Спецможливості
Технології

Кращі сорти ярої пшениці для Степової зони

11.04.2017
1481
Кращі сорти ярої пшениці для Степової зони фото, ілюстрація
Стан пшениці м'якої ярої. Улюблена — полби Голіковська на демонстраційному полі ІЗЗ НААН (2.06.2016 р.)

Однією з ос­нов­них умов стабілізації та підви­щен­ня вро­жаю зер­на ярих зер­но­вих куль­тур у су­час­них умо­вах гос­по­да­рю­ван­ня є вда­лий добір ви­со­ко­про­дук­тив­них і кон­ку­рен­то­с­про­мож­них сортів із ши­ро­ки­ми адап­тив­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми до не­спри­ят­ли­вих абіотич­них чин­ників, най­важ­ливіши­ми се­ред яких є по­су­хо- й жа­ростійкість.

 

 

Що­ро­ку в Ук­раїні реєстру­ють для ви­ко­ри­с­тан­ня у ви­роб­ництві знач­ну кількість сортів, які прой­ш­ли кон­курс у дер­жав­но­му сор­то­ви­про­бу­ванні. Так, у Дер­жав­но­му реєстрі сортів рос­лин, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Ук­раїні, на 2016 рік пред­став­ле­но близь­ко 150 сортів яч­ме­ню яро­го, із яких для зо­ни Сте­пу — 72 шт., а пше­ниці м’якої ярої — відповідно 38 і 12 шт. та твер­дої — 11 і 6 шт. Це на­дає ши­рокі мож­ли­вості гос­по­дар­ст­вам різних форм влас­ності з не­од­на­ко­вим ре­сур­сним за­без­пе­чен­ням до­би­ра­ти сор­ти для кон­крет­них аг­рокліма­тич­них зон з ура­ху­ван­ням по­пе­ред­ників та полів із різним рівнем во­ло­го­за­без­пе­чен­ня.

Які ж сор­ти яч­ме­ню яро­го й пше­ниці ярої мо­жуть за­без­пе­чу­ва­ти ви­со­кий уро­жай на не­по­лив­них зем­лях зо­ни Півден­но­го Сте­пу? Відповідь на це за­­пи­­­тан­ня ми от­ри­ма­ли з ре­зуль­татів де­­мон­ст­раційних полів з еко­логічно­го ви­про­бо­ву­ван­ня сортів цих куль­тур, які про­во­ди­ли на по­лях Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН (Хер­сон) та дослідних гос­по­дарств «Ко­пані» Біло­зерсь­ко­го і «Піонер» Но­во­во­рон­цовсь­ко­го рай­онів Хер­сонсь­кої об­ласті.

По­пе­ред­ни­ком для всіх де­мон­ст­ра­­ційних полів під ранні ярі зер­нові куль­ту­ри був зай­ня­тий пар. У по­су­ш­ли­вих умо­вах Півдня Ук­раїни не­доцільно ви­­ро­­­щу­ва­ти ячмінь ярий і пше­ни­цю яру після куль­тур, що силь­но ви­су­шу­ють ґрунт, тоб­то після яч­ме­ню, со­няш­ни­ку та сор­го.

Важ­ли­ву роль у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ярих зер­но­вих куль­тур відво­дять об­робітку ґрун­ту. То­му відра­зу ж після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка по­ле за­ди­с­ку­ва­ли на гли­би­ну 8–10 см із тим, щоб спро­во­ку­ва­ти про­ро­с­тан­ня бур’янів. За ма­со­вої по­яви їхніх сходів на дослідних по­­­лях ІЗЗ НА­АН та ДП «ДГ “Піонер”» про­­­ве­ли оран­ку на гли­би­ну 23–25 см плу­гом в аг­ре­гаті з кільча­с­то-шпо­ро­вим кот­ком, а в ДП «ДГ “Ко­пані”» на та­ку са­му гли­би­ну — без­по­ли­це­ве роз­пу­шу­ван­ня ґрун­ту аг­ре­га­том Gaspardo GR-3. На­далі до­гляд за де­мон­ст­раційни­ми по­­ля­ми зво­див­ся до про­ве­ден­ня однієї-двох куль­ти­вацій, що за­ле­жа­ло від кількості опадів та по­яви бур’янів. Тоб­то з осені де­мон­ст­раційні ділян­ки під сівбу ранніх зер­но­вих куль­тур бу­ли вирівняні.

За­вдя­ки знач­ним опа­дам за осінньо-зи­мо­вий період за­па­си во­ло­ги в ґрунті на по­чат­ку вес­ни бу­ли до­статніми для от­ри­ман­ня по­вних сходів та за­довільни­ми для рос­ту й роз­вит­ку рос­лин на по­чат­ко­вих ета­пах ор­га­но­ге­не­зу. Так, пе­ред сівбою сортів яч­ме­ню яро­го й пше­ниці ярої за­па­си про­дук­тив­ної во­ло­ги в 0–20-сан­ти­ме­т­ро­во­му шарі ґрун­ту в ДП «ДГ “Ко­пані”», 

ІЗЗ НА­АН і ДП «ДГ “Піонер”» відповідно ста­но­ви­ли 29,7, 37,8 і 41,1 мм; у шарі 0–50 см — 78,9, 87,2 і 93,1 мм, а в ме­т­ро­во­му — 153,7, 166,9 і 170,6 мм відповідно, що де­що пе­ре­ви­щує по­каз­ни­ки се­ред­ньої ба­га­торічної нор­ми. Порів­ню­­ю­чи за­па­си про­дук­тив­ної во­ло­ги де­­мон­ст­раційних полів, слід за­зна­чи­ти, що ви­­щи­ми во­ни бу­ли в ДП «ДГ “Піонер”» Но­­­во­во­рон­цовсь­ко­го рай­о­ну, яке роз­та­шо­ва­не в північній ча­с­тині Хер­сонщини, а ниж­чи­ми — в ДП «ДГ “Ко­па­ні”» Біло­зерсь­ко­го рай­о­ну — на за­ході об­ласті.

Для всебічно­го розуміння фор­му­ван­ня про­дук­тив­ності сортів яч­ме­ню яро­го і пше­ниці ярої пе­ре­дусім слід про­­­аналізу­ва­ти по­годні умо­ви, які спо­с­тері­га­лися вп­ро­довж періоду ве­ге­тації цих куль­тур 2016 ро­ку. Ме­те­о­ро­логічні по­­каз­ни­ки по­годних умо­в цьо­го періоду взя­то з да­них спо­с­те­ре­жень об­лас­но­го цен­т­ру з гідро­ме­те­о­ро­логії м. Хер­сон. 

Слід зазна­чи­ти, що ме­те­о­ро­логічні умо­ви 2016 ро­ку впро­довж вес­ня­но­го періоду ве­ге­тації ранніх ярих зер­но­вих куль­тур бу­ли не­ти­по­ви­ми для зо­ни. Відмітною особ­ливістю цьо­го періоду бу­­­­ла до­стат­ньо ви­со­ка кількість ат­мо­сфер­них опадів у квітні й травні — відповідно 56,8 і 71,7 мм, що на 23,8 і 29,7 мм більше порівня­но з се­редніми да­ни­ми за період 1945–2010 рр. Про­те опа­ди в ці місяці ма­ли зли­во­вий ха­рак­тер, і найбільша їхня кількість ви­па­да­ла впро­довж двох-трьох днів. У бе­резні й червні відзна­че­но не­добір опадів — відповідно на 8,5 і 2,0 мм мен­ше від се­ред­ньої ба­га­торічної нор­ми. 

Водночас у період від бе­рез­ня до чер­вня спо­с­теріга­ли до­сить помітне зро­с­тан­ня тем­пе­ра­ту­ри повітря. Так, у бе­­резні й квітні 2016 ро­ку її по­каз­ни­ки, порівня­но з 65-річним періодом ме­те­о­ро­логічних спо­с­те­ре­жень (1945–2010), підви­щи­лися на 3,2 і 2,4°С відповідно. 

У травні й червні тем­пе­ра­ту­ра по­­вітря зрос­ла на 0,2 і 2,0°С. Вищі її по­­каз­ники впро­довж бе­рез­ня — черв­ня 2016 ро­ку при­зво­ди­ли до інтен­сив­но­го ви­па­ро­ву­ван­ня во­ло­ги з ґрун­ту, внаслідок чо­го підви­щу­ва­лася по­су­ш­ливість кліма­ту. Це не­спри­ят­ли­во впли­ну­ло на про­хо­д­жен­ня фа­зи на­ли­ван­ня зер­на, особ­ли­во у во­ло­го­люб­них сортів.

Слід зазна­чи­ти, що ячмінь ярий і пше­ни­ця яра до­б­ре ре­а­гу­ють на удо­б­рен­ня. То­му пе­ред про­ве­ден­ням куль­ти­вації бу­ли відібрані зраз­ки ґрун­ту для виз­на­чен­ня в ньо­му вмісту еле­мен­тів жив­лен­ня. Аналіз ґрун­ту по­ка­зав, що на де­мон­ст­раційно­му полі ІЗЗ НА­АН пе­ред сівбою в ор­но­му шарі місти­лося: нітратів — 1,82 мг, Р2О5 — 5,45, К2О — 31,6 мг на 100 г ґрун­ту. А в ДП «ДГ “Ко­­па­­ні”» та ДП «ДГ “Піонер”» —відповідно 1,34, 3,66 і 43,3 та 1,70, 3,71 і 52,5 мг/100 г ґрун­ту. Це свідчить про те, що всі ґрун­ти збіднені на вміст ру­хо­мих форм азо­ту та до­с­тат­ньо за­без­пе­чені фо­с­фо­ром і калієм. То­му на всіх де­мон­ст­раційних по­лях пе­ред про­ве­ден­ням куль­ти­вації вно­си­ли тільки азот­не до­б­ри­во — аміач­ну селітру N55–60

Відо­мо, що ячмінь ярий і пше­ни­ця яра — куль­ту­ри ранніх строків сівби, то­му їх слід висіва­ти відра­зу на по­чат­ку вес­ня­но-по­льо­вих робіт. На на­ших де­мон­ст­раційних по­лях сівбу цих куль­тур про­ве­ли як­раз у ранні висівні терміни — 11 (ІЗЗ НА­АН), 15 (ДП «ДГ “Ко­пані”») і 17 бе­рез­ня (ДП «ДГ “Піо­нер”»), що за­без­пе­чи­ло от­ри­ман­ня по­в­ноцінних та друж­них сходів, які в своєму роз­вит­ку уник­ну­ли уш­ко­д­жен­ня шведсь­кою та гес­сенсь­кою му­ха­ми.

Стан сортів ячменю ярого на демонстраційному полі ІЗЗ НААН (2.06.2016 р.)

Сівбу про­ва­ди­ли про­труєним насінням (із ма­сою 1000 зе­рен 45 г і більше та посівни­ми яко­с­тя­ми, що відповіда­ли пер­шо­му кла­су). Відра­зу ж після сівби на всіх де­мон­ст­раційних по­лях про­ве­ли при­ко­чу­ван­ня посівів кільча­с­то-шпо­ро­ви­ми кот­ка­ми в один слід.

У зв’яз­ку з тим, що посіви ранніх ярих зер­но­вих куль­тур мо­жуть за­ро­ста­ти бур’яна­ми та ура­жу­ва­тися гриб­ни­ми хво­ро­ба­ми й по­шко­д­жу­ва­тися шкідни­ка­ми, ми приділи­ли ду­же серй­оз­ну ува­гу за­хи­с­ту рос­лин. У си­с­темі за­хи­с­ту яч­ме­ню яро­го й пше­ниці ярої в ІЗЗ НА­АН і ДП «ДГ “Ко­пані”» ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли пе­с­ти­ци­ди ком­панії “Байєр” (табл. 1), а в ДП «ДГ “Піонер”» — фірми BASF (табл. 2). Си­с­те­ма за­хи­с­ту ве­ге­ту­ю­чих рос­лин пе­ред­ба­ча­ла дво­ра­зо­ве хімічне об­при­с­ку­ван­ня: пер­ше — наприкінці кущіння (гербіци­дом і фунгіци­дом), а дру­ге — на по­чат­ку ко­лосіння (ба­ко­вою сумішшю фунгіци­ду з інсек­ти­ци­дом). 

Крім то­го, в Інсти­туті зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва на посівах яч­ме­ню яро­го й пше­ниці ярої, крім уне­сен­ня аміач­ної селітри, за­сто­со­ву­ва­ли ра­зом із хімічним про­по­лю­ван­ням пре­па­рат Аміно То­тал (повністю во­до­роз­чин­ний, містить ком­плекс 18 L-аміно­кис­лот, дія яких спря­мо­ва­на на швид­ке ліквіду­ван­ня дефіци­ту по­жив­них еле­ментів).

В ІЗЗ НА­АН зби­ран­ня вро­жаю зер­на сортів яч­ме­ню яро­го та пше­ниці ярої про­во­ди­ли у фазі по­вної стиг­лості куль­тур за до­по­мо­гою зер­но­во­го се­лекцій­но­го ком­бай­на Sapmo-130. Облік уро­жаю про­во­ди­ли ме­то­дом суцільно­го ско­шу­ван­ня ком­бай­ном рос­лин з усієї обліко­вої площі ділян­ки та зва­жу­ван­ня з точністю до 0,1 кг. У дослідних гос­по­дар­ст­вах із кож­ної обліко­вої ділян­ки розміром 2 м2 відби­ра­ли сно­пові зраз­ки, а потім про­во­ди­ли їхнє об­мо­ло­чу­ван­ня. Уро­жай­ні дані пе­ре­ра­хо­ву­ва­ли на 100%-ву чи­с­то­ту та стан­дарт­ну во­логість — 14%.

В аг­ро­еко­логічно­му сор­то­ви­про­бу­ванні 2016 ро­ку на де­мон­ст­рацій­них по­лях вив­ча­ли 19 рай­о­но­ва­них сортів яч­ме­ню яро­го, із яких: дев’ять (Ва­ку­ла, Во­до­грай, Всесвіт, Еней, Ко­­ман­­дор, Свя­то­гор, Лу­ка і Стал­кер) ство­рені в Національ­но­му центрі насіннє­знав­ст­ва та сор­то­вив­чен­ня (Се­лекційно-ге­не­тич­ний інсти­тут, Оде­са), сім (Аг­ра­рій, Але­г­ро, Взірець, До­каз, Інклю­зив, Коз­ван і Мо­дерн) — в Інсти­туті рос­лин­ництва НА­АН (Харків) та три сор­ти (Ві­раж, Три­поль і Ха­дар) — у Ми­ронів­сь­ко­му інсти­туті пше­ниці НА­АН. За стан­дарт був узя­тий сорт Стал­кер, яким у Півден­но­му Сте­пу засіва­ють найбільші площі. Сорт Ва­ку­ла — ше­с­ти­ряд­ний, ре­ш­та сортів — дво­рядні, а сорт Мо­дерн ще й вирізняється тим, що він бе­зо­с­тий.  

Ус­та­нов­ле­но, що в се­ред­нь­о­во­ло­гих умо­вах 2016 р. досліджу­вані сор­ти яч­­ме­ню яро­го здатні фор­му­ва­ти до­сить ви­­со­ку вро­жайність, яка на де­мон­ст­ра­­­­ційно­му полі ІЗЗ НА­АН до­ся­га­ла по­над 42,0 ц/га у та­ких сортів: Воєво­да — 46,1, До­каз — 44,7, Інклю­зив — 42,6 і Стал­кер — 42,6; у ДП «ДГ “Ко­па­ні”» от­ри­ма­ли вро­жайність по­над 33,0 ц/га — Ва­ку­ла — 36, Во­до­грай — 34,5, Воєво­да і Стал­кер — 33,6; у ДП «ДГ “Піонер”» зібра­ли по 36,0 ц/га — Ва­ку­ла (38,8), Во­до­грай (38,8), Інклю­зив (37,5), Воєво­да (36,3), Коз­ван (36,3) і Стал­кер (36,3) (табл. 3). Інші сор­ти яч­ме­ню яро­го на всіх де­мон­ст­раційних по­лях сфор­му­ва­ли вро­жай зер­на ниж­чий від стан­дар­ту Стал­кер.

Стан сортів ячменю ярого та пшениці ярої  на демонстраційному полі ДП «ДГ “Піонер”»  (10.06.20016 р.)У се­ред­нь­о­му за да­ни­ми де­мон­ст­раційних полів сор­ти яч­ме­ню яро­го за­­без­пе­чи­ли вро­жайність 36,3–38,7 ц/га (мак­си­маль­ну — 38,7 ц/га, дав сорт Воєво­да, що на 1,2 ц/га ви­­ще, ніж стан­дарт Стал­кер). Близь­ку до стан­дар­ту вро­жайність — 37,6, 37,1 і 36,3 ц/га відповідно, за­без­пе­чи­ли сор­ти Во­до­грай, Інклю­зив і Ва­ку­ла. Та­кий рівень уро­жаю зер­на вони фор­му­ва­ли за­вдя­ки кра­­щій стійкості до ви­ля­ган­ня (ли­ше 15–20% ви­ляг­лих рос­лин), особ­ли­во стійким ви­я­вив­ся сорт Інклю­зив (5%). На інших сор­тах ви­ля­ган­ня рос­лин ста­но­ви­ло по­над 30%, а та­ких сортів, як Еней, Лу­ка і Свя­то­гор — 45–50%. То­му уро­жай­ність ви­ляг­лих сортів бу­ла ниж­чою і ста­но­ви­ла 25,2–34,9 ц/га, що на 2,6–12,3 ц/га мен­ше, ніж у стан­дар­ту.

Се­ред сортів пше­ниці ярої ви­щий уро­жай зер­на фор­му­ють сор­ти твер­дої. Так, сор­ти пше­ниці твер­дої ярої На­ща­док, Спад­щи­на і Ча­до за­без­пе­чи­ли вро­жайність 32,6–35,7 ц/га, в той час як сорт м’якої Улюб­ле­на — 22,5 ц/га, що на 10,1–13,2 ц/га мен­ше. Це мож­на по­яс­ни­­­ти тим, що пше­ни­ця м’я­ка яра має по­до­вже­ну ве­ге­тацію (її ви­­зріван­ня три­ва­ло на сім днів до­вше), порівня­но із твер­дою, до то­го ж на­ли­ван­ня зер­на в неї про­хо­ди­ло в умо­вах повітря­ної і ґрун­то­вої по­­су­хи, що при­зве­ло до не­до­стат­нь­о­го ви­пов­нен­ня зер­на та змен­шен­ня ма­си 1000 насінин і, відповідно, до втрат уро­жаю. То­му в Півден­но­му Сте­пу на­­віть після розмі­щен­ня посівів після зай­ня­то­го па­ру слід висіва­ти тільки сор­ти пше­ниці твер­дої ярої, се­ред яких пе­ре­ва­гу на­да­ти сор­ту Спад­щи­на, який за се­ред­нь­ою вро­жай­ністю був на пер­шо­му місці — 35,7 ц/га. 

Ос­танніми ро­ка­ми зріс інте­рес то­ва­ро­ви­роб­ників до ви­ро­щу­ван­ня най­дав­ніших видів пше­ниці — ге­не­тич­них ро­дичів і пра­щурів су­час­ної пше­ниці м’якої і твер­дої, які бу­ли відомі ще ба­га­то ти­ся­чоліть то­му. До та­ких, зо­к­ре­ма, на­ле­жить пше­ни­ця пол­ба: од­но- і дво­зер­нян­ка. Різни­ця між су­час­ною пше­ни­цею і пол­бою — в числі хро­мо­сом, струк­турі про­теїну і по­живній цінності. Че­рез те, що пше­ни­ця пол­ба має відмінні по­каз­ни­ки якості (більший вміст, порівня­но із су­час­ною пше­ни­цею, білка, не­замінних жир­них кис­лот, клітко­ви­ни, міне­ралів, ан­ти­ок­си­дантів і лігнінів), її ви­ко­ри­с­то­ву­ють для про­фі­лак­ти­ки сер­це­во-су­дин­них й он­ко­ло­гічних за­хво­рю­вань. З ог­ля­ду на це пше­ни­ця пол­ба при­вер­тає все більшу ува­гу прибічників здо­ро­во­го харчуван­ня. 

Стан пшениці твердої ярої сортів Нащадок, Спадщина і Чадо на демонстраційному полі ІЗЗ НААН (2.06.2016 р.)Стан ячменю ярого сорт Водограй на демонстраційному полі ДП «ДГ “Копані”»  (24.05.2016 р.)

Вва­жають, що ос­нов­ним не­доліком пше­ниці пол­би як сільсько­го­с­по­дарсь­кої куль­ту­ри є віднос­но низь­ка вро­жайність та труд­нощі з об­мо­ло­чу­ван­ням і пер­вин­ною пе­ре­роб­кою (плівчасті сор­ти). За­в­дя­­ки се­лекційній ро­­боті ці не­доліки ча­ст­­ко­во бу­ли по­до­лані. Ство­ре­но го­ло­зерні сор­ти, які до­б­ре підда­ють­ся об­мо­ло­чу­ван­ню і пер­винній об­робці, та під­ви­ще­но їхню вро­жайність. 

На на­ших де­мон­ст­раційних ділян­ках висіва­ли сорт пол­би Голіковсь­ка, який за­без­пе­чив уро­жайність у се­ред­нь­о­му 23,2 ц/га. Це на 9,4–12,5 ц/га ниж­че, ніж сор­ти пше­ниці твер­дої ярої. Про­те, порівня­но з пше­ни­цею м’якою ярою, вро­жайність якої ста­но­ви­ла 22,5 ц/га, у пол­би цей по­каз­ник на 0,7 ц/га ви­щий. Тоб­то є сенс ви­ро­щу­ва­ти пол­бу як круп’­я­­ну куль­ту­ру, при­дат­ну, зо­к­ре­ма, й для ви­роб­ництва про­дуктів ди­тя­чо­го хар­чу­ван­ня.

От­же, навіть в умо­вах Півден­но­го Сте­пу ви­ко­ри­с­тан­ня су­час­них ви­со­ко­­вро­жай­них сортів яч­ме­ню яро­го і пше­ниці ярої за чітко­го до­три­ман­ня зо­наль­них тех­но­логій їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня мо­же за­без­пе­чи­ти ви­со­кий по­тенціал уро­жай­ності зер­на. Показники його будуть на рівні 36–39 ц/га.

 

С. Заєць, канд. с.-г. на­ук, заввідділу аг­ро­тех­но­логій, ІЗЗ НА­АН,
В. Не­стер­чук, ди­рек­тор ДП «ДГ “Ко­пані”»,
В. Бєлов, ди­рек­тор ДП «ДГ “Піонер”»

 

Інформація для цитування
Кращі з кращих: випробовування ярих зернових у Степу / С. Заєць, В. Нестерчук, В. Бєлов// Пропозиція/ — 2017. — № 3. — С. 78-81

Інтерв'ю
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 

1
0