Спецможливості
Архів

ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ НА ПОДІЛЛІ

15.08.2008
177
ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ НА ПОДІЛЛІ фото, ілюстрація
Пам’ятаю той день на стихійному ринку біля Кам’янецького переїзду в Хмельницькому. Я зацікавився пляшечками зі стимуляторами росту рослин у руках охайного молодика й одразу почув позаду себе:
— Не купуйте! Це, швидше за все, — підробка.
Слова застереження пролунали з вуст чоловіка, який виявився агрономом Василем Гуцулом. Він тоді займався вирощуванням лікарських рослин у тутешній агрофірмі “Проскурів”.
 
 В.Б. Кирилюк перевіряє
якість врожаю ріпаку.
Дослідна станція Самчики

За пропозицією вченого агронома
Пам’ятаю той день на стихійному ринку біля Кам’янецького переїзду в Хмельницькому. Я зацікавився пляшечками зі стимуляторами росту рослин у руках охайного молодика й одразу почув позаду себе:
— Не купуйте! Це, швидше за все, — підробка.
Слова застереження пролунали з вуст чоловіка, який виявився агрономом Василем Гуцулом. Він тоді займався вирощуванням лікарських рослин у тутешній агрофірмі “Проскурів”.
Коли мій несподіваний співрозмовник дізнався, що я киянин, одразу ж порадив:
— Вам немає потреби на стихійних ринках купувати стимулятори росту рослин, найкраще придбати їх у Києві на державному підприємстві, яке виготовляє ці препарати.
Довідався від нього: виробництво стимуляторів діє при Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії, науковці якого їх створили.
Тоді ж Василь Гуцул розповів, що він особисто зустрічався з директором цього підприємства, аби налагодити ділову співпрацю й переконатися в ефективності застосування київських регуляторів росту рослин на ланах Поділля.
Науково-експериментальні дослідження, які зініціював та провів учений-агроном, виявилися дуже результативними на землях кількох господарств.
— Але перед тим, як переконувати інших, я особисто переконався в успіху справи, — розповів він уже під час нещодавньої зустрічі зі мною. — Вирішив з допомогою регуляторів росту збільшити кількість продуктивних стебел пшениці. На полях агрофірми “Проскурів” здійснили виробничий дослід ...
У “Проскурові” 15 га відвели під озиму пшеницю сорту Поліська 90, де на кожному гектарі в грунт лягло 90 кг насіння. І результат: навесні мали кущіння шість-дев’ять продуктивних стебел, які дали повноцінний колос до збирання врожаю. На експериментальній площі з кожного гектара зібрали на 1,5 ц пшениці більше, ніж із площі, де біостимулятори не застосовували й висіяли не 90, а 240 кг насіння. Біостимулятори показали високу ефективність і на плантації розторопші плямистої — лікарської рослини... Тож цілком доречним після всього було прохання до облдержадміністрації, голови правління агрофірми “Проскурів” Івана Рудика, начальника Теофіпольського райсільгоспуправління Миколи Ковальчука (тепер — голова СВК “Святець”) і керівника департаменту Шепетівського цукрокомбінату Андрія Гордійчука посприяти в налагодженні партнерських стосунків із виробниками біостимуляторів.

Як долали недовіру
За розробку інноваційного проекту з ентузіазмом взялися працівники “Агробіотеху”. Перед ними постала потреба в узгодженні його з чинною програмою розвитку АПК Хмельницької області на 2003–2006 рр.
— Допомогли фахівці обласних органів влади, — розповідає директор “Агробіотеху” Сергій Пономаренко. — Та розробити навіть бездоганний проект — це, щонайбільше, половина справи. Головне — мати надійний людський і фінансовий ресурс для його реалізації.
Щодо фінансового забезпечення використання біостимуляторів, то сільгосптоваровиробникам виділили 860 тис. грн для 50% компенсації вартості біостимуляторів тим господарствам, які застосують інноваційні технології.
Та непросто було переконати керівників агропідприємств, що виконання інноваційного проекту може забезпечити ефективну врожайну віддачу полів — довелося долати недовіру.
Торік у січні облдержадміністрація подбала про організацію навчання для керівників сільгосппідприємств і фахівців АПК усіх районів області на базі Подільського державного аграрно-технічного університету. Протягом лютого-квітня в області провели регіональні семінари-навчання, на яких опановували технологію використання біостимуляторів. Із залученням фахівців Подільського державного аграрного-технічного університету, обласної державної науково-дослідної станції, обласної станції захисту рослин, обласного об’єднання “Держродючість”, облдержнасінінспекції. Протягом минулого року провели шість Днів поля на восьми базових господарствах різних районів, де демонстрували переваги застосування біостимуляторів у рослинництві.
— Кілька років поспіль технології київських науковців досліджував на подільських грунтах кандидат сільськогосподарських наук, викладач Подільського аграрно-технічного університету Олександр Гораш, — веде далі розмову С. Пономаренко. — Він застосовував біоелементи на пивоварних сортах ячменю. Результати досліджень засвідчили: завдяки біостимуляторам підвищилася врожайність ячменів і значно поліпшились їхні якісні показники.
Вибір — проект київських науковців
Інноваційний проект МНТЦ “Агробітех” Міністерства науки та освіти передбачав: у 2006 році впровадити на 100 тис. га сільгоспугідь Поділля нові високоефективні регулятори росту агрокультур рослин. Йшлося про посіви озимих: пшеницю й ріпак, ярий ячмінь і цукрові буряки тощо. Партнерами “Агробіотеху” в цій справі, зокрема, стали: ТОВ “Інноваційна компанія БІОІНВЕСТ-АГРО”, Подільський державний аграрно-технічний університет, обласна сільськогосподарська дослідна станція.
— Перш ніж задіяти технологію київських науковців, — розповідає заступник голови Хмельницької облдержадміністрації Володимир Кирилюк, — ми проаналізували можливості й напрями вкладення коштів в аграрний сектор для максимальної віддачі. Таке завдання визначив для АПК області колишній голова облдержадміністрації Іван Гладуняк, який нині очолює Хмельницьку обласну раду. Серед багатьох проектів, що найбільше відповідали цим вимогам, обрали проект “Агробіотеху” — державного підприємства. Аби не дуже ризикувати.
На 2006 рік з бюджету області для АПК вперше виділили 5 млн грн: для вапнування кислих грунтів, закупівлі нескладної

 
На полях ВАТ Проскурів". С.П. Пономаренко, В.Б. Кирилюк, І.Л. Рудик 

сільгосптехніки тощо.
Роботи з виконання інноваційного проекту постійно координувало Головне управління агропромислового розвитку області на чолі з Володимиром Галищуком.
Кожному району запропонували ліміт використання бюджетних коштів для впровадження інноваційних технологій. На жаль, до виконання проекту в районах поставилися по-різному. Це залежало від того, як його сприйняли керівники господарств, а також від економічної спроможності агроформувань. Найчастіше на заваді впровадженню інноваційної технології ставав людський чинник. Але в господарствах, де з довірою та усвідомлено поставилися до справи, досягли найбільшого успіху. Це, зокрема, стосується Теофіпольського та Старокостянтинівського районів.
— “Агробіотех” пропонував можливість за вкладення у виробництво однієї гривні одержати продукції більш як на 20 грн, — аналізує результати виконання проекту Володимир Кирилюк. — Ми майже досягли планових параметрів: на одну вкладену у виробництво гривню отримали 18,1 грн валової продукції. Незначний недобір спричинили кліматичні умови в період збирання врожаю: за 25 дощових днів випало майже три місячні норми опадів.
І все ж, попри природні катаклізми, в області зуміли отримати приріст валової продукції, проти 2005 р., на 1,5% більший, аніж у цілому по державі. Заступник голови облдержадміністрації запевнив: різкого спаду її валового виробництва на Хмельниччині вдалося уникнути завдяки високим наукоємним і ресурсоощадним технологіям “Агробіотеху”.

Співпраця триватиме
У реалізації інноваційного проекту тогоріч взяли участь 62 господарства 16 районів області. Економічний ефект його виконання тут визначили як співвідношення вартості додатково зібраного врожаю з дослідних площ (у базових господарствах), помноженого на загальну площу “інноваційних” гектарів Хмельниччини — до вартості регуляторів росту й комплексів мікроелементів, застосованих на кожній із культур.
Загальна розрахункова вартість додаткового врожаю, який господарства (учасники проекту) одержали торік, — 14,87 млн грн. Загальна вартість регуляторів росту рослин для реалізації проекту — 820 тис. грн.
Я запитав заступника голови облдержадміністрації, чи співпрацюватиме нинішнього року АПК Хмельниччини з “Агробіотехом”?
— Сподіваюсь, та ще й з фінансовою підтримкою області. Сільгосптоваровиробники торік здобули чималі знання як з теорії, так і з практики застосування новітніх технологій у рослинництві, — наголосив пан Кирилюк. — Адже біостимулятори використовують диференційовано для кожної культури. Партнерство з “Агробіотехом” зробило “засів” наших досягнень у сільському господарстві, й вони, сподіваюсь, зростатимуть.

Післямова журналіста
Я не ставив за мету глибоко “занурюватися” в наукові звіти за результатами виконання інноваційного проекту й детально аналізувати зумовлені ним високі економічні результати.
Добре, що і нинішнього року на ланах Поділля працюватимуть інноваційні технології. Цей факт схвально сприймають керівники господарств, які вже скористалися ними. Один із них — заступник генерального директора ТОВ “Стіомі-холдинг” Василь Мазур. Це підприємство спочатку без особливого ентузіазму поставилося до регуляторів росту. Тому їхню ефективність спершу перевірили на дослідних площах.
Нинішнього року ТОВ “Стіомі-холдинг” планує застосувати біостимулятори на всіх 2 тис. га озимої пшениці, 4 тис. га ярого ячменю та 3 тис. га ярого ріпаку.
Керівники господарств — учасники інноваційного проекту — одностайні на думці: біостимулятори дуже потрібні сільському господарству, бо на великі витрати не вистачає коштів. Малозатратна технологія — регулятори росту — значно поліпшує якість продукції, дає відчутний економічний прибуток, а з ним і перспективу для ефективного господарювання.    

Анатолій Басенко

Коментар директора Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України доктора сільськогосподарських наук професора Анатолія Гойчука:
— Сучасний напрям підвищення врожайності сільгоспкультур і поліпшення якості рослинництва в світі базується на впровадженні в сільськогосподарське виробництво наукоємних енергоощадних технологій із застосуванням регуляторів росту рослин.
Українські вчені внесли свій вклад у розв’язання цієї проблеми. За понад 18 років від дня організації Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України його науковці створили регулятори росту рослин нового покоління, які характеризуються високою ефективністю та екологічною безпекою. Вони активізують основні процеси життєдіяльності рослин: мембранні процеси, поділ клітин, ферментні системи, фотосинтез, процеси дихання й живлення, — сприяють підвищенню біологічної та господарської ефективності рослинництва, зниженню вмісту нітратів, іонів важких металів і радіонуклідів у продукції.
Фундаментальні дослідження засвідчили: спільне застосування регуляторів росту рослин із сучасними протруйниками, гербіцидами та інсектофунгіцидами дає можливість зменшити на 20–25% норми використання пестицидів на 1 га посівів без зниження захисного ефекту.
У вивченні та створенні регуляторів росту рослин: Біолан, Біосил, Біомас, Радостим, Івін, Потейтин, Емістим С, Агростимулін, Бетастимулін, Зеастимулін, Трептолем, Люцис, Чаркор — взяли участь фахівці понад 30 науково-дослідних установ НАНУ, УААН, Мінагрополітики, Міносвіти і науки, Міністерства охорони здоров’я України, наукових установ країн Співдружності. Реєстрація українських регуляторів росту рослин у Російській Федерації, Білорусі, Казахстані, Німеччині та Китаї свідчить про їхній високий світовий рівень.

Інтерв'ю
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала
vitaliy skotsyk
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв  розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  

1
0