Спецможливості
Архів

Молочна ферма в Південній Дакоті стає відомою на всю країну

15.07.2008
139
Молочна ферма в Південній Дакоті стає відомою на всю країну фото, ілюстрація
Молочний бізнес потребує інноваційних підходів. Досвід фермерів зі США свідчить, що перегляд управлінських підходів та низки технологічних стереотипів може істотно підвищити прибутковість бізнесу.

Молочну ферму МСС, яка лежить у тіні Кото Хіллз, що на північному сході округу Маршалл і на захід від Веблена, колись складно було знайти на карті навіть мешканцям округу. Але тепер усе змінилося. Нині ця ферма відома всім. “Ми розглядаємо можливість будувати молочні ферми в інших країнах світу, — каже керівник МСС Рік Міллнер, що тільки-но повернувся з другої поїздки в Україну. — Нас попросили зайнятися проектом на 1,4 мільярда доларів, що буде реалізований в Україні та Росії і розрахований на 200 тис. корів. Єдина причина, через яку до нас звернулися, полягає в тому, що в господарствах не володіють технологією. Раніше вони розглядали можливість будівлі ферм за зразком тих, що розкинулися на Західному узбережжі. Але цей варіант не підійшов, а от наші кліматичні умови однакові”. Треба сказати, що містер Міллнер в Україні вдруге і щиро вражений змінами, що сталися за такий короткий проміжок часу.
Молочну ферму МСС було засновано 1998 року, коли група місцевих фермерів інвестувала кошти в створення підприємства з поголів’ям 1200 корів. Із 2002 року бізнес розширився до 5000 корів і став найбільшою молочною фермою в Південній Дакоті. МСС належало ще чотири молочні ферми — в Мілнорі (Північна Дакота), Маршаллі, Хоффман і Сіфф Рівер Фолсі (всі в штаті Міннесота). Загальний удій — 104420 літрів молока за день.
На молочних фермах МСС працює 80 співробітників, а керівництво всіма підрозділами і підготовку платіжних відомостей здійснюють із офісу у Веблені.
“Спочатку нашу молочну ферму переслідували невдачі, й потрібні були все нові й нові інвестиції, а сьогодні ми визнані однієї з найбільш елітних молочних ферм у країні”, — сказав керуючий МСС. Як же все це сталося? Насамперед — стверджує Міллнер — завдяки добрим і працьовитим людям, плюс трохи удачі.
“У 2002 році нашою метою було виробництво молока найкращої якості, що звучало трохи самовпевнено, бо наша ферма була меншою за середню. Наш ринок — це ринок сиру, тому треба робити молоко з високим вмістом жирів і білків та мінімальною кількістю соматичних клітин і бактерій. Щоб досягти такої якості, ми повинні були дещо змінити в конструкції корівників і знайти інший підхід до керування стадом”, — згадує Рік Міллнер.
У Міллнера, власника молочної ферми в третьому поколінні, виникли деякі ідеї. Наприклад, створення корівника з кращою вентиляцією та ізоляцією і з підстилкою з піску. Перший такий корівник звели на фермі в Хоффмані.
“Нам хотілося подивитися, чи будуть ідеї, викладені на папері, діяти в реальному житті. На наступний рік ми відстежили якість молока в умовах виробництва, і воно перевершило всі наші найсміливіші передбачення. Багато чого було результатом продуманого процесу, але дещо вийшло просто завдяки везінню. Ми випадково наштовхнулися на думку про перехресну вентиляцію, бо мені хотілося, щоб у протилежних стінах корівника були двері!” — розповідає Міллнер.
Приїхали представники університету із штату Канзас під керівництвом професора Джона Сміта, щоб зробити аналіз якості повітря, і результати були хороші. Згодом, коли навесні 2005 року на продаж було виставлено п’ятизіркову молочну ферму в Мілнорі, на цьому місці було вирішено побудувати корівник, такий самий, як у Хоффмані.
Але обід у барі в Генесео (Північна Дакота) змінив ці плани. “Ми збиралися звести такий самий корівник, але професор Сміт сказав, що це коштуватиме занадто дорого. Так, на серветках за обідом приблизно за 15 хвилин ми намалювали новий план корівника”, — згадує Рік Міллнер.
Серед нових елементів — рівний дах, поліпшена ізоляція, інтенсивніший рух повітря. І керівництво ферми навіть не уявляло, які наслідки матиме цей 15-хвилинний “мозковий штурм”. Це проектне рішення зробило МСС відомою всьому світові всього за рік, і ми досягли своєї мети — робити молоко найвищої якості, вдоволено говорить Міллнер.
Кілька років тому справи на фермі були відверто погані, але там працювали гарні люди, і керівники точно знали, чого хочуть, збираючись стати кращими у своїй галузі, хоч би як це було їм важко. І тільки в останні місяці стало зрозуміло, що саме це й різнить МСС з іншими.
Одна з переваг конструкції нового корівника — якість життя для людей, що мешкають по сусідству. Насамперед немає неприємного запаху, що виникає в корівнику, як відомо, в основному внаслідок змішування гною й підстилки. У цьому проекті рух повітря в сполученні з використанням неорганічної підстилки (пісок) обмежує виникнення неприємного запаху. Експерти вважають, що це планування допоможе змінити процедуру видачі дозволів на будівництво молочних ферм.
Цієї весни представники п’яти університетів — штатів Південної Дакоти, Міннесоти, Канзаса, Міссурі й Айдахо — приїхали до Веблена, щоб перевірити якість повітря. Уперше п’ять університетів працювали разом, аби провести аналіз на скотарській фермі. Вони приїхали з устаткуванням, що коштувало мільйони доларів, і пробули тиждень. У повітрі звичайного корівника без вентиляції утримується 15 мг/л аміаку, у нашому ж — 1,4 мг/л. Коли вони загнали трактор у корівник, то цей показник підвищився до 3,4 мг/л, тобто трактор давав більше викидів, ніж корівник.
Але ще важливіше те, що корівник комфортний для його мешканців. У цьому ізольованому приміщенні є електровентиляція, кондиціонери; підстилка з піску, на нашу думку, — краща для корів. Тут просторо, а в проходах і в доїльному залі на підлозі лежать гумові килимки.
Цей комфорт позначається на вищій якості молока й подовжує перебування корови в дійному стаді з 2,5 до приблизно 5,5 року. А це дає змогу вести дуже успішний бізнес.
“Я думаю, що ми багато чого ще не помітили й багато чого не знаємо. Наш прибуток зростатиме. Ми наймаємо кращих фахівців, і якщо в нас працюють кращі, то вони хочуть розвиватися далі”, — розповідає Міллнер.
МСС у злагоді живе з місцевим населенням, бо присутність компанії вигідна для фермерів. Вони одержують побічні продукти, що допомагають підвищити врожайність. Тому що гній кращий за добрива промислового виробництва. У МСС трохи збільшується навантаження наприкінці серпня або на початку вересня, під час збирання кукурудзи на силос. Деякі поля непридатні для бобів, але ідеальні для вирощування люцерни, що добре працює в сівозміні. Тож керівництво великої ферми наймає чимало людей і підтримує життя навколишніх селищ. Рівень заробітної плати в МСС (початкова річна зарплата робітників на 12500 доларів вище за середній дохід на душу населення в окрузі Маршалл) створює взаємовигідну ситуацію як для локального, так і для регіонального бізнесу.
Незважаючи на успіх молочної ферми МСС, Ріку Міллнеру найбільше подобається говорити про речі, які ще не втілено в життя. Він думає, що модель МСС могла б сприяти проведенню революційних змін у всій молочній промисловості і стати “рятувальним кругом” для сільських співтовариств Середнього Заходу.
За останні кілька десятиліть “епіцентр” молочної промисловості перемістився на захід Каліфорнії. Якби Каліфорнія була окремою країною, вона б стала п’ятим за величиною виробником молочної продукції в світі, тому що поголів’я корів у цьому штаті сягає 1 млн голів. Водночас за останні 20 років у штатах Північна й Південна Дакота й Міннесота поголів’я скоротилося на 500 тис. голів.
Останні 25 років діти фермерів, як водиться, не повертаються до батьківської справи. Молочні ферми з поголів’ям    60 корів поступово виходили з бізнесу, і все ж молоко було бажаним продуктом. І завдяки доступності дешевих кормів, низьким витратам на транспортування й безконкурентності, на Західному узбережжі тривав процес укрупнення ферм.
Сьогодні в Сполучених Штатах дві третини молочних корів утримують на Західному узбережжі, але при цьому дві третини споживання сиру припадає на Східне узбережжя. Корми ж виробляють на Середньому Заході. За різкого зростання цін на пальне, географія виробництва і постачань продукції змінюється, надаючи шанс виробникам і сільським мешканцям Середнього Заходу.
Витрати молочної ферми МСС на 100 фунтів (45,4 кг) молока в 2002 році становили 16 доларів, а в першому кварталі 2006 року — 10,70. Ці показники можна порівняти з критичними витратами фермерів на Західному узбережжі, що за цей самий проміжок часу зросли від 11,70 до 12,75 долара.
Середній Захід — краще в світі місце для молочного скотарства, якщо, звичайно, вдається справлятися з деякими особливостями кліматичних умов. Тому що клімат для молочного тваринництва тут жахливий. Умови оптимальні лише протягом двох місяців, потім — або занадто спекотно, або занадто холодно. Але корівники розроблено так, щоб пом’якшувати холоди та літню спеку.
Слід також зазначити, що зростання виробництва етанолу в штаті теж сприяло розширенню молочних ферм: етанол — великий друг фермера, і Міллнер вважає, що це ще одна підстава для того, щоб йому розширити ферму. Адже на корми припадає найбільша частка виробничих витрат, а виробникам етанолу потрібно, аби хтось споживав їхні побічні продукти.
Якщо вирішити проблему кліматичних умов і врахувати наявність кормів, а також те, що відстань транспортування кінцевого продукту скорочується вдвічі, то можна зробити висновок, що молочна промисловість Середнього Заходу готова до розширення.
Керівництво МСС створило те, що, на їхню думку, дає величезний потенціал для розвитку молочної промисловості. Ця розробка переходить із Джемстауна у Фарго, потім у Мілбенк і Абердин. У цій місцевості багато землі, а нечисленне населення має потребу в економічному розвитку.
Веблен — приклад того, що можна зробити в сільській місцевості. Молочна ферма МСС стала компанією з 50-мільйонним капіталом, економічний вплив якої на жителів сільської місцевості — 350 мільйонів доларів. А основна й додаткова діяльність цієї ферми охопила, як мінімум, 300 чоловік.
Молочна ферма розглядає можливість придбання інших ферм в окрузі Маршалл і розширення в найближчому майбутньому від 3600 голів дійного стада до 6600, при цьому планується найняти ще 70 працівників. Додаткова діяльність передбачає розвиток нової породи, що дає дуже ніжне м’ясо. Незабаром на фермі почнуть займатися збором сперми в биків цієї нової породи і її продажем на міжнародному ринку. Місцевий завод з виробництва сирів — теж одна з можливих цілей.
“Усе залежить від людей. Основна мета МСС — займатися прибутковим бізнесом, щоб наші діти повернулися, — впевнений Рік. — Я думаю, що ми можемо запропонувати це багатьом людям, що працюють тут. У нас є випускник вищої школи, який виписує чеки на 50 мільйонів доларів прямо у Веблені. Потрібно любити справу, якою ви займаєтеся, і ретельно працювати, в противному разі у вас нічого не вийде. Але ми знайшли спосіб, завдяки якому багато людей зайняті в сільському господарстві. У кожного є своя спеціальність, і кожен одержує можливість самореалізації”.
Веблен — приклад того, що може бути на всьому Середньому Заході. Результатом збільшення поголів’я стане поява нових робочих місць, і Рік Міллнер абсолютно впевнений у тому, що через 10 років у Південній і Північній Дакоті буде півмільйона корів, проти 114 тисяч, які утримують там сьогодні. Ці півмільйона корів матимуть економічний вплив у 17,5 мільярда доларів.
“Крім того, потенційний економічний вплив такої кількості корів буде значно вагоміший за той, що маємо сьогодні в Міннесоті від компаній Target, Northwest Airlines і 3М. Місцеві жителі були б у захваті, якби всі ці три компанії перемістилися в штати Південна й Північна Дакота. А ми зможемо мати такий самий або й більший вплив, якщо доїтимемо багато корів”, — каже Міллнер.


Marshall County Journal,
США, липень 2006 р.


Матеріал надано
АТЗТ “Агро-Союз”

Інтерв'ю
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча
Аномальна погода цієї весни для підприємств, що спеціалізуються на виробництві плодово-ягідної продукції, стала катастрофою. Сталася вона в ніч із 10 на 11 травня. Крім морозів, стабільна низька

1
0