Спецможливості
Статті

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ТЕЛЯТ (повна версія)

05.06.2008
2774
ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ТЕЛЯТ   (повна версія) фото, ілюстрація
Учені Інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук розробили дніпропетровську систему ведення тваринництва, яка об’єднує як деякі традиційні, так і новорозроблені авторські елементи технології. Велика питома вага — за молочним скотарством.

Ефективність цієї галузі залежить від багатьох чинників. Одним із визначальних є вирощування телиць. Щоб майбутня корова виросла здоровою і за всіма показниками відповідала стандарту породи, треба забезпечити оптимальні умови для її росту й розвитку від народження до початку першої лактації.
Нині практикують різні технології і їх елементи для вирощування ремонтного молодняку. Найпоширеніший на Дніпропетровщині холодний метод. Наприклад, в агрофірмі ім. Горького Новомосковського району отелення приймають у денниках неопалюваного пологового відділення. Зразу ж після народження в теляти видаляють слиз із рота й носа, обробляють пуповину й дають матері облизати його. Протягом перших 30–40 хвилин намагаються випоїти йому 1,8–2,0 л молозива. Роблять це вручну, щоб гарантувати споживання, а не вважати, що теля посмоктало вим’я й одержало вказану кількість молозива. Повторно випоюють через 6–8 годин і так роблять упродовж трьох днів.
Ми провели порівняльний аналіз молозива й молока корів різних порід (табл.1). Характерна відмінність молозива від молока полягає в багатократному перевищенні білків, особливо імуноглобулінів (антитіла), які допомагають теляті боротися із захворюваннями. Потреба випоювання телят молозивом у перші хвилини життя пояснюється тим, що тільки новонароджений може абсорбувати антитіла через стінку кишківника, а вже через 24–30 годин він переварює їх так само, як усі інші білки, не одержуючи імунізації.


Дослідження показали, що в основному гинуть ті телята, які своєчасно не одержали молозива (зазвичай це ті, що народилися вночі).
Для теляти небезпечні вогкість, бруд і протяги, а холод воно витримує задовільно. Тому в великих агроформуваннях Дніпропетровської області новонароджений молодняк, як тільки його оближе корова і він обсохне, в будь-яку пору року зразу ж переводять в індивідуальні (пластмасові) будиночки, які розміщені поза тваринницькими приміщеннями просто неба. У післямолочний період формують групи по 10–15 телиць і утримують їх у станках, обладнаних глухою стінкою з навітряного боку, навісом та годівницею для концентратів і сіна.


Молоком випоюють до двомісячного віку щодоби з розрахунку 8–10% живої маси тіла (3,5–4,0 кг на теля живою масою 40 кг) за два прийоми. Застосовують також заквашене молоко і замінники незбираного молока. Припиняють випоювання тоді, коли телята починають з’їдати за день 0,7 кг сухої речовини. У цей період привчають молодняк до силосу (зелена маса). Ці корми дешевші за молоко, отже, економічно вигідніші. Надалі (до чотиримісячного віку), замість молока, у такій самій нормі випоюють молочні відвійки.
Під час випоювання телят дуже важливо не допустити забруднення молока й відвійок шкідливими бактеріями. Відомо багато прийомів знезараження рідин. Найпоширеніша — пастеризація. Але цей процес дуже енергоємний. Щоб спростити його, вчені Інституту тваринництва центральних районів УААН (Зайців В. Г., 2004 р.) розробили, перевірили на практиці й запатентували електрогідростерилізатор. Завдяки електрогідродинамічному удару кількість мікроорганізмів у молоці й відвійках скорочується в сотні разів, у стільки ж разів зменшуються й витрати на його обробку порівняно з термічним методом. Випоювання телят таким молоком і відвійками підвищує їхнє збереження (вони не хворіють на діарею).
У молочний період (до чотиримісячного віку) забезпечують вільний доступ тварин до зернової суміші (комбікорм), високоякісного сіна та чистої води. Згідно з основними вимогами, в 1 кг комбікормів-стартерів має бути: енергії в межах 1,1 к. о., не менше 160 г сирого протеїну, не більше 70 г сирої клітковини і 1% кухонної солі. В агропромисловому комплексі “Криворіжсталь”Апостолівського району використовують корми, що відповідають цим вимогам (табл. 2), і одержують середньодобові прирости телят до шести місяців по 726 г на голову.


Щоб набрати потрібну масу до парувального віку (380–400 кг), без ускладнень отелитись і проявити генетичний потенціал продуктивності в  першу ж лактацію, телиці повинні рости з оптимальною швидкістю (середньодобовий приріст — 700–750 г). Це потребує певних витрат. В умовах України вирощування первістки (від народження до першого отелення) обходиться в середньому в 4000–4500 грн. Якщо нетелей вводити в основне стадо після 27-місячного віку, то щоденні додаткові витрати перевищують 5 грн на голову плюс відсутність доходу від молока. Отже, що раніше розтелиться нетель, то раніше вона почне приносити прибуток. Термін запліднення телиць більше залежить від живої маси, ніж від віку.
Для нормального розвитку телиці до шести місяців за добу споживають 2,5–3,0 кг сухої речовини на 100 кг живої маси. В 1 кг такого корму мають бути: не менше 1 к. о. енергії, 120 г сирого протеїну, а також мінерали, мікроелементи і вітаміни. У натуральному виразі це 2,0–2,5 кг/день/гол. зернової суміші плюс донесхочу сіно хорошої якості.
Раціон однорічних телиць може складатися тільки з якісних грубих і соковитих кормів (без зернофуражу). В останні місяці тільності та в холодний період року доцільно додатково до норми включати комбікорм (до 20% до загальної поживності раціону). Синтетичні азотні добавки можна згодовувати тільки після того, як тварини почнуть жувати жуйку (стабілізується функція рубця), але не більше 1% всієї сухої речовини в раціоні і за достатньої кількості в ньому вуглеводів.
Водночас із оптимальним, збалансованим годуванням ремонтний молодняк треба вирощувати в аналогічних із дійним поголів’ям технологічних умовах. Це унеможливить стреси під час переведення його у виробничі групи основного стада і не гальмуватиме прояв генетичного потенціалу молочної продуктивності.


В. Козир,
директор Інституту тваринництва центральних районів УААН,
д-р с.-г. наук, професор,
академік УААН

Інтерв'ю
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 
Швидка зміна кліматичних умов, нестійка економічна ситуація в Україні та світі, обмеження доступу до основних виробничих ресурсів та їхнє суттєве здорожчання змушують як світових, так і вітчизняних аграріїв шукати більш раціональні... Подробнее

1
0