Спецможливості
Статті

Гідротехнологія у вирішенні проблеми кормів

05.06.2008
118
Гідротехнологія у вирішенні проблеми кормів фото, ілюстрація
Гідротехнологія у вирішенні проблеми кормів

Гідропонне вирощування зелених кормів використовують і розвивають усі промислово розвинуті країни світу. Дослідження, проведені в цих країнах, підтвердили, що зелені рослини, вирощені гідропонним методом, є біологічно повноцінним кормом та важливим джерелом вітамінів, ферментів та мінеральних речовин.
Виробництво кормів цим методом стимулюється загальною світовою тенденцією впровадження ресурсоощадних технологій та гаряче вітається екологами. Тому спеціалісти Інституту тваринництва УААН спільно з фахівцями Харківського комбікормового заводу удосконалюють гідропонну технологію та устаткування для вирощування вітамінного корму.
Технологія дає змогу практично за повної незалежності від зовнішніх джерел кормів постійно та рівномірно виробляти зелений та екологічно чистий корм для тварин і птиці.
Постійне виробництво зелених кормів вирішує основне завдання: щоденне забезпечення сільськогосподарських тварин і птиці необхідною кількістю екологічно чистого зеленого корму, особливо у зимовий період, коли недостача вітамінів у кормах найбільша і цей корм найважливіший.
Для промислового виробництва зеленого корму використовується модульний принцип побудови комплексу з автоматичним керуванням режимами вирощування рослин (світловим, температурним, зволожуючим та ін.). Цей принцип дає змогу протягом цілого року в закритих приміщеннях вирощувати соковиту зелену масу із насінням зернових культур і рівномірно та постійно забезпечувати тварин високоякісним, вітамінізованим харчуванням, незалежно від кліматичних умов та пори року.
Технологія вирішує такі актуальні завдання:
- вирощування високоякісної с.-г. продукції, зокрема зелених, свіжих, вітамінізованих кормів;
- дає можливість постійно та збалансовано забезпечувати тварин вітамінізованими кормами в умовах тривалої української зими;
- забезпечує організацію індустріального виробництва кормів за обмежених площ с.-г. земель, за наявності територій, які підпали під повне або часткове радіоактивне зараження (Чорнобильська зона) тощо;
- створює альтернативу небезпечному випуску синтетичних білково-вітамінних добавок;
- спрощує утримання товарної ферми там, де заготівля та, особливо, зберігання сіна, соломи, сінажу, викликають труднощі; частково вирішується проблема зберігання кормів.
Відомо, що сіно, силос, сінаж та інші корми під час зберігання постійно втрачають свою поживну цінність і ці втрати можуть сягати 50% і більше. Зберігати насіння завжди простіше, при цьому об’єм сховищ (за рівної кінцевої поживної цінності) зменшується у десятки і більше разів.
Гідропонний зелений корм вводять у кормові раціони як зелену вітамінну добавку або як основний корм. Його згодовують тваринам безпосередньо після збирання, без проміжного зберігання.
Як збалансований корм він якісно перевищує всі відомі промислові концентрати. Його використання знижує собівартість тваринницької продукції у середньому на 15–20%.
Це досягається головним чином за рахунок підвищення засвоюваності корму та збільшення надоїв молока, скорочення витрат на дорогий комбікорм, синтетичні вітаміни та ветеринарне обслуговування за рахунок зменшення захворюваності та смертності худоби, підвищення репродуктивної спроможності, змін у структурі посівів та скорочення обсягів польових і заготівельних робіт.
Молода соковита трава, незважаючи на великий вміст води (70–85%), має високі кормові якості. У сухій речовині такої трави міститься 20–25% протеїну, 10–16 клітковини, 4–5% жиру, 30–50 БЕР, 9–11% мінеральних речовин. Поживні речовини перебувають у легкоперетравній та добре засвоюваній формі. На перетравлення 1 кг сухої речовини зеленого корму ВРХ виділяє перетравних соків у 1,5 раза менше, ніж на 1 кг концентратів, та в 3 рази менше, ніж на перетравлення сіна. Зелена маса містить у 2 рази більше засвоюваного протеїну, багата каротином, вітамінами С, Е та вітамінами з групи В. Її згодовують без підготовки свиням, поросятам, ВРХ, кролям; птиці дають у подрібненому виді. Постійна та рівномірна даванка зелених вітамінізованих кормів, особливо в зимовий період та рано навесні, помітно підвищує продуктивність тварин.
За період 7–10 діб фуражна маса злакових культур збільшується у 5–6 разів. Квадратний метр виробничої площі здатний давати 20–25 кг зеленої маси щоденно. Із ячменю можна отримати 5–6 т зеленої маси. Собівартість тонни зеленого гідропонного корму становить у середньому 115–140 грн.
Чи можливо гідропонним способом одержувати дешевшу продукцію, ніж за звичайного землеробства? Перш ніж відповісти на це важливе запитання, слід розглянути цілу низку важливих факторів. Під час вирощування рослин у грунті врожай може бути знищений за одну ніч градом. Сильні зливи, посуха також призводять до аналогічних результатів.
Незалежно від того, чи вирощують рослини у грунті, чи гідропонним способом, вони потребують вологи, освітлення, кисню та елементів живлення. За гідропонного способу вирощування всі ці фактори перебувають під постійним контролем, а також існує можливість створити оптимальні умови росту й розвитку рослин та одержувати продукцію вищої якості, ніж за вирощування рослин у грунті.
Нові соціально-економічні відносини у сільському господарстві, засновані на особистій економічній зацікавленості працівників агропромислової галузі, мають забезпечити зеленими кормовими ресурсами тваринництво протягом усього року.
В. Кандиба,
членкор, д-р с.-г. наук,
професор, ІТ УААН,
В. Леонтович,
канд. с.-г. наук. ІТ УААН,
В. Омельченко,
голова правління ВАТ “ХТЗ”,
В. Назаренко,
директор ТОВ НВФ ”Біотех”

Інтерв'ю
Всі ми любимо у вихідні побалувати рідних і близьких візитом до пристойного ресторану, кафе, щоб посидіти, поспілкуватися, відпочити. А чи в курсі, що представники системи HoReCa давно мріють про
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд

1
0