Спецможливості
Агробізнес

Культура у фокусі: ячмінь

05.06.2008
167
Культура у фокусі: ячмінь фото, ілюстрація
На фоні зниження світового виробництва ячменю укріплювалися позиції України на зовнішніх ринках. До того ж, в Україні вирощують переважно яровий ячмінь, отже, маємо шанс утримувати позиції й надалі.

Під посіви ячменю у світі відводять 55–60 млн га, з яких отримують 135-150 млн т зерна і використовують його переважно на фуражні (кормові) та технічні цілі. Загалом світове виробництво ячменю за останні 20 років знизилося на 20%, площа вирощування скоротилася на 30% (на користь інших фуражних та технічних культур, зокрема кукурудзи).
За площами культивування та обсягами виробництва ячменю Україна входить до п’ятірки найпотужніших світових виробників цієї культури разом із ЄС, Росією, Австралією та Канадою. Ці ж країни є й провідними експортерами. Якщо казати про головних споживачів, то до вже названих країн слід додати Туреччину, Саудівську Аравію та Сполучені Штати, з яких Туреччина та США, покривають свої потреби за рахунок власного виробництва, Саудівська Аравія є найбільшим світовим імпортером фуражного ячменю. До вагомих споживачів, із досить високою часткою імпорту, належить Китай (другий за обсягами світовий імпортер ячменю).
В Україні озимим та яровим ячменем останніми роками засівають 4,3–4,6 млн га (на початку дев’яностих — близько 3 млн га), виробництво (за умови більш-менш нормальних погодних умов) становить 9–11 млн т, споживають у країні з цього обсягу 5,5–6 млн т (без урахування втрат), надлишки експортують.
Однак якщо до середини дев’яностих показники врожайності ячменю в Україні були вищими за середньосвітові, то нині це спостерігається лише в окремі сезони. Хоча ситуація із врожайністю останні два сезони була кращою, ніж у другій половині дев’яностих, але все ж таки нижчою за середньосвітову та значно поступалася показникам, скажімо, 1989 та 1990 рр. (тоді вона в середньому по Україні перевищувала 30 ц/га). Динаміку валових зборів, збираних площ та врожайності в цілому в світі подано на рис. 1 та 2, в Україні — на рис. 3 та 4.





Під урожай 2006 р. озимим ячменем в Україні було засіяно 539 тис. га, але з урахуванням погодних умов, осінньої посухи та заморозків у зимовий період, збирана площа може бути в 1,5–1,7 раза меншою за посівну. Площу під яровим ячменем може бути збільшено, порівняно з торішнім показником, на 500–700 тис. га, очікується, що вона становитиме 4,5–4,7 тис. га. За прогнозами експертів, валовий збір ячменю (озимого та ярового) в 2006 р. в Україні може перевищити 10 млн га (зокрема, березневий прогноз “АПК-Інформ” — 10,4 млн га, оцінка для 2005/06 МР — на рівні 9 млн т).
Найбільші валові збори ячменю в Україні, як водиться, мають Миколаївська, Дніпропетровська, Одеська, Донецька, Харківська, Запорізька області та АРК. Непогані показники мають Сумська, Кіровоградська, Черкаська, Хмельницька, Вінницька, Тернопільська, Херсонська та Полтавська області.
Щодо світової торгівлі ячменем, то обсяг річного експорту-імпорту становить 16–18 млн т. Останнім часом найбільші обсяги ячменю на експорт відвантажує Австралія, а от на друге місце вийшла Україна, що, зокрема за результатами 2004/05 МР (липень-червень), випередила ЄС-25 та може залишитися на другій сходинці (між Австралією та ЄС) і у 2005/06 МР — із обсягом експорту на рівні 4 млн т. Структуру світового експорту в розрізі країн у 2004/05 МР та прогноз на 2005/06 МР подано на рис. 5, імпорту — на рис. 6.






Основні обсяги фуражного ячменю з України експортують до країн Близького Сходу, найбільші відвантаження традиційно здійснюють у Саудівську Аравію. Український ячмінь продають також Північній Африці. У цьому регіоні найуспішніше освоюємо ринки Тунісу, Лівії та Марокко. Український фуражній ячмінь закуповує і ЄС. Хоча ЄС-25 є нетто-експортером ячменю, тут мають місце надлишки в одних країнах, що входять до співдружності, та дефіцит у інших, який, залежно від цінової кон’юнктури ринку, покривається за рахунок імпорту з третіх країн (одне слово, в межах встановленої квоти на імпорт за зниженою ставкою).
У 2004/05 МР з України було експортовано в 4,32 млн т ячменю, з них 1,8 млн т — в Саудівську Аравію, близько півмільйона тонн — в Йорданію, понад 400 тис. т — в Іран та Сирію (окремо), 370 тис. т — в Ізраїль. У Південну Африку, в Лівію та Туніс було експортовано по 200 тис. т та майже 100 тис. т — в Марокко. На південь Європи за сезон було поставлено менше 100 тис. т ячменю. Структуру експорту ячменю з України в 2004/05 МР та прогноз на 2005/06 МР подано на рис. 7.
За період липень 2005 р. — січень 2006 р. (7 місяців 2005/06 МР) було експортовано 2,6 млн т ячменю. Найбільші обсяги спрямовано до близькосхідних ринків: Саудівської Аравії, Ірану, Йорданії та Сирії.
Провідними експортерами кукурудзи з України, за результатами 2004/05 МГ (за обсягами відвантажень), є ПП “Сєрна” (Київ), ПП “Рамбурс” (Київ), ЗАТ “Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)” (Київ), компанії, що входять до “Дабл Ю Джей Груп” та сільськогосподарське підприємство “Нібулон” (Миколаїв).
У поточному сезоні, за даними операторів ринку, позиції найбільших експортерів українського ячменню поки що утримують “Бунге Україна” (через ДП “Сантрейд”, Київ), ЗАТ “Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)”, ЗАТ “АТ Каргілл” (Київ) та сільськогосподарське підприємство “Нібулон”.
Підвищений експортний попит сприяє стабільності цін на фуражний ячмінь, що, з одного боку, вигідно сільгоспвиробникам, які його вирощують, а з іншого, — обумовлює зниження внутрішнього споживання ячменю на корм (частково через заміщення іншими фуражними зерновими, частково через скорочення поголів’я худоби, оскільки внутрішні ціни на всі зернові з 2003 р. утримуються на відносно високому рівні).
Найбільш вірогідно, доки суттєво не поліпшиться фінансовий стан тваринницької галузі та не відновиться поголів’я, обсяги експорту фуражного ячменю залишатимуться суттєвими.
Причому, на відміну від фуражної кукурудзи, ринки експортного збуту фуражного ячменю є досить сталими. Експорт фуражного ячменю менш залежний і від внутрішніх чинників. Значною мірою саме динаміка експорту впливає на ціни на українському ринку ячменю. Звісно, наприкінці сезону, на фоні зниження пропозиції, експорт загальмовується, а провідну роль у формуванні цін відіграють вітчизняні підприємства-споживачі.
Найвищий рівень внутрішніх цін на ячмінь за останні роки було зафіксовано у 2003/04 МР. Нагадаємо, що цей сезон видався вкрай неврожайним для пшениці та жита, загальне виробництво всіх зернових було рекордно низьким. На цей час внутрішні ціни на український ячмінь є досить стабільними, з тенденцією до зміцнення, що характерно для цього періоду сезону (коли готували матеріал, ціни в середньому підтягувалися до рівня 600 грн/т EXW). Наприкінці старого — на початку нового сезону, зазвичай, спостерігається зниження цін, але амплітуда коливань та тривалість періоду зниження цін залежить від очікувань щодо нового врожаю, а згодом — від фактичної пропозиції фуражного ячменю на ринку та попиту на нього з боку основних експортно-орієнтованих операторів. Зниження виробництва ячменю в Україні у 2006/07 МР не очікують, експорт фуражного ячменю в останні місяці дещо загальмувався, отже, найімовірніше ціни в цьому сезоні щонайбільше зростуть на 15%. Корективи можуть внести прогнози світового виробництва цієї культури (особливо в провідних країнах-експортерах) у новому сезоні, причому вони можуть сприяти як зростанню, так і зниженню цін залежно від очікуваного попиту з боку зовнішніх ринків. Динаміку цін на фуражний ячмінь з 2002/03 МР подано на рис. 8.
Перспективи нарощування споживання ячменю в Україні значною мірою залежать від стану вітчизняної тваринницької галузі, але якщо внутрішній попит на цю культуру й не зростатиме, в неї є всі шанси бути спожитою зовнішніми ринками.

Інтерв'ю
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,

1
0