Спецможливості
Архів

Край смерек, що сягають у височінь...

05.06.2008
170
Край смерек, що сягають у височінь... фото, ілюстрація
Оскільки нещодавно нам пощастило відвідати Івано-Франківщину, розпочнемо розповідь саме з цього колоритного краю. Познайомитися з ним краще нам допоміг заступник начальника головного управління сільського господарства і продовольства Івано-Франківської обласної держадміністрації Степан Іванович Коржан.

Степан Іванович одразу наголосив на значенні господарств населення як основних виробників продукції рослинництва, адже їх частка становить 63%. В регіоні можна побачити три зони рільництва: Лісостеп, передгір'я й гори. Пасовища займають більшу частину угідь, тому тваринництво є провідною галуззю регіону. Враховуючи обмеженість земельних ресурсів, на душу населення припадає 28 соток. Родюча земля тут — найбільша цінність. І поряд з цим 12%, або близько 50 тис. га, з різних причин не обробляють. “Найбільша моральна проблема — що не можемо дати собі ради, — поділився Степан Іванович. — Нелегко займатися землеробством на низькородючих, кислих, дерново-підзолистих, у т. ч. еродованих грунтах. Адже в їх поліпшення треба вкладати кошти, яких ніде взяти. Інвестора залучити неможливо, оскільки земля розпайована. Тому в законному порядку не можна навіть вивести їх з обороту та законсервувати. Ви скажете, а як же кредитування? Так, для великих господарств — це вихід, а для дрібних знову постає проблема застави?”
Дилема, чому ціна на зерно падає, а на дизпаливо та міндобрива в сезон зростає знову лишається невирішеною. Нестабільність правил гри аж ніяк не надає впевненості в завтрашньому дні.
Якщо звернутися до аналізу економічної ефективності вирощування основних сільськогосподарських культур, то бачимо, що вирощувати в цьому році зерно, цукрові буряки, картоплю було зовсім невигідно. Оскільки очікувана собівартість 1 т зерна становить 594 грн, а середня реалізаційна ціна — 452, собівартість цукрових буряків 220, а ціна реалізації — 168 грн/т. Очікувана собівартість льону-довгунцю збігається з реалізаційною ціною (6400 грн/т), а де ж прибуток? Лише ріпак було вигідно вирощувати в поточному році, бо витрати на його виробництво становили в середньому 750, а ціна реалізації — 1000 грн/т. Тому й ведеться мова про рекомендовані мінімальні закупівельні ціни на сезан 2006 року в межах 850 грн/т зерна, 250 цукрових буряків, 7500 льону-довгую, 1500 грн/т ріпаку. Бо інакше сільгоспвиробники, які вже навчилися рахувати прибутки і втрати, просто перестануть сіяти зернові й буряки. Ціна ж на дизпаливо, порівняно з 2000 роком, зросла в 3,2 раза, на селітру в 3,1 раза і зростає й далі.
Вихід — у забезпеченні пільгового кредитування сільгоспвиробників терміном на 15–20 років для придбання основних і оборотних фондів із ставкою 2% річних та заставою майна з коефіцієнтом не більше 1,2. Також потрібно зберегти чинний механізм бюджетної підтримки програм селекції і докорінного поліпшення земель та довести обсяг фінансування мінімум до 10 млн на рік. Збереження умов використання ПДВ до 2010 року теж має неабияке позитивне значення.
Якщо питання підтримки села не зрушиться з місця, то через два роки не знайдемо на селі механізатора, який умітиме керувати “Джон Діром”.
“Але рук ми не опускаємо, — запевняє Степан Іванович. — Завдяки працелюбності людей навіть на наших грунтах збираємо по 112 ц/га кукурудзи. Є знання й технології. Розпочали процес укрупнення господарств, адже багатогалузеве, великотоварне виробництво прибутковіше й витриваліше до всіляких негараздів”.
Характерно, що й програми державної підтримки зорієнтовано на сільгосппідприємства, а на Франківщині 63% — дрібнотоварні та господарства населення, в яких обробляють не більше двох гектарів землі. Але вони як фізичні особи не отримують ніякої підтримки в галузі рослинництва. Хоча в тваринництві надають компенсацію за здану ВРХ. Відомо, що 99% картоплі та овочів виробляють саме такі господарства. На 62 тис. га, де вирощували картоплю в поточному році, одержали по 120 ц/га. Картопля не вродила, і утворився дефіцит. Певні підприємницькі структури скуповують урожай, щоб перепродати його навесні за подвійну ціну.
Порушено інфраструктуру агроринку, систему заготівлі зруйновано, тому й маємо такі проблеми. Заготівля, переробка овочів, картоплі та плодів — це проблема № 2 після кормовиробництва. Тому що виростити вміємо, а продати чи переробити — ще не навчилися! Та на Франківщині проблеми звикли вирішувати. Тому й створюють нову інфраструктуру із залученням італійських інвесторів. Тут уже вміють виробляти продукцію європейського рівня: середнє овочеве поле — 30–40 га, насіння — від “Нунемс”, “Рейк Цваан”.
Із 840 сіл області близько 300 мають статус гірських населених пунктів. Ці господарства не займаються високотоварним виробництвом. Для таких специфічних умов розробляють окремі програми, акцентуючи на тваринництві.
Якщо поглянути на стратегію розвитку області, то Комплексна програма побудована за принципом регіонального розвитку сільських територій, враховуючи трьохзональність. Основою програми є розвиток тваринництва, а рослинництво спрямовано на забезпечення кормової бази. В рослинництві багато уваги приділяється модному нині напряму — ріпаківництву. Івано-Франківський Інститут агропромислового виробництва є оригінатором 5–6 сортів, та й взагалі область завжди була ріпакосіючою. Тож гріх було б не вирощувати цю культуру в короткоротаційних сівозмінах. Не вистачає власного заводу з переробки насіння ріпаку. На даному етапі область веде переговори з іноземними інвесторами, які вельми зацікавлені в такій співпраці. Крім ріпаку, тут вирощують продовольче зерно: пшеницю, жито, яре й озиме тритикале, з круп’яних — гречку й просо. Щороку висівають понад 10 тис. га цукрових буряків і переробляють їх на власному цукровому заводі.
Серед дотаційних програм слід звернути увагу на льонарство. Раніше льон займав близько 12% у структурі посівних площ, але відновити посіви не так легко. На дрібних наділах вирощувати культуру без засобів механізації досить важко — вона надто трудомістка. Можливо, ще однією з перепон є невідлагоджена система реалізації льонопродукції. Військові купують льон у Білорусі, залізниця — в Росії. А українська продукція стоїть поза ринком.
Завдяки державній програмі з підтримки садівництва, фермерські господарства вже посадили 305 га інтенсивних садів, включаючи ягідники. Планують посадити близько 5 тис. га садів.
Окрім загальнодержавної допомоги, сільгоспвиробники області одержують підтримку з обласного бюджету, де на розвиток малого й середнього бізнесу закладено 1 млн грн. Компенсація надаватиметься господарствам з площею угідь до 70 га після того, як вони подадуть статистичні й податкові звіти. Ці кошти повинні бути спрямовані на придбання сортового насіння I-ї репродукції та міндобрив.
У міжсезоння приділяється увага навчанню кадрів: семінари, конференції, часом лекції з якими фахівці їздять із села в село. Адже майбутнє — за професіоналами!
Є ким пишатися в області. От наприклад, у галузі рослинництва провели конкурс на звання “Кращий у вирощуванні зернових та зернобобових культур”, якого удостоєно ПП “Вільхівці” Городенківського р-ну, де на площі 725 га одержали валовий збір 4387 т зерна за врожайності 60 ц/га. “Кращим у вирощуванні цукрових буряків” стало ФГ “Прометей” Снятинського р-ну з урожайністю 390 ц/га. “Кращим у вирощуванні льону-довгунцю” став СВК ім. І. Франка Богородчанського р-ну, де на площі 86 га вирощено по 10 ц/га льону-волокна та по 4,8 ц/га насіння. “Кращий на вирощуванні картоплі” — СФГ “Тиблевич” Рогатинського р-ну, в якому на площі 7 га зібрали по 250 ц/га картоплі. Звання “Кращий у вирощуванні ріпаку” вибороло ПП “Агро-Віта” Галицького р-ну, де на площі 100 га вони зібрали по 21 ц/га.
Садівництво й ягідництво теж досить розвинене на Франківщині. Тут кращими стали ТзОВ “Покуття Фрукт” Снятинського р-ну, де на площі 64 га зібрали по 85 ц/га яблук. АТЗТ “Степан Мельничук” Коломийського р-ну одержало врожай кісточкових по 19 ц/га.
В наступному році сільгосппрацівники області планують збільшити показники врожайності та розширити площі посівів.

Інтерв'ю
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya
Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) – єдиний державний оператор зернового ринку України, лідер у сфері зберігання, переробки та експорту зернових і продуктів їх переробки. Про

1
0