Спецможливості
Архів

Мама-соя годує молоком (повна версія)

05.06.2008
128
Мама-соя годує молоком   (повна версія) фото, ілюстрація
ТОВ “Осіївське”, що у Бершадському районі на Вінниччині, має здебільшого зерно-буряковий напрям. Господарство користується 3000 га ріллі; вся вона розпайована і віддана в оренду директору товариства Людмилі Тарасівні Глушко. Структура посівів відповідна: 500 га цукрових буряків, 1500 — зернових культур, 400 — сої, по 300 — багаторічних трав і кукурудзи на зерно, по 200 га — соняшнику й кукурудзи на силос. Утім, нашу увагу до цього господарства привернув дещо менший його цех — тваринницький.

Тваринництво “Осіївського” — це молочна ВРХ і свині: обох видів худоби на квітень нинішнього року було по півтори тисячі голів. Корів дійного стада налічувалося 500, причому за перший квартал поточного року в нього ввели 94 високопродуктивні нетелі, які сьогодні дають по 22–25 літрів молока за день. До кінця року плануюють увести ще понад 100 голів молодого поповнення, відбраковуючи при цьому старих і низькопродуктивних корів. За цифру 500, щоправда, виходити не збираються.
У свинарстві мають 100 основних свиноматок і 80 разових, які протягом року дають 1500 поросят. Із них приблизно 300 ідуть на відгодівлю з перспективою потрапити на м’ясокомбінат, а решту — реалізовують населенню: продають, виписують на паї, передають у рахунок оплати праці — кому як треба.


“Що нам дає тваринництво? — риторично запитує заступник директора товариства Ніна Дабіжа. — Сказати, що воно збиткове — ні, хоча й великої рентабельності немає: 16%. А ось рентабельність виробництва молока — близько 30%. Чого так? Надій на корову за минулий рік маємо 3,4 тис. літрів, а продаємо його по 1,54 гривні — в Балту. Це дає нам змогу прожити рік”.
У господарстві йде процес оновлення молочного поголів’я: в Переяслав-Хмельницькому придбали сім’я чорно-рябих голштинів, а також бика-плідника. Завдяки цій роботі, молочний цех “Осіївського” за стабільної чисельності дійного стада весь час нарощує продуктивність: кожного року середні надої на одну голову плюсують десь на 200–300 літрів.


З кормами в господарстві все гаразд. Заготовляють досхочу силосу, а також сінаж, сіно і концкорми. На додачу до них консервують зернову кукурудзу: зберігається вона відмінно і в годівлі показала себе краще, ніж звичне сушене зерно. Цих консервів корови щодня одержують по 4 кг.
І все ж родзинка кормових раціонів “Осіївського” — соєве молоко, яким випоюють молодняк. У грудні 2003 року господарство придбало на жмеринському заводі “Монтаж-Сервіс” установку з переробки сої на соєве молоко. “Вона себе виправдовує і з привісами, які в поросят збільшилися майже вдвічі, і здоров’ю худоби сприяє, — каже Ніна Федорівна. — Як почали давати телятам і поросятам соєве молоко, то питання з хворобами майже відпало”. Керівник господарства має на увазі передусім проблему, що виникала через випоювання молодняку коров’ячим молоком, розведеним сирою водою. Через це мали часті випадки кишкових розладів, проноси, малий набір маси. Звісно, молоко можна було б і не розводити, але ж... як рука підніметься дати худобині такий дорогий продукт у чистому вигляді?! За валового надою 5 т у день доводилося вилучати з продажу близько 1,5 т. Неважко порахувати, що це виливалося в недоодержання господарством понад 2 тис. щоденних гривень.
Таким чином, соєве молоко стало чудовим замінником молоку коров’ячому. Його собівартість, якщо господарство має власну сою (а “Осіївське” її має), становить 5–7 к./л. Якщо ж сою купувати “на стороні” за ціною, скажімо, 1500 грн/т, — собівартість підвищиться до 15–17 к./л. Такий продукт не шкода давати в нерозведеному вигляді. Готуючи соєве молоко, його піддають пастеризації, тож небажаних бактерій немає. Склад і поживні властивості такого молока майже ідентичні коров’ячому: вміст жиру — 2–2,5, білка — 3,5%. Є також вуглеводи й мікроелементи.


“Ми спершу думали, що не питимуть, — згадує Ніна Дабіжа. — Бо мали вже досвід із польським замінником незбираного молока “Євролак”: його спочатку пили неохоче. Але соєве молоко, навпаки, одразу почали пити добре. Худоба любить запах вареної сої: тільки завозиш до них бочку, гвалт здіймають на все приміщення, хочуть швидше скуштувати”.
Технологія виготовлення соєвого молока має приблизно такий вигляд: 13 кг сухого зерна сої (на кожне варіння) звечора перебирають, щоб не попались камінці й інші забруднюючі домішки, й замочують. Наступного дня набухле зерно завантажують в установку і запускають програму. Приблизно через дві години на виході одержують 200 літрів готового продукту (наука стверджує, що кілограм навіть найгіршої сої дає 10 літрів молока). Після закінчення варіння установку треба вимити, адже соєве молоко скисає навіть швидше за коров’яче: влітку протягом 2—3 годин. Гарячу воду для технологічного процесу беруть із контуру охолодження холодильної установки: так заощаджують енергію на нагрівання води.


Поросятам соєве молоко починають давати після їх відлучення, тобто з шеститижневого віку. До речі, доброму сприйняттю нового продукту допомагає й те, що соєве молоко п’є також свиноматка. Спочатку поросятам дають його по 500 г на добу, розділяючи на два прийоми. Поступово добову порцію збільшують до двох літрів.
Телятам соєве молоко починають давати з 20-денного віку по одному літру на день, включаючи його в загальну п’ятилітрову порцію випоювання. Днів через п’ять на соєве замінюють ще один літр коров’ячого молока, через такий самий проміжок часу — ще один, і так до повної заміни.


Як уже згадувалося, ТОВ “Осіївське” вирощує сою, — і не будь-яку, а елітне насіння. В цьому напрямі товариство співпрацює з Інститутом кормів УААН, що у Вінниці: звідти беруть вихідний посівний матеріал. Під час доробки вирощеного насіння утворюється певна частина некондиції: бите або дрібне зерно тощо. Саме воно і йде на згодовування тваринам; з нього роблять як молоко, так і пасту (сою запарюють і розмелюють), її теж використовують у раціонах. Треба зазначити, що в цьому питанні перед господарством стоїть нелегка дилема: соєве насіння воно реалізовує за ціною 3300 грн/т, попит на нього — високий, тож збільшувати частку сої для переробки й згодовування худобі сенсу немає. З іншого боку, питома вага некондиції не така вже й велика. І тут усе вирішує простий економічний розрахунок: якщо рентабельність виробництва насіннєвої сої істотно вища, порівняно з рентабельністю тваринництва, то й зерно сої буде спрямовуватись у відповідну галузь. Отож, торік із загальної кількості вирощеної сої (600 т) на виробництво молока господарство спрямувало лише 25 т. Звісно, для годівлі можна було б вирощувати сою на окремому полі (приблизно гектарів на 100), але знов-таки, вирощене там зерно простіше й рентабельніше буде просто продати. Принаймні, так воно бачиться нині. “Розумієте, — каже Ніна Федорівна, — в сільському господарстві, якщо підходити до справи з душею, багато що є вігідним”.


Установка, яку придбало ТОВ “Осіївське”, має паспортну потужність 2,4 т молока за добу, але використовують її не на повну силу. Зазвичай, протягом дня від неї одержують 1,5 т продукту. Зумовлено це обмеженістю й сировини, про що вже сказано, й трудових ресурсів: хоча для оператора установки роботи й небагато (машина працює в автоматичному режимі), але він весь час повинен бути поряд. А щоб установка працювала на повну потужність, роботу треба організувати в дві зміни, тобто має бути два оператори. В господарстві вважають, що таке використання робочої сили було б нераціональним.
Проте й за таких умов установка окупилася протягом 4—5 місяців. Подивитися на неї приїздять до “Осіївського” сусіди: всім вона подобається, її корисність сумнівам не піддають. Але оскільки тваринництва в районі майже не залишилося, та й економічний стан господарств дуже слабкий, — купувати такі “соєві корови” поки що мало хто поспішає.


Павло Коротич

Інтерв'ю
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку
Органіка
Садівництво належить до найперспективніших галузей аграрного сектора. Інтенсивні сади у поєднанні з органічним садівництвом збільшують можливості експорту продукції.

1
0