Кукурудзяні пристрасті

Станом на 20 жовтня, згідно з оперативними даними, кукурудзи на зерно зібрано з площі 1 млн га (55% плану). Намолот зерна кукурудзи (у початково оприбуткованій вазі) становить 3,548 млн тонн, середня врожайність на зазначену дату — 35,5 ц/га.
Посівні площі під цьогорічний урожай кукурудзи на зерно, за даними Держкомстату, у господарствах усіх категорій розширено на 10,8% — до 1,9 млн га. Сільгосппідприємства кукурудзою на зерно засіяли 1,24 млн га, з них сортами, які не включено в Реєстр сортів рослин, та іншим несортовим насіннєвим матеріалом — 214,1 тис. га, або 17,3% площ.
Валовий збір передбачають нижчим, ніж торік, через несприятливі погодні умови влітку, особливо на півдні й сході країни.
У серпні, за свідченнями українських агрометеорологів, на стан посівів впливали гострий дефіцит вологи й високі температури повітря. У східних областях зафіксовано локальне вилягання посівів через зливи.
Як зазначають фахівці Інституту зернового господарства, до початку серпня умови були сприятливими для посівів кукурудзи, тож були всі підстави сподіватися досить високого врожаю зерна кукурудзи — на рівні минулого року або дещо нижче. Однак гострий дефіцит вологи й високі температури повітря (32...36°C, або на 4...6°C вищі за середньодобову норму) практично повністю призупинили розвиток рослин.
Валовий збір кукурудзи на зерно цього року очікується на рівні 6 млн тонн. Нагадаємо, в 2005/06 МР, за офіційними даними, валовий збір кукурудзи на зерно становив 7,15 млн т, в 2004/05 МР — 8,79 млн т (у  вазі після доробки). Динаміку виробництва кукурудзи, а також показники щодо збиральних площ та врожайності подано на рис. 1–2.

Найбільші валові збори кукурудзи в Україні, як водиться, дають Полтавська, Черкаська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Київська, Чернігівська, Вінницька та Одеська області. Непогані врожаї мають також Донецька, Чернівецька й Харківська області.
Левова частка внутрішнього споживання зерна кукурудзи припадає на кормове — майже 4 млн т за рік. На продовольчі цілі спрямовують близько 300 тис. т, на технічні — 200. Отже, попри відновлення виробництва кукурудзи, внутрішнє споживання зерна цієї культури в Україні залишається значно нижчим, ніж наприкінці 80-х (майже вдвічі нижче й використання на корми).
Подальші перспективи щодо внутрішнього споживання кукурудзи залежать насамперед від стану вітчизняної тваринницької галузі (нарощуватиметься поголів’я — зростатимуть потреби в кормах), від розвитку біоетанольної галузі та іншого промислового використання зерна кукурудзи. Проте незатребуваною українська кукурудза не залишатиметься в жодному разі.
До середини 90-х Україна була переважно нетто-імпортером зерна кукурудзи. Останніми роками наявні надлишки (в тому числі за рахунок низького внутрішнього споживання), тож і зерно кукурудзи успішно експортуємо. Україна закріпилася в п’ятірці найпотужніших світових експортерів. Звісно, із великим відривом від таких потужних постачальників кукурудзи на зовнішні ринки, як США та Аргентина.
Беручи до уваги такий аспект, як логістика, найбільш привабливими, з погляду здійснення постачань української кукурудзи, є такі імпортозалежні ринки, як країни Близького Сходу, Північної Африки, Південної Європи та СНД (переважно Росія й Білорусь).
Зауважимо, що в країнах ЄС-25 увезення кукурудзи обмежене ввізним митом (загальний митний тариф змінюється залежно від співвідношення репрезентативної світової та внутрішньої інтервенційної ціни, в разі торгівлі з деякими країнами діють пільгові режими). Та, як свідчить досвід двох останніх сезонів, за досить високих цін на південноамериканську кукурудзу, українську зможуть постачати доволі значними обсягами.
У 2004/05 МР з України експортовано 2,34 млн т кукурудзи, у 2005/06 МР, за попередніми даними, — 2,46. У новому сезоні можна впевнено прогнозувати зниження обсягу експорту. По-перше, через зниження експортного потенціалу — адже очікуємо на зниження врожаю. По-друге, через митну політику — урядовим рішенням запроваджено обмеження на вивіз деяких зернових, які діятимуть щонайменше до нового року. Щодо кукурудзи, то з 17 жовтня й до 31 грудня включно передбачено квоту на експорт 600 тис. т кукурудзи. Спочатку мова йшла про насіннєву кукурудзу, проте 25 жовтня в урядове рішення було внесено корективи: квотуванню підлягатиме ненасіннєва кукурудза.
Динаміка та географія експорту тісно пов’язана з ціновою кон’юнктурою. Так, що вищі внутрішні ціни на кукурудзу (або що нижчі ціни у інших країнах-постачальниках), то важче конкурувати на зовнішніх ринках. Що нижчі внутрішні ціни в країнах-імпортерах, то важче пробитися на їхній ринок.
Останніми роками ціни на внутрішньому ринку кукурудзи, зазвичай, різнилися залежно від регіону та якісних показників (експортно-орієнтовані компанії, відповідно до зовнішньоторговельних контрактів, висувають до якості товарної кукурудзи додаткові вимоги).
Поточний сезон навряд чи стане винятком у цьому плані, проте під час формування внутрішньої ціни ймовірно збільшуватиметься вплив вітчизняних переробників (через держрегулювання). Це стримуватиме ціни. Щоправда, ціни не повинні бути низькими через очікуване зниження пропозиції кукурудзи. До того ж, досить напружена ситуація на ринку пшениці (навіть в умовах обмежень на вивезення, бо пшеницю надактивно експортували на початку сезону).

Найбільшими світовими виробниками кукурудзи є США та Китаї. За ними (із значним відривом) ідуть ЄС-25, Бразилія, Мексика та Аргентина. У новому сезоні відчутне зниження валового збору кукурудзи на зерно прогнозують для ЄС, підвищення — для Аргентини.
Міжнародна зернова рада (ІGC) прогнозує світове виробництво кукурудзи в 2006/07 МР на рівні 698 млн т проти 692,8 млн т торік. Прогнози та оцінки Мінсільгоспу США (USDA) дещо різняться — 690,8 проти 692,4 млн т.
Зокрема, виробництво кукурудзи на зерно в США в поточному сезоні ІGC прогнозується в обсязі 282,0 млн, в країнах ЄС — 45,8, тоді як, за прогнозом USDA, — 282,3 та 44,3 млн тонн, відповідно.
Світове споживання кукурудзи, на думку фахівців ІGC та USDA, зростатиме і сягне у 2006/07 МР рекордного рівня (724 млн т проти 699 в 2005/06 МР — за версією ІGC; 723 проти 698 млн т — за версією USDA). Співвідношення світового виробництва та споживання кукурудзи подано на рис. 3.
На високому рівні залишатиметься експорт із США (57,2 млн т — прогноз ІGC; 57,2 — прогноз USDA), що є найвищим показником з 1989/90 МР.
Що стосується світового обсягу кінцевих запасів кукурудзи, то ІGC прогнозує їх на рівні 100 млн т (найнижчий рівень, починаючи з 1983/84 МР) проти 125 у 2005/06 МР, Мінсільгосп США — 92 проти 126 млн т.

Щодо світової торгівлі зерном кукурудзи, то обсяг річного експорту-імпорту останніми роками становить 75–80 млн т, з яких понад 60% (у поточному сезоні може перевищити 70%) поставляють на зовнішні ринки США. Другим за обсягами експортером є Аргентина (10–14 млн т). Далі — Китай, Україна та Бразилія.
Зазначимо, що в 2004/05 та 2005/06 МР експорт кукурудзи з України перевищував 2 млн т. За підсумками 2005/06 МР, Україна вийшла на четверту за обсягами експорту позицію серед провідних країн-постачальників кукурудзи на зовнішні ринки.
Головними імпортерами кукурудзи є Японія (річний імпорт на рівні 16,5 млн т) та Південна Корея (8,4–8,7 млн т). Імпортні закупки в межах 4–7 млн т здійснюють Мексика, Єгипет і Тайвань. Структуру світової торгівлі кукурудзою в розрізі країн у 2005/06 МР (жовтень-вересень) та прогноз на 2006/07 МР подано на рис. 5–6.
Зауважимо, що в зазначених умовах (зниження перехідних запасів, зростаюче споживання, стійкий попит з боку імпортерів) слід очікувати на підвищення рівня світових цін на кукурудзу. Однак чи скористаються українські експортери з цієї ситуації невідомо, а про сільгоспвиробників — годі й казати. Передусім через невизначеність із зовнішньоторговельною політикою. Як зазначено вище, уже встановлено квоту на вивіз кукурудзи до 1 січня 2007 р. Проте чи обмежуватиметься експорт фуражної та продовольчої кукурудзи після цієї дати, а якщо так, то як саме — наразі не знаємо.
Внутрішні ціни станом на середину жовтня на таку ситуацію відреагували стабілізацією: ціни не зменшуються, проте й не зростають (у вересні стрімко підскочили). Динаміку внутрішніх цін на фуражну кукурудзу з жовтня 2002 р. подано на рис. 6.

Марина Моісеєва