Спецможливості
Статті

Машини для збирання цукрових буряків: конструкції та сучасні вимоги

05.06.2008
606
Машини для збирання цукрових буряків: конструкції та сучасні вимоги фото, ілюстрація
Збір цукрового буряка

Враховуючи особливості транспортування коренеплодів цукрових буряків на бурякоприймальні пункти цукрових заводів, використовують три найпоширеніші способи збирання: потоковий, перевалковий та потоково-перевалковий.

За потокового способу збирання коренеплоди цукрові буряки від бурякозбиральних машин доставляють безпосередньо на бурякоприймальні пункти.

За перевалкового — коренеплоди цукрові буряки від бурякозбиральних машин доставляють у польові кагати для тимчасового зберігання та дальшого доочищення з навантаженням буряконавантажувачами в транспортні засоби для перевезення на бурякоприймальні пункти.

За потоково-перевалкового збирання поєднують потоковий та перевалковий способи.

Залежно від обраного способу збирання цукрових буряків і конструкції бурякозбиральних машин можна здійснювати одно-, дво- і трифазне їх збирання.

Однофазне збирання цукрових буряків здійснюють прямим комбайнуванням однією машиною — бурякозбиральним комбайном.

Бурякозбиральні комбайни за кількістю одночасно зібраних рядків поділяють на 1-, 2-, 3- та 6-рядні. За наявністю бункера їх поділяють на бункерні й безбункерні.

За способом агрегатування з енергетичним засобом бурякозбиральні комбайни поділяють на самохідні, монтовані, навісні та причіпні.

 

Самохідні бурякозбиральні комбайни

Самохідний бурякозбиральний комбайн — це спеціальний або універсальний енергетичний засіб, на якому встановлено, змонтовано, напівнавішено, навішено, причеплено виконавчі механізми, які за один прохід машини по полю здійснюють усі технологічні операції зі збирання гички та коренеплодів цукрових буряків.

 Гичкорізи бурякозбиральних комбайнів можуть обладнуватися різальними апаратами копірного, роторного, турбобітного, шабельного, шнекового та стрічкового типів. У конструкціях бурякозбиральних комбайнів найбільшого поширення набули різальні апарати роторного типу. Такий апарат — це вал (порожниста труба), на якому шарнірно прикріплено Г-подібні ножі. На цьому ж валу можуть бути закріплені щітки та била для доочищення головок коренеплодів цукрових буряків.

Гичку цукрових буряків використовують як корм для тварин або органічне добриво. Залежно від використання гички буряку, гичкозбиральні модулі комбайнів мають різні конструктивні особливості. У разі використання гички на корм бурякозбиральні комбайни обладнують стрічковими або прутковими навантажувальними транспортерами. Нині здебільшого використовують стрічкові транспортери. Вони менш металомісткі та енергоємні, ніж пруткові. У разі використання гички як органічного добрива її розкидають по полю. Для цього використовують різні конструкції розкидачів. У разі розкидання гички буряку по полю у вологих умовах роботи або під час атмосферних опадів зафіксовано ускладнення руху автотранспорту, який відвозить коренеплоди. У вітряну погоду під час розкидання гички її соки забруднюють лобове скло автотранспорту. За таких умов роботи практикують відмикання розкидача і гичку укладають у валок. Без дальшого перерозподілу гички буряку з валків по всій зібраній площі поживні речовини в грунті розподіляються неоднаково. Це впливає на рівномірність розвитку та продуктивність нової культури в сівозміні. Крім того, під час розкидання гички буряку по полю на забур’янених ділянках бур’ян штучно розсівається. Для найефективнішого використання гички цукрових буряків її слід збирати на корм або переробляти на органічні добрива в спеціальних місцях (гноєсховищах).

Для поліпшення очищення головок коренеплодів цукрових буряків від решток гички в конструкціях гичкозбиральних агрегатів використовують пасивні та активні дообрізувачі. Найчастіше використовують пасивні дообрізувачі з фіксованою або автоматичною системою регулювання висоти дообрізування.

Бурякозбиральні комбайни оснащують пасивними або активними викопувальними робочими органами.

Пасивні викопувальні органи — це такі знаряддя та пристосування, які в динаміці стало виконують технологічний процес і не потребують приводу. До пасивних робочих органів належать: безприводні дискові, полозково-дискові, лемішні та полозково-ножеві копачі.

Активні викопувальні органи — це такі знаряддя та пристосування, які в динаміці стало виконують технологічний процес і мають примусовий привод. До активних робочих органів належать: бральні, приводні дискові, ротаційно-вилчасті, лемішно-коливальні копачі.

Очисні робочі органи, які в     бурякозбиральних комбайнах встановлюють безпосередньо за копачами, за конструкцією поділяються на турбінні, кулачково-бітерні, вальце-шнекові та прутково-транспортерні.

Кулачково-бітерні, вальце-шнекові та прутково-транспортерні типи очисників можуть між собою поєднуватися в різні конструкційні комбінації.

Для додаткового очищення    коренеплодів цукрового буряку від землі та рослинних решток під час їх транспортування у бункер або технологічний транспорт у конструкціях бурякозбиральних комбайнів здебільшого використовують пруткові транспортери. Як тягові ланки використовують ребристі гумові стрічки або ролико-втулкові ланцюги.

Загальні компонувальні схеми самохідних бурякозбиральних комбайнів відпрацьовані у двох типових варіантах: із заднім і переднім розміщенням двигуна і відповідним зміщенням бункера. Заднє розміщення двигуна характерне для неуніверсальних, суто збиральних машин, а переднє — для універсальних шарнірно-блочних, що будуються за модульним принципом і мають можливість ширше використовувати енергомодуль.           

Усі бурякозбиральні комбайни оснащені бункерами для нагромадження зібраних коренеплодів. Місткість бункерів — від 4 до 40 м3. Бункери невеликої місткості (4–4,5 м3) розміщено ззаду комбайнів, середньої (12,5–25 м3) та великої (40 м3) — між переднім і заднім мостами.

Комбайни бурякозбиральні з великою місткістю бункерів оснащено трьома мостами. Завдяки оснащенню бункерів високопродуктивними вивантажувальними транспортерами, досягається швидке вивантаження коренеплодів навіть із бункерів великої місткості. Тривалість вивантаження — не більше 1 хв.

Більшість самохідних бурякозбиральних комбайнів — 6-рядні, але є й 3-рядні.

Маса 6-рядних самохідних бурякозбиральних комбайнів — 15100–25200 кг, 3-рядних — 9500–12900 кг.

Потужність двигунів, установлених на 6-рядних самохідних бурякозбиральних комбайнах, — 200–480 к.с., на трирядних — 180–260 к.с.

Для полегшення обслуговування самохідні комбайни оснащено автоматизованими системами водіння по рядках і регулювання глибини ходу викопувальних органів, системами автоматичного контролю технологічних і технічних параметрів, системами централізованого автоматичного змащування всіх вузлів, бортовими комп’ютерами, зручними постами керування, комфортабельними кабінами з кондиціонерами та опаленням, потужним електроосвітленням.

Деякі моделі комбайнів передбачають можливість бічного зміщення мостів для запобігання проходженню коліс по одному сліду та зменшення ущільнення грунту.

Передбачено також можливість поворотів передніх і задніх коліс у різні боки (для зменшення радіуса повороту) та в один бік (для забезпечення бічного зміщення всієї машини — система “крабового” ходу). Застосовуються також повороти задніх коліс під певним кутом до напрямку руху та їх автоматична фіксація в повернутому положенні — для запобігання знесенню машини під час роботи на поперечних схилах.

Завдяки фронтальному розміщенню гичкозбирального комбайну й викопувального модулів, що автоматично спрямовуються по рядках, і спеціальних технологічних люфтів активних лемішно-коливальних копачів (±20–30 мм), створюються умови для спрощення й поліпшення виконання технологічного процесу в цілому. Велика протяжність очисного тракту (10–12 м) із зміною напрямків руху та створенням турбінними очисниками значних інерційних зусиль забезпечують належне очищення коренеплодів цукрового буряку від землі, рослинних решток і навіть часткове обминання необрізаної гички у технологічному потоці. Наявність бункерів місткістю 12,5–25 м3 дає змогу формувати великі польові кагати на одному кінці поля. Із збільшенням місткості бункера до 40 м3 коефіцієнт робочих ходів і продуктивність бурякозбирального комбайна зростають на 15–20%.

Завдяки оснащенню комбайнів із великою місткістю бункерів тримостовими ходовими системами з гідростатичним приводом та широкопрофільними шинами (завширшки близько 1,1 м), машини восени мають високу прохідність, а активні лемішно-коливальні копачі, потужні шнекові та турбінні очисники працюють і у вологих умовах, і на важких суглинках.

Поширенню самохідних потужних 6-рядних бункерних комбайнів сприяє їх висока технологічна й технічна готовність працювати навіть за несприятливих пізньоосінніх перезволожених умов, а також бажання вилучити з роботи дорогий технологічний транспорт і мати на збиранні цукрових буряків лиш одного машиніста.

Самохідні бурякозбиральні комбайни виробляють фірми: Franz Kleine, Holmer, Stoll, ROPA (Німеччина), Matrot, Moreau (Франція), TIM (Данія), AGRIFAC, RIECAM, VREDO (Нідерланди), P.Barigelli&C, Italo svizzera (Iталія) та інші.           

В Україні найвідоміші такі самохідні бурякозбиральні комбайни: SF-10 фірми Franz Kleine (Німеччина), М-41МН фірми Matrot (Франція), GR-4000, LECTRA-4005 фірми Moreau (Франція), R26.45K та R26.50K фірми ROPA (Німеччина), KRВS фірми Holmer (Німеччина), SR-1800 i SR-2500 фірми TIM (Данія). Зарубіжні бурякозбиральні комбайни дорогі, їх використання ефективне в господарствах з високою урожайністю (понад 50 т/га) та великою площею посіву (сезонний наробіток на комбайн має бути 600–800 га). Україні, яка вирощує цукрові буряки на площі 800 тисяч гектарів, доцільно виробляти власний самохідний бурякозбиральний комбайн, який би відповідав таким вимогам.

 Бурякозбиральні комбайни призначено для збирання гички чи розкидання її по полю та збирання коренеплодів цукрового буряку із одночасним навантаженням у транспортний засіб або для нагромадження їх у бункері з дальшим перевантаженням у транспортний засіб.

Бурякозбиральні комбайни обов’язково оснащують автоматичною системою керування напрямком руху машини міжряддями, системою автоматичного контролю за технологічним процесом робочих органів, обліком часу роботи, зібраної площі та за іншою інформацією із її збереженням і можливістю перенесення в комп’ютерну мережу.

Робоча швидкість бурякозбиральних комбайнів має бути не меншою 6,0 км/год, транспортна — близько 20 км/год. Продуктивність за годину основного часу — не менше 0,54 га для 2-рядних, не менше 0,81 — для 3-рядних і не менше 1,62 — для 6-рядних комбайнів. Коефіцієнт надійності виконання технологічного процесу — не менше 0,98, коефіцієнт використання змінного часу — не менше 0,75. Бурякозбиральні комбайни повинні забезпечувати 98,5% збору коренеплодів. У купі зібраних коренеплодів домішок має бути не більше 8,0%, у тому числі рослинних решток — не більше 0,20%. Пошкоджених коренеплодів цукрового буряку може бути не більше 10,0%, у тому числі сильно пошкоджених — не більше 5,0. Питомі витрати палива мають становити для 2-рядних — не більше 24,0 кг/га, для 3- та 6-рядних — не більше 30,0 кг/га. Напрацювання на відмову має бути не менше 50 годин основного часу, коефіцієнт готовності за оперативним часом — не менше 0,95. Питома сумарна оперативна трудомісткість усунення відмов — не більше 0,08 люд·год/год. Середньозмінний оперативний час технічного обслуговування (ТО) — не більше 0,40 год. Питома сумарна оперативна трудомісткість ТО — не більше 0,09 люд.год/год. Питома конструкційна маса на виконанні технологічної операції для 2-рядних комбайнів — не більше 4400 кг/м, для 3-рядних — не більше 5100  і для 6-рядних — не більше 6500 кг/м. Питома матеріаломісткість для 2-рядних — не більше 9700 кг/га/год, для 3-рядних — не більше 11000  і для 6-рядних — не більше 14400 кг/га/год. Оперативна трудомісткість переведення з транспортного положення в робоче і навпаки — не більше 0,10 люд·год. Дорожній просвіт — не менше 300 мм. Бурякозбиральні комбайни повинні відповідати вимогам ДСТУ 2189–93: “Машини сільськогосподарські навісні та причіпні. Загальні вимоги безпеки” та ГОСТ 12.2.019—76 “. Комбайни бурякозбиральні має обслуговувати один тракторист, витрати праці при цьому мають бути для 2-рядних — не більше 2,44 люд·год/га, для 3-рядних — не більше 1,64  і для 6-рядних — не більше 0,82 люд·год/га. Річне завантаження повинне бути не менше 160 годин. Термін експлуатації бурякозбиральних комбайнів — 8 років.

Монтовані бурякозбиральні комбайни

Монтований бурякозбиральний комбайн — це універсальний енергетичний засіб (самохідне шасі), на якому модульно монтують гичкозбиральний та коренезбиральний агрегати, бункер (за його наявності), навантажувальний транспортер та інші пристосування й вузли. Монтовані бурякозбиральні комбайни оснащують такими самими типами робочих органів, як і самохідні.

Причіпні бурякозбиральні комбайни

Усі причіпні бурякозбиральні комбайни мають міцну основну раму, на якій монтують гичкозбиральний і коренезбиральний модулі з механічними або гідравлічними системами приводів, бункер, встановлюють автономну гідросистему, систему автоматичного керування руху рядками.

Причіпні бурякозбиральні комбайни оснащують бункерами-нагромаджувачами різної місткості.

Однорядні бурякозбиральні комбайни агрегатують із енергозасобами, які мають двигуни потужністю 30–55 к.с., а 2- і 3-рядні — із енергозасобами на 75–120 к.с.

Ширина міжрядь цукрових буряків, на яку розраховано комбайни, — 45 і 50 см. В окремих бурякозбиральних комбайнах передбачено можливість зміни ширини міжрядь у межах від 40 до 70 см.

Маса комбайнів залежить від конструкції та ширини захвату. Для 1-рядних бурякозбиральних комбайнів вона становить 2400–2800 кг, 2-рядних — 3600–6300, 3-рядних — 5400–7020 кг.

Усі комбайни розраховано на автоматичне розкидання гички по полю, але окремі їх моделі передбачають оснащення транспортерами або пристроями для навантаження гички в транспортні засоби.

Зрізання гички причіпними бурякозбиральними комбайнами здійснюється в дві фази. Перша фаза — зрізання гички на рівні найвище розміщених головок коренеплодів з одночасним її подрібненням і розкиданням по полю (або навантаженням у кузов транспортного засобу, що рухається поряд). Друга фаза — дообрізування головок коренеплодів.

Першу фазу зрізання гички цукрового буряку здійснюють роторні гичкорізи з горизонтальним валом і шарнірно підвішеними до нього ножами, другу фазу — дообрізувачі з пасивними гребінчастими копірами та пасивними ножами.

Для викопування коренеплодів цукрового буряку використовують лемішно-коливальні копачі, пасивні копачі — “полоз-сферичний диск”, пасивні дискові копачі.

На бурякозбиральних комбайнах, які оснащено дисковими копачами, застосовують диски системи “Опель”, що обертаються завдяки зчіплюванню з грунтом. Для цього на дисках є спеціальні грунтозачіпи.

Для очищення викопаних коренеплодів цукрового буряку від землі та рослинних решток застосовують пруткові турбіни з бічними решітками.

Транспортери — пруткові, виготовлені на основі прогумованих пасів.

Усі бурякозбиральні комбайни обладнано автоматичними системами проходження по рядках та регулювання глибини ходу копачів. Для полегшення обслуговування комбайнів застосовують електрогідравлічні системи керування.

Щоб запобігти бічному зношенню під час роботи на полях із поперечними схилами, комбайни оснащують дисковими ножами-стабілізаторами та системами керування ходовими колесами.

У ходових системах причіпних бурякозбиральних комбайнів застосовують колеса із широкопрофільними шинами для зменшення ущільнення грунту.

Більшість комбайнів оснащено автономними гідросистемами для приводу робочих органів та для керування технологічним процесом.

Найбільшого сучасного поширення набули 2- та 3-рядні причіпні бурякозбиральні комбайни фірм Franz Kleine, Stoll (Німеччина) та ТІМ (Данія). Це 2-рядні KR2 (Franz Kleine), V202 (Stoll), RATIONAL (Becker), MIISA/TE120 (АІМ) та 3-рядкові V300 (Stoll), ROTIONAL (Becker), MIIІSA/TE120 (ТІМ). Україна на КВП “ДКЗ” (Дніпропетровськ) серійно виробляє бурякозбиральний комбайн КСП-2. Причіпні бурякозбиральні комбайни в 60-ті роки виробляли у колишньому СРСР. Це СКД-2 та КСТ-3. У колишній Чехословаччині — ЗVСХ (“АГРОСТРОЙ”, ЙІЧИН), у ФРН — Automatic 3001/5002/5003/5500 (Franz Kleine), в Данії — KRB/S2RE, KRB/S301RE (ТІМ).

Вимоги до якості виконання технологічного процесу монтованими та причіпними бурякозбиральними комбайнами аналогічні до самохідних.

Двофазне збирання цукрових буряків здійснюють дві окремі машини: гичкозбиральна та коренезбиральна.

Машини для збирання цукрового буряку. В Україні серійно виробляють дві марки причіпних гичкозбиральних машин. Це МБП-6 виробництва КВП “ДКЗ”, БМ-6Б виробництва ВАТ “ТеКЗ” та машина МБК-2,7 виробництва КВП “ДКЗ” для збирання гички з кормових коренеплодів. Ці машини призначено для збирання гички на кормові цілі. Тепер вони недостатньо продуктивні, матеріаломісткі, енергоємні, складні та мають недостатній рівень надійності. Показники якості виконання технологічного процесу не повною мірою відповідають чинним вимогам НТД. Нині настала потреба мати в парку гичкозбиральних машин високопродуктивні, прості, маломатеріаломісткі та малоенергоємні гичкозбиральні й гичкозрізувальні машини, які б відповідали таким вимогам. Гичкозбиральні машини призначено для зрізання гички з коренеплодів, доочищення головок від незрізаних решток із одночасним навантаженням їх у транспортні засоби.Гичкозрізувальні машини призначено для зрізання гички з коренеплодів, доочищення головок від незрізаних залишків, видалення гички та рослинних решток із зони рядків із дальшим розкиданням її на вільне від буряків поле.Гичкозбиральні машини обладнують автоматичним регулюванням керування напрямком руху вздовж рядків.Гичкозбиральні та гичкозрізувальні машини можуть бути обладнані системою автоматичного контролю за виконанням технологічного процесу робочими органами, для обліку часу роботи та зібраної площі, іншої інформації з її збереженням і можливістю перенесення в комп’ютерну мережу.

Робоча швидкість машин для збирання цукрового буряку має бути не менше 6,0 км/год, а транспортна — близько 20 км/год. Продуктивність за годину основного часу — не менше 1,62 га. Коефіцієнт надійності виконання технологічного процесу — не менше 0,98, а коефіцієнт використання змінного часу — не менше 0,80. Коренеплодів із нормальним зрізом має бути не менше 85%, а коренеплодів із низьким зрізом — не більше 5%. Коренеплодів із гладкою поверхнею зрізу — 90%. Загальні втрати гички — не більше 10%, у тому числі вільною — не більше 5. У купі має бути не менше 95% гички, грунту допускається — не більше 0,2%. Кількість необрізаної гички на коренеплодах — не більше 1,5%. Вибитих із рядків коренеплодів — не більше 0,1%. Питома витрата палива — не більше 9,0 кг/га для гичкозбиральних і, відповідно, 7,0 — для гичкозрізувальних машин. Наробіток на відмову має становити не менше 50 год для гичкозбиральних і не менше 60 год — для гичкозрізувальних машин. Коефіцієнт готовності за оперативним часом повинен бути не менше 0,96. Питома сумарна оперативна трудомісткість усунення відмов — не більше 0,05 люд·год/год. Середньозмінний оперативний час ТО — не більше 0,30 год і не більше 0,25 год, відповідно. Питома сумарна оперативна трудомісткість ТО — не більше 0,05 та 0,04 люд·год/год, відповідно. Питома конструкційна маса на виконанні технологічної операції — не більше 1020 кг/м і не більше 400 кг/м, відповідно. Питома матеріаломісткість — не більше 2100 і 830 кг/га/год, відповідно. Оперативна трудомісткість переведення з транспортного положення в робоче і навпаки — не більше 0,10 люд·год. Дорожній просвіт — не менше 300 мм. Гичкозбиральні та гичкозрізувальні машини повинні відповідати вимогам ДСТУ 2189–93, мати автоматичну систему навішування на енергетичний засіб, простоту заміни робочих органів, щоб їх міг обслуговувати один тракторист. Витрати праці повинні бути не більшими, ніж 0,77 люд·год/га за нормативного річного завантаження 160 годин. Термін експлуатації машин — 8 років.

Машини коренезбиральні самохідні призначено для збирання коренеплодів, із яких попередньо зрізано гичку, з одночасним навантаженням їх у транспортний засіб.

Машини коренезбиральні самохідні обов’язково оснащують автоматичною системою керування напрямком їх руху по міжряддях, системою автоматичного контролю за виконанням технологічного процесу, за обліком часу роботи та зібраної площі, за іншою інформацією з можливістю її перенесення в комп’ютерну мережу.

Робоча швидкість машин має бути не меншою 6,0 км/год, транспортна — близько 20 км/год. Продуктивність за годину основного часу — не менше 1,62 га. Коефіцієнт надійності виконання технологічного процесу — не менше 0,98, коефіцієнт використання змінного часу — не менше 0,75. Коренезбиральні машини повинні забезпечувати 98,5% збору коренеплодів. У купі зібраних коренеплодів домішок має бути не більше 8,0%, у тому числі рослинних решток — не більше 0,20%. Пошкоджених коренеплодів може бути не більше 10,0%, у тому числі сильно пошкоджених — не більше 5,0. Питомі витрати палива мають становити не більше 15,0 кг/га. Напрацювання на відмову повинно бути не менше 50 год основного часу, коефіцієнт готовності за оперативним часом — не менше 0,95. Питома сумарна оперативна трудомісткість усунення відмов — не більше 0,06 люд·год/год. Середньозмінний оперативний час ТО — не більше 0,30 год. Питома сумарна оперативна трудомісткість ТО — не більше 0,06 люд·год/год. Питома конструкційна маса на виконанні технологічної операції — не більше 3300 кг/м ± 3%. Питома матеріаломісткість — не більше 8000 кг/га/год ± 3%. Оперативна трудомісткість переведення з транспортного положення в робоче і навпаки — не більше 0,10 люд·год. Дорожній просвіт — не менше 300 мм. Коренезбиральні машини повинні відповідати вимогам ДСТУ 2189–93 та ГОСТ 12.2.019–76, щоб їх міг обслуговувати один тракторист. Витрати праці мають становити не більше 0,80 люд·год/га за річного завантаження 160 годин. Термін експлуатації машин — 8 років. У машин повинен бути бункер, щоб можна було продовжувати збирання коренеплодів під час заміни транспортних засобів, вона має піддаватися переобладнанню для збирання маточних коренеплодів, у ній повинні просто замінятися робочі органи, проводитись ТО та ремонт.

За двофазного збирання, крім гичкозбиральної та бурякозбиральної машин, може додатково використовуватися третя окрема машина — доочищувач головок коренеплодів для додаткового інтенсивнішого очищення головок коренеплодів від решток гички та видалення рослинних решток із зони рядків або з усієї зони проходження гичкозбиральної машини до збирання коренеплодів коренезбиральною машиною. Доочищувачі головок коренеплодів повинні відповідати таким вимогам.

Робоча швидкість доочищувачів має бути не менше 6,0 км/год, транспортна — близько 20 км/год. Продуктивність за годину основного часу — не менше 1,62 га. Коефіцієнт надійності виконання технологічного процесу — не менше 0,98, коефіцієнт використання змінного часу — не менше 0,80. Маса гички з коренеплодами, що залишилися після доочищення, не повинна перевищувати 0,5%. Ступінь доочищення коренеплодів — не менше 30%. Кількість вибитих із рядків коренеплодів — не більше 0,1%. Питома витрата палива — не більше 8,0 кг/га. Напрацювання на відмову — не менше 60 год основного часу. Коефіцієнт готовності за оперативним часом — не менше 0,98. Питома сумарна оперативна трудомісткість усунення відмов — не більше 0,04 люд·год/год. Середньозмінний оперативний час ТО — не більше 0,20 год. Питома сумарна оперативна трудомісткість ТО — не більше 0,04 люд·год/год. Питома конструкційна маса на виконанні технологічної операції — не більше 300 кг/м. Питома матеріаломісткість — не більше 620 кг/га/год. Оперативна трудомісткість переведення з транспортного положення в робоче і навпаки — не більше 0,10 люд·год. Дорожній просвіт — не менше 300 мм. Очищувачі головок коренеплодів повинні відповідати вимогам ДСТУ 2189–93, щоб їх міг обслуговувати один тракторист. Витрати праці не повинні перевищувати 0,77 люд·год/га за річного завантаження 160 год. Термін експлуатації машин — 8 років. Доочищувачі повинні обладнуватись автоматичною системою навішування на енергетичний засіб.

В Україні доочищувачі головок коренеплодів серійно виробляють на ВАТ “ТеКЗ”.

Трифазне збирання здійснюють три окремі машини: гичкозбиральна, копач-валкоукладач та підбирач-навантажувач. Це все здійснюється за валковою технологією. Для збирання гички за трифазного збирання використовують серійні машини — МБП-6 та БМ-6Б.

Для викопування коренеплодів і укладання їх у валки використовують копачі-валкоутворювачі КВЦБ-1,2 виробництва ВАТ “Борекс”, АЗК-6-02 виробництва ВАТ “Уманьферммаш” та аналогічні за призначенням машини іноземного виробництва, які повинні забезпечувати виконання технологічного процесу з такими техніко-експлуатаційними вимогами.

Копачі-валкоукладачі призначено для викопування коренеплодів, із яких попередньо зрізано гичку, для очищення та укладання їх на полі з дальшим навантаженням у транспортні засоби.

Копачі-валкоукладачі обов’язково оснащують автоматичною системою навішування на енергетичний засіб, системою автоматичного контролю за виконанням технологічного процесу робочими органами, за обліком часу роботи та зібраної площі, за іншою інформацією із її збереженням і можливістю перенесення в комп’ютерну мережу.

Робоча швидкість машин для збирання цукрового буряку має бути не менше 6,0 км/год, транспортна — близько 20 км/год. Продуктивність за годину основного часу — не менше 1,62 га. Коефіцієнт надійності виконання технологічного процесу — не менше 0,98, коефіцієнт використання змінного часу — не менше 0,80. Копачі-валкоукладачі повинні забезпечувати 99% повноту збору коренеплодів. У купі зібраних коренеплодів домішок повинно бути не більше 10,0%, у тому числі рослинних решток — не більше 0,20%. Пошкоджених коренеплодів може бути не більше 6,0%, у тому числі сильно пошкоджених — не більше 2,0%. Коренеплоди вкладають у валок завширшки до 1 м. Питомі витрати палива мають становити не більше 9,0 кг/га. Напрацювання на відмову має бути не менше 60 годин основного часу, коефіцієнт готовності за оперативним часом — не менше 0,95. Питома сумарна оперативна трудомісткість усунення відмов — не більше 0,05 люд·год/год. Середньозмінний оперативний час ТО — не більше 0,25 години. Питома сумарна оперативна трудомісткість ТО — не більше 0,05 люд·год/год. Питома конструкційна маса на виконанні технологічної операції — не більше 600 кг/м. Питома матеріаломісткість — не більше 1200 кг/га /год ± 3%. Оперативна трудомісткість переведення з транспортного положення в робоче і навпаки — не більше 0,10 люд.год. Дорожній просвіт — не менше 300 мм. Копачі-валкоукладачі повинні відповідати вимогам ДСТУ 2189–93, їх має обслуговувати один тракторист. Витрати праці повинні становити не більше 0,77 люд·год/га за річного завантаження 160 годин. Термін експлуатації машин — 8 років. Машини мають бути забезпечені простою заміною робочих органів, проведенням ТО та ремонту.

Для підбирання коренеплодів цукрового буряку із валків, їх доочищення та навантаження в транспортні засоби використовують підбирачі-навантажувачі ПНБВ-1,6 виробництва ВАТ “Борекс”, АЗК-6-03 виробництва ВАТ “Уманьферммаш” та аналогічні за призначенням машини іноземного виробництва, які повинні забезпечувати виконання технологічного процесу з такими показниками якості.

Підбирачі-навантажувачі коренеплодів призначено для підбирання з польових валків коренеплодів, очищення й навантаження їх у транспортні засоби.

Підбирачі-навантажувачі коренеплодів оснащено системою автоматичного контролю за виконанням технологічного процесу робочими органами, за обліком часу роботи та зібраної площі, за іншою інформацією з її збереженням і можливістю перенесення в комп’ютерну мережу.

Робоча швидкість машин для збирання має бути не меншою за 7,0 км/год, транспортна — близько 20 км/год. Продуктивність за годину основного часу — не менше 1,90 га. Коефіцієнт надійності виконання технологічного процесу — не менше 0,98, коефіцієнт використання змінного часу — не менше 0,80. Підбирачі-навантажувачі повинні забезпечувати 99,5% збору коренеплодів. У купі зібраних коренеплодів домішок повинно бути не більше 5,0%, у тому числі рослинних решток — не більше 0,20%. Пошкоджених коренеплодів може бути не більше 4,0%, у тому числі сильно пошкоджених — не більше 1,0%. Питомі витрати палива мають становити не більше 6,0 кг/га. Напрацювання на відмову має бути не менше 60 годин основного часу, коефіцієнт готовності за оперативним часом — не менше 0,96. Питома сумарна оперативна трудомісткість усунення відмов — не більше 0,04 люд·год/год. Середньозмінний оперативний час ТО — не більше 0,20 години. Питома сумарна оперативна трудомісткість ТО — не більше 0,04 люд·год/год. Питома конструкційна маса на виконанні технологічної операції — не більше 980 кг/м. Питома матеріаломісткість — не більше 1700 кг/га/год ± 3%. Оперативна трудомісткість переводення з транспортного положення в робоче і навпаки — не більше 0,10 люд·год. Дорожній просвіт — не менше 300 мм. Копачі-валкоукладачі повинні відповідати вимогам ДСТУ 2189–93, їх має обслуговувати один тракторист. Витрати праці повинні становити не більше 0,67 люд·год/га за річного завантаження 160 годин. Термін експлуатації машин — 8 років. У машин мають бути: проста заміна робочих органів, проведення ТО та ремонту.

Для підбирання коренеплодів із польових валків і буртів, для їх доочищення й навантаження в транспортні засоби використовують буряконавантажувачі, які повинні забезпечувати таку якість роботи.

Буряконавантажувачі оснащено автоматичною системою контролю за виконанням та керуванням технологічним процесом робочими органами, за обліком часу роботи та за іншою інформацією з її збереженням і можливістю перенесення в комп’ютерну мережу.

Робоча швидкість буряконавантажувачів має бути 0,05–0,74 км/год, транспортна — близько 20 км/год. Продуктивність за годину основного часу — не менше 200 т. Коефіцієнт надійності виконання технологічного процесу — не менше 0,98, коефіцієнт використання змінного часу — не менше 0,75. Буряконавантажувачі повинні забезпечувати 99,5% підбору коренеплодів. У купі зібраних коренеплодів домішок має бути не більше 5,0%, у тому числі рослинних решток — не більше 0,10%. Ступінь доочищення коренеплодів має бути не менша 35%. Пошкоджених коренеплодів може бути не більше 5,0%, у тому числі сильно пошкоджених — не більше 2,0%. Питомі витрати палива повинні становити не більше 0,090 кг/т. Напрацювання на відмову має бути не менше 60 годин основного часу, коефіцієнт готовності за оперативним часом — не менше 0,96. Питома сумарна оперативна трудомісткість усунення відмов — не більше 0,06 люд·год/год. Середньозмінний оперативний час ТО — не більше 0,25 години. Питома сумарна оперативна трудомісткість ТО — не більше 0,06 люд·год/год. Питома матеріаломісткість — не більше 60 кг/т/год. Оперативна трудомісткість переведення з транспортного положення в робоче і навпаки — не більше 0,10 люд.год. Дорожній просвіт — не менше 300 мм. Буряконавантажувачі повинні відповідати вимогам ДСТУ 2189–93, ГОСТ 12.2.019, їх має обслуговувати один тракторист. Витрати праці повинні становити не більше 0,01 люд·год/т за річного завантаження 160 годин. Термін експлуатації машин для збирання цукрового буряку— 8 років. У буряконавантажувачів мають бути: проста заміна робочих органів, проведення ТО та ремонту.

Машини для збирання цукрового буряку. В Україні монопольно використовують самохідні очищувачі-навантажувачі СПС-4,2А виробництва КВП “ДКЗ”.

Якість виконання технологічного процесу машинами для збирання цукрових буряків великою мірою залежить від стану полів, на яких їх вирощують, та погодно-кліматичних умов на час збирання. Машини для збирання цукрових буряків повинні забезпечувати приведені техніко-технологічні вимоги до якості виконання технологічного процесу на полях, які мають бути такими.

Поздовжній схил поверхні поля — не більше 8 градусів, а схил упоперек рядків — не більше 2 градусів. Максимальна вологість грунту на час збирання в горизонті 0–10 см на важких грунтах може бути близько 27%, на середніх — близько 23, а на легких — близько 20%. Твердість грунту — близько 2,0 МПа. Ширина основних міжрядь — 45 ± 3 см, стикових — 44–49 см. Біологічна урожайність гички — не менше 25 т/га, висота гички — 25–100 см. Стан гички — конус-розетка. Біологічна урожайність коренеплодів — 20–70 т/га. Діаметр коренеплодів — 5–18 см. Висота головок коренеплодів щодо поверхні грунту — від -4 до +8 см. Мінімальна відстань між краями коренеплодів у суміжних рядках — 16 см. Маса бур’янів на 1 м2 — близько 0,05 кг. Кількість коренеплодів цукрового буряку на 1 м рядка — 3–6 шт. Допустиме відхилення осі коренеплодів від теоретичної лінії рядка на довжині 10 м — не більше 10 см. Маса розкиданої гички на 1 м2 — до 0,1 кг. Кількість необрізаної гички на коренеплодах після її зрізання — не більше 2,07%. Для підбирачів-навантажувачів — кількість коренеплодів на 1 м довжини валка — 20–40 шт., ширина валка — до 1,0 м. Для буряконавантажувачів — ширина валка не більше 4,0 м, висота — не більше 2,0 метрів, у купі зібраних коренеплодів має бути не менше 85%, домішок — не більше 15%, у тому числі рослинних решток — не більше 1,0%.

Отже, ринок техніки для збирання цукрових буряків різноманітний, насичений великою гамою як вітчизняних, так й імпортних машин. У господарств, що вирощують цукрові буряки, є можливість обрати спосіб збирання та підібрати потрібні машини. Наведені техніко-технологічні вимоги до машин для збирання цукрових буряків регламентуються державними стандартами та технічними умовами (ТУ) на виготовлення конкретної машини. Купуючи машину, згідно із Законом України “Про захист прав покупців сільськогосподарських машин” (ст. 7), покупець гарантовано одержує достовірну та своєчасну інформацію про машини, роботи, послуги, що гарантує компетентний вибір машини. У технічних умовах на випуск конкретної машини держава передбачила термін перевірки через державні випробувальні організації відповідності продукції нормативним вимогам. У машин, які виробляють серійно, зазвичай, якість перевіряють раз на два роки. На основі цієї перевірки машиновипробувальні організації складають протоколи державних випробувань із визначенням відповідності машини вимогам державних стандартів і вимог ТУ. Згідно з цим законом, покупець сільськогосподарської машини на його вимогу може ознайомитися з результатами державних випробувань. На основі матеріалів державних випробувань і наукових досліджень прогнозують і реально визначають економічні показники використання машин. 

 

П. Войтюк, інженер-механік

 

Інтерв'ю
Аномальна погода цієї весни для підприємств, що спеціалізуються на виробництві плодово-ягідної продукції, стала катастрофою. Сталася вона в ніч із 10 на 11 травня. Крім морозів, стабільна низька
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд

1
0