Спецможливості
Статті

ННЦ “ІМЕСГ”: 75 років на вістрі науково-технічного прогресу

05.06.2008
179
ННЦ “ІМЕСГ”: 75 років на вістрі науково-технічного прогресу фото, ілюстрація
1930 року постановою Раднаркому Української РСР за № 40/237 у Харкові в системі Наркомзему було засновано Український науково-дослідний інститут механізації. У довоєнні роки співробітники інституту науково-дослідну роботу проводили переважно на Якимівській дослідній станції (Запорізька область), де займалися здебільшого правилами технічного огляду та розробкою нормативів перших радянських тракторів, а також працювали над ефективним використанням іншої сільськогосподарської техніки.

У довоєнні роки в інститутських лабораторіях було створено експериментальні зразки швидкісних плугів, робочих органів культиваторів і сошників сівалок, пристрої з використанням вітру для механізації деяких операцій у тваринництві. Зокрема, в 1937 році розробили вітродвигун УНДІМ-3, який було встановлено на першій радянській дрейфуючій станції СП-1, де начальником був відомий полярник І. Папанін.


Під час Великої вітчизняної війни інститут евакуювали до Саратова, де науковці успішно працювали над розробками різних робочих органів сільськогосподарських машин і знарядь, пристроїв, а також положень із технічного огляду та ремонту деталей і вузлів тракторів.


Із 1944 року інститут







Яків Серафимович Гуков ,
директор  ННЦ “ІМЕСГ”

функціонує в Києві. В 50-ті роки минулого століття інститутські науковці працювали над створенням комплексної механізації вирощування сільськогосподарських культур і виробничих процесів у тваринництві. Розробки з механізації вирощування та збирання кукурудзи, картоплі, цукрових буряків, зернових колосових, інших культур, а також багатьох трудомістких процесів у тваринництві дістали позитивну оцінку виробничників.

1957 року в інституті розпочали дослідження з проблем електрифікації, а згодом і автоматизації сільського господарства. Чимало зусиль до організації цих відділів доклали нинішні академік УААН та РАСГН І. Мартиненко і член-кореспондент УААН та РАСГН Л. Гром-Мазнічевський.


У 60-ті роки інститут набув статусу Головного в Україні з проблем механізації та електрифікації сільського господарства, а тому забезпечував і сьогодні забезпечує координацію та науково-методичне керівництво підрозділами механізації галузевих науково-дослідних інститутів і обласних дослідних станцій держави.


За значний вклад у розвиток інженерної сільськогосподарської науки та створення сучасної техніки низку вчених інституту відзначено Державними преміями в галузі науки і техніки. Так, 1971 року за розробку і впровадження у виробництво процесу потокового збирання зернових і зернобобових культур з одночасним подрібненням та скиртуванням соломи науковці інституту М. Галенко, І. Каплін, І. Нікітенко і Ю. Шидловський удостоєні Державної премії Української РСР у галузі науки і техніки.
З 1975 року інститут функціонує на новій виробничій базі: в смт Глеваха Васильківського району Київської області.









Під час наукового семінару в ННЦ “ІМЕСГ” пояснення дає
д-р техн. наук, членкор УААН, заступник директора М.В. Молодик


У 80-ті роки минулого сторіччя на площі понад 4 млн га кукурудзу збирали зерновими комбайнами з приставкою ППК-4 — розробка науковців УНДІМЕСГ. За широке впровадження цієї новинки науково-технічного прогресу в сільськогосподарське виробництво в 1982 році вчені інституту М. Тудель, В. Поєдинок і В. Кифоренко теж були удостоєні Державної премії Української РСР у галузі науки і техніки. За розробку і впровадження енергоощадної технології під час збирання, післязбиральної оборобки, зберігання та використання для годівлі вологих качанів зерна кукурудзи в 1986 році науковцям інституту М. Туделю, В. Кифоренку та М. Єсипчуку присуджено премію Ради Міністрів колишнього СРСР.


Під керівництвом лауреата Державної премії СРСР, заслуженого винахідника СРСР П. Настенка розроблено і впроваджено на площі понад 500 тис. га технологію напівгребеневого садіння та вирощування картоплі.


У 80–90-ті рр. в інституті, на рівні світових зразків, під керівництвом доктора технічних наук, заслуженого винахідника СРСР Є. Гончарова розроблено та впроваджено у виробництво вібровідцентрові сепаратори продуктивністю 25, 50 та 100 т/год. Ці машини нині випускають на Житомирському заводі “Вібросепаратор”.


Попри економічну скруту в перші роки незалежності, науковці інституту продовжували плідно працювати. За розробку “Технології та технічні засоби грунтозахисного контурно-меліоративного землеробства” академіка УААН М. Нагорного 1993 року було удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки.


У 2000 році за розробку та широке впровадження у виробництво найсучасніших доїльних апаратів, які на рівних можуть конкурувати з доїльним обладнанням провідних фірм світу, вчені інституту: член-кореспонедент УААН І. Масло, доктор технічних наук А. Фененко та кандидат технічних наук М. Остапенко — були відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки. Новітні українські доїльні апарати ДАФ-50, ДАФ-66, ДАФ-70 та інше доїльне обладнання в широкому асортименті виготовляють на заводі ВАТ “Брацлав” (Вінницька область).









АКГ-4
(агрегат комбінований грунтообробний) —
розробка ННЦ “ІМЕСГ”


За стислий термін розроблено і підготовлено серійне виробництво вітчизняного комбайна класу 9 кг/с КЗС “Славутич” та 8–9 кг/с “Лан”. Науковці інституту під керівництвом кандидата технічних наук В. Недовєсова розробили вихідні вимоги до цих комбайнів та забезпечили науковий супровід розробки комбайна “Славутич”. Тож цілком закономірно, що за створення та освоєння виробництва на заводі ВАТ “Херсонські комбайни” вітчизняних зернозбиральних комбайнів КЗС-9-1 “Славутич” та КЗС-1580 “Лан” Указом Президента України В. Недовєсову було присуджено Державну премію в галузі науки і техніки.
До пріоритетних в Україні належать і розробки М. Рожківського, науковця, який, хоч і не став доктором і навіть кандидатом наук, але своїм талантом і сумлінною працею примножив славу інституту і держави. Він розробив та впровадив у серійне виробництво сімейство (20 модифікацій) високоефективних модульних прямоточних безрешітних молоткових дробарок нового покоління з продуктивністю в межах 0,2–15 т/год для подрібнення концентратних та інших сипких кормових і харчових матеріалів, а також розробив 5 модифікацій не менш ефективних малогабаритних модульних розмелювально-змішувальних комбікормових агрегатів продуктивністю 0,2–1,0 т/год для приготування повноцінних комбікормів в умовах присадибних і фермерських господарств. Науково-технічний рівень розробок М. Рожківського значно перевищує досягнення кращих аналогів вітчизняного й зарубіжного виробництва, тож логічним було у 2000 році присудження йому Указом Президента України почесного звання “Заслужений винахідник України”. Серійний випуск цих машин кілька років тому освоєно на ВАТ “Могилів-Подільський машинобудівний завод”.


Велике народногосподарське значення для держави мають наукові розробки, виконані під керівництвом доктора технічних наук, члена-кореспондента УААН, нинішнього директора ННЦ “ІМЕСГ” Я. Гукова. Розроблено цілий комплекс грунтообробних машин, які нині успішно випускають чимало промислових підприємств держави. Тісна і творча співпраця єднає науковців лабораторії механізації обробітку грунту з робітниками заводів “Борекс”, “Вишевичі агротехніка”, “Київтрактородеталь”, ВАТ “Червона зірка” та “Одессільмаш”.


Під керівництвом заступника директора інституту з наукової роботи В. Адамчука обгрунтовано теоретичні засади та розроблено і передано для впровадження ціле сімейство машин для внесення







Машина для внесення мінеральних добрив — розробка заступника директора В. Адамчука

мінеральних добрив і хіммеліорантів, які не поступаються кращим світовим аналогам. Про глибину та пріоритетність у цій галузі наукових досліджень В. Адамчука свідчить той факт, що аналог його висівного апарата за авторським свідоцтвом СРСР за №1139381 французька фірма Nodet-Gougis створила лише через одинадцять років, а аналог пристрою для розсівання сипких матеріалів за патентом України №23874 А німецька фірма Rauch розробила через шість років.

Результати теоретичних і експериментальних досліджень та пошуку нових технічних рішень В. Адамчука опубліковано в 150 наукових працях, а їх пріоритет захищено 70 авторськими свідоцтвами та патентами. Їх упроваджено у виробництво в дванадцяти машинах, зокрема їх випускають потужні заводи “Хмільниксільмаш” та “Ковельсільмаш”.


Заслуговує на всебічну увагу й розробка обприскувача із стабілізуючою штангою ОСШ-2500, яку виконав кандидат технічних наук О. Барановський. Автор розробки поєднав у цій машині зарубіжні комплектуючі з вітчизняною основою, чим досягнув світового рівня, водночас втричі зменшивши ціну новинки. Виготовлення сучасних обприскувачів налагоджено на експериментальному заводі ННЦ “ІМЕСГ”, а ще їх випуск освоїв завод “Фрегат” (м. Первомайськ).


Рішенням Української академії аграрних наук у 1997 році Інститут технічного сервісу УААН, який протягом тридцяти років очолював заслужений працівник сільського господарства, кандидат економічних наук І. Деревець, було об’єднано з ІМЕСГ УААН, а Указом Президента України від 12 квітня 2000 року за № 585 інституту надано статус Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства”.


За останні вісім років у науковому напрямі, який очолює заступник директора інституту з наукової роботи, доктор технічних наук, член-кореспондент УААН М. Молодик, розроблено та передано для впровадження в народне господарство держави понад 100 технологій обладнання для технічного обслуговування, ремонту машин і відновлення деталей.


Серед найвагоміших розробок — сімейство стендів і пристроїв для регулювання й ремонту дизельної паливної апаратури, технологія та обладнання для загострення й зміцнення робочих органів грунтообробних машин, пересувні ремонтно-діагностичні майстерні, стандарти й технічні умови на здавання в ремонт та одержання з ремонту, чимала кількість нормативно-технічної документації, пов’язаної з ремонтом та сервісним обслуговуванням сільськогосподарської техніки й обладнання, технологія відновлення деталей наплавленням із газополум’яним захистом та інші. З огляду на реформування аграрного сектору, актуальними є розробки створення кооперативів із сервісного обслуговування техніки у товариствах з обмеженою відповідальністю та фермерських господарствах.









Безрешітні монопилкові дробарки, розроблені науковцем М. Рожківським


Ці розробки дають змогу підтримувати сільськогосподарську техніку в працездатному стані, а також зменшити витрати на ремонт на 20–25%.


Крім того, успішно вирішуються питання мобільної енергетики, машиновикористання, механізації відкритого та закритого овочівництва, заготівлі кормів, кормоприготування, технічного обслуговування машинно-тракторного парку.
— Відзначення ювілею — це не аналіз наших досягнень, хай і істотних, — каже директор ННЦ “ІМЕСГ”, академік- секретар Відділення механізації і електрифікації УААН Яків Серафимович Гуков, — а погляд у майбутнє: на чому потрібно в найближчі десять-двадцять років зосередити увагу колективу, які питання є першочерговими для нашої галузі. На мою думку, нагальним завданням не лише науковців ННЦ “ІМЕСГ”, а й багатьох інших наукових установ системи УААН є зосередження зусиль учених на розв’язанні такої проблеми, як використання відновлюваних джерел енергії у сільськогосподарському виробництві. За прогнозами вчених, — каже Яків Серафимович, — у найближчому майбутньому передбачається покриття значної частини (близько 12%) світової потреби в дизельному паливі завдяки рідкому паливу. Застосування біодизеля та біоетанолу в агропромисловому виробництві та сільській місцевості дає змогу в комплексі вирішувати проблеми їх забезпечення енергоресурсами, калійно-фосфорними добривами, білковими шротами та іншими цінними продуктами.


У нашому інституті, — продовжує Яків Серафимович, — кілька років тому під керівництвом члена-кореспондента УААН І. Масла розпочато дослідження з використання поновлюваних джерел енергії на потреби аграрного сектору. Нині розроблено, виготовлено та змонтовано дослідну технологічну лінію з виробництва біопалива на основі рослинної олії. Одержано обнадійливі результати, і є підстави стверджувати, що цю проблему через кілька років ми успішно вирішимо. До речі, цьому питанню я присвячу свій виступ на ХІІІ Міжнародній конференції “Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві”, яка відбудеться до ювілею інституту 11–14 жовтня цього року, — сказав на закінчення розмови пан Гуков.


В інституті приділяється належна увага захисту пріоритету нових розробок, які виконано на світовому рівні. За 75 років діяльності інститут одержав понад 1000 охоронних документів, серед яких лише за роки незалежності України — 192 патенти на винаходи. Велику кількість цих винаходів закладено в нові технології та машини, які вже впроваджено у виробництво.
Редколегія готує, і вже видається міжвідомчий тематичний науковий збірник “Механізація та електрифікація сільського господарства”. На сьогодні світ побачили 88 випусків, у яких надруковано найактуальніші статті з питань механізації, електрифікації та автоматизації сільськогосподарського виробництва. Варто підкреслити, що в останні п’ять років, коли відповідальним за випуск став завідувач відділу науково-інформаційного забезпечення І. Годунов, це видання стало якіснішим за змістом, об’ємнішим за обсягом та привабливішим за формою.
— Кожен науковець, — якось у розмові зі мною сказав заступник академіка-секретаря Відділення механізації та електрифікації УААН, доктор сільськогосподарських наук, академік УААН, М. Лінник, — має за честь надрукуватися в цьому виданні...
Науково-технічні кадри наш науковий заклад готує, зазвичай, у своїй аспірантурі, яку очолює вчений секретар, кандидат технічних наук В. Островський. Упродовж десятків років діє спеціалізована вчена рада із захисту докторських та кандидатських дисертацій, яку нині очолює академік Я. Гуков.


До послуг науковців інституту книжковий фонд науково-технічної бібліотеки, а це — близько 120 тис. примірників друкованих видань.


Отже, впродовж усіх 75 років науковці інституту були, є і завжди будуть на вістрі науково-технічного прогресу, особливо нині, коли в історії України настала нова доба.


В. Сірий, редактор відділу
науково-інформаційного забезпечення ННЦ “ІМЕСГ”

Інтерв'ю
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як

1
0