Спецможливості
Статті

ОПТИМАЛЬНІ СІВОЗМІНИ Лісостепу (повна версія)

05.06.2008
2264
ОПТИМАЛЬНІ СІВОЗМІНИ  Лісостепу  (повна версія) фото, ілюстрація

Вивчення протягом тривалого часу різних типів сівозмін (польових, прифермських, спеціальних) з різною тривалістю ротації та багатий виробничий досвід переконливо засвідчують, що сівозміни є базовою, визначальною ланкою системи землеробства. Всі інші її складові: обробіток грунту, удобрення, захист посівів від бур’янів, шкідників та хвороб — будуть максимально ефективними тільки за умови чітко визначеного, науково обгрунтованого чергування культур протягом усієї ротації сівозміни. В таких сівозмінах протягом однієї-двох ротацій за рахунок лише раціонального чергування культур, чіткого дотримання інших елементів системи землеробства, без жодних додаткових затрат матеріально-технічних і трудових ресурсів ефективність використання землі підвищується на 11–17%.

Крім того, без суворого дотримання сівозмін неможливо розв'язати одне з найпроблематичніших завдань сучасного землеробства: зупинити перманентну деградацію грунту.
Отже, у найближчі три роки потрібно запровадити і освоїти досконалі, мобільні, гнучкі сівозміни, краще пристосовані до ринкових умов господарювання науково обгрунтовані сівозміни. На Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції (ДСГДС) за останні 15 років провели чимало досліджень для вивчення сівозмін з короткою ротацією: три-, чотири- і п’ятирічною. Результати цього стаціонарного досліду підтвердили можливість застосування в умовах лісостепової зони України короткоротаційних сівозмін, що передбачають високу концентрацію посівів провідних культур (33,33%; 25%).
Водночас землеробська історія зони переконливо доводить, що економічна й виробнича стабільність будь-якого сільськогосподарського підприємства, особливо в ринкових умовах, тим надійніша і вища, чим ширший асортимент високоліквідної товарної продукції виробляється в господарстві. Крім того, за умов недостатнього зволоження Лісостепу великий вплив на продуктивність сільгоспкультур і загальну продуктивність сівозмін мають погодні умови протягом вегетаційного періоду. В одні роки вони сприятливі для всіх культур сівозміни, в інші — тільки для окремих.
Різноманітність культур у структурі посівів господарства зменшує негативний вплив несприятливих абіотичних чинників, підвищує стійкість агроценозу проти шкодочинності біоценотичних факторів. Особливо актуально це нині, коли більшість господарств не мають змоги здійснювати оптимальний  хімічний захист посівів.
Результати тривалих стаціонарних дослідів дають підстави рекомендувати виробництву як конкретні сівозміни, що вивчались у дослідах, так і синтетичні, розроблені на підставі широкого і всебічного вивчення попередників і передпопередників, водного та поживного режимів, фітосанітарного стану в сівозмінах. Господарствам Лісостепу пропонуємо варіанти синтетичних сівозмін для виробництва товарної продукції рослинництва кормів для тваринництва.

Польова чотирипільна сівозміна культур для виробництва товарної продукції рослинництва
Рекомендується для впровадження  у великих і в дрібних сільгосппідприємствах. За формою це сівозміна короткоротаційна, чотирипільна, за сутністю — звичайна з широким набором культур.
Порядок чергування культур у чотирипільній польовій сівозміні:
1-й рік:
0,5 поля — чистий пар; 0,5 поля — зернобобові;
2-й рік: озимі;
3-й рік: 0,5 поля — цукрові буряки; 0,5 — кукурудза на зерно.
4-й рік: 0,5 поля — ярі зернові; 0,5 поля — олійні.
У такій сівозміні коефіцієнт прямого використання ріллі становить 0,875. Його можна довести до одиниці, замінивши в першому полі чистий пар багаторічними травами (еспарцет, конюшина), підсіявши їх під ярі зернові.
Зернові та зернобобові займають 62,5% сівозмінної площі, в тому числі озимі — 25%. Технічні культури — 25%: з них цукрові буряки — 12,5%, олійні — 12,5%.
Основна продукція усіх культур сівозміни може мати товарне призначення і реалізовуватись за межами господарства.
У разі дотримання такого порядку чергування всі культури розміщують після кращих попередників: озима пшениця — після чистого пару і зернобобових; цукрові буряки — після парової озимини; кукурудза на зерно — після озимих; ярі зернові (ячмінь) — після цукрових буряків; олійні — після кукурудзи на зерно. За такого чергування культур у чотирипільній сівозміні витримується періодичність повернення культур на попереднє місце вирощування.
Сівозміна культур. Щоб олійні (соняшник), а також  цукрові буряки на своє попереднє місце поверталися не через чотири, а через вісім років, на першому полі, з якого починається порядок чергування культур, після закінчення кожної ротації пар — чистий і зернобобові міняють місцями.
Залежно від кон’юнктури ринку, погодних особливостей року, організаційно-господарських причин у такій сівозміні культур, не порушуючи прийнятого порядку чергування культур, є можливість як для розширення, так і для скорочення розміру посівної площі тієї чи іншої культури. У разі потреби в такій сівозміні можна повністю міняти культури. Наприклад, ярими зерновими можуть бути: ячмінь, пшениця, просо, гречка. Олійними — соняшник, соя, ріпак.
Відповідно до типових проектів, розроблених на Полтавській ДСГДС, загальні затрати коштів на вирощування 1 га становлять: озимої пшениці — близько 950 грн, кукурудзи на зерно — 1376, ярого ячменю — 650, гороху — 984, цукрових буряків — 2914, соняшнику — 1146 грн. Середні затрати на 1 га сівозмінної площі: [(950x1) + (1376x0,5) + (650x0,5) + (984x0,5) + (2914x0,5) + (1146хО,5)]:4 - 1121 грн.
Зважаючи на поточні ринкові ціни на цю продукцію рослинництва, неважко визначити розмір чистого прибутку від її виробництва.

Сівозміна культур для виробництва кормів для ВРХ
Щоб знизити собівартість кормів для ВРХ і підвищити рентабельність виробництва молока та м’яса, корми слід вирощувати поблизу тваринницьких комплексів у прифермських сівозмінах.
В умовах Лісостепу зелені, соковиті та грубі (сіно, сінаж) корми отримують завдяки вирощуванню сумішок багаторічних злаково-бобових трав (еспарцету, конюшини, люцерни, стоколосу), а також кукурудзи на силос та зелених кормів. Зернофураж одержують із посівів кукурудзи на зерно, ячменю й сої.
Вирощувати корми для ВРХ пропонуємо в чотирипільній сівозміні культур з таким порядком чергування культур:
1-й рік:
0,5 поля — ячмінь з підсівом багаторічних злаково-бобових трав; 0,5 поля — кукурудза на зелений корм з підсівом багаторічних злаково-бобових трав;
2-й рік: багаторічні злаково-бобові трави (поле вивідне з дворічним вирощуванням трав);
3-й рік: кукурудза на силос у молочно-восковій стиглості;
4-й рік: 0,5 поля — соя; 0,5 поля — кукурудза на зерно (кормові коренеплоди).
Частка кормових культур у такій сівозміні — 62,5%, зернових і зернобобових — 37,5%.
На гектар сівозмінної площі культур в такій сівозміні можна виробляти 57 ц к.о., 5,5 ц перетравного протеїну; забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном становитиме 97 г. Згідно із зоотехнічними нормами, цього корму достатньо, щоб утримувати одну корову і одержувати від неї за рік 4 т молока, а також утримувати 0,7 голови шлейфу.

Сівозміни культур для виробництва кормів для свинини
Тривалий виробничий досвід переконливо засвідчує, що однією з традиційних галузей Лісостепу є свинарство. Але через незадовільний стан кормовиробництва воно стало майже в усіх господарствах збитковим. Продовжується різке зменшення поголів’я свиней. У цій галузі величезні перевитрати кормів. Стало майже нормою, що в більшості господарств на 1 кг приросту свинини витрачається 11–15 к.о., тоді як ці витрати не повинні перевищувати 3–5 к.о. Однією з провідних причин такого стану є те, що забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном дуже низька (60–70 г), а його повинно бути не менше 100 г.
Багаторічне вивчення різноротаційних сівозмін культур з високим насиченням традиційними для регіону зерновими та зернофуражними культурами — кукурудзою на зерно, ячменем, озимою пшеницею — показує, що за рахунок їх зерна не можна досягти високої забезпеченості кормової одиниці перетравним протеїном. Адже на одну кормову одиницю зерна кукурудзи припадає менше 50 г перетравного протеїну, в ячмені й озимій пшениці цей показник близький до 70 г.
У зв’язку з цим підхід до кормовиробництва для свинарства потрібно радикально змінювати. Роль основної культури у сівозміні, яка може суттєво поліпшити співвідношення між кормовою одиницею та перетравним протеїном, відводиться сої. Повноцінніший концентрований корм для відгодівлі свиней можна одержати за такого набору культур: соя, кукурудза, ячмінь із співвідношенням у структурі — 2:1:1. Порядок чергування культур у сівозміні матиме такий вигляд:
1-й рік:
соя;
2-й рік: ячмінь;
3-й рік: соя;
4-й рік: кукурудза на зерно.
За реальної врожайності цих культур на гектар сівозмінної площі можна виробляти близько 37 ц/га к.о. і 3,7 ц/га перетравного протеїну. Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном становитиме 100 г. За витрати на 1 кг приросту свинини 5 к.о. з 1 га такої сівозміни можна одержати близько 7,0–7,5 ц приросту свинини.
Співвідношення компонентів у цьому зернофуражному кормі буде таким: зерно кукурудзи — близько 1,8 кг, зерно ячменю — 1,2, зерно сої — 1 кг.

 

І. Браженко,
провід. наук. співробітник,
канд. с.-г. наук,
Л. Браженко,
молод. наук. співробітник,
Полтавська державна с.-г. станція

 

Інтерв'ю
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд