Спецможливості
Статті

Основні хвороби кіз, їх лікування та профілактика

05.06.2008
78
Основні хвороби кіз, їх лікування та профілактика фото, ілюстрація
За правильного догляду та годівлі кози хворіють рідко. Проте коли таке трапляється, козівник повинен уміти не лише відрізнити хвору тварину від здорової, а й надати їй допомогу.

Здорова коза має добрий апетит і бадьорий вигляд. Частота пульсу — 70-80 ударів на хвилину, дихання — 15-20, температура тіла — 39-40°C (вимірюють її у анальному отворі).
Майже при всіх інфекційних хворобах температура підвищується до 41-42°С. Пульс частішає і сягає 100 ударів на хвилину й більше, дихання теж час-тішає, і може з’явитися задишка. Вуха і ноги стають холодними. Пропадає апе-тит, припиняється молоковіддача. У таких випадках треба терміново звертатися до ветеринарного лікаря. Він встановить діагноз і призначить лікування.


Неінфекційні хвороби
На запалення вимені коза може захворіти одразу після окоту. Причини — застуда, перегодовування, утримання в приміщенні з протягами, на брудній підстилці, на холодній та вологій підлозі. Хвору тварину утримують на суворій дієті: із раціону виключають молокогінні корми, їх замінюють якісним сіном, а також зменшують норму концентрованого корму. Двічі на день слід згодовувати послаблювальне: по 1 ст. л. глауберової солі зі 250 г води або 100 г рослинної олії. Молоко здоюють через кожні 2 год. На уражену частину вимені на 3–4 год слід покласти холодний компрес: рідку глину з оцтом (2–3 ст. л. оцту на 1 л води), потім компрес з  осоту, народна назва — горлянка, маточник (на 1 ст. л. води не менш як 2 ст. л. подрібненого на порошок осоту.
Якщо пухлина довго не сходить, то слід застосувати цинкову, свинцеву (готові препарати) або йодну мазь, яку нескладно приготувати самим, змішуючи вазелін з настоянкою йоду. На четверту добу потрібно зробити зігріваючий компрес з камфорним спиртом, теплі “закутування” з використанням камфорної олії, іхтіолової мазі. За відсутності цих ліків добре допомагає свіже нутряне свиняче сало. Теплові процедури проводять двічі на день, тварин у цей час потрібно утримувати в теплі. У разі вираженого захворювання вимені і відсутності зазначених ліків внутрішньовенно вводять 0,25% розчин новокаїну (1 мл на 1 кг живої ваги). Внутрішньо бажано давати знеболювальні та заспокійливі відвари з лікарських рослин: валеріанового кореня, пустирника, шишок хмелю, цвіту ромашки, кореня чорнобильника, м’яти перцевої тощо.


Тріщини на сосках з’являються у разі недотримання гігієнічних умов утри-мання кіз і невмілого доїння. Нерідко причиною цього може бути груба підстилка. За появи тріщин вим’я слід вимити борною кислотою (1 ч. л. на склянку води), соски змастити вазеліном або топленим маслом. Можна також користуватися порадами народної медицини:
1. Розрізати шматок листка алое і накласти на тріщини на сосках. Поліпшення стану настає вже через 5 год.
2. Накласти на вим’я компрес зі спиртової настоянки кропиви.
3. Приготувати суміш з двох частин рослинної олії та однієї частини бджолиного воску, добре прокип’ятити і змащувати нею тріщини.
4. Розтопити нутряне свиняче сало, змішати з пшеничним борошном, кип’ятити, помішуючи, доки суміш не набуде пастоподібного вигляду. Товстим шаром пасти змастити хворе місце і перев’язати, за допомогою лейкопластиря закріпивши пов’язку на 10 год.
5. Будь-які тріщини або ранки на сосках вимені легко виліковуються маззю прополісу, яку можна придбати в аптеках, або желе солкосерилу.
Кольки — болі в животі — виникають через накопичення газів. Коза втрачає апетит, дуже пітніє, в неї з’являються закрепи. Хворій тварині кожні три години слід ставити клізму з настоянки ромашки (жменя на 0,5 л води). Крім того, можна напувати настоянкою: 250 г ромашки, 15 — глауберової солі, 10 — відростків кореня тирлича (горечавки), 25 г насіння льону.
До тимпанії (гостре здуття рубця) призводить скупчення газів у рубці, кишківнику, найчастіше теплої пори року — у кіз, яких випасають на пасовищі. Причиною може бути жадібне, у вели-кій кількості, поїдання зеленого корму, який сприяє сильному бродінню. Небезпечними щодо цього вважаються рослини, вкриті росою, інеєм, замерзлі або промочені дощем.
Після тривалого стійлового утримання, перенесених тяжких захворювань, а також поїдання отруйних рослин, що паралізують рубець (болиголову, жовтецю, тютюну, пліснявих грибів та ін.), порушується функція мускулатури рубця. У тварин дуже здувається живіт, головним чином у ділянці голодних ямок, при цьому ліва голодна ямка здувається більше і живіт перекошується. Внаслідок надавлювання рубця на діафрагму тварина починає непокоїтися, часто лягає й знову встає. З’являються ядуха, непомірне наповнення вен, прискорення та послаблення пульсу, надмірна пітливість. Тварина починає хитатися, падає на землю і гине в конвульсіях. Для кіз, особливо старих, це захворювання є надзвичайно небезпечним. Небезпечне воно й тоді, коли хворіють одночасно багато тварин, а отже, надати своєчасну і надійну допомогу неможливо.
Видалити гази, якщо вони скупчились у верхній частині рубця, не важко. Якщо ж у кашоподібному вмісті рубця — у вигляді маленьких бульбашок, кількість яких весь час збільшується, — лікування стає дуже клопітним. Спочатку тварину намагаються поставити на яке-небудь підвищення з таким розрахунком, щоб задні ноги були нижче за передні, і починають масажувати рубець. Зазвичай гази з відрижкою виходять швидко, іноді козу ставлять на задні ноги, передні тримають руками, коліньми захоплюють рубець і енергійно стискають його. Багатократним масажуванням рубця досягають вивільнення газів із вмісту рубця. Потрібно викликати скорочення рубця, для чого бік кози обливають холодною водою, а в разі масового захворювання кіз заганяють у річку. Гази можна легко видалити за допомогою стравохідного зонда. У цьому разі намагаються викликати відрижку газами, подразнюючи м’яке піднебіння рукою або палицею, обгорнутою  ганчіркою, змащену дьогтем.


Якщо це все не допомагає, треба зробити прокол рубця (за допомогою троакара або складного ножика) і вставити в рану трубку. Проте робити це мають дуже досвідчені козівники. Якщо й проколи нічого не дають (а це трапляється нерідко), тоді рубець розрізають і видаляють вміст через розріз.
У всіх випадках в рубець вводять через рот за допомогою шприца розчи-нений в 100-150 г води креолін — 2-4 г, лізол — 2-5 г або їхпол — 3-10 г, суміш скипидару — 2-5 г і спирту — 40 мл, але зі склянкою води.
Після процедури тварин протягом кількох годин (10–12) утримують на го-лодній дієті, а в разі потреби призначають речовину, що збуджує роботу рубця. Для профілактики захворювань тварин перед випасом слід годувати сіном або соломою.


Даниленко Г.,
канд. с. -г. наук,
Інститут тваринництва степових районів “Асканія-Нова” УААН


Далі буде

Інтерв'ю
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0