Спецможливості
Аналітика

Світові тенденції вирощування черешні

01.06.2017
20423
Світові тенденції вирощування черешні фото, ілюстрація

Технологія створення черешневих садів у світі за останні 30 років швидко змінюється. З`являються нові сорти, підщепи, способи формування крони і схеми висадки, які дають змогу підвищити врожайність і продуктивність праці збирачів і механізувати роботи в саду. Завдяки цьому все більше країн виходять на міжнародний ринок у якості постачальників, а сезон постачання ягід розширюється.

 

Ми звикли, що черешня — ягода південна. Однак з початку століття на світовому ринку з’явилася черешня з Бельгії, Данії, Англії, Шотландії, Канади й Норвегії. А сезон поставок черешні на світовий ринок став цілорічним. Чому на світовий ринок вийшли ці країни, а не Україна, південна частина якої здавна славиться своїми черешневими садами?

Одним з основних ноу-хау 21 століття у вирощуванні черешні є влаштування укриття. Це дало змогу вирощувати черешню в таких країнах, як Шотландія, Канада чи Норвегія, і забезпечувати поставки тоді, коли ягода відходить у більш традиційних країнах-виробниках, а саме з середини липня до кінця вересня. Хоча основна задача укриття над черешневим садом — захист його від дощів, які спричиняють розтріскування ягід, та від граду і «зайвого» сонця. Від дощів захищає плівка, а від граду й сонця — сітка.

Застосування нових технологій дало змогу продовжити сезон поставок і традиційним країнам-виробникам. Наприклад, Іспанії нові технології дали змогу виходити на ринок на тиждень раніше (з самого початку квітня) і затримати відхід ягоди на 2 тижні — майже до кінця серпня. Та головне — укриття добре захищає ягоду від розтріскування. У місцевостях, де подібні проблеми зустрічаються особливо часто, укриття, за даними французького консультанта з вирощування кісточкових Тьєрі Крозе, окуповуються вже за 2 сезони.

Як би вони згодилися в наших черешневих регіонах! «У нас у розпал збирання пізніх сортів обов’язково заряджають дощі», — скаржаться фахівці ТОВ «Аврора», що в північній частині Запорізької області. Наприклад, торік у цій місцевості деякі господарства через дощову погоду, що призвела до розтріскування ягід, втратили увесь урожай черешні, і навіть ТОВ «Аврора», що належить до найуспішніших, зібрала тільки 30% від очікуваного і оцінює свої втрати на 67-гектарній площі в 10 млн грн. Ризик граду в степовій зоні України теж досить високий. Однак створення укриттів вимагає чималих початкових затрат. Тому в Україні тільки зараз з’являються перші експериментальні проекти з вирощування черешні під укриттям. Так, ТОВ «Аврора» цього року висадило на площі кілька десятків соток молоді деревця черешні, над якими споруджує укриття.

Однак ця технологія, як відзначає Тьєрі Крозе, вимагає від агрономів уміння управляти вологістю під укриттями. Адже під плівкою може виникати підвищена вологість повітря, яка теж може бути причиною розтріскування ягід.

Крім того, щоб вирощувати черешню під укриттям, потрібно, щоб дерева були якомога меншими. Відповідно, виводяться нові, карликові, сорти і підщепи. Так, на світовому ринку з’явилися напівкарликові (заввишки 3–4,2 м) підщепи Maxma 14, PHLA ceravium, Gisela 6, Gisela 12, Furtos, Weirot 158, а згодом — і карликові, заввишки до 3 м: Gisela 5, Tabel, Piku 1.

З’являються й нові селекційні компанії: французька Maillard, американська International Fruit Genetics, чилійські Biofrutales та PUCV. Не зупиняються на досягнутому й традиційні лідери галузі. Так, канадська Summerland-PARC концентрується на виведенні самозапильних сортів зі щільними, солодкими і якомога більшими плодами, американські Bradford Genetics та Zaiger, що базуються в Каліфорнії, — на виведенні ранніх сортів. Університет Болоньї (Італія) зосереджується на виведенні сортів для місцевого клімату з червоною ягодою і працює над смаком ягід та придатністю сортів для органічного вирощування. Французька INRA працює над смаковими якостями середніх і пізніх сортів, а їхні співвітчизники з Delbard — над ранньостиглими солодкими сортами. Чеський Дослідницький та селекційний інститут плодівництва (VŠUO) працює над смаком, щільністю, стійкістю до розтріскування та насиченістю забарвлення плодів.

За словами Т. Крозе, для вирощування під укриттями крону черешні найкраще формувати веретеном — із центральним провідником без обрізки в 1-й рік. Карликова підщепа, та ще й сформована в подібний спосіб, дає змогу густіше висаджувати дерева — з міжряддями 3,5–5 м і проміжком у ряду 1,5–2 м (1000–2000 шт/га). Це означає вищу врожайність за рахунок ряснішого формування ягід — 10 кг з дерева і 10 т/га вже на 5-й рік. Це ще й завдяки тому, що черешня на низькорослій підщепі швидше входить у повне плодоношення: на Maxma 14 — на 5–6-й рік, на Gisela 6 — на 4–5-й рік, а на Gisela 5 — навіть на 3–4-й рік.

Це робить інтенсивні технології та карликові підщепи однозначно вигідними, незалежно від того, під укриттям чи без. Навіть попри те, що вони вимагають більших інвестицій. Наприклад, екстенсивний сад на підщепі P. avium густотою 400 дерев/га вимагає вкласти тільки в закладку 2000 €/га, тоді як інтенсивний (1000 дерев/га) на підщепі Gisela — 9500 €/га. Але в першому випадку на 5-й рік отримуємо 3 кг з дерева (і, відповідно, 3600 €/га за ціни 3 /кг), а в другому — 10 кг з дерева і 30 тис. €/га.

Перехід на сучасні підщепи і способи формування крони дає змогу суттєво збільшити продуктивність праці. Наприклад, у саду з деревами середньою висотою 8 м 1 працівник за день збирав 50 кг черешні, а в саду з 3-метровими деревами з типом формування крони «іспанський кущ» або Gobelet (відкрита крона з кількома центральними провідниками) — вже 400 кг/день.

Також у новому столітті активно впроваджуються інші сучасні технології: кутові системи обрізки (пальметта та ін.), нові добрива та стимулятори росту, машинне сортування, охолодження ягід холодною водою, зберігання в РГС.

Розвиток технологій дав виробникам черешні кілька способів боротися з розтріскуванням ягід:

  • використання стійких сортів (Chelan, Santina, Satin, Kordia, Regina, тощо);
  • підготовка грунту — вирощування дерев на грядах, хороший дренаж, правильний вибір структури грунту, глибока оранка, тощо;
  • щільність посадки і формування крони, які забезпечать провітрювання саду;
  • позакореневе підживлення хлористого кальцію.

Впровадження новітніх технологій напевне дасть змогу і Україні підвищити прибутковість вирощування черешні та знизити втрати. Наприклад, за оцінками деяких садівників, одна лише Запорізька область могла б вирощувати 350 тис. т. цієї ягоди, тоді як у нинішньому десятилітті по всій Україні валовий збір не перевищував 80 тис. т.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

За матеріалами виступу французького фахівця від ТОВ "Фруктовий проект" Тьєрі Кроза на конференції "Ягоди України-2017: заморозка і свіжий ринок", проведеної компанією "АПК-Інформ: овочі і фрукти" в Запоріжжі, травень 2017

 

 

Інтерв'ю
На українських полях овочевих культур вирощується значно менше, ніж зернових, але і за такої ситуації країна забезпечена смачною і вітамінною продукцією. Хоча тенденції змінюються. Так, внаслідок повномасштабної війни у 2022 році, за... Подробнее
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і

1
0