Спецможливості
Агробізнес

На ринках — новорічний затишок

05.06.2008
155
На ринках — новорічний затишок фото, ілюстрація
За прогнозом Організації з питань продовольства і сільського господарства при ООН (FAO), світове виробництво зернових у 2004/05 маркетинговому році становить 2,042 млрд т, це майже на 159 млн т перевищує обсяги виробництва у 2003/04 МР. У т.ч. виробництво пшениці прогнозується в 620 млн т (у 2003/04 МР було отримано 560 млн т), фуражних зернових — 1,013 млрд т (минулого сезону — 934 млн т). Прогноз FAO кінцевих запасів зернових у 2004/05 МР становить 441 млн т — проти 409 млн т у 2003/04 МР.

Франція. Відповідно до грудневого звіту Французького офісу з питань зернових (ONIC), експорт пшениці з Франції в треті країни у 2004/05 маркетинговому році буде на 200 тис. т меншим, аніж передбачалося раніше, і становитиме 7,8 млн т. Причинами зниження є такі фактори: насиченість світового ринку пропозиціями пшениці, низький курс американського долара стосовно євро і небувале зростання фрахтових ставок.
Водночас прогноз експорту французької пшениці в країни ЄС був підвищений фахівцями ONIC на ці ж 200 тис. т — до 8 млн т — через активні закупівлі з боку Іспанії. Таким чином, за оцінками аналітиків ONIC, у 2004/05 МР Франція реалізує на світовому ринку 15,8 млн т пшениці. Новий прогноз кінцевих запасів пшениці в країні в поточному сезоні становив 4,3 млн т (у листопаді прогнозувалося 4,2 млн т).
Згідно з попередніми прогнозами експертів, урожай пшениці у Франції в 2005 році збільшиться, порівняно з її виробництвом у 2004 році, за рахунок збільшення загальних посівних площ під пшеницею на 1,3% — до 6,82 млн га.


Німеччина. У грудні торгівельна активність на зерновому ринку Німеччини залишалась низькою через велику пропозицію товару та низькі обсяги експорту. Північна німецька борошномельна пшениця з постачанням у Гамбург пропонувалась за 107 EUR/т FOB, що було трохи вище за інтервенційні ціни — 102,23 EUR/т FOB.
Зернотрейдери очікували відновлення Єврокомісією субсидування експорту пшениці, хоча на експортні продажі негативно впливали досить високі фрахтові ставки та посилення євро щодо американського долара. Сільгоспвиробники відмовлялися впродовж грудня продавати зерно за низькими цінами, водночас борошномельні підприємства були забезпечені сировиною і тому не проводили закупівель, будучи забезпеченими сировиною. Експерти прогнозують, що в разі відмови поновлення експортних субсидій на пшеницю вже на початку 2005 року торговельна активність сільгоспвиробників може підвищитися, а ціни на пшеницю вкотре можуть знизитися. Експерти упевнені, що при такій ситуації перехідні запаси пшениці в Німеччині будуть просто величезні. До того ж, дуже відчутною є конкуренція з боку країн Східної Європи. Інформагенції повідомляли, що у грудні борошномельні підприємства на півночі країни закупили пшеницю з Чехії за 106 EUR/т FOB з постачанням у лютому-березні 2005 року, тоді як північна німецька пшениця пропонувалась за 109–110 EUR/т FOB.


Аргентина. У новому сезоні в країні знизилися темпи експорту пшениці. Однією з головних причин цього є зменшення обсягів імпорту аргентинської пшениці Бразилією (традиційний головний покупець), а також висока конкуренція на світовому зерновому ринку. Експорт пшениці в 2004/05 МР з Аргентини USDA прогнозує на рівні 9 млн т. За інформацією Міністерства сільського господарства Аргентини, за станом на 10 грудня 2004 року продаж пшениці на експорт становив 1,25 млн т, що набагато нижче за показники минулого сезону — 2,51 млн т.
Основними змінами в структурі експорту є: зменшення вшестеро постачань до Бразилії (викликано рекордним урожаєм пшениці в цій країні та, відповідно, зменшенням імпортного попиту на це зерно) та в Індонезію (у 7,4 раза), що пов’язано з посиленням конкуренції на ринку зерна Азії з боку китайської кукурудзи, канадської, європейської і чорноморської фуражної та продовольчої пшениці. Водночас аргентинська пшениця витісняє аналогічний товар з США, Австралії та Франції на ринках Єгипту і ОАЕ. Збереження таких особливостей прогнозується аналітиками впродовж усього сезону.


Австралія. Прогноз експорту пшениці з Австралії в 2004/05 МР збільшено до рекордного рівня. Про це заявили представники Австралійського бюро сільського господарства й економічних ресурсів (ABARE). Незважаючи на зниження валового виробництва пшениці в Австралії і США, обсяги світового виробництва цієї культури можуть становити 617 млн т, через що прогнозується зниження світових цін як мінімум на 0,06 USD до 150 USD/т. За прогнозом ABARE, врожай пшениці в Австралії, збиральна кампанія якої саме у розпалі, буде нижчим за торішній на 19% — 20,2 млн т. Причини: більш низька врожайність і тривала посуха в країні.
Утім, після рекордного врожаю 2003/04 МР експорт пшениці з Австралії повинен збільшитися на 17% — до 17,8 млн т. Високий курс австралійського долара позначиться на внутрішніх цінах, а надходження від експорту становитимуть 3,87 млрд USD (проти 3,5 млрд торік).
Незважаючи на зниження виробництва, експорт австралійського ячменю збільшиться на 3% — до 6 млн т, однак надходження від експорту цієї культури знизяться на 8% — до 1,24 млрд USD. За прогнозом ABARE, врожай фуражних зернових становитиме 10,3 млн т, що на 21% менше, ніж у 2003/04 МР, і на 0,4 млн т нижче за середній рівень виробництва за останні 5 років. Зокрема, врожай ячменю прогнозується в 6,2 млн т, або на 28% нижче за торішній.


ЄС. В Євросоюзі в грудні спостерігалося зниження цін на пшеницю і коливання цін на кукурудзу. У другій декаді грудня котирування січневих ф’ючерсів на французьку борошномельну пшеницю на Паризькій біржі MATIF знизилися на 0,75 EUR — до 106,25 EUR/т FOB Руан. Це було пов’язано з передсвятковим зменшенням торговельних угод на біржі, а також з небажанням Єврокомісії вводити експортне субсидування пшениці. У Великій Британії котирування січневих ф’ючерсів на фуражну пшеницю на Лондонській біржі LIFFE знизилися на 0,35 GBP — до 63,4 GBP/т FOB. Зниження викликане новинами про неактивний експорт британського зерна, зростанням курсу фунта та інформацією про 10-відсоткове розширення посівних площ під озимою пшеницею в країні. В Угорщині на Будапештській біржі ВСЕ борошномельна і фуражна пшениця знизилися в ціні. Котирування березневих ф’ючерсів на продовольчу пшеницю подешевшали на 2,7 USD — до 130,7 USD/т EXW, на фуражну — на 0,8 USD — до 121,6 USD/т EXW.
Зниження європейських цін на пшеницю викликано декількома факторами. По-перше, був знижений прогноз експорту європейської пшениці і підвищений прогноз її перехідних запасів. Експерти Strategie grain з листопада не переглядали прогноз виробництва пшениці в ЄС-25, залишивши його на рівні 124,456 млн т. Водночас був знижений прогноз експорту пшениці в треті країни на 986 тис. т — до 11,5 млн т, що пов’язано з низькою привабливістю європейської пшениці на світовому ринку.
У зв’язку з цим прогноз внутрішнього споживання пшениці на корми був підвищений на 1,69 млн т — до 51,59 млн т. У 2005/06 МР у ЄС-25 прогнозується розширення посівних площ під пшеницею на 1% — до 19,6 млн га.
Найближчим часом Єврокомісія не має наміру відновлювати експортні субсидії на пшеницю, незважаючи на тиск різних організацій та зернотрейдерів. Це питання буде повторно розглянуто у другій половині січня 2005 року.
Низький експорт призводить до зростання інтервенційних запасів пшениці в ЄС-25. При цьому однією з проблемних країн залишається Угорщина — країна зі значним потенціалом виробництва зерна і нерозвиненою складською системою. Сьогодні угорськими фермерами в інтервенційні запаси продано 2,7 млн т пшениці, а до кінця сезону ця цифра може становити 4 млн т.
Щодо кукурудзи, то на середину грудня котирування січневих ф’ючерсів на MATIF піднялися на 0,75 EUR — до 113,25 EUR/т FOB Руан. В Угорщині на Будапештській біржі ВСЕ котирування березневих ф’ючерсів на фуражну кукурудзу подешевшали на 2,1 USD — до 126,41 USD/т EXW.
До Іспанії почалися масові поставки відносно дешевої кукурудзи (в основному угорської), що призвело до зниження цін на все фуражне зерно в Іспанії. Потреби виробників комбікормів задоволені надовго, тому перед новорічними святами попит зменшився, тоді як пропозиція фуражного зерна (кукурудзи і ячменю) збільшувалася щодня. Кукурудза завозилась не тільки з Угорщини, а й з країн Причорномор’я та Бразилії. З України та Великої Британії в Іспанію експортується також фуражна пшениця.


США. Чергове підвищення прогнозу світового виробництва пшениці разом із малоактивним попитом у цілому тисне на світові ціни. Втім, у грудні котирування березневих ф’ючерсів на американську пшеницю підвищилися на 2,84 USD — до 111,79 USD/т ex-silo, чому сприяв оголошений Пакистаном тендер (на закупівлю 400 тис. т пшениці). Окрім того, США сподіваються на те, що Ірак найближчим часом продовжить закупівлю пшениці. Закупівля Тайванем 86 тис. т американської пшениці також надала підтримку ринку.
Підвищення оцінки виробництва пшениці в Аргентині і гарні види на новий урожай частково компенсуються можливим зниженням якості й обсягів виробництва пшениці в Австралії.
Тижневі продажі американської пшениці у середині грудня становили 394,6 тис. т. З початку 2004/05 МР експорт пшениці становив 19,4 млн т, що на 11,0% відстає від торішніх темпів справдження прогнозу експорту. Головними покупцями стали Нігерія (125,0 тис. т), Мексика (43,9 тис. т) і Японія (41,2 тис. т). Для ствердження прогнозу USDA щотижневий експорт пшениці має бути не нижче 314 тис. т.
На СВОТ котирування березневих ф’ючерсів на кукурудзу в грудні підвищувались, зупинивши тривале зниження. У цілому на ринку присутні фактори цінового тиску, тому зростання котирувань сприймалось необгрунтованим і,  скоріше, було результатом дії технічних факторів. Часткову підтримку ринку зробила закупівля Ізраїлем 32 тис. т американської кукурудзи (замість європейської, що свідчить про конкурентоспроможність американського зерна в Азії), а також новини про те, що USDA підвищила прогноз використання кукурудзи в біоетаноловій промисловості (на це піде близько 12% урожаю кукурудзи).
У листопаді експортні ціни на американську жовтозерну кукурудзу №2 перебували на рівні 94 USD/т FOB порти Мексиканської затоки, майже не змінившись із жовтня. На початку грудня експортні ціни упали до 90 USD/т через несприятливий експортний прогноз.
Оцінка американського експорту кукурудзи знову знижена на 1 млн т — до 51 млн т — через зниження зовнішнього попиту і посилення конкуренції з боку низки країн, зокрема України. Прогнозується, що через високу внутрішню пропозицію імпорт кукурудзи в Мексику знизиться на 0,5 млн т, у Канаду і ПАР — по 100 тис. т. Незважаючи на те, що експортна ціна на кукурудзу при відвантаженнях з Мексиканської затоки США досягла свого мінімуму за останні 2,5 року, надлишок пропозицій фуражного зерна на світовому ринку і збільшення ставок фрахту знизили перспективи американського експорту. Це прослідковується на більш низькому рівні поточних експортних продажів порівняно з минулим роком. Проте США відновлюють свої позиції на ринку кукурудзи Єгипту. Відновлення американських позицій на ринку Єгипту буде залежати від темпів відновлення птахівницької галузі в країні.


Україна
Зерно
За інформацією аналітичної компанії “ПроАгро”, в листопаді 2004 року через українські порти пройшло близько 1,06 млн т зернової продукції (1,33 млн т у жовтні). Лідером портової перевалки зернових залишається Одеський морський торговий порт. Основними напрямами морського відвантаження зернових вантажів у листопаді були Саудівська Аравія, Ізраїль та Йорданія.
За даними Кабінету Міністрів, з посиланням на інформацію Державної митної служби, станом на 15 грудня Україна експортувала 5,456 млн т зерна врожаю 2004 року. Усього експортовано 2,254 млн т пшениці, 2,8 млн т ячменю, 351,4 тис. т кукурудзи, 41,57 тис. т жита, 9,2 тис. т вівса. Міністерство агрополітики поліпшило прогноз експорту зернових культур нового врожаю на 22,2–33,3%, або на 2–3 млн — до 11–12 млн т.
Обсяг експорту пшениці з початку сезону, за попередніми оцінками аналітиків ІА “АПК-Інформ”, становить понад 2 млн т, у тому числі у жовтні — 614 тис. т, у листопаді — близько 500 тис. т, і ще 200–250 тис. т українські експортери вивезли за два тижні грудня. Середня експортна ціна у вересні-жовтні становила 104–109 USD/т.
За інформацією компанії “ПроАгро”, протягом двох декад грудня Україна експортувала морем 75,4 тис. т фуражної кукурудзи, що в 2,6 раза більше за показник аналогічного періоду листопада (29,4 тис. т). Протягом зазначеного періоду грудня Україна поставила морем кукурудзу, головним чином, в Ізраїль — 43,7 тис. т і Єгипет — 23,9 тис. т. При цьому обсяг продажів до Ізраїлю збільшився практично вдвічі. Трохи менше експортовано в Туреччину — 5,2 тис. т і Сирію — 2,6 тис. т. У грудні Одеський порт зберіг за собою лідерство з перевалки фуражної кукурудзи на експорт із результатом 36 тис. т (47,8% усього обсягу морського експорту). Також товар відвантажували порти: Миколаївський — 17,4 тис. т, Севастопольський — 14,2 тис. т і Ренійський — 7,8 тис. т.
На початку грудня відзначалося посилення тенденції до зниження внутрішніх цін на кукурудзу. Насамперед це звичайне сезонне явище, коли на початку маркетингового року перевищення внутрішньої пропозиції зерна над попитом змушує продавців знижувати ціни. Якщо на початку грудня пропозиції кукурудзи на продаж надходили за цінами від 450 грн/т EXW, то в третій декаді місяця цей рівень цін опустився на 20–40 і більше гривень. Були навіть пропозиції кукурудзи за ціною 370 грн/т, хоча “робочий” рівень цін становив близько 400 грн/т.
У портах попит на кукурудзу фіксувався за цінами від 90 USD/т СРТ. Рівень цін пропозиції був значно вищим — від 110 USD/т, але поява на ринку партій кукурудзи за найнижчими цінами свідчила про тенденції до зниження експортних цін пропозиції. Незважаючи на те, що прогноз Мінагрополітики щодо виробництва кукурудзи в Україні в поточному році не змінювався й усе ще перевищує 9 млн т, компанія “ПроАгро” вважає, що реально буде зібрано не більше 7 млн т у вазі після доробки. Фактично, збирання кукурудзи завершено. Однак навіть 7 млн т здатні не тільки цілком забезпечити потреби вітчизняних комбікормових, спиртових та інших переробних підприємств, але дадуть  змогу істотно наростити експортні постачання. Хоча експорт кукурудзи розвивається все ще недостатньо активно, компанія “ПроАгро” вважає, що в нинішньому сезоні Україна зможе експортувати її до 1,5 млн т. Для того, щоб прогноз експорту ствердився, потрібно щомісяця експортувати близько 125 тис. т кукурудзи. Імовірно, грудневі відвантаження можуть лише наблизитися до цього показника, але до березня щомісячні обсяги експорту вже будуть дорівнювати або навіть перевищать 200–250 тис. т. Швидше за все, у другій половині сезону експорт української кукурудзи трохи зменшить обороти, проте активізуються постачання в країни СНД, Білорусь і Росію.


Соняшник
У кінці листопада і першій половині грудня представники низки компаній говорили про недостатні обсяги продажу  насіння соняшнику на внутрішньому ринку. Через проблеми з сировиною призупиняли переробку деякі дрібні підприємства. Водночас, за повідомленнями інших операторів ринку, пропозиції все ж надходили, хоча продавці нарікали на труднощі з реалізацією. Окрім цього, труднощі зі своєчасним проведенням банківських платежів призводили до скорочення закупівель. Очікування інфляції також, очевидно, є сильним чинником, що стримувало продаж. Як результат, ринок був низькоактивний.
Подальша поведінка ринку олійних в Україні, як повідомлялось на офіційному сайті Асоціації  “Укроліяпром”, залежатиме від якнайшвидшої стабілізації політичної ситуації. У разі затягування цього процесу не виключалось зниження цін на соняшник.
У грудні діапазон закупівельних цін на соняшник не зазнав яких-небудь істотних змін — 1560–1630 грн/т, EXW. Активність на ринку була низькою. За повідомленнями, в східному регіоні були пропозиції досить великих партій соняшнику — близько 2 тис. т за досить помірною ціною — 1580–1600 грн/т, EXW. Відносно низький рівень ціни продавці пояснюють скороченням попиту з боку виробників олії і торговельних компаній. Експортний попит на соняшникову олію був млявий, ціна становила близько 660 USD/т, FOB. Внутрішня ціна на продукт була стабільною — 3900–3950 грн/т, ЕXW.
За інформацією компанії  “ПроАгро”, в 2003/04 МР загальний обсяг перевалки насіння олійних культур через українські порти за сезон становив 998 тис. т, в т. ч. 942 тис. т насіння соняшнику, 25 тис. т ріпаку, 13 тис. т соєвих бобів, 15 тис. т насіння гірчиці і 3 тис. т насіння льону. Порівняно з 2002/03 МР, зростання обсягів перевалки олійних — 5%. Також українські порти перевалили 844 тис. т соняшникової олії (на 6% більше порівняно з 2002/03 МР), 488 тис. т шроту олійних культур (соняшникового, ріпакового, соєвого ) — в 2,4 раза більше, ніж попереднього сезону. При цьому практично всі великі порти наростили обсяги перевалки олійних вантажів. Серед приблизно 50 операторів, які працювали в 2003/04 МР в українських портах з олійними вантажами, 85% морського відвантаження соняшникової олії здійснили всього 9 компаній, 73% відвантаження олійного насіння — 10 компаній.
За даними Державної митної служби, з початку 2004/05 МР (вересень) по 18 листопада з країни було вивезено всього 1,45 тис. т олієнасіння. Асоціація  “Укроліяпром” прогнозує експорт насіння соняшнику в поточному сезоні на рівні 100–150 тис. т. За оцінками аналітиків, у 2004/05 МР з України буде вивезено не більше 50 тис. т цієї культури.


Цукор
На початку третьої декади листопада пропозиція цукру на внутрішньому ринку перевищувала попит. Внутрішні ціни пропозицій на автомобільні партії цукру знизилися з 2320-2400 грн/т, EXW (початок листопада) до 2250–2350 грн/т, EXW. Мінімальні ціни на той період було зафіксовано у Вінницькій області — 2250–2270 грн/т. Найвищі ціни на товар були в АР Крим і в східних областях: 2320–2350 грн/т і 2300–2330 грн/т, відповідно. У західних областях ціни на цукор стабілізувалися на рівні 2310–2340 грн/т.
Ціни пропозицій на автомобільні партії цукру на умовах СРТ (Київ та обласні/районні центри — готівковий або безготівковий розрахунок за фактом поставки) перебували в діапазоні 2270–2300 грн/т. Автомобільні партії на складах Києва можна було придбати за 2290–2300 грн/т на умовах 100-відсоткової попередньої оплати за безготівковим розрахунком. Закупівельні ціни на автомобільні партії цукру в центральних областях були в межах 2240–2250 грн/т, EXW.
Великі компанії, що реалізовують цукор вагонними нормами, пропонували його партіями у 300–500 т за 2370–2400 грн/т і готові були виконувати поставки на умовах СРТ, франко-склад покупця, при оплаті покупцем залізничного тарифу. Наприкінці листопада більшість операторів ринку прогнозували підвищення цін на цукор у другій половині грудня.
І справді, в першій декаді грудня ціни на цукор на позабіржовому ринку підвищилися в середньому на 4%. За інформацією Державного департаменту продовольства Мінагрополітики, середні ціни пропозицій найбільших компаній на вагонні й автомобільні партії цукру становили 2400 грн/т, EXW і 2460–2480 грн/т, СРТ, Україна проти 2250–2350 грн/т, EXW в останніх числах листопада. Водночас у центральних і західних областях країни ціну на продукт було зафіксовано на рівні 2300–2350 грн/т, EXW.
Діапазон цін на автомобільні партії цукру на умовах поставки СРТ (Київ і обласні/районні центри — на умовах готівкової або безготівкової оплати за фактом поставки) також зазнав зміни у бік підвищення: з 2270–2350 грн/т (кінець листопада) до 2400–2420 грн/т у зазначений період. Найнижча закупівельна ціна на автомобільні партії цукру була в центральних областях: 2250–2280 грн/т, EXW.
У листопадовому прогнозі оператори ринку передбачали підвищення цін на цукор у другій половині грудня, але в останньому прогнозі вони зазначали, що ціни до нового року залишаться стабільними. Загалом, у сезоні 2004/05 рр. ринок цукру в Україні обіцяє бути насиченим і стабільним: у країні вироблено близько 1,76 млн т бурякового цукру за потреби внутрішнього ринку — 1,8–2 млн т на рік. Перехідні запаси цукру на початок сезону становили 480 тис. т.
Слід зазначити, що у листопаді Державний комітет України з державного матеріального резерву реалізував трохи більше 191 т цукру, тоді як за січень-жовтень обсяги реалізації продукту становили 55 тис. т. При цьому планувалося до кінця року продати ще 45 тис. т цукру з державного резерву. За результатами тендерів, проведених 5 жовтня і 9 листопада 2004 року, Держкомрезерв закупив 2 тис. і 10 тис. т цукру замість передбачуваних, відповідно, 10 тис. т на перших торгах і 50 тис. т — на другому тендері.
Згідно з повідомленням на офіційному сайті Національної асоціації цукровиробників України “Укрцукор”, керівництво Асоціації підтримує прийняття законопроекту “Про внесення змін до статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф”. Фахівці вважають, що цей закон допоможе уникнути використання сумнівних схем під час операцій з давальницькою цукросировиною. Так, у разі переробки імпортного цукру-сирцю на території нашої країни готовий цукор отримує статус продукції українського походження. Якщо сирець завозять за давальницькою схемою, то вироблений з нього цукор, згідно із законом, через 90 днів має бути вивезений з країни. Але після цього, відзначають фахівці, товар цілком може бути ввезений в Україну як продукт українського походження, без сплати мита.
У зв’язку з цим законопроект передбачає видучити з переліку товарів ті, що не обкладаються ввізним митом у разі ввезення в нашу країну — білий цукор та іншу цукровмісну продукцію, яку вироблено в Україні, зокрема, з давальницької сировини. Фахівці НАЦУ “Укрцукор” вважають, що цей документ матиме стабілізуючий вплив на український ринок цукру. Таке рішення допоможе захистити внутрішній ринок від додаткових обсягів цукру-сирцю, що негативно впливає на розвиток галузі.
“НАЦУ "Укрцукор” не змогли уточнити, який саме обсяг цукру надходить до нашої країни за такою схемою. Однак поінформували, що за 10 місяців 2004 року в Україну було ввезено 320 тис. т цукру-сирцю, з яких 125 тис. т — за пільговою схемою. При цьому експорт білого цукру з України за січень-жовтень становив 151 тис. т.

Інтерв'ю
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0