Спецможливості
Статті

Наша мета — 6,5–7-тисячні надої

05.06.2008
100
Наша мета — 6,5–7-тисячні надої фото, ілюстрація
Наша мета — 6,5–7-тисячні надої

Для великої кількості товаровиробників галузь молочного скотарства стала економічно невигідно. Разом із тим, існують підприємства, де виробництво молока залишається рентабельним. Керівники та спеціалісти, які дбають про розвиток галузі, майбутнє своїх колективів і забезпечення населення продуктами харчування, у ринкових умовах спромоглися перетворити молочне скотарство на основне джерело стабільного надходження грошей. Прикладом такого господарства є племзавод ВАТ “Терезине”, де галузь молочного скотарства інтенсивно розвивається.

Племзавод ВАТ “Терезине” заснований у 2000 році на території смт Терезине на базі колишнього державного племінного заводу “Терезине” — на відстані 76 км від Києва та 6 км від райцентру Біла Церква.
Станом на 1 січня 2003 року під сільськогосподарськими угіддями тут було зайнято 2910 га, які взято в оренду. У їхній структурі рілля становить 96,8, сінокоси та пасовища — 3,2%, зрошуваних та осушених земель немає.
У рослинництві сільгосппідприємство спеціалізується на вирощуванні зернових і зернофуражних культур, цукрових буряків та на кормовиробництві, у тваринництві — на племінному молочному скотарстві.
Щороку (у 2000–2002 pоках) тут виробляють у середньому близько 3,4 тис. т зернових (з кукурудзою), 7,6 цукрових буряків, близько 3 тис. т молока і 300 т худоби у живій вазі.
Господарство з року в рік досягає високих показників ведення молочного скотарства. За період з 1998-го по 2002 рік включно (5 років) молочна продуктивність дійного стада корів підвищилася на 1349 кг, або на 31%. За 2002 рік від кожної з 600 корів надоєно в середньому по 5653 кг молока. Рентабельність молока тільки за останні три (2000–2002) роки становила в середньому близько 71, а у 2002-му — 84,5%.
Свій творчий пошук керівник і спеціалісти акціонерного товариства постійно спрямовують на здійснення заходів з інтенсивного ведення тваринництва. Інтенсифікація галузі молочного скотарства грунтується на міцній кормовій базі, належній селекційно-племінній роботі, впровадженні прогресивної потоково-цехової системи виробництва молока та відтворення стада, високому рівні організації праці, повсякденній роботі з працівниками ферм та якісному ветеринарному забезпеченні.
У структурі посівних площ кормові культури в середньому за останні три роки становлять 43%. У структурі посіву кормових культур під багаторічні трави за цей період відводилося в середньому 43,8%, під кукурудзу на силос і зелений корм — 40,4, під однорічні трави — 14,9 та під кормові коренеплоди — 0,9%.
Аналіз структури кормових культур свідчить, що останніми роками значно збільшилися посіви кукурудзи на силос і зелений корм. Якщо у 2000 році було висіяно 316 га, або 33% у структурі кормових культур, то у 2002-му вони збільшилися до 540 га, або 44%. Відповідно зменшилися посіви однорічних трав: з 21 у 2000 році до 13% — у 2002-му. Кормові буряки для годівлі худоби вже два роки не вирощують.
З року в рік тут одержують досить високі врожаї всіх кормових культур, що дає змогу постійно забезпечувати тваринництво високоякісними кормами в достатній кількості відповідно до потреби. Так, середня врожайність зернових з 1 га за останні три роки становила 35,7 ц, сіна багаторічних трав — 39 та зеленої маси з них — 278, зеленої маси однорічних трав — 217, кукурудзи на зелений корм і силос — 251, а за останні 2001–2002 pоки — 341 ц. А отже, за останні три роки на одну середньорічну корову було заготовлено по 11,2 ц сіна (з багаторічних трав), 25,3 сінажу, майже 170 силосу та близько 23 ц зернофуражу власного виробництва. А відтак витрати кормів на одну середньорічну корову доведено до 56–58 ц, а на середньорічну телицю — до 20–22 ц кормоодиниць.
Створення міцної і стабільної кормової бази (у середньому 38–40 ц к. о. з 1 га сіяних кормових культур) стало одним з вирішальних чинників досягнення підприємством високих показників у розвитку молочного скотарства. Рівень інтенсифікації галузі характеризується показниками, наведеними у таблиці.
Як свідчить детальний аналіз, високорентабельне виробництво молока — це, насамперед, низька собівартість реалізованого молока. Так, у 2002 році собівартість 1 ц реалізованого молока становила 39,22, а у попередньому, 2001-му, — 59,86 грн.
Важливу роль у зниженні собівартості молока відіграє те, що в господарстві за мінімальних затрат вирощують стабільні врожаї більшості кормових культур. Так, у 2001 році собівартість 1 ц силосу становила 4,20 грн, сіна багаторічних трав — 32,4 і зеленої маси з них — 4,10, зеленої маси однорічних трав — 3,84, зернофуражу власного виробництва — 48,24 грн; у 2002 році, — відповідно, 3,54; 27,10; 3,45; 3,30 і 32,89 грн.
Крім того, на підвищення загальної рентабельності галузі молочного скотарства у 2002 році (до 95,5%) та одержання загального прибутку по цій галузі (1233,1 тис. грн) суттєво вплинула реалізація племінного молодняку. Так, від продажу молодняку великої рогатої худоби на племінні цілі у 2002 році отримано 267,7 тис. грн чистого прибутку, а його рентабельність досягла 180,2%.
Підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства значною мірою сприяла цілеспрямована селекційно-племінна робота.
Спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 22 лютого 2002 року за № 54/17 ВАТ “Терезине” затверджено племінним заводом з розведення української чорно-рябої та української червоно-рябої молочної худоби. За матеріалами бонітування, у 2002 році все маточне поголів’я, у тому числі корови, віднесено до чистопородних (українська молочна чорно-ряба і червоно-ряба породи). У господарстві для штучного запліднення корів і телиць використовують сім’я високопродуктивних бугаїв-плідників чорно-рябої та червоно-рябої голштинської породи, перевірених за якістю нащадків з продуктивністю їхніх матерів 9 тис. кг молока і вище і вмістом жиру 3,9–4%.
Ремонтних телиць вирощують на молочній фермі смт Терезино, а відгодівлю молодняку великої рогатої худоби здійснюють на іншій фермі, розташованій у с. Вільна Тарасівка за 5 км від молочної ферми. За молочний період ремонтним теличкам випоювали по 600 кг незбираного молока, бичкам — по 500 кг, відвійок не використовували. З 1 березня ц. р. для відгодівлі ремонтних теличок, замість незбираного молока, почали використовувати частково “Стартер” або корм для молодняку за рецептами фірми “Провими” (Польща). Відповідно, з 1 березня нинішнього року ремонтним теличкам та бичкам до 3-місячного віку випоюють лише по 231 кг незбираного молока.
Підготовку нетелей до отелення, роздоювання первісток проводять шляхом формування окремих груп нетелей 6–7-місячної тільності по 45–50 голів. Штучне запліднення ремонтних телиць проводять за досягнення ними 17–18-місячного віку і середньої живої ваги 350 кг і більше. Середньодобові прирости живої ваги ремонтних телиць останніми роками становлять у середньому 570–580 г.
На фермі виконують в основному групове роздоювання корів. У 2002 році до 4–5 тис. кг молока роздоєно 128 корів (27%), до 5-6 — 218 голів (46%), до 6-7 — 97 голів (20%) та понад 7 тис. кг — 30 голів (6,3%).
У господарстві вже давно запроваджено потоково-цехову систему виробництва молока та відтворення стада. Молочне стадо корів розміщено на одній фермі в смт Терезино. На молочній фермі — однозмінна організація праці з триразовим доїнням корів. Корми роздають мобільними кормороздавачами Miks (Швеція), які вміщують до 12 м3 змішаного корму. Гній з корівників видаляється за допомогою транспортерів ТСН-2Б, а з приміщень для молодняку великої рогатої худоби — трактором з лопатою. Доять корів у систему-молокопровід АДМ-8 з охолодженням до 4°С. Навантаження на одного оператора машинного доїння становить 50 корів. Застосовуються автонапувалки.
У 2003 році на молочній фермі планується реконструювати низку об’єктів, збудувати доїльний зал, розрахований на 1000 голів, закупити доїльне обладнання фірми “Де Лаваль” (Швеція) та перевести дійне стадо корів на технологію дворазового доїння. Біля доїльного залу планують збудувати два суміжних приміщення, у яких безприв’язним методом утримуватимуть по 380 дійних корів.
На молочній фермі є родильне приміщення з профілакторієм, де теляться тільки корови, а в “контрольному” корівнику розтелюються нетелі і тут проводять їх повну оцінку. Корів до родильного приміщення переводять за 2 тижні до розтелення, вилучаючи з раціону або частково зменшуючи норму силосу. Тут коровам згодовують сіна досхочу та до 4 кг концкормів (до родів). Після отелення корови ще 14–15 діб перебувають у родильному приміщенні, де їх роздоюють. До раціону додатково включають силос, сінаж, мелясу. Концкорми збільшують в 1,5–2 рази.
Два роки тому господарство перейшло на цілорічну годівлю всієї худоби консервованими кормами, переважно зі сховищ. За такої годівлі у тварин зникають стреси, пов’язані з щосезонною переміною видів кормів, адже їх годують практично такою самою сумішшю кормів, тобто використовують однотипну годівлю.
Раціон дійних корів становить у середньому 15–16 кг к. о. (силос — 15 кг, сінаж — 15, солома — 2, меляса — 1, жом — 15, зернофураж (дерть) — 4,7 кг тощо). Поживність добового раціону сухостійних корів — до 11 кг к. о. (сінаж і силос — по 10 кг, сіно — 2, солома — 2, меляса — 0,5, дерть — 3,5 кг).
Тварини всіх вікових груп мають постійну мінеральну підгодівлю: трикальцій фосфат та кормову йодовану сіль за нормами залежно від віку.
Лікарі ветеринарної медицини господарства постійно дбають про те, щоб за допомогою профілактичних методів не допустити інфекційних захворювань. Саме тому за цими показниками це господарство є одним з найблагополучніших як у районі, так і в області.
Зооветспеціалісти постійно контролюють фізіологічний стан маточного поголів’я, лікують тварин від гінекологічних хвороб і проводять комплексні дослідження на субклінічні форми маститів та лікування їх.
Тваринники і спеціалісти підприємства запланували на кінець нинішнього року збільшити чисельність молочних корів на 100 голів та підвищити середні надої молока від корови до 5700–5750 кг. Станом на 11 квітня ц. р. добовий надій молока від корови становив 15,5 кг, тобто практично перебував на рівні минулого року. Щодня на переробні підприємства Києва відправляють до 9 т високоякісного молока за середньою ціною 88 грн/ц (з дотацією).
А взагалі головна мета господарства — у найближчі 4–5 років створити високопродуктивне стадо української чорно-рябої та червоно-рябої молочної худоби з продуктивністю 6,5–7 тис. кг від кожної корови. І це реально.
С. Романюк,
заступник голови правління з тваринництва ВАТ “Терезине”
Білоцерківського району
Київської області,
М. Геймор,
вчений зоотехнік
Мінагрополітики України, Київ

Інтерв'ю
Кооперація в агросекторі – це забезпечення зайнятості та соціальної інтеграції.  У світі кооперативи є елементом самодопомоги і отримують преференції від держави. 
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі

1
0