Наслідки перезимівлі озимини і прогноз її врожаю

Агрометеорологічні умови, що склалися в осінньо-зимовий період, виявилися надзвичайно складними і вкрай несприятливими для осінньої вегетації і перезимівлі озимої пшениці та інших зимуючих культур, що було обумовлено низкою небезпечних погодих явищ.
Результати відрощування проб озимої пшениці, відібраних на полях 23 лютого агрометеорологами метеорологічних станцій це підтверджують. Кількість проб, яка виражена у відсотках від загального числа, взятих до відрощування, за окремими градаціями зрідженості рослин, приведена у таблиці 1.
До польового обстеження посівів, яке буде проводитися через 7–10 днів після поновлення вегетації озимої пшениці, це єдина об’єктивна інформація, що характеризує ступінь пошкодження рослин у несприятливих умовах зимівлі. На підставі її, а також з урахуванням стану посівів у період осінньої вегетації і згубних наслідків крижаної кірки, фахівці Українського гідрометцентру прогнозують пошкодження озимої пшениці на площі 3445,1 тис. га, що становить 41% загального розміщення культури на полях.
Підводячи підсумки аналізу умов перезимівлі озимої пшениці, приходимо до такого висновку про причини пошкодження і загибелі рослин на великих площах. Основними факторами, що обумовили великі розміри пошкодження посівів у період зимівлі, були:
а) несприятливі погодні умови в період сівби озимини (рясні опади у вересні), внаслідок чого значні площі були засіяні не в оптимальні, а в припустимо пізні терміни;
б) низькі температури повітря на початку зими за відсутності снігового покриву, що призводило до зниження температури грунту на глибині залягання вузла кущіння до мінус 14...16°С в той час, коли критична температура вимерзання для добре розвинених рослин у цей період становила мінус 17...18°С. Як наслідок цього, на третині площ озимої пшениці відмічалася зрідженість до 30%, а на 20–25% площ — до 50%;
в) чергування тривалих відлиг і різких похолодань у січні призвело до утворення на полях притертої крижаної кірки, тривалість залягання якої на більшій частині площ перевищувала 40–50 днів, після чого загибель слаборозвинених зимуючих рослин неминуча.
Тому наведені в таблиці 2 показники очікуваних площ з незадовільним станом озимих культур, і в тому числі озимої пшениці, заслуговують пильної уваги і повинні бути враховані при підготовці до пересівання та підсівання пошкоджених посівів.
Завершення зимівлі озимої пшениці відбувалося за несприятливих агрометеорологічних умов. Мінімальна температура грунту на глибині вузла кущіння в другій декаді березня знижувалася до мінус 2...7°С. Морози вночі і невелике підвищення температури повітря вдень не сприяли швидкому звільненню полів від крижаної кірки. До кінця другої декади вона продовжувала утримуватися на багатьох полях Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Київської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Сумської і Чернігівської областей. Товщина крижаної кірки змінилася незначно. Унаслідок перепадів температури протягом доби на багатьох полях з’явилися і зберігаються на мерзлому грунті “блюдця” з талою водою, тобто склалися умови для локального вимокання рослин.
Експертна оцінка стану посівів озимої пшениці, проведена співробітниками Наукового центру “Агроресурси”, показала, що на початок поновлення вегетації варто очікувати такі площі полів, що характеризуються станом розвитку рослин:
- добре розвинені рослини з коефіцієнтом кущіння 2,5–3,5, зрідженістю в рядках до 15% і плямами — до 5%. До них відносять посіви переважно оптимальних термінів сівби, що одержали мінімальні пошкодження від несприятливих факторів зимівлі. У різних областях площі таких посівів будуть коливатися в межах 30–50% полів з озимою пшеницею. Вони здатні забезпечити врожайність вище середнього рівня;
- рослини у фазі третього листка і початку кущіння зі зрідженістю в рядках 15–20% і плямами — до 10%. Це посіви переважно допустимих і пізніх строків сівби. Площі їх можуть коливатися від 20 до 40% полів і забезпечити середню зернову продуктивність;
- рослини у фазах сходів і третього листка зі зрідженістю в рядках 20–25% і плямами — 10–15%. До них відносять посіви пізніх термінів сівби в районах, де несприятливі умови зимівлі були не дуже жорсткими. Їхні площі в окремих районах можуть коливатися від 10 до 30%, а потенційна продуктивність буде нижче середнього рівня;
- слабо розвинені з осені посіви зі зрідженістю в рядках 40–60% і плямами — понад 30%. Це в основному площі пізніх термінів сівби, що не в змозі сформувати рентабельну продуктивність. Таких площ у різних областях України від15 до 25%;
- площі, де зрідженість у рядках і плями перевищують 60%. Посіви пізніх термінів сівби в районах, де склалися надзвичайно суворі умови зимівлі. Потенційна продуктивність їх не в змозі компенсувати витрати на виробництво зерна. Такі ділянки в окремих районах і господарствах можуть коливатися від 10 до 50% площі полів.
Наведений спектр потенційної продуктивності різних площ посівів, що характеризується станом розвитку рослин і ступенем пошкодження їх несприятливими умовами в період зимівлі, ускладнює проведення розрахунків очікуваної врожайності і валового збору зерна озимої пшениці. На жаль, рівні їх, через екстремальні умови погоди і порушення оптимальних термінів сівби восени минулого року, можуть виявитися близькими до мінімального (порівняно з попередніми роками в ретроспективі до 1990 року). За цей період неврожайними для озимої пшениці були 1996 р., коли середня врожайність по країні становила 23 ц/га, 2000 р., коли вона виявилася мінімальною (21 ц/га) за останні 12 років. Валові збори зерна в ці роки становили, відповідно, 13,3 і 9,8 млн т.
З урахуванням дуже несприятливих умов зимівлі в поточному році малоймовірне перевищення цих показників. Хоча справедливості заради варто навести дещо оптимістичніший прогноз співробітників наукового центру “Агроресурси”, розрахунки яких орієнтують на валовий збір зерна озимої пшениці близько 12,2 млн т за середньої врожайності 26 ц/га.
В.Просунко,
канд. геогр. наук,
заввідділом агрометеорологічного
і математичного аналізу і досліджень, Інститут гідротехніки
і меліорації УААН