Спецможливості
Технології

Як правильно застосовувати сидерати?

16.08.2017
1289
Як правильно застосовувати сидерати? фото, ілюстрація

Ще древні хлібороби Китаю та Індії близько 3 тис. років тому вирощували рослини на зелене добриво. Пізніше зявився термін – сидерати – свіжа рослинна маса, яка спеціально вирощується і потім частково або повністю заробляється в грунт для підвищення його родючості, поліпшення живлення наступних культур азотом та іншими елементами. Про особливості застосування сидеральних культур propozitsiya.com розказав кандидат с.-г. наук, завідувач лабораторії Інституту зрошуваного землеробства НААН України Анатолій Коваленко.

 

— Як давно використовуються сидерати в Україні?

— За радянських часів цей спосіб удобрення грунтів застосовували менше, адже було добре розвинене тваринництво, вистачало гною, за рахунок якого відбувалася підтримка родючості ґрунту. В останні роки кількість поголів’я худоби скоротилася в декілька разів. Наприклад, на Херсонщині раніше кожен колгосп, навіть фаховий садівничий, мав розвинуте власне тваринництво. Зараз же в області лише 11 господарств тримають ВРХ, тобто гною практично немає.

Певною мірою занепад тваринництва простимулював відродження традиції використання сидератів. Особливо корисними вони є в зоні Лісостепу та Полісся, адже для ефективного розкладання рослин потрібно мати достатню кількість вологи.

— Тобто без вологи немає сенсу вирощувати сидерати?

— Взагалі так. Але потрібно пам’ятати, що сидерати по-різному використовуються як на неполивних землях, так і на зрошуваних. На неполивних доречно використовувати ранньовесняні посіви сидератів і заробляти їх у грунт у середині літа (друга половина червня) з надією на можливі опади.

В засушливих умовах роль сидерата, на жаль, нижча. Хоча позитивний вплив в будь-якому разі є. Адже сидерати не лише поліпшують поживний режим ґрунту, а й покращують агрофізичні властивості ґрунту – зменшують щільність і збільшують водопроникність, що особливо актуально для  засолених земель, які суттєво поширені у Південному регіоні. Крім того, при заробці у верхній шар ґрунту в першій половині літа, вони у деякій мірі сприяють тому, що опади, які проходять у другій половині літа, менше випаровуються.

— Які ще переваги сидеральних добрив могли б назвати?

— По-перше, покращення поживного режиму ґрунту. Проте цей фактор залежить від умов зволоження. По-друге, покращення агрофізичних властивостей ґрунту, тобто зменшення щільності і покращення водопроникності. По-третє, в деякій мірі збереження від випаровування опадів, які вкрай рідко нині проходять у другій половині літа. По-четверте, що стосується більше хрестоцвітних, тобто капустяних культур, сидерати покращують фітосанітарний стан їхніх полів. Коли ж у якості сидерату використовується буркун білий, це ще й додатково сприяє «розсоленню» земель.  

Ще один позитив – сидерати певною мірою фиконують функції мульчуючої культури, тобто сприяють збереженню вологи.

Ефективність використання сидератів у значній мірі залежить від складу цих культур і їх віку при зарубці: чим старіша рослина – тим повільніше вона розкладатиметься у грунті. І навпаки, чим молодша рослина – тим швидше проходить розкладання, у грунт швидше надходять поживні речовини, які накопичились у рослині.

Якщо це ранні весняні культури (суміші вівса, редьки олійної й гороху), то їх потрібно переорювати у другій половині червня. Якщо в якості сидеральної культури застосовується буркун, то оптимальний термін його заорювання – середина та друга половина липня.

— Які сидерати Ви б порадили застосовувати при короткоротаційних сівозмінах, що стали зараз надто популярними?

— Влітку незамінними будуть суміші вівса і редьки олійної. Якщо висіяти їх одразу після збирання пшениці, то вже в середині вересня зелену масу можна заробляти, але тут є один нюанс: на неполивних землях отримати сходи буде дуже важко – лише за умов хороших опадів.

На зрошуваних землях у сівозмінах із великою насиченістю озимими культурами, у ланці озима пшениця-озима пшениця або озима пшениця-озимий ячмінь найбільш сприйнятливими є суміш вівса з редькою олійною. По-перше ці культури швидко ростуть і їх можна сіяти в грунт без попередньої або з мінімальною обробкою. Зараз є багато сучасних сівалок, які дозволяють робити сівбу без попередньої обробки. Проте треба застосовувати агрегати, що мають дискові сошники. При анкерних сошниках насіння погано заробляється в грунт. Крім того, при великій кількості подрібненої соломи на поверхні є ризик, що воно не зійде.

Сидерати краще сіяти одразу після збирання культури, а потім проводити сходовикликаючий полив. Якщо ж спочатку проводити полив, а потім сівбу, термін отримання сходів затримується днів на 10-12, що важливо для такого короткого періоду вегетації.

Вже в середині вересня зелену масу, що матиме 200-250 ц/га, можна заорювати. Якщо у якості сидератів обрали суміш вівса і редькі олійної, то це буде додатково сприяти покращенню фітосанітарного стану посівів. Кореневі виділення редьки і сік, який є в біомасі, гальмуватимуть розвиток хвороб.

— Які сидерати краще використовувати перед посівами соняшника?

— Для неполивних земель хорошим попередником для соняшника є ранні зернові колосові культури. В якості сидератів можна висівати як вівсяно-редькову суміш, але вже після випадення опадів. В якості озимих сидератів частіше всього використовується озиме жито у суміші з озимою вікою.

Для підготовку поля під соняшник сидерати потрібно заробляти у другій половині квітня. Біомаса культур у цей час не дуже велика, але все-таки позитивний ефект вона дає. Головне – не затримуватися з їх заробкою. Якщо залишити культури на полі до початку травня, то їх буде важко заробити в грунт – він надто висушується. Краще заробити меншу біомасу, але отримати нормальні сходи соняшника.

Щодо поливних земель. Тут озимі суміші зазвичай висіваються після пізніх культур, тобто сої або кукурудзи, бо ці культури зараз фактично займають 75-80% у структурі посівних площ. У такому випадку також кращими будуть суміші озимиго жита з озимою вікою, проте їх вже можна потримати довше, тобто відтермінувати час їхньої заробки.

— Які сидерати зараз в Україні є найбільш популярними?

– На неполивних землях сіють суміші вівса з редькою олійною, на зрошуваних сидерати використовують менше. Зверніть увагу, кукурудза на зрошувальних землях формує біомасу стебел порядка 12-15 т, якщо заробити цю біомасу в грунт, то важко буде одночасно з нею заробити і сидеральні культури. На поверхні грунту утворюється шар близько 12-15 см біомаси. Якісний посів буде важко проводити, бо потрібно розгрібати кожен рядок під посів.

Проте сидерати на зрошувальних землях, особливо з краплинним поливом, використовувати все ж потрібно. Поясню чому. При крапельному поливі зволожується лише 30-50 см верхнього шару грунту і в цей шар потрапляють добрива, які неповністю розчиняються. Через деякий час верхній шар стає більш щільним, накопичує солі. Раніше, коли краплинне зрошення тільки починали впроваджувати в Україні, фермери просто переходили на інші ділянки. Зараз це практично неможливо. Відтак  фермери почали прислухатися до порад науковців і застосовують сидерати. У більшості випадків вони сіють буркун білий. Сидерат формує більшу біомасу, але найголовніше – «розсолює» верхній шар грунту, створює кращі умови для наступних овочевих культур, стимулює отримання своєчасних і якісних сходів, а також зменшення пестицидного навантаження. Адже разом із заробкою біомаси сидеральної культури, заробляється ще й маса бур’янів, які ще не встигли сформувати насіння і тим самим зменшується забур’яненість посівів.

Застосування сидератів на полях із краплинним зрошенням також покращує поживний режим грунту і агрофізичні його властивості, особливо це стосується щільності і водопроникності. Адже навіть при краплинному зрошенні необхідно, щоб вода проходила хоча б на 40 см. Якщо вода залишатиметься зверху, то коренева система овочевих культур формується дуже близько до поверхні грунту, і при найменших перебоях із постачанням води культури страждатимуть. Навіть 2-3 дні затримки з поливом дуже негативно впливають на овочеві культури. Якщо коренева система сформувалася в більш глибоких шарах, то вони витримують довший проміжок часу без поливу.

Третій популярний сидерат – суміш озимого жита з озимою вікою, що найчастіше використовується при насечіній сівозмін культурами з тривалим періодом вегетації (кукурудза, соя).

Саме ці три групи: овес і редька, озимі жито і віка, а також буркун – найчастіше і використовуються як сидерати. Ці культури швидко ростуть і накопичують значну біомасу.

— Чи багато господарств практикують вирощування сидератів у сівозмінах і кому Ви б порадили скористатися ними в першу чергу?

— На жаль, таких господарств не так багато. Сидерати підходять фермерських господарств, які господарюють на неполивних землях і мають доволі високе насичення окремих над прибуткових культур. Сьогодні багато виробників не дотримуються рекомендацій по вирощуванню соняшника: у сівозміні він мусить бути присутнім в межах 16-18%, а у нас вистачає господарств, що насичують сівозміни соняшником до 30%, а подеколи й до 60%. Щоб зменшити негативний вплив високого насичення сівозмін соняшнику, необхідно застосовувати післяжнивний посів на сидеральне добриво. Тобто після озимих або ярих колосових культур висівати овес з редькою (після опадів) і пізно восени заробляти в грунт і вже весною сіяти соняшник.

— Рослинами сидератами також цікавляться і пасічники. Які гарні сидерати-медоноси могли б назвати? 

— Буркун – хороший медонос. Можна сіяти і фацелію, але виходячи з того, чи будуть пасічники на ці поля цілеспрямовано виставляти вулики. Бо як сидерат фацелія накопичує не надто багато зеленої маси.

— Які найліпші сидерати для садів і ягід?

— Усі рослини сидерати для зернових можна застосовувати і для садів. Не варто хіба що вирощувати буркун - як більш висока культура він ускладнює обробку садів пестицидами. Тож у садівництві його практично не використовують.

Зелену масу скошують, залишаючи її на поверхні грунту. Це вже звичайно не буде сидерат, проте зелена маса мульчуває грунт, зменшує випаровування вологи. Другий варіант – подрібнити і заробити у грунт.

— Наскільки дорогі рослини сидерати?

— Найбільш доступні фермерам сидерати – овес і редька олійна, що коштують близько 500 грн/га. Буркун більш дорогий – 1-1,5 тис /га. Якщо у суміш сидератів додавати горох, що має більш високу норма висіву (потрібно 120 кг/га), це здорожчує вартість посіву до 800-900 грн/га. Проте за короткий термін, що горох ростиме на біомасу, він не встигне наситити грунт азотом настільки, щоб це компенсувало затрати на насіння. Буркун – більш дорога культура, але якщо використовувати насіння власного виробництва, то можна вкластися у 500-700 грн/га. Той, хто хоче використовувати у якості сидерату буркун, повинен мати хоча б невеличке насіннєве поле – близько 5-10 га, це значно вигідніше, ніж купувати насіння. Для його збору підійде універсальний комбайн.

— Які основні помилки при застосуванні сидератів?

— Пізня заробка у грунт. Особливо це стосується ранньовесняних посів. Фермери прагнуть отримати більше маси, проте рослини старішають і дуже повільно потім розкладаються у грунті, особливо за засушливої погоди. Щодо озимих сидеральних культур, наприклад, жита, то чим старша рослина – тим потужніше розвивається коренева система і її потім важко якісно заробити грунт.

Зараз на ринку вже вистачає препаратів-деструкторів. Якщо на зрошувальних землях після зернових колосових культур, що мають великі залишки соломи, стерні, висіваються проміжні культури на сидерат, то під час заробки маси восени доцільно застосувати додатково деструктори. Ми досліджували препарати-деструктори БТУ-центр («Екостерн» і «Органік баланс»), а також препарати Інституту агроекології і природокористування НААН. За нашими дослідженнями, деструктори пришвидшують розкладання і пожнивних рештків і сидератів в 2 рази. Ефект – надзвичайний! Раджу спробувати.

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Інтерв'ю
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до

1
0