Спецможливості
Статті

Кращі сорти зернових культур для умов богари та зрошення Півдня України

05.06.2008
280
Кращі сорти зернових культур для умов богари та зрошення Півдня України фото, ілюстрація
У ДП ДГ “Асканійське” разом зі спеціалістами провідних наукових центрів понад чотири роки здійснюють післяреєстраційне вивчення нових сортів озимої і ярої пшениць, ячменю, сої, льону олійного та гібридів кукурудзи.

Наукові дослідження та дані передового досвіду свідчать про підвищення врожайності сільськогосподарських культур на 25–40% за рахунок високоякісного насіння нових високопродуктивних сортів. Прикладом цього може бути господарська діяльність Державного підприємства “Дослідне господарство “Асканійське”, де, завдяки своєчасному впровадженню нових високопродуктивних сортів, використанню високорепродукційного насіння та дотриманню всіх вимог сучасних технологій, щороку отримують високі врожаї. І це при тому, що розкинулось ДП ДГ “Асканійське” в епіцентрі таврійської спеки, де температура повітря вже в травні піднімається до 30 і більше градусів, а бездощовий період може сягати 90 днів (як це було в 2003 і 2005 роках).


Звісно, за таких умов сільгоспвиробникам дуже важко отримувати заплановані врожаї зерна. Тому гарантувати високі валові збори в цій зоні можуть тільки зрошення й парові площі. За ДП ДГ “Асканійське” закріплено 8 855 га, з яких на зрошенні — 4 780, де переважно виробляють високоякісне елітне насіння сортів зернових, олійних і кормових культур. Добре налагоджений внутрішньогосподарський насіннєвий контроль та плідна співпраця з провідними науковими установами південного регіону забезпечують високі результати. Так, 2004 року врожайність озимої пшениця на площі 1200 га становила 62 ц/га, кукурудзи на площі 500 га — 100 зерна, сої на площі 600 га — 28, ранньостиглих — 38 ц/га середньо- та пізньостиглих сортів, зеленої маси люцерни — 525 ц/га. А в посушливих умовах 2005 року озима пшениця на площі 1354 га дала 49,2 ц/га, кукурудза на площі 234 га — 61,0 ц/га, соя на площі 943 га — 25 ц/га.


ДП ДГ “Асканійське” має сучасну експериментальну базу, де проводять польові дослідження за багатьма науковими програмами, зокрема в селекції кукурудзи, соняшнику, ріпаку, сої та льону олійного, а також відпрацьовують нові технології й рекомендації вирощування цих культур.


З власної ініціативи керівники господарства разом із провідними науковими співробітниками Інституту землеробства південного регіону УААН (ІЗПР), Запорізького інституту олійних культур УААН (ІОК) та інших наукових установ понад чотири роки проводять післяреєстраційне вивчення нових сортів озимої і ярої пшениць, ячменю, сої, льону олійного та гібридів кукурудзи. Щорічно експериментальну перевірку проходять 120–150 районованих і перспективних сортів та гібридів сільськогосподарських культур.


v v v


Зокрема, здійснюється підбір нових адаптованих до умов південного регіону сортів ранніх ярих зернових культур: ячменю, пшениці й тритикале.


На особливу увагу заслуговує ярий ячмінь, який за площею сівби в структурі зернових культур займає друге місце після озимої пшениці. Серед ранніх ярих зернових у посушливих умовах Півдня ячмінь є найврожайнішим; далі за показником врожайності йде пшениця, найнижчу продуктивність формує тритикале. Так, у середньому за 2003–2005 роки ярий ячмінь, залежно від сорту, забезпечив урожайність на богарі — 27,0–38,5 і в умовах зрошення — 48,0–58,0 ц/га, тоді як чотири сорти ярої пшениці: Харківська 18, Харківська 26, Харківська 23 і Харківська 27 дали по 16,4–19,1 і 29,8–32,1 ц/га, відповідно. У тритикале сорту Аїст харківський урожайність була ще нижчою — на богарі 15,1 і на зрошенні 25,9 ц/га.


В екологічному сортовипробуванні вивчали сорти ярого ячменю вітчизняної селекції: 16 сортів СГІ, 4 — Інституту рослинництва УААН і 3 — Донецького інституту АПВ. Для умов Півдня найпридатнішими виявились посухо- і спекостійкі сорти одеської та донецької селекції (табл. 1).



В умовах богари найкращу врожайність за роками забезпечували сорти Донецький 14, Сталкер, Адапт і Галактик (2003 р.); Вакула, Сталкер, Водограй і Гетьман (у вологому 2004 р.); Донецький 14, Донецький 12, Вакула і Сталкер (2005 р.). Пересічно за ці три роки в умовах богари найкращі результати забезпечили сорти Донецький 14 (38,5 ц/га), Вакула (38,0) і Сталкер (37,4), а на зрошенні — Гетьман (58,0), Водограй (57,0) і Донецький 14 (56,5 ц/га). Добру продуктивність в умовах богари показали також Водограй (36,0 ц/га) і Адапт (35,4), а на зрошенні — Галактик (53,8 ) і Вакула (52,8 ц/га).


Серед нових сортів особливу увагу слід приділити Вакулі, який має шестирядний колос. Його рослини не такі високорослі, але міцність посівів вища за всі інші традиційні сорти. Тому Вакула має високу стійкість до вилягання навіть за дощування. У 2005 році цей сорт в умовах богари формував урожайність за норми висіву 4 млн схожих зерен на гектар — 37,8 , а за 3,0 млн — 41,3 ц/га, що вказує на отримання більшого врожаю зерна за зниженої норми висіву насіння.



Отже, в посушливих умовах Півдня для висівання на богарі слід використовувати такі сорти ячменю: Донецький 14, Вакула, Сталкер, Водограй і Адапт, а на зрошуваних землях — Гетьман, Водограй, Донецький 14, Галактик і Казковий.


v v v


Яра пшениця в південному регіоні займає незначні площі — близько 10 тисяч гектарів. В основному її використовують як страхову культуру в разі недосіву або пересівання загиблої озимої пшениці: за такої ситуації тільки зерно ярої пшениці може бути альтернативою при виконанні планів виробництва продовольчого зерна.


Багаторічний досвід передових господарств та польових досліджень ІЗПР і Генічеської дослідної станції засвідчив, що вирощувати яру пшеницю в богарних умовах можна тільки в північних та північно-західних районах південних областей, а на решті території — при зрошенні. На аналогічний висновок вказують результати трирічних польових досліджень у ДП ДГ “Асканійське”, де середня врожайність сортів ярої пшениці в умовах богари становила 17,8, а на зрошенні — 30,4 ц/га.


Крім того, було встановлено, що в посушливих умовах Півдня найвищу врожайність забезпечують сорти твердої пшениці Харківська 23 і Харківська 27: відповідно, 18,9 і 19,1 ц/га. Це на 2,2–2,5 ц/га вище за продуктивність сортів м’якої пшениці — Харківська 18 і Харківська 26. На зрошенні сорти твердої пшениці теж забезпечували більшу врожайність: 30,0–32,1, тоді як м’яка пшениця — 29,8 ц/га.


В умовах зрошення високою була ефективність інтегрованого захисту посівів ярої пшениці, із застосуванням якого збережено від 2,8 до 5,0 ц/га зерна. Найбільше реагують на засоби захисту рослин сорти м’якої пшениці Харківська 18 і Харківська 26: прибавки врожаю становили, відповідно, 5,0 і 4,4 ц/га.


Отже, враховуючи недосів озимої пшениці торік восени, саме адаптовані до нестійких і екстремальних кліматичних явищ сорти ярої пшениці могли б бути важливим аргументом для розширення посівних площ цієї культури. Але слід визнати, що на сьогодні ще не створено таких сортів ярої пшениці (особливо м’якої), які б виділялись підвищеною посухо- і спекостійкістю та високою продуктивністю в посушливих умовах Півдня.


v v v


А тепер розглянемо головну продовольчу культуру України — озиму пшеницю. У вкрай несприятливих погодних умовах перезимівлі 2003 року, коли вона масово вимерзла, із 32 сортів, що висіяли на дослідних ділянках господарства, перезимували й показали найкращі результати такі сорти: Дріада 1, Одеська 267, Харус, Василина, Донецька 48, Знахідка одеська та Херсонська безоста. Через те що посіви були зріджені й створили невелику кількість продуктивних стебел (у 2–4 рази меншу, ніж у сприятливі роки), не зібрали високого врожаю зерна. На поливних землях ці сорти забезпечили врожайність — 15,4–26,7 ц/га з якістю зерна, що відповідала вимогам другого та третього класу ДСТУ. Найгірше перезимували Красуня одеська, Селянка одеська і Лада одеська, врожайність була — 8,1 ц/га, 10,0 і 11,5 ц/га, відповідно. Але зерно в цих сортів відповідало вимогам першого й другого класів. На богарі всі сорти формували досить низький врожай зерна, який не окупав затрачених коштів.


У наступні роки, що характеризувалися сприятливими умовами перезимівлі та раннім відновленням вегетації, всі 40 сортів озимої пшениці, які висівали на богару і в умовах зрошення, забезпечили високі врожаї зерна, що в середньому за 2004–2005 роки були в межах 46,4–60,6 і 73,8–87,1 ц/га, відповідно.


У середньому за три роки (2003, 2004 і 2005 рр.), які за погодними умовами були досить різними, добре себе зарекомендували достатньо зимостійкі, посухо- і спекостійкі сорти херсонської та одеської селекцій. Найкращі з них представлені в таблиці 2, яка свідчить, що для умов південного регіону на багарі найбільш придатними є такі сорти: Дріада 1, Херсонська 99, Херсонська безоста, Знахідка одеська, Красуня одеська, Ніконія одеська, Вікторія одеська, Селянка одеська і Одеська 267. На зрошенні слід використовувати ці самі сорти, а також сорти харківської селекції: Харус і Василина, які, крім високої продуктивності, мають ще й високу зимостійкість, стійкість до вилягання й проти хвороб.


 У 2005 році високу продуктивність по пару показали сорти Куяльник і Кірія, врожайність яких становила 58,9 і 61,7 ц/га, відповідно. Ще більшу врожайність вони формували на зрошенні — 94,3 ц/га Куяльник і 89,6 ц/га Кірія. Ці сорти характеризувалися високою стійкістю до вилягання й проти хвороб. На жаль, Куяльник і Кірію почали вивчати з 2005 року, й тому щодо них є лиш однорічні дані.


У 2005 році вивчали також чотири сорти твердої пшениці Селекційно-генетичного інституту УААН: Айсберг, Аргонавт, Дельфін і Перлина. Найвищу врожайність як на богарі (52,9 ц/га), так і на зрошенні (87,4 ц/га) забезпечив сорт Перлина, який вирізнявся підвищеною стійкістю до вилягання й проти хвороб.


v v v


Водночас для зони південного Степу визначено сортовий склад озимої пшениці та ярого ячменю. За показниками продуктивності й адаптивності до умов вирощування ці зернові можуть у різні за погодними явищами роки (за чіткого виконання сучасної сортової технології) забезпечувати одержання високих урожаїв зерна з доброю якістю. Дані науки й практики рільництва свідчать: у кожному господарстві потрібно висівати два-три, а то й чотири районовані й перспективні сорти зернових, різних за біологічними й господарськими ознаками, вони доповнюватимуть один одного й сприятимуть покращанню використання екологічних умов, добрив, зрошення й інших чинників, забезпечуючи максимальне використання потенційної продуктивності. Такими сортами серед озимої пшениці є Одеська 267, Селянка одеська, Ніконія одеська, Вікторія одеська, Знахідка одеська і Харус, а серед сортів ярого ячменю — Сталкер і Адапт.

Інтерв'ю
Користуючись нагодою нашого візиту в Італію, ми, з представниками ТОВ «Фінпро Груп» та іншими представниками українських підприємств, відвідали офіс компанії Ravaro Srl, відомого виробника
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.

1
0