Спецможливості
Статті

Горох — культура вдячна

05.06.2008
113
Горох — культура вдячна фото, ілюстрація
Горох — культура вдячна

Економічна ефективність вирощування гороху
Низька врожайність озимої пшениці формується на посівах пізніх та надпізніх строків сівби, які останніми роками сягають від 400 тис. га до 1 млн. га. В окремі роки значні площі цих посівів гинуть від несприятливих агрометеорологічних умов у зимовий період. На підсівання і пересівання загиблих озимих витрачаються значні кошти, але сівба озимої пшениці в пізні і надпізні строки є економічно невигідною. Для усунення цієї проблеми слід розширити посівні площі гороху на зерно до рівня 1990 року, коли висівалось 1285 тис. га.
Горох має велике агротехнічне значення. Порівняльна оцінка гороху як попередника свідчить, що він є добрим попередником для озимої пшениці, озимого ячменю, озимого жита, озимого ріпаку, ярого ячменю, вівса, проса, гречки, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику, картоплі (оцінка — 80–100 балів за 100-бальною шкалою).
Завдяки здатності гороху накопичувати в грунті велику кількість азоту та органічних речовин, вирощування його в сівозміні забезпечує зростання врожаю озимої пшениці і значно поліпшує її якість. Зерно після такого попередника, як горох, формується переважно третього класу, у той час як після озимої пшениці та пізніх строків сівби її — 5-го класу.
За багаторічними даними науково-дослідних установ, урожай озимої пшениці в Степу після попередника горох на зерно становив 43,9 ц/га, в Лісостепу — 36,8–45,0, на Поліссі — 35,6–38,6 ц/га; після озимої пшениці, відповідно, — 30,0; 30,2–34,1 і 21,4 ц/га, що на 13,9; 6,6–10,9 і 17,2 ц/га менше порівняно з попередником горох.
Середні заготівельні біржові ціни в січні 2003 року на продовольче зерно озимої пшениці 3-го класу становили 530 грн/т, 4-го класу — 465, 5-го класу — 380, гороху фуражного — 605 грн/т.
Вартість валової продукції озимої пшениці в Степу, згідно з заготівельними цінами, після попередника горох становила 2326 грн на кожному гектарі, після озимої пшениці — 1140 грн/га, в Лісостепу, відповідно, — 2385 і 1296, на Поліссі — 2045 і 813 грн/га. Розрахунки показують, що вартість валової продукції озимої пшениці з одного гектара після попередника озима пшениця в усіх агрокліматичних зонах країни майже у 2–3 рази менша, порівняно з попередником горох, що підтверджує економічну недоцільність вирощування пшениці по попереднику озима пшениця.
Проведені розрахунки за 2001 і 2002 рр. щодо середньої урожайності озимої пшениці і гороху в Україні свідчать про економічну перевагу вирощування гороху на зерно перед озимої пшеницею. В середньому в країні вартість валової продукції одного гектара озимої пшениці в 2001 році становила 1250 грн по ціні 5-го класу, 2002 році — 1163 грн, гороху фуражного з урахуванням залишеного в грунті азоту — 60 кг/га, відповідно, — 1401 і 1180 грн/га. Таким чином, вартість валової продукції в гривнях за урожайності озимої пшениці 33,7 ц/га рівноцінна грошовій вартості гороху з урожайністю 20 ц/га.
Прогноз розвитку
Погодні умови для вегетації гороху передбачаються дещо кращими, ніж минулого року.
Сприятливі агрометеорологічні умови для росту і розвитку гороху очікуються в областях Степу (Луганська, Херсонська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, АР Крим), недостатньо сприятливі — в областях Лісостепу та Південному регіоні країни (Миколаївська, Одеська).
Прогнозується рання весна, що дасть змогу розпочати сівбу гороху в Степу та Закарпатській, Чернівецькій, Черкаській областях у другій — на початку третьої декади, в Лісостепу і Поліссі — в третій декаді березня, що на 10–12 днів раніше середньобагаторічних строків.
Ранні строки сівби за очікуваних достатніх вологозапасів грунту сприятимуть доброму проростанню насіння, одержанню дружних сходів, інтенсивному розвитку кореневої системи, ефективному використанню поживних речовин та меншому пошкодженню рослин шкідниками та хворобами.
Понижений температурний режим на першому етапі органогенезу обумовить збільшення тривалості періоду “посів — сходи”. При масових строках сівби сходи гороху з’являються через 21–23 дні, тобто в першій — на початку другої декади квітня.
Рання весна зумовить інтенсивний ріст бур’янів та потребу в до- і післясходових боронуваннях посівів. Агрометеорологічні умови другої половини березня і квітня сприятимуть формуванню та росту вегетативних органів (2 і 3 етапи органогенезу), закладання диференціації і росту генеративних органів (суцвіть, квіток).
У травні в критичний період щодо вологи — від початку утворення генеративних органів до повного цвітіння гороху — погодні умови для областей (Дніпропетровська, Кіровоградська, Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська) очікуються сприятливими для формування елементів продуктивності, за винятком Одеської, Миколаївської, Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Чернівецької, де передбачається недобір опадів (25–49% норми).
У червні, в період дозрівання гороху, погодні умови будуть сприятливими для формування врожаю. Підвищений температурний режим у липні в степовій зоні може негативно вплинути на наливання зерна і продуктивність культури.
У більшості областей республіки погодні умови в липні внаслідок очікуваного недобору опадів будуть сприятливими для своєчасного збирання врожаю.
Прогнозовані агрометеорологічні умови для вегетаційного періоду вирощування гороху за раціонального їх використання можуть забезпечити врожай по Україні в межах 19–21 ц/га.
Рекомендації
У прогнозованих умовах весни слід широко запровадити прийоми мінімалізації обробітку грунту і технологічних операцій, використати комбіновані агрегати, що дасть можливість поєднати внесення потрібної кількості добрив, боронування, культивацію, сівбу та коткування. Лише застосування комбінованих агрегатів сприятиме підвищенню врожаю зернобобових до 5,1 ц/га завдяки скороченню строків виконання весняних польових робіт.
На добре підготовлених восени полях можна сіяти горох без попередньої культивації, провівши лише боронування боронами БИГ-ЗА в режимі активного розпушування. Ефективний також обробіток в агрегаті: БИГ-ЗА + БЗТС-1,0 + ШБ-2,5.
За неякісної підготовки зябу з осені слід провести передпосівну культивацію. При цьому в умовах Степу та Лісостепу варто обмежитись лише однією культивацією разом з боронуванням на глибину загортання насіння, але не більше 6–8 см. Для цього використати культиватори КП-4 А, КПГ-4, КПШ-10 та інші, укомплектувавши їх стрільчастими робочими органами.
За невирівняності зябу його треба вирівняти гусеничними тракторами в агрегаті з важкими зубовими боронами разом з шлейфами ШБ-2,5, що дасть можливість зменшити випаровування води з нижніх шарів грунту втричі і більше.
За недостатнього зволоження орного шару грунту на легких і неущільнених грунтах достатньо провести боронування важкими боронами або боронами ВНІЦ-Р упоперек або під гострим кутом до напрямку основного обробітку.
Висівати слід відібране, протруєне насіння. Перед протруєнням насіння з підвищенною вологістю доцільно обігріти на сонці, що позитивно вплине на енергію його проростання.
Висівання насінням, обробленим мікродобривами (молібденом, бором, міддю, марганцем та ін.), бактеріальними препаратами (Нітрагіном, Ризоторфіном) та стимуляторами росту (Емістимом С або Агростимуліном) підвищить врожайність на 2,0–2,6 ц/га.
Виконуючи культивацію, локально внести мінеральні добрива (N30Р60 К60), що забезпечить прибавку врожаю на 2,3–3,7 ц/га.
Під час посіву внести в рядки 50–80 кг/га молібденізованого суперфосфату або нітрофоски, що підвищить урожайність на 1,0–1,5 ц/га. За недостатніх запасів вологи в посівному шарі грунту насіння слід загортати на глибину до 8–9 см, за достатніх вологозапасів — на 5–7см.
Для підтягування води до верхнього посівного шару грунту і одержання дружних сходів треба провести післяпосівне прикотковування посівів кільчасто-шпоровими котками в агрегаті з посівними боронами.
Оптимальна норма висіву гороху в південному Степу — 0,9–1,1, в північному — 1,1–1,3, Лісостепу — 1,3–1,5, Поліссі — 1,4–1,5 млн/га схожих насінин. За безгербіцидної технології вирощування гороху до- і післясходовим боронуванням норму висіву насіння доцільно збільшити на 10–15%.
В умовах весни, в з’язку зі збільшенням тривалості вегетаційного періоду вирощування гороху “посів — сходи”, виникає потреба двох досходових боронувань посівів для знищення бур’янів та збереження вологи в грунті. Перше боронування провести через 4–5 днів після сівби, друге — через 6 днів після першого. Боронування провести середніми боронами на підвищених швидкостях (7–8 км/год).
У фазі 3–5 листків гороху провести боронування по сходах упоперек сівби гусеничними тракторами із середніми боронами — на важких і середніх за механічним складом грунтах, а на легких — сітчастими або легкими боронами зі швидкістю агрегату 3,5–4 км/год у денні години, коли рослини втратять тургор. Післясходове боронування знищує 80% однорічних злакових і дводольних бур’янів, зберігає вологу в грунті.
На дуже забур’янених дводольними однорічними і багаторічними бур’янами посівах застосувати гербіциди у фазі 3–5 листків гороху.
Через 10–15 днів після появи сходів горох, висіяний по гірших попередниках, доцільно підживити фосфорно-калійними добривами з розрахунку 0,7–0,8 ц/га суперфосфату і 0,5–0,6 ц/га калійної солі, що прискорить розвиток бульбочкових бактерій та підвищить урожайність.
У разі виявлення у фазі бутонізації —цвітіння 250–200 попелиць і (або) 15–20 жуків зерноїда на 100 помахів сачком посіви негайно обробити інсектицидами Актеллік, Бі-58 новий, Децис, Карате, Сумі-альфа, Фастак, Ф’юрі або іншими, дозволеними для застосування на горосі.
Б. Оверченко,
ст. наук. співробітник
відділення “Агроресурси”
Інституту гідротехніки і меліорації,
канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
Микола Горбачов, керівник New World Grain Ukraine (Soufflet Group), президент Української Зернової Асоціації
Для успішного ведення агробізнесу мало виростити і зібрати хороший урожай, потрібно ще вміти його продати. Про основні засади роботи зернового трейдингу в Україні propozitsiya.com розповів
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації

1
0