Спецможливості
Статті

Кращими за кавуни можуть бути тільки кавуни

05.06.2008
117
Кращими за кавуни можуть бути тільки кавуни фото, ілюстрація
Кращими за кавуни можуть бути тільки кавуни

Однак вони дедалі рідше з’являються на наших столах. Хоч учені можуть “робити” їх на будь-який смак і під будь-яку забаганку (навіть квадратними). Але… Баштанні культури, якими славиться південь України, — не просто цінний продукт харчування. Адже кавун, диня, гарбуз за своїми смаковими якостями і вмістом корисних для організму речовин перевершують багато інших культур. Дослідники стверджують, що баштанні культури походять від стародавніх тропічних ліан. Досі головною перевагою залишаються неперевершені дієтичні, лікувальні властивості.
Для Херсонщини баштанництво стало візиткою. Тисячі тонн херсонських кавунів щороку постачають у всі області України. Завдяки ідеальним для їх вирощування погодно-кліматичним умовам, грунту, кількості сонячної енергії саме цей південний край дає кавуни, які за цукристістю і якістю значно перевершують ті, що вирощені в інших регіонах. Для порівняння: херсонські кавуни містять 10–11% цукру на вагу плода проти 7%, які містяться у кавунах з інших областей.
Невипадково саме південні кавуни наприкінці ХІХ століття інтенсивно експортували в інші європейські країни. А на початку минулого століття максимальні площі під баштанними в Україні перевищували півмільйона гектарів. Їх вирощували Херсонська, Запорізька, Миколаївська, Донецька, Одеська області.

Саме в Таврії ще 1889 року серйозно зацікавились аналізом агротехніки вирощування кавунів на базі Херсонської, тоді ще земської, сільськогосподарської дослідної станції баштанництва. Теорією і практикою вирощування кавунів на півдні України займалася створена 1969 року Херсонська селекційно-дослідна станція баштанництва (нині Науково-дослідний інститут південного овочівництва і баштанництва). Цю установу ось уже десять років очолює доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Української академії аграрних наук Анатолій Лимар. Лише за останні п’ять років колектив наукових співробітників вивів більш як 30 сортів кавунів, динь, патисонів і передав їх на сортовипробування. Яких тільки замовлень щодо вдосконалення кавунів не надходило науці: одні господарники рекомендують збільшити вагу від традиційних 5–6 кг до 8–10, інші — наростити товщину шкіри для тривалого транспортування і зберігання. Тому особливо зріс інтерес до сортів Княжич (через розмір) і Таврійський (через цукристість).
Щоб максимально подовжити так званий сезон кавунів, учені розробляють сорти різних термінів дозрівання. Таким чином сезон уже “розтягнувся” до 4–5 місяців. На Херсонщині перший кавун подають до столу споживачів до 25 червня (за рахунок вирощування ранніх сортів під плівковим накриттям). З відкритого грунту масовим потоком він іде наприкінці липня. А останній лежить у полі до жовтневих приморозків.
Досить активно вирощуванням надранніх кавунів займаються корейські бригади, які успішно конкурують з колективним сільгоспвиробником: у термінах, ціні, але аж ніяк не в якості й безпечності, судячи з надмірного підживлення добривами. Хоча вигідність баштанництва реально відчувають як колективні, так і приватні виробники, фермери — адже через високу стійкість до хвороб і невибагливість урожай можна отримати в будь-яких умовах.
Херсонський науково-дослідний інститут овочівництва і баштанництва проводить сортовипробування і на своїй дослідній ділянці, 1300 га якої щороку, крім наукової “віддачі”, приносять гарантований прибуток від реалізації продукції в розмірі 250–300 тис. грн. Підвищений попит на місцеві кавуни пов’язаний з їхньою здатністю до тривалого зберігання у звичайних складах при певній температурі й вологості. До речі, спрадавна баштанні успішно зберігали в коморах із зерном.
Унікальність баштанних підтверджують і дослідження медиків, проведені спільно з науковими співробітниками інституту на базі санаторно-курортних установ області. В дієту відпочиваючих на їхнє бажання було введено кавуни. Як з’ясувалося, завдяки специфічній структурі фруктози, що міститься в кавунах, вживати їх корисно навіть діабетикам — пектин, що міститься в них як сорбент виводить з організму шкідливі речовини, що важливо при реабілітаційному лікуванні людей, особливо — чорнобильців. Вживання кавунів бажане і при захворюваннях нервової, серцево-судинної, травної систем організму, при хворобах нирок, атеросклерозі, ожирінні. Київський інститут геронтології, проводячи дослідження спільно з херсонським інститутом, підтвердив позитивний вплив плодів на організм як молодих, так і старих людей.
Херсонські науковці займаються не тільки селекцією, технологією вирощування, а й розробкою дієти харчування, що базується на правильному споживанні продукту.
— За своєю повсякденною зайнятістю, — ділиться спостереженнями академік Анатолій Лимар, — ми часто забуваємо про саму культуру харчування, дивуючись, що на Заході обідній стіл багатий натуральними соками, фруктами, стравами з дієтичних продуктів. Кавун наші співвітчизники сприймають виключно як десерт і вживають його традиційно після їди. А для організму максимальна користь від споживання кавунів — за дві години до або після вживання їжі.
До речі, ми абсолютно недооцінюємо, наскільки багате й корисне меню страв з баштанних. Не випадково на дегустаційних столах під час наукових конференцій в інституті часто з’являються цукати, нардек (мед з кавунів), млинці з гарбузів, дині й патисонів. Усе це — дієтичні, поживні страви, рецепти яких популярні не тільки на Херсонщині. До того ж, це досить доступні продукти для будь-якої сім’ї.
Наукові співробітники інституту також розробили й технологію отримання спирту з кавунів. Озброївшись винайденою формулою, вони вже сьогодні готові поставити новинку на виробничий конвеєр, бентежить хіба що непосильна сума акцизного збору, яка перевищує собівартість напою.
Спілкуючись з ученими інших регіонів, херсонці знаходять методи подальшого розвитку баштанництва. Своїми силами інститут займається й заготівлею насіння баштанних культур: в Україні херсонськими сортами засівають 70 відсотків площ, зайнятих кавунами. Продаючи насіннєвий матеріал, інститут відразу готує і ринок збуту для майбутньої продукції баштанництва. Певною мірою це є і пропагандою власних сортів, перевіркою їх на конкурентоспроможність.
…Та ба! Давно вже, здається, минув час, коли Херсонщина відвантажувала за межі області 450–500 тис. т кавунів, з них 150 тис. т споживав лише Київ. Баржі цілодобово завантажувалися в місцевих портах, таврійські дари відправлялися і далеко за межі України — головним замовником виступала Російська Федерація. Сьогодні область у 2,5 рази скоротила обсяги вирощування кавунів, які з поля вивозять автомобільним транспортом невеликими партіями. Колись забиті перевалочні бази районних центрів залишаються незатребуваними об’єктами…
М. Нечипоренко

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.

1
0