Спецможливості
Агробізнес

Інвестиційно привабливий сектор

15.07.2008
98
Інвестиційно привабливий сектор фото, ілюстрація
Інтерес українських, і навіть зарубіжних, інвесторів та надії урядовців на свинарство не позбавлені сенсу. Нині Україну вже не вперше відвідали представники Данії, які зацікавлені вкладати гроші у наше свинарство та м’ясопереробну галузь.

Очима українських урядовців
Міністр аграрної політики України Олександр Баранівський, спілкуючись з журналістами у ході українсько-данського “круглого столу” 15 травня, висловив упевненість, що вже до кінця поточного року Україна не потребуватиме імпорту м’яса.
Довідка. За даними асоціації “Укрм’ясо”, в 2005 р. в Україну імпортовано 285 тис. т м’яса та м’ясопродуктів, у тому числі 31 тис. т яловичини, 46 мороженої свинини, 142 м’яса й харчових м’ясопродуктів із птиці, 21 тис. т — свинячого шпику (сала).
Міністр зазначив, що за останній рік поголів’я свиней в Україні збільшилося на 1 млн голів, за рік — збільшиться ще на 2 млн.
У І кварталі 2006 року виробництво м’яса зросло на 19% порівняно з аналогічним періодом торік (переважно завдяки збільшенню виробництва свинини та м’яса птиці). Як сказав О. Баранівський, за підсумками перших чотирьох місяців поточного року, саме в свинарстві зафіксовано найвищий показник зростання поголів’я.
За даними О. Баранівського, в Україні торік було розпочато й нині підходить до завершення реконструкція й будівництво близько 200 свинокомплексів. За січень-квітень поточного року переоснащено 14 тваринницьких об’єктів, що сприяло збільшенню поголів’я свиней на 13,4%.
Торкаючись перспектив відновлення постачань продукції тваринницької галузі в Росію, міністр аграрної політики України висловив думку, що РФ захищатиме свій ринок, і таких постачань, як було колись, уже не буде.
Тенденції у тваринництві
В Україні триває скорочення поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ), але водночас і збільшується чисельність свиней та птиці. Станом на 1 травня поточного року в господарствах усіх категорій, за даними Держкомстату, налічувалося 7,37 млн голів ВРХ (96% торішнього показника), в тому числі 3,67 млн голів корів (93%). Поголів’я свиней за рік зросло на 11,1% — до 7,34 млн голів, птиці на 5,4% — до 156,05 млн голів.
Але чому саме така динаміка? Що стоїть за наведеними показниками?
Навіть якщо не торкатися такої теми, як оновлення генофонду худоби, у свинарства та птахівництва є певні переваги, що обумовлюють інтерес інвесторів саме до цих галузей. Кліматичні особливості України не дають можливості створити цілорічні пасовища для великої рогатої худоби такі, як у провідних виробників Південної Америки. Перехід від одного типу кормів на інший погіршує показники, а отже, з’являються додаткові витрати на корми. А от із фуражним зерном ситуація краща — воно у нас є, навіть надлишки експортуємо. Білкові корми, такі як соняшниковий та соєвий шрот, — теж не проблема: соняшникового маємо надлишки, виробництво сої та продукції її переробки нарощуємо ударними темпами. Отже, годувати свиней та домашню птицю маємо чим. Але є ще одна перевага, навіть значно вагоміша для багатьох інвесторів — тривалість виробничого циклу, який для ВРХ вимірюється роками, для свиней місяцями (у наших умовах це 2–2,5 цикла на рік). Для птахівництва цей показник ще привабливіший, а нарощування виробництва в цьому секторі розпочалося в першу чергу, і якби не пташиний грип, показники на цей час були б вражаючі.
Гроші у свинарство “течуть рікою”, хоча задля успішності проектів замало одних лише вкладень. І все ж, так чи інакше — будуємо та реконструюємо свинокомплекси, завозимо молодняк. Отже, надії урядовців на свинарство небезпідставні, та, як свідчать показники чисельності стада, — мають реальне підгрунтя.
Динаміка цін на свинину в роздрібній мережі в другій декаді травня, а також майже повсюдне зниження роздрібних цін на сало, що спостерігалося ще з квітні, теж може свідчити про переломлення цінової тенденції на внутрішньому ринку м’яса та м’ясопродуктів. Звісно, у весняний період певну роль відіграють і сезонні чинники, але зростання поголів’я свиней в Україні дає надію на зниження рівня цін на свинину, якщо й не тепер, то вже найближчим часом (із вересня).
Сказане не означає, що сектор ВРХ приречений, однак його розвиток більшою мірою залежить від зацікавленості молокопереробників. Якщо м’ясо (яловичину) можна “потіснити”, то реальної заміни коров’ячому молоку в Україні немає. І тут йдеться не тільки про кількість: що більше зростатимуть потреби в якісній молочній сировині — то охочіше інвестуватимуть в оснащені комплекси.


Данський бізнес цікавиться українським свинарством
У рамках візиту (з 14 по 18 травня 2006 р.) до України представників данських сільськогосподарських компаній для вивчення перспектив інвестування аграрного сектору, насамперед — свинарства, 15 травня за участі міністра аграрної політики України Олександра Баранівського відбулося засідання українсько-данського круглого столу.
Міністр аграрної політики України висловив сподівання, що співпраця буде плідною, а собівартість виробництва м’яса в Україні, в тому числі  внаслідок співробітництва з Данією, знижуватиметься.
Перші переговори із розвитку свинарства Україна провела з Данією 2005 року. Тоді було започатковано ініціативу щодо будівництва в нашій країні 25 потужних свинокомплексів, оснащених сучасними данськими технологіями (по одному у кожній області України). На сьогодні, за інформацією міністра, за данської участі вже збудовано кілька свиноферм. Зокрема, реалізовано проект у Калуші (Івано-Франківська обл.), в який данська сторона інвестувала понад 220 млн гривень.
Основні кошти у свинарство вкладають українці. Технології модифікують під себе, це і власний досвід і досвід закордонний, в тому числі данський. Інтерес данських компаній, особливо тих, що спеціалізуються на устаткуванні, враховуючи, що внутрішню політику данський уряд проводить на недопущення укрупнення господарств, що займаються вирощуванням свиней та розширення поголів’я, теж зрозумілий. Але все ж таки хотілося б бачити в Україні представників якомога більшої кількості компаній, що пропонуватимуть обладнання, технології тощо.
Про наміри даньскої сторони вкладати великі кошти у вирощування свиней мова 15 травня не йшла. Проте у бесіді з журналістами міністр повідомив, що данська сторона зацікавлена в придбанні в Україні трьох м’ясокомбінатів. Про суму угоди наразі не йшлося.


Марина Моісеєва

Інтерв'ю
Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) – єдиний державний оператор зернового ринку України, лідер у сфері зберігання, переробки та експорту зернових і продуктів їх переробки. Про
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від

1
0