Спецможливості
Статті

КАПРОВИЙ ЖУК (повна версія)

05.06.2008
323
КАПРОВИЙ ЖУК   (повна версія) фото, ілюстрація
КАПРОВИЙ ЖУК (TROGODERMA GRANARІUM EVERTS.) — НЕБЕЗПЕЧНИЙ КАРАНТИННИЙ ШКІДНИК ЗЕРНОВИХ ЗАПАСІВ Розширення торговельних і науково-технічних взаємин між країнами, значне збільшення обсягу імпортної продукції створює серйозну небезпеку щодо проникнення на територію України карантинних шкідників, у тому числі й небезпечного шкідника зернових запасів — капрового жука.

Капровий жук — Trogoderma granarium E. — зерноїдний шкіроїд родини Dermestidae. Його батьківщиною вважають Індію, де жука вперше зареєстрували 1894 року як серйозного шкідника запасів зерна. З розвитком торговельних зв’язків капрового жука було завезено до Європи та Америки.


Це багатоїдний шкідник, який має високий ступінь пристосованості. Він пошкоджує понад 100 видів зернових, технічних, зернобобових та олійних культур.
Найшкідливішою є личинка капрового жука. Вона перетворює заражені продукти в порошкоподібну масу, яка складається із залишків продуктів та екскрементів, непридатну для використання в їжу та на корм худобі через отруйність.
Імаго капрового жука не живиться, тому прямої шкоди продуктам запасу не завдає. Він не літає, живе не більше 15 днів, але добре пересувається в межах складського приміщення. За місяць потомство 10 пар може зменшити масу зерна, що зберігається, на 9–15%, знизити якість пшениці на 12–24%.
Сучасний ареал поширення капрового жука — це майже всі країни тропічного й субтропічного поясів, а також деякі райони Західної Європи.
В Україні капрового жука немає, але, незважаючи на це, існує постійна загроза завезення його в морські порти із зерном, зернопродуктами та іншими рослинними матеріалами.
Для прогнозу потенціальної інтродукції капрового жука в Україну ми провели аналіз фітосанітарного ризику (згідно з методикою А. А. Орлинського, 2002), який грунтується на принципі використання випробувань багатьох чинників способом розглядання запитань методом теза — антитеза. Побудова схеми АФР здійснюється за принципом таксономічних таблиць. Вони складаються із серії стандартних запитань, важливість яких оцінюємо коефіцієнтом за дев’ятибальною шкалою.
Оцінювалася ймовірність проникнення шкідника в Україну, його акліматизація та можливі потенційні економічні збитки. Результати досліджень свідчать, що показник імовірності проникнення шкідника становить 5,78 (з 9-ти балів), що трохи вище за середньо-можливе значення (4,5). Незважаючи на те, що застосовувані фітосанітарні заходи забезпечують належний контроль увезення підкарантинної продукції, зростаючий обсяг зернової продукції створює реальні передумови для можливого проникнення шкідника в Україну. Ризик проникнення є ще й тому, що шкідник може поширюватися не тільки із зерном, а й з тарою, транспортними засобами, бандеролями, посилками з насінням різних культур на всіх стадіях свого розвитку.


Показник імовірності його акліматизації доволі високий — 7,78. Справді, велика кількість кормових рослин (понад 100 видів), а також сприятливі кліматичні умови регіонів України ставлять потенційну можливість акліматизації капрового жука на всій території країни.
Показник економічної шкодочинності також високий — 7,37. Пов’язано це з тим, що основна шкодочинність капрового жука зумовлена його багатоїдністю, стійкістю проти дії інсектицидів, здатністю личинок до тривалого голодування та високою плодючістю.
Отже, результати досліджень свідчать, що капровий жук відповідає критеріям карантинного виду, здатний проникнути та акліматизуватися в усіх регіонах України та завдати значних економічних збитків сільському господарству нашої країни.
Щоб запобігти проникненню капрового жука в Україну, спеціалісти здійснюють систему державних карантинних заходів. Серед важливих заходів цієї системи — досконале обстеження складських приміщень, де зберігають і переробляють продукцію рослинного походження.


Так, в Одеській області було проведено обстеження трьох елеваторів (Комінтернівський, Іванівський та Березовський) з допомогою феромонних пасток і харчових принад. Для виявлення капрового жука використовували клейові пастки з підлоговим феромоном — трогодермаль — і харчові принади (марлеві мішечки) з різним складом рослинної продукції: розмелений і підсмажений арахіс із сухими дріжджами та очищене і підсмажене насіння соняшнику із сухими дріжджами.
Було використано кілька нових варіантів харчових принад: чашки Петрі з підсмаженою соняшниковою олією та чашки Петрі з арахісом, дріжджами та соняшниковою олією.
Феромонні пастки та харчові принади розкладали на підлозі, в теплих кутках складу, в місцях, де розсипане зерно, біля бункерів і стиків трубопроводів, уздовж стрічки транспортера та інших місцях, доступних повзаючим комахам, із розрахунку 4 пастки на 100 м2 складу або 2 пастки на 10 п.м. Вибірку проводили та аналізували один раз на декаду, обстеження проводили в три строки: навесні, влітку та восени.
Результати досліджень засвідчили, що карантинного шкідника — капрового жука — в харчових принадах не виявлено, не було його і в феромонних пастках.
У харчових принадах зафіксовано наявність некарантинних шкідників, серед яких частіше зустрічалися такі види: амбарний довгоносик (Sitophilus granarius Z.), рисовий довгоносик (Sitophilus oryzae Z.), хрущак малий борошняний (Tribolium confugum Duv.).
Найрезультативнішими (табл.1) були принади з арахісом, дріжджами та соняшниковою олією. На цьому варіанті виявлено найбільше шкідників запасів, ніж на інших. Також було виявлено личинки жуків роду Trogoderma некарантинних видів — Trogoderma variabile B. і Trogoderma glabrum H.


У разі застосування феромонних пасток чисельність шкідників роду Trogoderma не перевищувала 1–2 самці на пастку.
Оптимальним строком обстежень для приміщень, які не опалюються, є період із травня по жовтень, коли температура становить не менш 15°С.
Отже, обстеження із застосуванням обох методів: феромонних пасток і харчових принад — дають змогу реально встановити фітосанітарний стан складських приміщень.
На сьогодні єдиним і найефективнішим методом боротьби з капровим жуком є камерна фумігація із застосуванням бромистого метилу.
Однак через рішення учасників IV конференції Монреальського Протоколу, який підписало 160 країн, бромметил введено до списку речовин, які знищують атмосферний озон. Відтак застосування цієї речовини буде повністю заборонено.
В напрямі пошуку замінників бромметилу ми вивчали можливість застосування для цього виду фумігації Фостоксину проти капрового жука.
Для розробки режимів фумігації із застосуванням Фостоксину було проведено знезараження пшениці з використанням біоіндикаторів — некарантинних шкідників роду Trogoderma: Trogoderma variabile B. і Trogoderma glabrum H. Фумігацію проводили в однокубовій безвакуумній камері за звичайного діапазону температур навколишнього середовища.
До фумігаційної камери закладали 5 кг насіння пшениці. Біоіндикатори закладали в пробірки, закривали ватним тампоном і клали в середину насіння. Для кожного варіанта відбирали по 15–20 личинок шкідників у триразовій повторності. Ефективність фумігації визначали, підраховуючи кількість живих личинок шкідників одразу після дегазації (не менше 3 годин) відносно загальної їх чисельності у відсотках. Усього було випробувано 17 режимів фумігації. Найефективніші режими фумігації (табл. 2) можуть бути використані для знищення капрового жука в підкарантинній продукції.
Отже, можна зробити висновок, що ризик проникнення капрового жука в нашому регіоні зберігається, при цьому використання запропонованих режимів фумігації дає змогу запобігти поширенню шкідника на території України.


Ю. Клечковський, директор Дослідної станції карантину винограду
та плодових культур Інституту захисту рослин, канд. с-г. наук,


Л. Черней, ст. наук. співробітник Дослідної станції карантину винограду
та плодових культур Інституту захисту рослин, канд. с-г. наук,


Д. Попов, начальник Прикордонної державної інспекції
з карантину рослин по Одеській області,


С. Гутник, завлаб карантину ПДІКР,
В. Большакова, провідний ентомолог ПДІКР, канд. біол. наук,


А. Красюк, спеціаліст ПДІКР

Інтерв'ю
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0