Спецможливості
Статті

Крос качок Благоварський

18.08.2008
184
Крос качок Благоварський фото, ілюстрація

Згідно з Програмою розвитку птахівництва, в Україні за період 2007–2008 рр. виробництво качиного м’яса має зрости із 79,2 до 94,8 тис. т, тобто на 15,6 тис. т, або на 19,7%.

Згідно з Програмою розвитку птахівництва, в Україні за період 2007–2008 рр. виробництво качиного м’яса має зрости із 79,2 до 94,8 тис. т, тобто на 15,6 тис. т, або на 19,7%.

Качине м'ясо виробляють переважно  у фермерських господарствах і в приватних дворах. Обсяги виробництва м’яса качок, як і інших видів м’ясної птиці (бройлери, індики, гуси), великою мірою залежать від якості генетичного матеріалу, який використовують для відгодівлі птиці на м’ясо.
Нині в Україні для виробництва м’яса качок, в основному, використовують крос Благоварський. Уперше його завезли 1998 року на племзавод “Коробівський” Черкаської області із селекційно-гібридного центру ППЗ “Благоварський” республіки Башкортостан (Російська Федерація).
СТОВ “Птахоплемзавод “Коробівський” має великий досвід і традиції селекційної роботи з качками. Понад 40 років (із червня 1968 до 1976 р.) господарство працювало як племптахорепродуктор, а з 1976 р. —  як племзавод. У грудні 2005 р. під час державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві господарству було повторно присвоєно статус племзаводу з розведення качок кросу Благоварський. Господарство багатогалузеве. Крім племінного качківництва, має розвинуте рослинництво, що забезпечує власну кормову базу.
За сім років розведення кросу Благоварський він одержав високу оцінку споживачів і набув значного поширення в Україні. 2005 року СТОВ “Птахоплемзавод “Коробівський” оновив генетичний матеріал кросу Благоварський, від якого в 2006 р. відведено селекційне й прабатьківське стадо.
Крос Благоварський — це дволінійний крос, до складу якого входить батьківська лінія Б1 і материнська Б2. Ці лінії спеціалізовані за певними ознаками, що дає можливість за їх схрещування одержувати гібридних каченят із високою енергією росту й життєздатністю.
У 2005 р. із завезеного генетичного матеріалу на племзаводі було скомплектовано селекційне ядро (60 селекційних гнізд лінії Б1 і 100 — лінії Б2), за яким проведено індивідуальний облік продуктивних і відтворних якостей. У 2006 р. від цього ядра було відведено молодняк для комплектування селекційного стада нової генерації з урахуванням походження кожної особини. У семитижневому віці (бонітувальний вік) весь молодняк зважили. Провели також облік падежу молодняку та дорослої птиці.
Дані індивідуального племінного обліку опрацювали в Інституті птахівництва УААН з використанням програм автоматизованої системи управління селекційним процесом WASIP-2005. Аналіз результатів оцінки птиці показав, що вихідні лінії кросу різняться між собою за живою масою молодняку у віці сім тижнів, тобто у забійному віці в разі вирощування на м’ясо. Причому, згідно із стандартом кросу, за цим показником зберігається спеціалізація ліній, а саме: лінія Б1 має вищу живу масу на 200 г, що відповідає вимогам до батьківської лінії (табл. 1).
Стадо досить однорідне за живою масою, особливо у самців, на що вказують досить низькі коефіцієнти варіації. Для самців вони перебувають у межах 4,5–4,8, а самочок — 4,9–5,5%. Особин із відхиленням живої маси в межах ±10% від середньої, тобто з різницею за живою масою не більше 500–600 г серед самців було близько 98, серед самок — 96–97%. А це означає, що лінії досить консолідовані за живою масою. Водночас є родини, де коефіцієнти варіації живої маси нащадків були значно нижчі, ніж лінії в цілому, — 3,2–3,6%, тобто є можливість далі підвищувати однорідність стада за цим показником.
Птиця кросу Благоварський має також високі відтворні якості. Так, навіть за індивідуального спарювання (коли в одній секції утримують п’ять самок і одного самця) заплідненість у лінії Б1 становила 91,2, а в Б2 — 95,2%. Вивід молодняку у лінії Б2 — 83,6, а Б1 — 80,6%. Виводимість яєць — 87,8–88,4% (табл. 2). Показники виплодження молодняку перевищують стандарт на 2,5–5,6%.
Птиця характеризується високими показниками несучості. Так, інтенсивність яйцекладки за період березень–червень у лінії Б1 була на рівні 81,8, Б2 — 80%. У цілому за комплексом ознак птиця вихідних ліній відповідає класу еліта.
У подальшому селекцію в батьківській лінії Б1 буде спрямовано на підвищення живої маси в бонітувальному віці і заплідненості яєць, у материнській лінії Б2 — на підвищення несучості, виводимості за незначного підвищення живої маси. Під час відбору молодняку в селекційне стадо (гнізда), яке потім використають для відтворення нової генерації у 2007 р., дотримувались саме таких напрямів селекції. Відбирали птицю з урахуванням показників несучості, маси яєць, заплідненості та виводимості яєць матерів, живої маси та її варіабельності в сестер та напівсестер, а також власних показників живої маси у семитижневому віці.
Відібрана в селекційне ядро птиця лінії Б1 має живу масу: самці — на 400, а самки — на 160 г — вищу за середню за групою оцінених самців чи самок. У лінії Б2, де жива маса не є основною селекціонованою ознакою, селекційний натиск за цією ознакою був нижчим (+250 щодо самців і 60 г щодо самок), але в цій лінії відбирали потомків тільки від матерів за показниками несучості, маси яєць, виводимості, збереженості нащадків вищими за середні у лінії. Завдяки такому жорсткому добору та спрямованому відбору пар для спарювання, в новій генерації передбачається підвищення живої маси в лінії Б1 на 100 г.
Такий різнорідний добір у лініях розширить їхню диференціацію, особливо за живою масою, завдяки чому підвищиться рівень гетерозису за живою масою в фінального гібрида кросу. Його жива маса в забійному віці (7 тижнів) за дві генерації селекції може збільшитись на 150–200 г проти нинішніх даних.
Решту птиці від кращих матерів, що залишилась після комплектування селекційного ядра, посадили в прабатьківське стадо. Крім того, для відтворення прабатьківського стада в 2007 р. буде використано також птицю селекційного ядра гніздового спарювання. Все це сприятиме підвищенню його генетичного потенціалу.
СТОВ “Птахоплемзавод “Коробівський” вивчає вітчизняний ринок і з кожним роком розширює його. Вигідне розміщення господарства в центральній частині України дає можливість працювати з різними регіонами, а наявність достатнього племінного поголів’я забезпечує гарантовані поставки племінної продукції споживачам у вигляді інкубаційних яєць та добового молодняку.
Останніми роками крос Благоварський селекції племзаводу “Коробівський” здобув найбільшого поширення серед наявних в Україні племінних ресурсів качок. Так, за даними останньої державної атестації племінних господарств, що була проведена в кінці 2005 року, із 42 племінних птахорепродукторів з розведення качок 27, або 64%, розводять крос Благоварський (рис. 1), із них три — це племрепродуктори першого порядку (ППР-1) (СТОВ “Птахоплемзавод “Коробівський”, ТОВ “Колос К” Сумської обл., ТОВ “Чортківська птахофабрика” Тернопільської обл.). Всі ППР-1 комплектуються з племзаводу “Коробівський”.

Рис. 1. Кількість племрепродукторів з розведення різних кросів і порід качок в Україні

Племрепродуктори з розведення кросу Благоварський функціонують у 12 областях України: в Сумській — 6, Вінницькій — 3, Запорізькій — 1, Дніпропетровській — 1, Донецькій — 1, Київській — 1, Миколаївській — 1, Одеській — 2, Полтавській — 3, Тернопільській — 1, Харківській — 1.
Попит на гібридний добовий молодняк зростатиме, це спостерігається вже сьогодні. Тому треба розширювати мережу репродукторних господарств. Забезпечення племінною продукцією репродукторів є основним завданням СТОВ “Птахоплемзавод “Коробівський”, бо він єдине в Україні господарство, що має цінний генетичний матеріал у вигляді вихідних ліній і прабатьківських форм кросу Благоварський і може комплектувати племптахорепродуктори як першого, так і другого порядків.

Н. Бородай,
головний зоотехнік
СТОВ “ППЗ “Коробівський”
Г. Коваленко,
І. Степаненко,
канд. с.-г. наук,
Інститут птахівництва УААН

Інтерв'ю
Останнім часом площа пустельних і непродуктивних земель в світі постійно зростає. Пустелі вже займають понад 17 млн км2 або близько 12% всієї поверхні суші. Вчені всього світу стурбовані такою
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку

1
0