночас на 61 тис. га було розширено озимий клин ячменю — до 539 тис. га.


Сходи всіх озимих культур на зерно й зелений корм (без ріпаку) з’явилися на площі 6,1 млн га, чи 99% висіяних площ, озимі зернові (на зерно) зійшли на 98% площ. Озима пшениця — на 5,05 млн га (98%).


Озимий ріпак (на зерно) всі категорії господарств висіяли на 418 тис. га, або в 2,8 раза більше, ніж під урожай 2005 р. Культура зійшла на 389,3 тис. га (93%).


За даними Мінагрополітики, до різкого похолодання, що сталося в третій декаді січня, в доброму та задовільному стані перебували 4,3 млн га (70%) озимих, до слабких і розріджених було зараховано 1,7 млн га (27%).


Нагадаємо, що наприкінці другої декади січня в Україні почалося похолодання (перша хвиля). Сильні морози, за даними агрометеорологів, стали причиною зниження температури грунту на глибині вузла кущіння озимих культур уже на початку третьої декади січня до мінус 12...17°C, що близько до критичного рівня вимерзання (за словами начальника відділу агрометеорологічних прогнозів УкрГМЦ Т. Адаменко, критична температура вимерзання озимої пшениці становить: у фазі кущіння мінус 15...18°C, у фазі сходи-третій листок — мінус 12...14°C, для ячменю й ріпакуу вона на 3...5°C вища).


Зазначимо, що, за інформацією УкрГМЦ, понад 60% озимих культур через надзвичайно несприятливі осінні умови ввійшли в зиму в слаборозвиненому стані.


Через наднизькі температури повітря наприкінці січня (повсюдно — мінус 27°C, в окремих областях — близько 37°C морозу) умови перезимівлі озимих значно ускладнилися і, як вважають фахівці Мінагрополітики, надалі можуть спричинити загибель рослин, особливо на площах, які засіяли пізніше за оптимальні строки (недотримання строків фахівці теж пов’язують із несприятливими для осінньої сівби умовами).


На пленарному засіданні ВР 14 лютого міністр аграрної політики О. Баранівський повідомив, що попередні дані відрощування зразків рослин, відібраних після січневих морозів, вказують, що, незважаючи на сильні морози, катастрофічної загибелі озимини не сталося, хоча частину посівів ушкоджено істотно.


За словами міністра, збереженню життєздатності більшості рослин у всіх регіонах сприяла наявність на посівах у період найбільшого похолодання снігового покриву заввишки 4–20 см, а в східних областях — місцями 21–41 см (тільки в окремих районах південних та деяких інших областей сніг лежав незначний або й зовсім його не було). На полях, де сніговий покрив був 8–10 см і більше, мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур не опускалась нижче мінус 8...12°С, отже, критичної температури не було.


Проте, починаючи з 5 лютого, посіви накрила друга хвиля похолодання. Було воно дещо м’якшим за січневе щодо температури повітря (до мінус 30°C), але занепокоєння агрономів у цей період викликала товщина снігового покриву. Дані щодо відрощування зразків рослин, відібраних після лютневих морозів, на момент завершення роботи над поточним номером журналу ще не були доступні.


Посіви постраждали майже на всій території України. Експерти й практики визначають нерівномірність снігового покриву (як залежно від випадання снігу, так і через сильний вітер). Саме тому майже в усіх регіонах є пошкоджені або й вимерзлі посіви. Найскладніша ситуація на сході України, де було зафіксовано мінімальні температури. Трохи кращим за середній, як зазначають вітчизняні агрометеорологи, є стан озимих на заході країни та Поліссі.



За інформацією, яку оприлюднило Мінагрополітики, за попередніми даними регіональних установ УААН, станом на 10 лютого 2006 р. склалася така ситуація.


— У східних і південних областях, де сніговий покрив був недостатнім, а температура грунту на глибині залягання вузла кущіння знижувалася до критичних температур, зафіксовано значне вимерзання рослин. Водночас у деяких районах, де сніговий покрив був завтовшки 8–10 см, озимі збереглися. Так, навіть у Луганській області, де температура повітря сягала мінус 37°C, життєздатність сортів озимої пшениці становить 80–97%, у Донецькій області — 80–97%.


— У Криму, завдяки сніговому покриву, озима пшениця збереглася на 90% площ. Проте загинуло близько 30% озимого ячменю й озимого ріпаку.



— У Херсонській області посіви озимої пшениці збереглися добре, за винятком східних районів, де сніг лежав незначний або його й зовсім не було, — рослини зріджені на 20–21%. Посіви озимого ячменю у фазі 2–3 листків загинули на полях, вкритих снігом, на 20–25% площ, на безсніжних полях східних регіонів — на 40–62%, у фазі кущіння, відповідно, на 3–8 і 12–20% площ. На думку вчених, більшість слаборозвинених посівів озимого ячменю й озимого ріпаку в Херсонській області доведеться пересівати.


— У Запорізькій області результати відрощування монолітів свідчать, що більшість посівів озимої пшениці збереглася на 88–96%, частково ушкоджено посіви озимого ячменю. Очікувана загибель і пересівання озимих культур становить 10%.


— У Миколаївській області, за даними вчених, добре розвинені посіви озимої пшениці збереглися на 90–95% площ, посіви в задовільному стані — на 80–85%. Слаборозвинені посіви озимого ячменю в регіоні загинули повністю, середньорозвинені зріджені на 30%. В окремих районах області прогнозується пересівання озимих на 4–42% площ.


— У південних регіонах Сумської області, де сніговий покрив був незначний, зафіксовано вимерзання слаборозвинених посівів озимої пшениці на 50–80% площ. Разом з тим у північних районах цієї області, де сніговий покрив становив 7–8 см, посіви озимих збереглися на 85–90%.


За даними Мінагрополітики, в цілому по Україні (за даними регіонів) станом на 16 лютого загинуло 599 тис. га (чи 10%) озимини (без урахування озимого ріпаку), до слабких та зріджених зараховано 1,6 млн га (26%). З урахуванням загибелі зріджених та пошкоджених посівів, за попередніми даними (без урахування даних щодо відновлення повної вегетації рослин, взятих на дослідження монолітів), пересіванню підлягає близько 739 тис. га, або 12% площ озимого клину зернових на зерно та зелений корм.


Похолодання в січні-лютому істотньо погіршило стан посівів озимого ріпаку. На ту саму дату (16 лютого), за даними Мінагрополітики, загинуло 11,3 тис. га (29%) озимого ріпаку, до слабких та зріджених зараховано 71,2 тис. га (18%) посівів цієі культури. Особливо складна ситуація склалася в Дніпропетровській, Одеській та Запорізькій областях, де посіви загинули на 79%, 73% й 70% площ, відповідно.


Дещо пізніше, 20 лютого поспілкувавшись із начальником відділу агрометеорологічних прогнозів УкрГМЦ Т. Адаменко, ми дізналися про 30-відсоткову загибель рослин із монолітів, узятих після першої хвилі морозів (27 січня). Це, як зауважив фахівець, ніяк не може ототожнюватися із таким самим показником загибелі посівів, крім того, ще зарано оцінювати стан посівів та втрати озимих. Обгрунтовані оцінки фахівці зможуть надати у березні.


Але все ж таки слід бути готовими до того, що пересівання потребуватимуть значні площі, де посіви озимих загинули або занадто зрідженні. Зокрема, на думку Т. Адаменко, пересівати доведеться близько 50% посівів озимого ячменю. Значно пошкоджено посіви в зоні Лісостепу, дещо кращий стан у південних регіонах (окрім Херсонщини, тут пошкоджено близько 80% посівів ячменю). Морозовитривалість озимих значною мірою залежить від розвитку рослин. Найбільш згубними морози вияви лися для пізніх посівів (зокрема тих, що перебували в стадії проростання зерна або початку сходів), особливо озимого ячменю та озимого ріпаку.


Фахівці та практики відзначають також негативний вплив несприятливих погодних умов на посіви жита.



Підготовка до сівби ярових


Через скорочення площ під озимими восени 2005 р. та потребу пересівання загиблих озимих очікується збільшення обсягів весняно-польових робіт. За даними Мінагрополітики, регіони переглядють структуру ярових культур, загальна площа під якими становитиме — 20,2 млн га, або на 1,6 млн га більше ніж торік.


Щодо зернових культур. Мінагрополітики прогнозує розширення ярового клину, порівняно з торішнім, на 1,5 млн. Слід зауважити, що погляди фахівців як Мінагрополітики, так і незалежних агенцій, що спеціалізуються на вивченні ринку зернових, збігаються в тому, що площі під яровими зерновими під урожай 2006 р. буде суттєво збільшено порівняно з показником 2005 року. За окремими позиціями прогнози щодо посівних площ дещо різняться, однак найбільше розширення ярового клину очікується для кукурудзи (на зерно) та ячменю.


Посіви зернових під урожай 2006 р., згідно з розрахунками Мінагрополітики, становитимуть близько 15 млн га, посівна площа під яровими зерновими культурами, за уточненими даними з регіонів, займе 9,2 млн/га (на тому ж рівні прогнозують посівні площі фахівці АПК-Інформ — 15,2 млн га всі зернові та зернобобові, з них 9,1 млн га — ярові, див. табл. 2).


За інформацією Мінагрополітики, посівну площу під кукурудзою на зерно буде збільшено до 1,8 млн га (+465 тис. га порівняно з показником за 2005 р.), ячменю до 4,2 млн га (+ 144 тис. га), ярої пшениці до 700 тис. га (+ 200 тис. га).


Зазначимо також, що, зазвичай, озима пшениця дає більшу середню врожайність по Україні, ніж ярова пшениця (деякі сезони вказували на різницю в 10 ц/га чи навіть більше), і домінує в структурі посівів пшениці. Більшу врожайність дає й озимий ячмінь (порівняно з ярим), але тут різниця в показниках врожайності не така значна, й технологічні чинники, зокрема потреба збалансування обсягів польових робіт у осінній та весняний періоди, обумовлюють домінування в структурі посівів саме ярового ячменю. В 2006 році, як вважають експерти, врожайність ярової пшениці та ярового ячменю може бути вищою не тільки порівняно з відповідними показниками 2005 року, а й, можливо, перевищуватиме показники врожайності озимої пшениці та озимого ячменю в несприятливому для озимих культур 2006 році.


Що сіяти, господарства вирішуватимуть, ураховуючи конкретні умови (кліматична зона, стан грунту, наявність техніки та коштів на хімікалії, насіння для сівби тощо) та економічні (бачення щодо цін на зернові в новому сезоні, наявність форвардних контрактів).


Андрій Панкратов,


Начальник інформаційно-аналітичної служби ІА “АПК-Інформ”


 — Те, що в Україні цього року зберемо низький урожай пшениці — вже абсолютно очевидно. Частка озимої пшениці в загальному виробництві цієї культури становить у середньому близько 95%, тобто перспективи врожаю озимої пшениці однозначно вказують нам на баланс попиту та пропозиції пшениці в новому сезоні. А перспективи ці далекі від оптимістичних. По-перше, засіяли на 19% менше площ, ніж у попередньому році; по-друге, сіяли в суху землю,  строки сівби зсувалися; по-третє, хрещенські морози стали згубними для значної частини посівів. За нашими прогнозами, вимерзло близько 30% посівів озимої пшениці, а валовий збір її, навіть із урахуванням ярової, не перевищить 10 млн тонн, тоді як торік зібрали 18,7 млн тонн.


Поки що зробити точні прогнози врожаю важко, однак можна говорити про потенційні ризики: певний ризик дефіциту пшениці в новому сезоні, на нашу думку, є. Особливо якщо погода до збирання врожаю “підкине” ще якісь неприємні сюрпризи. У будь-якому разі ціни на пшеницю будуть досить високими, і це сприятиме підвищеному попиту на інші зернові культури, передусім у таких галузях, як кормова й спиртова. Таким чином, цілком очевидно, що в новому сезоні високим попитом, як у внутрішніх споживачів, так і в експортерів користуватимуться кукурудза і ячмінь. Про жито не кажемо, оскільки ярове жито ми практично не культивуємо, хоча ситуація із цим зерном обіцяє бути найбільш напруженою. Із менш значущих культур (за обсягами виробництва та споживання. — Ред.) обнадійливі перспективи мають просо, гречка, горох.


Що ж до олійних культур — буде збільшено площі під соняшником, хоча, швидше за все, не набагато. Істотніше (завдяки непоганій рентабельності, що відзначалася останніми роками) зростуть посіви ярового ріпаку й, особливо, сої.


Водночас слід зазначити, що наші прогнози стосовно посівних площ, зазвичай, грунтуються на загальних перспективах кон’юнктури ринку. Таким чином, очікуючи збільшення площ під якоюсь культурою, ми сподіваємося, що перспективи її продажу будуть сприятливими, і це буде очевидним до моменту остаточного прийняття сільгоспвиробниками рішення щодо структури посівів. Разом з тим, через цю очевидність загальне збільшення площ іноді буває необгрунтовано надвеликим, що дає вже зворотний ефект у плані кон’юнктури ринку. Відповідь на запитання “що вигідно сіяти” має низку технологічних, ринкових та інших нюансів, тому не має загальної й однозначної відповіді. При цьому будь-яка відповідь завжди буде містити частку ризику. То ж можу побажати українським сільгоспвиробникам добре розібратися в цьому питанні й зробити вдалі “ставки”.

Інтерв'ю
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам

1
0