Колісним транспортним засобам — новий порядок проведення держтехоглядів

На сьогодні щорічні державні технічні огляди колісних транспортних засобів, які призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі, проводить ДАІ МВС України, а колісних транспортних засобів, для яких пересування дорогами загального призначення не є основною функцією (трактори, тракторні причепи, самохідні сільськогосподарські та інші машини), — інспекції державного технічного нагляду обласних державних адміністрацій та Мінагрополітики України.
Однак статтею 23 Закону України “Про автомобільний транспорт” у редакції від 23.02.2006 року передбачено, що перевірку технічного стану транспортних засобів під час державного технічного огляду здійснюватимуть суб’єкти господарювання, уповноважені в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України.
Уведення в дію такої норми зумовило приєднання України до міжнародної Угоди про прийняття єдиних умов проведення періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів.
Ми вивчили досвід Польщі, яка раніше приєдналася до цієї Угоди. Нині там технічні огляди всіх транспортних засобів, у тому числі й тракторів, проводять на станціях контролю технічного стану транспортних засобів. Створено такі станції з ініціативи саме їхніх власників та за сприяння органів місцевого самоврядування. Суб’єкти господарювання, які вирішили робити свій бізнес на контролі технічного стану транспортних засобів, зверталися з відповідною заявою до органів місцевого самоврядування, ретельно вивчали міжнародні технічні вимоги до транспортних засобів та методи їхнього контролю, комплектували відповідне обладнання. Після цього такі станції сертифікували компетентні органи. На підставі сертифікату місцеві органи самоврядування видали суб’єкту господарювання ліценцію на право такої діяльності.
Таким чином держава уповноважила суб’єктів господарювання здійснювати від її імені періодичний контроль за технічним станом колісних транспортних засобів. Отже, проведення державних технічних оглядів колісних транспортних засобів стало бізнесом суб’єктів господарювання. Це є дуже вигідною справою, тому охочих займатися таким бізнесом — чимало. Відповідальність за належне проведення державних технічних оглядів надзвичайно висока, адже через якусь помилку чи недбалість можна втратити вигідний бізнес. А головне, все відбувається прозоро.
Ми побували на двох таких станціях, що діють на самоврядній території повіту і на одній, яка діє на території міста Перемишля.
Станції укомплектовано відповідним обладнанням, з допомогою якого можна достатньо точно проконтролювати всі потрібні параметри машини, що впливають на життєбезпеку людини. Сам контроль триває 15–20 хвилин, усі контрольні параметри залишаються в пам’яті комп’ютера. Після завершення технічного огляду, якщо транспортний засіб відповідає встановленим вимогам, на нього видають (після оплати послуг станції та відповідного збору до місцевого бюджету) талон про проходження технічного огляду та роблять відповідний запис у реєстраційних документах. Результати проходження технічного огляду одразу ж передають на головний сервер держави, і вони стають доступними для дорожньої поліції, працівники якої в будь-якій точці країни за реєстраційним номером транспортного засобу можуть визначити, кому він належить і проконтролювати результати його періодичних технічних оглядів. “Купити” документ про проходження державного технічного огляду там практично не можливо.
Для наочності ми провели контроль технічного стану “Ланоса”, яким туди приїхали. Наш автомобіль такого контролю не пройшов через жорсткі вимоги щодо тонування скла. Ми були свідками, як ефективно перевіряють на стенді гальмівну систему, рульовий механізм тощо. Якби у нас всі транспортні засоби під час проходження державних технічних оглядів піддавали такому контролю, то й не було б стільки аварій та смертей, пов’язаних з ними.
Варто зауважити, що державну реєстрацію всіх колісних транспортних засобів здійснює цивільний орган, який є структурним підрозділом повітового (районного) органу самоврядування. Розмежування державної реєстрації, проведення державних технічних оглядів та контролю за безпекою дорожнього руху унеможливлює зловживання й корупцію.
До речі, так організовано цю ділянку роботи в Чехії, Німеччині та інших країнах Європейського Союзу. Крім того, сплату податку з транспортних засобів не контролюють під час державної реєстрації чи технічних оглядів, оскільки зазначений податок закладено у вартість пального. Це дуже об’єктивно та справедливо. Хто їздить, той і платить.
Безумовно, вимоги цієї Угоди стосуються переважно автомобільного транспорту, який використовують на дорогах загального призначення або він бере участь у міжнародних перевезеннях. Однак це не означає, що на таку систему проведення державних технічних оглядів не потрібно переводити колісні транспортні засоби, для яких пересування дорогами загального призначення не є основною функцією, тобто тракторів, тракторних причепів та інших самохідних механізмів. Адже хіба можна візуально, хай навіть і з допомогою тих примітивних приладів, які є в інспекції державного технічного нагляду, визначити технічний стан сучасних трактора чи іншого самохідного механізму. Контроль за технічним станом цієї категорії машин має свою специфіку, тому що поряд із параметрами машин, які впливають на життєбезпеку людини, можна контролювати параметри, що впливають на технологію робіт, які вони виконують. Останнє є особливо актуальним сьогодні, в умовах дефіциту висококваліфікованих інженерних кадрів на селі. Крім цього, створення в місцях дислокації цих колісних транспортних засобів на базі реконструйованих старих приміщень (майстерень, ПТО тощо) нових станцій технічного контролю різних форм власності сприяло б виникненню навколо них підприємств технічного сервісу та сформувало б відповідні структури, які вкрай потрібні селу. Ми б мали нові робочі місця, тут сформувалася б сільська інженерна еліта тощо. При цьому компетентним органом технічного регулювання в сфері періодичного контролю технічного стану цих колісних транспортних засобів мало б бути Міністерство аграрної політики України.
Сьогодні на проведення державних технічних оглядів інженери-інспектори інспекцій державного технічного нагляду витрачають близько половини свого робочого часу. Враховуючи те, що один район (а в окремих випадках два) обслуговує всього один інженер-інспектор, то, звільнившись від проведення щорічних державних технічних оглядів, інспекція державного технічного нагляду (водночас із функціями державної реєстрації та атестації механізаторських кадрів) могла б краще зосередитись на функції контролю за сільськогосподарською технікою, яка перебуває на гарантії заводів-виготовлювачів. Адже на виконання цієї функції нині просто не вистачає часу. При цьому можна було б запровадити такий порядок, коли претензії власників машин щодо якості виготовлення придбаного засобу розглядатимуть тільки щодо тих машин, які зареєстровано в інспекціях державного технічного нагляду і які вводили в експлуатацію з участю інженера-інспектора.
Переваги цього порядку очевидні:

- за обов’язкової реєстрації нових машин ми згодом матимемо деталізований облік цих машин та електронну базу даних на них;

- маючи облік машин, що перебувають на гарантії заводів-виготовлювачів, інспекція зможе організувати ефективний нагляд за ними, обліковуючи та розглядаючи кожну відмову машини в гарантійний період. При цьому акти рекламацій у гарантійний період щодо відмов машин треба надсилати не лише заводу-виготовлювачеві, а й регіональній інспекції. Там спільно із заводчанами кожну відмову проаналізують і приймуть відповідні рішення щодо поліпшення якості машин.
Варто зауважити, що до такої роботи за сприяння Міністерства аграрної політики уже сьогодні готові приступити інспекції державного технічного нагляду Львівської та Івано-Франківської обласних державних адміністрацій.