Спецможливості
Агробізнес

Нові підходи до ціноутворення на сире молоко

05.06.2008
1272
Нові підходи до ціноутворення на сире молоко фото, ілюстрація
Нові підходи до ціноутворення на сире молоко

Проблема якості сирого молока завжди була і нині продовжує залишатися однією з найактуальніших для молочної промисловості.

У Росії впродовж тридцяти років більшість підприємств молочної промисловості здійснювала приймання молока згідно з ГОСТ 13264-70 “Молоко коров’яче. Вимоги при заготівлі”, що практично не містив високих вимог до якісних показників сирого молока. На практиці під час приймання молока основним контрольованим показником була титрована кислотністю, відповідно до рівня якого визначали сортність молока.

Надалі у процесі розробки ГОСТ 13264-88 “Молоко коров’яче. Вимоги при закупівлі” у нього було включено більш високі вимоги щодо рівня загального бактеріального заселення, проте саме з цієї причини його так і не було введено в дію. У цьому документі рівень загального бактеріального заселення молока, що належить до вищого сорту, становив не більш як 300 тис. КОЕ/см3, і показник вмісту соматичних клітин був не більш як 500 тис./см3. На основі цього ГОСТу було розроблено й затверджено СанПіН 2.3.2.1078-01, проте і цей документ практично не працював.

Разом із тим, у країнах з високорозвинутою молочною індустрією молоко, яке поставляють на підприємства, відповідає набагато більш жорстким нормативам, які наведено в таблиці 1.

Відповідно до ГОСТ 13264-70, головними критеріями ціноутворення на молокосировину є масова частка жиру і сорт молока, встановлюваний за кількома показниками. Із них, як було зазначено вище, постійно контролюється титрована кислотність і, до деякої міри, мікробіологічна забрудненість.

Уже понад десять років у країні немає планової економіки, відносини між виробниками молока й переробними підприємствами будуються на основі договорів, де ціна на сире молоко що далі, то більше встановлюється на основі ринкових умов, а проте інерція у підходах до встановлення вимог та визначення якості сирого молока, старих принципах ціноутворення ще міцна. Слід зазначити, що саме ця інерційність однаково негативно позначається на конкурентоспроможності як виробників сирого молока, так і переробних підприємств.

Втім, становище почало змінюватися з розвитком нових економічних відносин у країні. У Росії побудували свої заводи великі західні молочні концерни “Данон”, “Ерманн”, “Кампіна” та ін., для яких були неприйнятні ані якість, ані кількість наявної в Росії сировини, проте дуже привабливим був російський ринок. У цей самий час у нашій країні деякі заводи активно розвивалися й відчували гостру недостачу сировини доброї якості. Зокрема, компанія “Вімм-Білль-Данн” (ВБД), у якій тільки Ліанозівський завод переробляє понад 1500 т молока на добу.

Отже, присутність у нашій країні європейських компаній та загострення конкурентної боротьби за сировинні ринки між великими компаніями стали передумовою для появи нових підходів до ціноутворення на молокосировину.

До того ж, перед російськими компаніями в умовах ринкової економіки постала потреба в освоєнні нового конкурентоспроможного асортименту продуктів. А без якісної сировини неможливо виробити високоякісну продукцію. Це стосується не лише мікробіологічної чистоти молока, яке поставляють на молокозаводи, а й його фізико-хімічних показників, які, як зазначалося вище, не є високими. Так, низька масова частка балка в молоці призвела до того, що без додаткових технологічних прийомів — введення сухого молока, білкових концентратів, стабілізуючих добавок — неможливо одержати кисломолочні продукти потрібного складу і консистенції. Технологічна потреба спричинила повсюдне використання немолочних інгредієнтів, які загалом негативно вплинули на якість вітчизняних молочних продуктів.

Вміст білка в молоці більшою мірою, ніж вміст жиру, впливає на економічне становище молочних підприємств, оскільки від цього показника залежать вихід та асортимент виготовлюваної продукції. Тому виникла потреба контролювати вміст білка в молоці, щоб використати цей показник як критерій при розрахунках за закуплене молоко.

Першими запроваджувати нові підходи до ціноутворення почали західні фірми, які прийшли зі своїми вимогами на російський ринок. Перенести повністю європейські нормативи вони не могли, бо розуміли, що залишаться без сировини, але, з другого боку, вони стояли перед необхідністю не опускатися до російських норм. Довелося розробити свої нормативи, де як найвищу планку встановили вимоги або європейські, або наближені до них, а як планки досяжніші встановили вимоги ГОСТ 13264-88. Так компанія “Данон” запровадила сорт “Данон”, у якому допускається рівень бактеріального заселення до 50 тис. КОЕ/см3, і сорт “Європейський” — до 100 тис. КОЕ/см3. Компанії “Кампіна” та “Онкен” також ввели сорти молока з рівнем бактеріального заселення до 100 тис. КОЕ/см3.

Компанія “Вімм-Білль-Данн” за основу взяла нормативи ГОСТ 13264–88 (табл. 3).

У таблиці 4 наведено ухвалений фірмами поділ молока за рівнем вмісту соматичних клітин.

Найвищі вимоги, максимально наближені до європейських, було встановлено компанією “Данон”.

Досвід роботи показав, що спочатку, у момент запровадження цих вимог, на підприємство практично не надходило сире молоко, що відповідало б нормам для вищих класів, проте подальша практика підтвердила, що вимоги, встановлені раніше, реально досяжні.

Прямий зв’язок між підвищенням вимог до якості закуповуваного сирого молока та зростанням частки молока, що відповідає цим вимогам, практично продемонструвала діяльність і інших компаній, що працюють у Московському регіоні.

Запровадження як критерію ціноутворення показника вмісту білка в молоці потребує розробки й впровадження нових схем визначення вартості сирого молока для проведення розрахунків за закуплене молоко.

Як і будь-яке починання, новий підхід практично визначається методом “спроб і помилок”. Давати рекомендації з цього питання складно, оскільки кожне підприємство має свої сировинні умови, свій асортимент продукції і саме з цих реальних умов слід виходити, розробляючи власну систему ціноутворення на сире молоко. Проте ми вважаємо за доцільне навести деякі діючі приклади та ознайомити з досвідом, нагромадженим іншими підприємствами.

Компанія “Вімм-Білль-Данн” упродовж трьох років працює за такою системою і за цей час багаторазово змінювала схему розрахунків. Дослідним шляхом для оплати за молоко встановлено співвідношення ціни жир:білок як 40:60. Встановлюється ціна за 1 кг молочного білка та за 1 кг молочного жиру, потім застосовується коефіцієнт якості.

Компанія “Данон” встановлює базову ціну за 1 т молока з масовою часткою жиру 3,4% і масовою часткою білка 3,0%. Доплата до базової ціни за кожні 0,1% жиру — 2,9%, за кожні 0,1% білка — 3,5%.

Як найпростішу схему розрахунку, що дає змогу оцінювати молоко з урахуванням вмісту і жиру, і білка, можна запропонувати оплату за одиницю умовного молока, коли маса умовного молока визначається як сума облікової маси молока за вмістом жиру та залікової маси молока за вмістом білка, поділена на 2. Проте така схема (через те що вміст білка в молоці завжди нижчий за вміст жиру) автоматично призводить до зниження значимості білкової складової в ціноутворенні молока відносно складової жирової. Цю ситуацію легко виправити, запровадивши коефіцієнт, що підвищує значимість білка.

У будь-якому разі, встановлюючи нову схему оплати за сире молоко з урахуванням вмісту в ньому білка, з метою кращої адаптації постачальників до нових умов слід не допускати загального зниження ціни на молоко в момент її впровадження.

Базисні норми вмісту жиру й білка в молоці, ухвалені європейськими компаніями, що працюють в Росії, наведені в таблиці 7.

Спочатку такі вимоги, а також вимоги щодо рівня мікробної забрудненості й вмісту соматичних клітин постачальники молока зустрічають в штики, при цьому головним аргументом завжди виступає один — технічна неготовність виконувати ці вимоги. Втім, цей аргумент спростовується подальшою статистикою. Після запровадження більш високих нормативів завжди з’являється технічна можливість, вишукуються кошти для оснащення ферм, заготівлі кормів тощо, підвищується культура ведення молочного скотарства.

Разом із тим, застосування більш високих вимог до якісних показників сирого молока, що веде до одержання молока з потрібними характеристиками, у наших прикладах супроводжується і серйозними інвестиціями у сировинні зони.

Оснащення ферм може відбуватися за різними фінансовими схемами. Обладнання може поставлятися в кредит, за лізингом, як аванс тощо. Доволі поширеною є така схема: кредитування паливно-мастильними матеріалами під сезонні роботи. Підприємства зацікавлені у довгострокових схемах фінансування, що дають змогу на тривалий термін закріпити за собою сировинну зону й відійти від простих схем “купив—продав—розрахувався”. Доволі поширеними є, наприклад, контракти, що передбачають поставку обладнання у рахунок погашення його вартості молоком, яке буде поставлено у майбутньому. І таких схем з терміном дії від одного року до восьми доволі багато. Їхній масштаб визначається фінансовими можливостями компанії.

Отже, нові підходи до ціноутворення на молокосировину спрямовані на поліпшення її якості. Вони передбачають не лише запровадження більш високих стандартів на молокосировину, а й активну роботу молокопереробних підприємств у створенні та зміцненні сировинної бази.

Наведені у нашому матеріалі дані дають змогу ще раз підтвердити відому економічну аксіому про те, що у кінцевому підсумку планку якості продукції задає її споживач, а в нашому випадку ми зможемо зробити дуже важливий висновок, що якість молока в сировинній зоні значною мірою визначає молочний завод.

В. Лабінов,
виконавчий директор Російської спілки підприємств молочної галузі

Інтерв'ю
Валерій Давиденко, народний депутат України
Чутки про відставку Кутового, підтримка кооперативного руху і малих виробників ці та інші актуальні питання propozitsiya.com погодився висвітлити народний депутат України Валерій Давиденко. 
Війна в Україні триває. Наші захисники та захисниці продовжують відважно боротися проти російських окупантів і з кожним днем наближають Перемогу. В той же час, на своєму фронті продовжують працювати і українські аграрії. Попри всі труднощі... Подробнее

1
0