Спецможливості
Статті

Хвороби картоплі: бура гниль

05.06.2008
454
Хвороби картоплі: бура гниль фото, ілюстрація

Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi et al. Ralstonia solanacearum не є однотипним видом із загальною біологією і колом господарів, але включає комплекс різновидів, які різні автори описали як групи, раси, біовари, підраси та лінії. Класифікації R. solanacearum , що їх зробили різні дослідники, призвели до великої кількості неточних наукових тверджень.

Збудник хвороби картоплі бурої гнилі — бактерія

Будденхаген із співавторами розділили вид на три раси за патогенністю:

Раса 1 уражує тютюн, томати, диплоїдні банани, багато пасльонових і бур’яни.

Раса 2 уражує триплоїдні банани (спричиняє хворобу Моко) та Helicinia spp.

Раса 3 уражує картоплю і томати без високої вірулентності (патогенності) на інших пасльонових культурах.

Одна з найнебезпечніших хвороб картоплі — бура гниль — спричиняє бактерія Ralstonia solanacearum (R3), карантинний організм для України, входить до 1-го списку “Переліку шкідників, хвороб рослин і бур’янів, що мають карантинне значення в Україні”. Входить також до списку А2 карантинних організмів ЄОКЗР (Європейська і середземноморська організація карантину та захисту рослин).

R. solanacearum поширена в тропічних, субтропічних і теплих регіонах середніх широт по всій земній кулі. Ця хвороба( бура гниль) є майже в усіх країнах, де вирощують картоплю. Проявляється бура гниль картоплі переважно в місцях із теплим кліматом, але останнім часом окремі вогнища виявлено в Молдові та Росії. Була обмежено поширеною в Польщі й Румунії, але вогнища знищено й на сьогодні нового зараження не виявлено. Оптимальні умови для розвитку бактерії створюються за температури 27°С.

Діагностика захворювання картоплі хворобою бурої гнилі

Перші ознаки хвороби бурою гниллю, зазвичай, проявляються у фазі цвітіння — на початку формування бульб. Рослини передчасно в’януть, листя жовтіє (іноді захворювання називають бактеріальним в’яненням). У деяких випадках в’яне тільки одна гілка, але в основному процес в’янення відбувається настільки швидко, що деякі гілки, які почали в’янути, зберігають зелене забарвлення і лише згодом буріють. Зазвичай, уражені стебла і листки буріють, але іноді симптоми прояву хвороби мають змішаний характер. Разом із ознаками побуріння і в’янення спостерігається почорніння стебла. Листя, що зів’яло, може змінювати колір — від темного до світло-зеленого, а згодом коричневого, у разі висихання воно не скручується. У молодих пагонів, провідні шляхи яких інфіковані патогеном, стають помітними темні смуги.

Нижня прикоренева частина куща м’якшає і загниває. Іноді з’являються тріщини вздовж стебел. Судини забарвлюються в бурий колір, і якщо зробити поперечний розтин, із них витікає темний слиз. Якщо уражене стебло опустити в склянку з водою, то стане помітним, як із нього витікає молочного кольору рідина — бактеріальний ексудат. До речі, цим методом можна в польових умовах швидко відрізнити бактеріальне в’янення від в’янення, спричиненого грибами.

Дуже сильно уражуються бульби. Перші симптоми бурої гнилі на  поверхні бульб непомітні, однак на зрізі можна побачити сіро-білий бактеріальний ексудат, що нагромаджується в місці судинного кільця бульби. Сіро-коричневий колір перидерми (вторинної покривної тканини) є ознакою інфекції. На початковому етапі зараження бурою гниллю на зрізі бульби з уражених місць виділяється клейкий білий слиз (ексудат). Під час зберігання уражені бульби гниють, виділяючи неприємний запах.

Симптоми захворювання можуть проявлятись у будь-якій фазі росту картоплі. Особливо небезпечне ураження для молодих рослин, коли в’янення листя (при цьому колір не змінюється) і відмирання пагонів призводять до їх загибелі.

Рослини із симптомами хвороби бура гниль на бадиллі можуть мати як хворі, так і здорові бульби, водночас і на рослинах із бадиллям без видимих симптомів зараження можуть бути уражені бульби.

Збудник R. solanacearum проникає в рослину найчастіше через кореневу систему внаслідок появи додаткових корінців. На них і утворюються темні зони, що згодом розширюються. В разі потрапляння в рослину бактерії швидко розмножуються і заповнюють провідні судини. Рослина починає швидко в’янути. Причиною в’янення є порушення водного обміну, а також дія токсинів, що виділяють батеріальні клітини. За подальшого розвитку хвороби бактерії попадають у столони, з них — у молоді бульби.

Залежно від термінів, стійкості сортів і погодних умов, ступінь зараження бурою гниллю може відрізнятись. У разі зараження картоплі на початку вегетації бульби можуть бути дуже маленькими або взагалі не утворяться. За пізнішого зараження бульби зовні виглядають здоровими, однак хвороба проявиться на наступний рік під час висадження їх у поле. Із таких бульб утворюються слабкі рослини, що швидко в’януть.

Основні джерела зараження картоплі хворобою бурої гнилі

Основними джерелами зараження є інфіковані: грунт, рослинні рештки, бульби. Встановлено, що життєздатність бактерії R. solanacearum тривалий час зберігається в гної та інших органічних добривах.

У бульби нового врожаю бактерія потрапляє через пошкодження на коренях і стеблах, а також через вічка і столони. Розповсюдженню хвороби бура гниль в польових умовах сприяють комахи та нематоди.

Висока вологість грунту, періоди теплої дощової погоди створюють сприятливі умови для розвитку захворювання. Грунтова волога є одним із головних чинників, що впливає на розмноження і виживання патогена. R. solanacearum може досить довго залишатися життєздатною: в грунті 2–3 роки, в забрудненій воді — близько місяця.

Природне поширення R. solanacearum повільне і відбувається на обмеженій відстані. Більша частина міжнародного поширення зумовлена морськими перевезеннями насіннєвої картоплі та інших рослинних вантажів, що призначені для дальшого розповсюдження. Зараженість бульб картоплі може бути прихованою, викликаною несприятливими погодними умовами, а також частковою стійкістю сортів і низькою вірулентністю деяких ліній патогена. Бульби з прихованим зараженням є найімовірнішою причиною занесення захворювання в нові регіони розповсюдження.

Збудник бактеріальної гнилі розвивається всередині бульб у судинних пучках, що істотно ускладнює їх дезінфекцію. Протруєння бульб відомими пестицидами не дає очікуваного результату. Серед бактеріальних препаратів на сьогодні рекомендується до застосування Планриз*. Одним із заходів, що підвищують стійкість насіннєвої картоплі проти бактеріозу, є озеленення бульб. Під час озеленення в бульбах під дією світла утворюється алкалоїд соланін, який сприяє кращому зберіганню, захищає від грибних і бактеріальних хвороб, а також шкідників.

Запобігання та боротьба з хворобою картоплі бурою гнилю

  • не висаджувати її на заражених грунтах;
  • висаджувати здоровий садивний матеріал;
  • знищувати бур’яни — резерватори хвороби (насамперед пасльонові);

дотримуватись обережності під час розрізування картоплі (не можна розрізувати одним ножем здорові та заражені бульби, або ж після кожного розрізування його слід стерилізувати);

  • обробляти бульби перед садінням протруйниками (наприклад, ТМТД — 45 кг/т);
  • знищувати бадилля перед збиранням урожаю;
  • дотримуватися сівозміни (найкращі попередники: пшениця, багаторічні трави, зернобобові, вико-вівсяна суміш, буряки; погані попередники: капуста, морква, томати, цибуля);
  • викопувати повністю стиглу картоплю, просушувати її;
  • насіннєві бульби восени озеленити;
  • вирощувати стійкі сорти.

Інтерв'ю
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до

1
0