Спецможливості
Агробізнес

Інструмент створено, робота — попереду

05.06.2008
614
Інструмент створено, робота — попереду фото, ілюстрація
Інструмент створено, робота — попереду

В Україні побільшало ще на одну біржу, яка отримала чудернацьку — за міжнародими канонами — назву: Товарна біржа “Українська ф’ючерсна біржа” (УФБ). Проте новостворена структура аж ніяк не хоче ставати в один ряд із сотнями товарних бірж, що вже існують у нашій державі. Згідно з установчими документами УФБ, її покликання дуже амбіційне: стати потужним інструментом ринкової економіки і сприяти функціонуванню ринків усіх видів товарів, рухомого й нерухомого майна, деривативів, фінансових активів, валютних цінностей та інших активів. Засновниками “Української ф’ючерсної біржі” стали 44 компанії, з-поміж яких 12 — діючі регіональні товарні біржі, а також ДАК “Хліб України”, АППБ “Аваль”, ЗАТ “Рамбурс”, ТОВ “Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)”, представництва “Глінкор Інтернаціональ АГ” і “Луї Дрейфус-Негос”, корпорація “W.J. Export-Import”, АТ “Каргілл Ентерпрайзис Інк.”, СП “Нібулон”, СП “Райз-Агротрейд”, ТОВ “Зерноторгова компанія” та інші. На пост президента біржі обрано Леоніда Козаченка, головою спостережної ради — Сергія Тігіпка, генеральним директором — Галину Шевченко, головою експертної ради — Анатолія Головка. Статутний фонд сформовано в обсязі 7 млн грн. Біржове місце, яке дає право створення брокерської контори, коштує на УФБ 50 тис. грн.
“Перед нами стоїть мета створити новий для України механізм — класичний механізм ф’ючерсної торгівлі”, — сказала на прес-конференції Галина Шевченко. А Леонід Козаченко зауважив, що, маючи такий інструмент в Україні, не виникатиме потреби просити когось зробити висновок про те, чи є Україна державою з ринковою економікою, адже такий інструмент притаманний виключно ринковій економіці.
Проте старт вітчизняної ф’ючерсної торгівлі буде не таким швидким, як хотілося б. Початок торгів на УФБ очікується не раніше другої половини поточного року. “А враховуючи консервативність середовища, у якому працюватимеме біржа, і ті новітні технології, які для цього залучаються, на активну діяльність можна розраховувати через рік, не раніше”, — сказав Леонід Козаченко.
Серйозні прогалини й суперечності існують і у сфері законодавчого регулювання ф’ючерсної торгівлі. Роботу з їх виправлення розпочато ще в Кабміні під головуванням Леоніда Козаченка, тепер цим опікуватиметься експертна рада УФБ. Голова експертної ради Анатолій Головко вбачає головним її завданням опрацювання не лише внутрішніх нормативних документів, а й взагалі переведення управління біржою на засади саморегулювання. “Жорстке державне регулювання є не найкращою моделлю, я швидше прибічник системи саморегулювання внутрішнього функціонування біржі, — сказав Анатолій Терентійович. — Сподіваюся, що результатом роботи експерної ради будуть і зміни у законодавстві, і нормативні документи для біржі, і подальше вирішення питань про принципи, яким чином повинен регулюватися цей ринок — як на засадах інституційно-правового регулювання, так і, можливо, за допомогою державних регуляторів. Я вважаю, що протягом півроку все має бути узгоджено, і законодавчі питання треба остаточно зняти”.
Прогнозуючи можливі обсяги зернових торгів на УФБ, її президент вдався до порівнянь з ф’ючерсними біржами США та Европи. Так, у США обсяги ф’ючерсних торгів у сто разів перевищують вартість тієї продукції, яку збирають фермери. У Франції ф’ючерсна торгівля перевищує виробництво втричі. В Україні ж, передбачає Леонід Козаченко, загальний торговий оборот за 2003 рік може становити $200-250 млн, що становитиме лише третину вартості зібраного. Надалі ж, сподівається Леонід Петрович, обсяги торгів істотно збільшаться.
Постає питання: а що ж існуючі товарні біржі, які ось уже кілька років поспіль наші аграрні чиновники намагаються зробити центрами цивілізованого ринку? Виявляється, їм у системі ф’ючерсної торгівлі також знайдеться місце: вони виконуватимуть роль елементів інфраструктури регіонального ринку УФБ і працюватимуть в електронній системі, передбаченій у технології ф’ючерсної торгівлі. Як запевнила Галина Шевченко, усе тут спиратиметься на досвід Чиказької біржі, елементи її технології якої будуть задіяні у нас. (Утім, у Румунії також за Чиказьким зразком створили дві ф’ючерсні біржі, вони повністю устатковані — і не працюють).
Президент УФБ застеріг щодо небезпек, які можуть трапитися на шляху ф’ючерсної торгівлі в Україні. Ф’ючерсна біржа є дуже чутливим інструментом до різних форм державного втручання — закупівельних інтервенцій, регіональних обмежень торгівлі, раптових змін транспортних тарифів тощо. Вони можуть викликати непередбачувані втрати учасників торгів, паніку, і навіть зруйнувати роботу біржі. В цьому, напевно, й виявляється пересторога Леоніда Козаченка з приводу того, що у неринкових умовах користуватися механізмом ф’ючерсної торгівлі неможливо. Як протистояти цим форс-мажорам, відповіді дано не було. Проте, запевнив Леонід Петрович, не всі форми державного втручання можуть бути шкодочинними. Скажімо, заставна закупівля зерна ф’ючерсній торгівлі не заважатиме, якщо її умови буде оголошено заздалегідь.
Початковий етап діяльності “Української ф’ючерсної біржі” можна назвати організаційно-освітнім. Нині для неї підшукується місце, а щоб робота функціонерів УФБ була кваліфікованою, на навчання до США та Європи відряджено шістьох фахівці: з них будуть сертифіковані брокери. Ще трое-четверо осіб стажуватимуться для роботи у кліринговій установі. Як запевнив Леонід Козаченко, навколо процесу формування УФБ мобілізовано найкращих спеціалістів з регіональних бірж.

***
Під час прес-конференції керівники новоствореної біржі не один раз підкреслювали, що Україна лише стоїть на початку становлення вітчизняного ф’ючерсного ринку, і чекати вичерпних відповідей на всі запитання поки що зарано. Але, водночас, учасники аграрного ринку пов’язують з УФБ надії на ліпший контроль над ризиками і більшу захищеність свого бізнесу.

Інтерв'ю
Жнивна кампанія в Україні на стадії завершення. За прогнозами Україна має зібрати врожаю всіх сільськогосподарських культур в межах 70 млн тонн. Жнива на сході та півдні завершуються, захід України внаслідок дощів дещо із затримками збирає... Подробнее
Посівам сільськогосподарських культур в Україні шкодять близько 700 видів бур’янів. Усього некультивованих рослин у нашій державі налічується понад 3500 видів. Бур’яни «паразитують» у посівах культур, пригнічуючи їхній потенціал і знижуючи... Подробнее

1
0