Спецможливості
Агробізнес

НАМОЛОТИМО ВСЬОГО, АЖ ГАЙ ЗАГУДЕ

05.06.2008
132
НАМОЛОТИМО ВСЬОГО, АЖ ГАЙ ЗАГУДЕ фото, ілюстрація
Згідно з даними Державного комітету статистики, станом на 1 червня українські аграрії скоротили посіви майже всіх ярих культур, окрім соняшнику, порівняно з 2004 роком. Посівні площі зменшено на 1,5 млн га (або на 8,5%), і становлять вони 16,54 млн га (у 2004 році на 1 червня було засіяно 18,06 млн га ярих культур). Як і раніше, Міністерство аграрної політики прогнозує валовий збір зерна цього року на рівні 35–37 млн т, а з урахуванням його перехідних запасів загальний обсяг пропозиції зерна на внутрішньому ринку може становити від 41 до 45 млн т.

Якщо конкретно говорити про посівні площі, то значне зменшення торкнулося кукурдзи на зерно (на 700 тис. га порівняно з минулим роком) та цукрових буряків (на 90 тис. га). Натомість збільшення посівів соняшнику зумовлено насамперед зростанням переробних потужностей в Україні, які сьогодні потребують понад 5 млн т сировини, тобто насіння соняшнику.


Проте навіть за умови доброї врожайності культури валовий збір насіння навряд чи повністю задовольнить потреби українських олієпереробних підприємств. За прогнозом Гідрометеоцентру України, в якому враховано розмір посівних площ (за даними Держкомстату на 1 червня — 3,51 млн га) та очікуваної врожайності культури на рівні 14 ц/га, валовий збір насіння соняшнику в 2005 році становитиме близько 4,9 млн т у бункерній масі, тобто після доробки цей показник буде дещо нижчим.



Станом на 15 червня посіви соняшнику оцінювалися як переважно добрі. Але свій остаточний прогноз щодо врожайності соняшнику Гідрометеоцентр оприлюднить наприкінці липня 2005 року.
Водночас Міністерство агрополітики менш оптимістично прогнозує майбутній урожай основної олійної культури, щоправда, орієнтуючись на зовсім інші показники посівних площ. Так, за словами міністра агрополітики Олександра Баранівського, цього року аграрії висіяли 2,9 млн га соняшнику, а валовий збір насіння фахівці міністерства очікують на рівні 3 млн т. Погодьтесь, що розбіжності в прогнозах названих відомств досить суттєві — майже 2 млн т насіння, що знову ж таки підтверджує тезу про недосконалість статистичної звітності в Україні. І це стосується не тільки соняшнику.


Тепер щодо зернових. Міністерство агрополітики прогнозує загальний урожай зерна на рівні 35–37 млн т, що на 4–6 млн т менше порівняно з офіційним показником урожаю 2004 року (41,7 млн т). Проте, з урахуванням великих перехідних запасів зерна (за різними оцінками, 5–6 млн т), загальна його пропозиція на внутрішньому ринку сягне як мінімум 41 млн т. За повідомленням Держкомстату, станом на 1 червня запаси зерна в сільськогосподарських підприємств (окрім малих) та на підприємствах, що спеціалізуються на зберіганні й переробці зерна, становили 5,5 млн т, що майже вдвічі більше порівняно з показником на цю дату в 2004 році. Тільки запаси пшениці становлять 2,5 млн т, що в 1,8 раза більше, ніж торік. Отже, слід очікувати надвиробництво та стрімке падіння цін на внутрішньому ринку. Так уважають експерти та оператори зернового ринку. Але Мінагрополітики сподівається, що ніякого цінового обвалу не буде, адже на сьогодні міністерство затвердило мінімальні закупівельні ціни на всі види зернових, а також олійних культур. До того ж, як підкреслив О. Баранівський, до власників зерна, які продаватимуть його за цінами, нижчими за мінімальний рівень, можуть бути застосовані відповідні санкції.


Які саме, він не уточнив, але це вже певна пересторога для учасників ринку. Нагадаємо: рівень мінімальних цін від міністерства (з урахуванням ПДВ, грн/т):
пшениця м’яка
1 клас — 930, 2 клас — 780, 3 клас — 690, 4 клас — 540, 5 клас — 495, 6 клас — 490;
пшениця тверда
1 клас — 940, 2 клас — 850, 3 клас — 700, 4 клас — 650, 5 клас — 550;
жито групи А
1 клас — 550, 2 клас — 400, 3 клас — 350;
жито групи Б
4 клас — 330;
ячмінь
1 клас — 420, 2 клас — 400, 3 клас — 390;
ячмінь пивоварний
1 клас — 600, 2 клас — 490;
кукурудза
1 клас — 550, 2 клас — 500, 3 клас — 450;
овес
1 клас — 630, 2 клас — 590, 3 клас — 550;
насіння соняшнику
вищий клас — 1350, 1 клас — 1250,
2 клас — 1150.


Окрім запровадження мінімальних цін, Мінагрополітики бажає підстрахуватися інтервенцією на ринку, тобто закупити за державні гроші певну кількість зерна, щоб не допустити обвалу цін. Спочатку планувалося викупити в сільгоспвиробників 3 млн т зерна за схемою, яку використовували торік. Нагадаємо, що 2004 року теж було закуплено такий самий обсяг зерна Держкомрезервом, ДАК “Хліб України” та в регіональні запаси.


Але згодом міністр агрополітики О. Баранівський заявив, що зерна треба закупити вдвічі більше, тобто 6 млн т, і для цього міністерство має намір ініціювати виділення з Державного бюджету аж 1,6 млрд грн. Він вважає, що саме такий обсяг закупівель украй потрібний для того, щоб запобігти обвалу зернового ринку, який може статися через надвиробництво, і зазначив, що на сьогодні основними проблемами в цьому напрямі є несформований Аграрний фонд, а також дефіцит коштів для здійснення закупівель Держкомрезервом і ДАК “Хліб України”. На думку голови аграрного відомства, структура державних закупівель повинна бути такою: по 1,5 млн т продовольчого зерна — в Аграрний фонд та регіональні закупівлі, і ще 3 млн т фуражного зерна має закупити ДАК “Хліб України”.



“На сьогодні основне — сформувати Аграрний фонд і внести зміни до бюджету для виділення коштів на закупівлю зерна на українському ринку”, — підкреслив О. Баранівський. І все. Дайте гроші — й ми врятуємо ринок. Але кому ж давати? Банкруту ДАК “Хліб України”, яка, до того ж, “зависла” з дорогим заставним зерном, що купила торік, чи нікому не відомому Аграрному фонду, якого ще й у природі немає. Виходить, що знову ось так “з коліс” можна влізти у зерновий ринок і підтюпцем розрядити ситуацію? Це ми вже проходили, й не так давно — торік.


До речі, низка неурядових професійних об’єднань та асоціацій звернулася до Президента України та прем’єр-міністра з проханням скасувати мінімальні ціни на зерно, щоб уникнути глобальнішої кризи на цьому ринку. Зерновики вважають, що їх встановлення та застосування можливі лише за умови, якщо в Державному бюджеті передбачено компенсацію різниці між ринковою і мінімальною закупівельними цінами. Звісно, що таких коштів у бюджеті на 2005 рік не передбачено. Крім того, мінімальні ціни, за законом, установлюють 1 січня, а не посеред року та й розраховувати їх треба відповідно до кон’юнктури як вітчизняного, так і світового ринку. А встановлені мінімальні закупівельні ціни, зі слів генерального директора Української зернової асоціації Володимира Клименка, за багатьма позиціями перевищують рівень світових цін. Наприклад, у 5 найбільших світових зерноекспортерів на 1 червня 2005 року ціна на пшеницю 3 класу становила 111,4 USD/т, тоді як в Україні за неї пропонують 690 грн/т, або 136,5 USD/т.


На думку В. Клименка, добрі перспективи врожаю поточного року додають упевненості в можливості України, за реальної підтримки уряду, в новому сезоні стати потужним експортером зернових. “Очікується високий урожай, і в нас дуже великі перехідні запаси — близько 6 млн т. Якщо сюди додати 38 млн т урожаю поточного року, то це буде 44 млн т. Тобто Україна стане яскраво вираженим експортером зерна”, — зазначив він. Але, разом з тим, реалізація оптимістичних експортних планів може здійснитися лише за підтримки уряду країни. За словами В. Клименка, на експортному потенціалі негативно позначилося й зміцнення гривні, й підвищення тарифів на залізничні перевезення. Крім того, запровадження жорстких вимог щодо мінімальних закупівельних цін для сільськогосподарських виробників створює додаткові ризики для експорту зерна.


За оцінкою генерального директора УЗА, зниження обсягів експорту зернових з України призведе до звуження її позицій на зовнішньому ринку. “Мінімальні закупівельні ціни фактично загальмують експорт. А наступного сезону експорт передбачаємо на рівні 11 млн т. Тобто нас очікує експортний рік, тому й уряд і Міністерство аграрної політики повинні робити все, щоб експорт відбувся, і ми не залишилися зі своїми зерновими, бо конкуренція в світі досить висока. Якщо ми нормально не зможемо експортувати зерно, то це означатиме, що нашу нішу на ринку займе, в першу чергу, Росія”, — підкреслив він.


За його словами, зернова асоціація рекомендує урядові дотримуватися законодавства: використовувати мінімальні закупівельні ціни тільки під час здійснення закупівель до Державного резерву і не застосовувати санкцій до виробників, що продають збіжжя нижче за рівень, установлений урядом. “Мінімальні закупівельні ціни — для державних інтервенцій. Усі інші угоди на ринку повинні здійснюватися між покупцем і продавцем, і ціни мають бути такими, якими їх установлять у кожній конкретній угоді”, — сказав В. Клименко. При цьому він зазначив, що встановлення адміністративним шляхом цін на ринку суперечить принципам ринкової економіки.


Як вважають фахівці УЗА, жорстка вимога щодо хліборобів продавати зерно за цінами, не нижчими за мінімальний рівень, може теж створити ризики для банківської системи. Як відомо, сільгоспвиробники залучили 3,5 млрд грн банківських кредитів, і проблеми з реалізацією продукції тільки збільшать ризики їхнього неповернення. “Якщо селяни не зможуть вчасно продати вирощену продукцію, ймовірне виникнення серйозних проблем у банківському секторі”, — вважає В. Клименко. Разом з тим він висловив надію, що Мінагрополітики найближчим часом виступить із заявою, в якій пояснить механізм використання мінімальних закупівельних цін і підтвердить, що санкцій до зерновиробників, які продаватимуть зерно за цінами, нижчими за мінімальні, не запроваджуватимуть. “Питання про те, що буде, якщо хтось укладе угоду за ціною, меншою за закупівельну, — чи матиме за це покарання, повинні бути зняті”, — підкреслив генеральний директор УЗА. Коментуючи агентству “Інтерфакс-Україна” перспективи експорту зернових, він сказав, що поступово ринки збуту розширюватимуться (зокрема, перспективними є ринки Індонезії та Кореї), але основний обсяг експорту зернових усе ж піде на традиційні ринки — до Близького Сходу і Північної Африки.

Інтерв'ю
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам

1
0