Спецможливості
Агрохімія

«Найперші» хвороби кукурудзи

11.05.2017
1822
«Найперші» хвороби кукурудзи фото, ілюстрація

У статті представлені хвороби кукурудзи, які проявляються на початкових етапах росту та розвитку культури.

 

 

Пліснявіння насіння під час проростання

Хвороба проявляється на насінні, що міститься в ґрунті. Її симптоми характеризуються появою на поверхні насінин нальоту різного забарвлення, який притаманний певним видам грибів. Хворобу спричинюють сапротро­фні мікроміцети. Наприклад, розвиток грибів із родів Penicillium Link, Aspergillus Micheli, Mucor Micheli, Botrytis Micheli та інших призводить до утворення сіро-зеленого пліснявіння. Темне пліснявіння зумовлене грибами родів Cladosporium Link, Alternaria Nees тощо, а рожеве — грибами родів Trichothecium Link, Sporotrichum Link та інших.Пліснявіння насіння, спричинене Penicillium spp.: інтенсивний розвиток хворобиПліснявіння насіння, спричинене Penicillium spp.: проростання здорової насінини (ліворуч) та уражених (праворуч)

Особливо швидко пліснявіють зернівки, в яких насіннєва оболонка по­­шкод­жена чи уражена збудниками ін­­ших хвороб. Умови, що характеризуються зниженням температури ґрунту (похолоданням) після висіву насіння, сприяють ураженню насінин.
Пліснявіння знижує енергію проростання і схожість насіння. Пара­зи­тування грибів під час набубнявіння насіння в ґрунті може спричинити загибель. Пізніше ураження призводить до ослаблення проростків, їхньої загибелі ще в ґрунті, формуванню пригнічених рослин.

Фузаріоз насіння і проростків

Хворі насінини не формують сходів, а у вологих умовах повністю по­­криваються рясною грибницею збудника хвороби. Насіння ж, у якого за­­ро­­док неінфікований, проростає із за­­пізненням, утворюючи слабкі про­рост­ки, які часто не здатні вийти на по­­верх­­­ню ґрунту і гинуть, не досягнувши його поверхні. Молоді рослини, що ви­­росли зі слабкоуражених насінин, ос­­­лаблені, відстають у рості, дещо хлоротичні. Насіння кукурудзи, сильно уражене фузаріозом під час пророщування на живильному середовищі

Збудниками хвороби є гриби Fusarium spp. Розвиток захворювання можливий за наявності насіннєвої інфекції (латентної, оскільки сильно уражені насінини вибраковують ще на стадії підготовки насіннєвого матеріалу), патогенів у ґрунті та під дією сприятливих абіотичних екологічних факторів для роз­витку хвороби. З-поміж останніх — це низь­­­­ка тем­­пература в період проростання насіння, порушення глибини загортання насіння, підвищена густота посівів. 

Бура плямистість, або гельмінтоспоріоз

Симптоми хвороби можна виявити на листках, підземному і надземних міжвузлях, а також на качанах рослин. Водночас, згідно з нашими спостереженнями, найінтенсивніше уражуються листки. Розвиток захворювання починається на нижніх листках і поступово охоплює верхні. Під час його діагностики важливо враховувати такі типові симптоми: на уражених листках спочатку з'являються невеликі білуваті (які потім буріють), витягнуті вздовж листкової пластинки плями з вузькою темно-коричневою або червонувато-коричневою облямівкою, у центрі яких утворюється бурувато-оливковий наліт. Надалі уражені ділянки збільшуються в розмірах, часто зливаються й охоплюють майже всю листкову пластинку, спричинюючи її засихання й відмирання. Часто розмір плям досягає довжини близько 25 см і більше. На качанах хвороба може проявитися біля їхньої основи та в заглибленнях між рядами зернівок у вигляді густого темно-коричневого повстяного нальоту.

Шкідливість бурої плямистості полягає в передчасному відмиранні листя, що зумовлює зниження не тільки врожаю зерна, а й зеленої маси. Сильно уражені рослини схильні до інфікування збудниками стеблових гнилей.

Збудником хвороби є гриб Exserohilum turcicum (Pass.) Leonardet Suggs (синоніми — Bipolaris turcica (Pass.) Shoemaker, Helminthosporium turcicum (Pass.), Drechslera turcica (Pass.). Він характеризується високою мінливістю патогенних властивостей і наявністю рас.Загальний вигляд насіння кукурудзи: здорового (верхній ряд) та ураженого фузаріозом (нижній ряд)

Захворювання, як правило, розвивається в умовах до­­статнього й надмірного зволоження, випадання рясних рос, наявності на листковій поверхні вологи протягом 6–18 год і підвищених температур (23…30°С) та оптимальної відносної вологості повітря понад 90%. Сильніше уражуються пізні посіви кукурудзи. Інкубаційний період хвороби залежить від віку рослини та стану листкової поверхні. На молодих рослинах він триває до семи, а на дорослих — до 11 діб. Спороношення найінтенсивніше продукується за 100%-ї відносної вологості повітря. Бідні, погано удобрені ґрунти підвищують сприйнятливість кукурудзи до бурої плямистості.

Зазвичай на поверхні ґрунту та на глибині до 10 см гриб зберігається в рослинних рештках у вигляді грибниці, яка навесні продукує нове конідіальне спороношення. У ґрунті на глибині 20 см він гине. Можливе збереження патогену конідіями на поверхні насіння.        

Іржа

Хвороба зазвичай проявляється на листках у другій половині вегетації рослин. На початку захворювання на листках з'являються малопомітні світло-жов­­ті плями, на яких потім утворюються коричнюваті довгасті (до 1 мм) урединіопустули (в них містяться уреди­ніо­спори), досить довго прикриті епідермісом. Вони розміщуються безладно на листках кукурудзи. З часом епідерміс розривається, пустули оголюються, з них виділяється й поширюється спорова маса. До кінця вегетації кукурудзи замість урединіопустул з'являються чорні теліопустули, в яких містяться теліоспори. За сильного розвитку хвороби листя передчасно всихає, формуються недорозвинені качани з плюс­­­к­­ли­­ми зернівками.

Збудником хвороби є дводомний гриб Puccinia sorghi Schw. Ha рослинах кукурудзи він формує урединіо- та теліо­­пустули. Проміжними живителями для гриба є квасеницеві (види Oxalis) бур’я­ни, які поширені в посівах кукурудзи в південних районах України.

Сприятливими умовами для розвит­ку хвороби є помірна температура, ви­­сока відносна вологість повітря, часті атмосферні опади та рясні роси. Інку­баційний період триває п’ять-вісім діб. Джерелом інфекції іржі кукурудзи здебільшого є урединіоспори, які в умовах південних областей добре перезимовують на рештках листків у польових умовах. Роль теліоспор у збереженні патогену в зимовий період і відновленні інфекції невелика.

Заходи контролю хвороб кукурудзи 

Заходи захисту кукурудзи від хвороб мають ґрунтуватися на вирощуванні стійких гібридів, своєчасному виконанні агротехнічних прийомів, що за­­безпечують найкращі для росту й розвитку умови (дотримання сівозміни, найсприятливіших строків висіву та оп­­тимальної густоти рослин, а також за­­безпечення збалансованого удобрення). Для висіву слід використовувати якісне насіння, оброблене дозволеним протруйником. За потреби під час вегетації рослин застосовують фунгіциди. Також слід дотримуватися вимог щодо оптимальних строків збирання врожаю та якісної доробки насіння. Пліснявіння, спричинене грибами Cladosporium spp. та Alternaria spp.: проростання насінини здорової (ліворуч) та колонізованої грибами (праворуч)

Знезараження насіння дає змогу контролювати збудників хвороб, що перебувають на його поверхні (наприклад, збудник летючої сажки) та всередині (збудники фузаріозу, червоної гнилі та ін.), а також оберігати від пліснявіння в ґрунті під час проростання. Для обробки насіння ви­­користовують дозволені в Україні протруйники. У «Пе­­реліку пестицидів і аг­­ро­­хімікатів, дозволених до використання в Україні» наведено широкий спектр препаратів на ос­­но­­­ві різ­­них діючих ре­­чо­­вин: Аліос, ТН (тритіконазол, 300 г/л), 1,0–2,0 л/т (проти пліснявіння, пухирчастої та летючої сажок, кореневих гнилей); Вакса, КС (карбоксин, 375 г/л + тирам, 375 г/л), 2,0 л/т (проти кореневих та стеблових гнилей, летючої сажки); Вікінг, в.с.к. (карбоксин, 200 г/л + ти­­рам, 200 г/л), 2,5-3,0 л/т (проти ле­­тючої та пухирчастої сажок, кореневих та стеблових гнилей, пліснявіння насіння); Віспар, КС (карбоксин, 375 г/л + ти­­рам, 375 г/л), 2,0 л/т (проти кореневих та стеблових гнилей, летючої саж­ки); Ві­­та­вакс 200 ФФ, в.с.к. (карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л), 2,5–3,0 л/т (проти летючої та пухирчастої сажок, кореневих та стеблових гнилей, пліснявіння насіння); Гранівіт, ТН (карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л), 2,5–3,0 л/т (проти ле­­тючої та пухирчастої сажок, кореневих та стеблових гнилей, пліснявіння насіння); Іншур Перформ, т.к.с. (тритіконазол, 80 г/л + піраклостробін, 40 г/л), 0,5 л/т (проти пліснявіння, пу­­хирчастої та летючої сажок, кореневих гнилей); Максим Кватро 382,5 FS, ТН (тіабендазол, 300 г/л + азоксистробін, 15 г/л + флудіоксоніл, 37,5 г/л), 1,0–1,5 л/т або 8,5 мл на 50 000 насінин (кореневі гнилі, летюча і пухирчаста сажки, пліснявіння насіння); Максим 025 FS, ТН (флудіоксоніл, 25 г/л), 1,0 л/т (червона гниль, фузаріоз, пітіозна гниль, пліснявіння насіння); Максим XL 035 FS, т.к.с. (флудіоксоніл, 25 г/л + мета­лаксил-М, 10 г/л), 1,0 л/т (проти ко­­реневих та стеб­лових гнилей, пліснявіння насіння); Роялфло, в.с.к. (тирам, 480 г/л), 2,5–3,0 л/т (проти кореневих та стеблових гнилей, пліснявіння насіння); Стаміна, ТН (піраклостробін, 200 г/л), 0,25 л/т (проти ризоктонії, пі­­тіу­­му, фузаріозу, пліснявіння насіння); ТМТД, КС (тирам, 400 г/л), 3,0–4,0 л/т (проти кореневих і стеблових гнилей, пліснявіння насіння, пухирчастої саж­ки); Февер 300 FS, ТН (протіоконазол, 300 г/л), 0,6–0,9 л/т (проти летючої саж­­ки та кореневих гнилей); Флуосан, т.к.с. (тирам, 533 г/л), 3,0 л/т (проти пліснявіння насіння, ко­­реневих та стеблових гнилей, пухирчастої сажки) та інші дозволені препарати.

Систематичний моніторинг у період вегетації рослин дає змогу вчасно виявити початок розвитку небезпечних хвороб та прийняти правильне рішення щодо застосування фунгіцидів.

Пліснявіння, спричинене грибами Cladosporium spp. та Alternaria spp.: утрата схожості сильно ураженого насінняУ «Переліку…» в посівах кукурудзи рекомендують ви­ко­ристовувати такі препарати: Абакус, мк.е. (піраклостробін, 62,5 г/л + епоксиконазол, 62,5 г/л), 1,5–1,75 л/га (проти фузаріозу, іржі та гельмінтоспоріозу); Аканто плюс 28, КС (пікоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л), 0,75–1,0 л/га (проти гельмінтоспоріозу та ір­­жі); Амістар Екстра 280 SC, КС (азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л), 0,5–0,75 л/га (проти фузаріозу, гельмінтоспоріозу, пліснявіння зернівок, іржі, летючої сажки); Коронет 300 SC, КС (тебуконазол, 200 г/л + трифло­к­­систробін, 100 г/л), 0,6–0,8 л/га (про­­ти іржі та гельмінтоспоріозу); Кустодія, КС (тебуконазол, 200 г/л + азоксистробін, 120 г/л), 1,0-1,2 л/га (проти гельмінтоспоріозу, іржі, фузаріозу); Ретенго, КЕ (піраклостробін, 200 г/л), 0,5 л/га (проти фузаріозу, ір­­­­жі та гельмінтоспоріозу) та ін. За ви­­користання хімічних засобів захисту слід дотримуватися рекомендованих виробниками препаратів періодів об­­прискувань та регламентів їхнього застосування.

М. Піковський, канд. біол. наук,
М. Кирик, д-р. біол. наук, 
А. Столяр, канд. с.-г. наук,
НУБіП України

 

Інформація для цитування

«Найперші» хвороби кукурудзи/ М. Піковський, М. Кирик, А. Столяр // Пропозиція/ — 2017. — № 4. — С. 128-130

 

Інтерв'ю
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во

1
0