Спецможливості
Технології

Комплексний захист ріпаку від шкідників

05.06.2008
203
Комплексний захист ріпаку від шкідників фото, ілюстрація
Комплексний захист ріпаку від шкідників

Ріпак є джерелом рослинної олії, яку використовують у багатьох галузях промисловості, а також цінним кормом для худоби (насіння його містить 40–47% жиру, 20 — білка, 5,5–6,5% клітковини). Одержувана при переробці ріпакового насіння олія надзвичайно корисна для людини, оскільки до її складу входить значна частина гліцеритів ненасичених жирних кислот, що зменшують можливість тромбування, ефективно протидіють серцево-судинним захворюванням, зменшують і регулюють вміст холестерину в крові.
Вирощування озимого та ярого ріпаку в Україні доволі вигідне. Тому є всі підстави вважати, що в недалекому майбутньому продукти його переробки посядуть одне з чільних місць як у структурі вітчизняного виробництва, так і на світовому аграрному ринку. Сприятливі умови для розширення посівних площ обох форм ріпаку мають господарства Вінницької, Волинської, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, ярого — Кіровоградської, Полтавської, Сумської та більшості південних областей.

На ріпаку мешкає близько 50 видів шкідників, з яких найбільшої шкоди завдають багатоїдні (озима совка, капустянка та ін.), а також комплекс олігофагів, що живляться на капустяних культурах та бур’янах.

Сходи й молоді рослини озимої форми в осінній період пошкоджує ріпаковий пильщик. Його личинки інколи повністю об’їдають листя, залишаючи самі жилки й черешки. На цьому етапі розвитку культури шкодять також капустяні (хрестоцвіті) блішки та інші комахи-фітофаги.

Навесні значної шкоди ярому ріпакові завдають капустяні блішки (за масової появи вони зріджують сходи), а також матовий мертвоїд.

Протягом вегетації листя ріпаку пошкоджують гусениці капустяного й ріпакового біланів, личинки ріпакового пильщика, жуки й личинки ріпакового листоїда. У стеблах живуть личинки капустяного прихованохоботника.

Украй небезпечними є шкідники генеративних органів. Бутони й квітки пошкоджують ріпаковий квіткоїд, квіткові бруньки — жуки ріпакового прихованохоботника. Стручки й насінини пошкоджуються личинками стручкової (опаленої) вогнівки, капустяної стручкової галиці.

Значної шкоди завдає ріпакові бурякова нематода. За значного зараження нею грунту врожай знижується на 50 і більше відсотків.

Останніми роками на посівах озимого і ярого ріпаку в господарствах країни найбільш поширеними й шкодочинними були капустяні блішки, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, стебловий капустяний прихованохоботник, чисельність яких часто перевищувала економічні пороги шкодочинності (табл.). Траплялися й капустяні (хрестоцвіті) клопи, які в господарствах Вінницької, Київської, Чернігівської, інших областей заселяли від 5 до 60% рослин, пошкоджуючи їх у слабкому та середньому ступенях. В Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій областях також виявлялися пошкодження культури капустяною стручковою галицею — 6–14% рослин, 5–25% стручків за чисельності 5–10 личинок у стручку. В цих умовах, поза сумнівом, мали місце значні недобори врожаю насіння.

Отже, захист посівів ріпаку від шкідників — це складова технології отримання високих його врожаїв кращої якості. Найефективнішими є інтегровані системи захисту, що раціонально поєднують організаційно-господарські, агротехнічні, хімічні й біологічні заходи.

Істотне значення в обмеженні чисельності шкідників ріпаку мають організаційно-господарські та агротехнічні заходи.

Посіви озимого ріпаку в сівозміні слід розміщувати після попередників, що рано звільняють поля, достатньо удобрені або залишають великий запас поживних речовин і вологи: багаторічні бобові трави, рання картопля, горох, вико-вівсяна суміш на зелений корм, льон, озимі зернові. Кращими попередниками ярого ріпаку є картопля, зернові культури. Обов’язково слід передбачати просторову ізоляцію на 1 км від полів, де минулого року вирощували капустяні культури. Не можна допускати повернення ріпаку на те саме поле після капустяних культур чи цукрових або кормових буряків раніше ніж через 5 років у зв’язку із загрозою розмноження спільного для цих культур небезпечного шкідника — бурякової нематоди. Своєчасна боротьба з бур’янами на всіх культурах сівозміни забезпечує знищення дикорослих видів капустяних, які є джерелом розмноження шкідників ріпаку.

Протруєння очищеного й каліброваного насіння ріпаку Чинуком, 20% т.к.с. (2 л/т), або Космосом 250, т.к.с. (8 л/т), сприяє обмеженню чисельності шкідників на сходах.

Висівати ріпак слід в оптимальні строки, не допускаючи надранніх — для озимого й пізніх — для ярого. У першому випадку посіви густо заселяються шкідниками, у другому — дуже чутливі до пошкоджень капустяними блішками та іншими шкідниками сходів. На переважній частині території України найоптимальніші строки сівби озимого ріпаку припадають на 15–30 серпня. Ярий же ріпак найкраще сіяти одночасно з ранніми зерновими культурами або відразу після їх висівання.
Важливу роль у підвищенні стійкості рослин до пошкоджень шкідливими комахами відіграє дотримання оптимальних норм висівання, глибини загортання насіння, системи удобрення.

Сходи озимого та ярого ріпаку проти капустяних блішок можна обприскувати Децисом (Штефесином), 2,5% к.е. (0,3 л/га), Фастаком, 10% к.е. (0,1–0,15 л/га), Ф’юрі, 10% в.е. (0,1 л/га), Сумі-альфа, 5% к.е. (0,3 л/га), Альфагардом 100, к.е. (0,15 л/га), а в період утворення 2–4 листків на озимій формі проти ріпакового пильщика, ріпакового листоїда, гусениць капустяного білана, капустяного прихованохоботника — Золоном, 35% к.е. (1,5–2 л/га), або Децисом (Штефесином, 0,3 л/га), або Ф’юрі (0,1 л/га).

Навесні під час відновлення вегетації озимого ріпаку проти капустяних блішок посіви обробляють тими самими інсектицидами, що й сходи.

У період фази 4–6 листків — початку бутонізації проти ріпакового квіткоїда, ріпакового листоїда, ріпакового клопа, ріпакового пильщика, стеблового капустяного й ріпакового прихованохоботників і капустяного білана посіви обробляють Децисом (Штефесином), 2,5% к.е. (0,3 л/га), Золоном, 35% к.е. (1,5–2 л/га), Карате 050 ЕС, к.е. (0,1–0,15 л/га), Сумі-альфа, 5% к.е. (0,3 л/га), Фастаком, 10% к.е. (0,1–0,15 л/га), Ф’юрі, 10% в.е. (0,1 л/га) або Бульдоком, 2,5% к.е. (0,3 л/га). На ярому ріпаку проти квіткоїда рекомендований також Фуфанон, 57% к.е. (0,6–0,8 л/га).

Для захисту ріпаку як медоносної культури від шкідників і запобігання негативному впливові пестицидів на бджіл і ентомофагів у період фази бутонізації — цвітіння проти капустяної совки й біланів, замість хімічних обробок, випускають трихограму два-три рази з інтервалом 5–7 днів: перший — на початку відкладання яєць (20 тис. особин/га), наступні — з розрахунку 1 самка на 20 яєць лускокрилих шкідників.

Не пізніш як за 20 днів до збирання врожаю проти капустяної попелиці, прихованохоботників і ріпакового квіткоїда за їх чисельності понад економічні пороги шкодочинності застосовують ті самі інсектициди, що й перед фазою бутонізації.

Застосування хімічних засобів захисту дозволено на посівах ріпаку, призначеного для використання на технічні та насіннєві цілі. Забороняється використання ріпакової олії на харчові цілі, а соломи й макухи — на фуражні, якщо обробки здійснювалися Децисом (Штефесином), Золоном, Фастаком, Карате 050 ЕС.

Для недопущення або обмеження пошкодження ріпаку стручковою (опаленою) вогнівкою й капустяною стручковою галицею та ураження насіння хворобами збирання врожаю треба проводити в стислі строки прямим комбайнуванням у фазу технічної стиглості насіння або роздільним способом у два етапи — скошування у валки за побуріння стручків на центральному стеблі з наступними операціями — підсушуванням, очищенням і калібруванням.

Після збирання ріпаку поле треба вчасно задискувати й здійснити глибоку (до 30 см) оранку.

Економічні пороги шкодочинності деяких інших видів шкідників ріпаку такі: ріпаковий листоїд — 3 личинки/м2; капустяна попелиця — 60 особин/рослину (перед цвітінням) або 100 особин/10 см стебла рослин (період від закінчення цвітіння і надалі протягом 7 днів); капустяна стручкова галиця — 1 яйцекладна самка на 2–4 рослини; капустяна совка — 2 гусениці/м2; капустяний, ріпаковий та гірчичний білани — 2 гусениці/м2.

М. Круть,
канд. біол. наук,
Інститут захисту рослин УААН

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації

1
0