Спецможливості
Техніка та обладнання

Енергоощадна технологія заготівлі зелених кормів

27.08.2008
1600
Енергоощадна технологія заготівлі зелених кормів фото, ілюстрація

В умовах енергетичної кризи, яка нині спостерігається в усіх галузях народного господарства України, пошук і впровадження нових енергоощадних технологій набуває особливо актуального значення. Переглянувши технології заготівлі кормів, які склалися в АПК України за останні десятиріччя, можна констатувати, що можливості зниження енергоємності технологічних процесів ще доволі великі.

Косарка-плющилка КПР-9 в агрегаті з енергозасобом УЭС 2-250

В умовах енергетичної кризи, яка нині спостерігається в усіх галузях народного господарства України, пошук і впровадження нових енергоощадних технологій набуває особливо актуального значення. Переглянувши технології заготівлі кормів, які склалися в АПК України за останні десятиріччя, можна констатувати, що можливості зниження енергоємності технологічних процесів ще доволі великі.

Системи виробництва кормів у минулому грунтувалися, здебільшого, на дешевому пальному, добривах, технічних та інших засобах. Обгрунтовувалась економічна доцільність переваги годівлі тварин кормами із зеленого конвеєра, де великі площі займали енергоємні культури: однорічні трави, кормові буряки, кукурудза. На вирощування, збирання, транспортування зеленої та силосної маси, соковитих кормів затрачали в кілька разів більше пального, ніж за енергоощадних технологій, які застосовують у розвинених країнах Заходу.
Навесні-влітку-восени в раціоні тварин значну частину становлять трави. Для їхньої заготівлі в господарствах України нині застосовують традиційну, відпрацьовану роками, технологію. Вона містить такі технологічні операції:
1) скошування трави комбайнами типу КПИ-2,4А чи КРП-2 “Рось” з одночасним подрібненням і завантаженням маси в кормороздавачі або тракторні причепи чи інші транспортні засоби;
2) перевезення корму до ферми;
3) роздавання корму в годівниці (з кормороздавачів) чи розвантаження його на кормовому майданчику.
Технологія ця нескладна, малоопераційна, однак має низку вад, основні з яких такі.
За безпосереднього скошування з подрібненням і транспортуванням свіжоскошеної маси до ферми транспортні засоби використовують доволі неефективно: через високу вологість трави до ферми в загальній масі корму по суті перевозять значну кількість води. Цього можна уникнути, якщо попередньо скосити траву й пров’ялити її у покосах чи у валках. Так, наприклад, під час пров’ялювання трави від вологості 70–80% до вологості 45–55% її маса знижується вдвічі й більше (рисунок). Цей чинник свідчить про наявність значних резервів для зменшення експлуатаційних витрат на перевезення зеленої маси.
Крім того, високий ступінь подрібнення кормозбиральними комбайнами маси, яка призначена не для довготривалого зберігання в сховищах, а для безпосереднього згодовування, недоцільний як з огляду на фізіологічні особливості ВРХ, так і з технічного боку (це призводить до зростання енергоємності процесу й перевитрат пального).
Технологія заготівлі зелених кормів для повсякденної годівлі тварин із попереднім пров’ялюванням трави в полі передбачає такі операції:
1) скошування трави косарками із вкладенням маси в прокіс чи у валок (можливо — з одночасним її кондиціюванням);
2) згрібання прокосів у валки, здвоювання чи строювання їх;
3) підбір трави з валків з одночасним подрібненням і завантаженням у транспортні засоби;

Валкоутворювач Eurotor 801A
(за типом “Лайнер 1550”)
в агрегаті з трактором МТЗ-80

4) перевезення корму до ферми для дальшого роздавання його в годівниці чи проміжного складування на кормовому майданчику.
Тривалість пров’ялювання трав до вологості 45–55% залежить від погодних умов, вмісту в рослинах води та протеїну і може становити від кількох годин до однієї–трьох діб.
У разі пров’ялювання внаслідок біохімічних процесів і впливу механічних чинників відбуваються втрати поживних речовин, які практично сягають 5–8% їхнього вмісту у вихідній масі. Відбуваються вони здебільшого через безазотисті речовини, зокрема цукри й крохмаль. За пров’ялювання впродовж двох–трьох діб злакових трав, скошених у фазі виходу в трубку чи на початку колосіння, бобових, скошених у фазі початку бутонізації або бутонізації, втрати каротину становлять 30–48%. Але в пров’ялених рослинах ще залишається 130–150 мг каротину в 1 кг сухої речовини, тобто в кількості, цілком достатній для повного забезпечення потреби тварин.
Застосування цієї технології стримується тим, що в нас не виготовляють основну технічну ланку для її забезпечення — візки-підбирачі-подрібнювачі.
Такі машини виробляють всесвітньо відомі фірми: Claas, Krone, Deutz Fahr (Німеччина), Pо..ttinger (Австрія), Case (США) тощо. Виготовляють ці машини типорозмірними рядами із широким діапазоном щодо місткості кузова — від 14 до   50 м3 і більше.
Машини різних фірм за загальним компонуванням близькі між собою і різняться лише виконанням окремих вузлів і агрегатів. Назагал візки-підбирачі містять такі вузли та агрегати: раму, причіпну сницю, ходову частину, підбирач із подрібнювальним апаратом, кузов, вивантажувальний пристрій. Їх можуть виготовляти з дозувальним пристроєм для розвантаження корму в годівниці або ж без нього. Рама із сницею може бути виконана як одне ціле, але в багатьох модифікаціях вони з’єднані між собою шарнірно. Завдяки цьому, з допомогою гідроциліндрів, машину можна переводити з робочого положення в транспортне і навпаки.
Ходова частина може бути, залежно від вантажопідйомності машини, одновісна чи типу “тандем”.
Кузови зварні, дещо звужені донизу, їхні розміри залежать від місткості. Вони можуть мати відкидні або знімні верхні частини бортів. Щоб запобігти втратам урожаю з переповненого кузова, в його верхній частині передбачено поздовжні синтетичні канати з інтервалом 10–15 сантиметрів.
Підбирачі з подрібнювальним апаратом навішені в передній частині рами, перед кузовом. Підбирачі — класичної схеми, барабанно-пальцеві. Ширина захвату в різних моделях машин коливається в межах 1,55–1,65 м.
Подрібнювальні пристрої сучасних машин, переважно барабанного типу, містять барабан із жорстко встановленими ножами, закріпленими на шарнірних граблинах з ексцентриковим приводом, і блок нерухомих ножів, які чергуються з рухомими.
Ножі на барабані можуть бути встановлені в ряд або по спіралі для вирівнювання навантаження на барабан, як, наприклад, у моделях фірм Case, Krone.
Для запобігання аварійним поломкам подрібнювального апарата кожний нерухомий ніж має свій автономний запобіжний пристрій. Крім того, подрібнювальні апарати мають гідрофіковані пристрої для переведення блоку нерухомих ножів із неробочого положення в робоче і навпаки, завдячуючи чому, можна підбирати масу з дальшим подрібненням чи без нього. Ступінь подрібнення (середня теоретична довжина нарізки) в більшості машин, відповідно до даних фірм, зазначених у проспекті, становить 40–50 мм, але в деяких машинах він має більший діапазон: 38–230 мм — у машин фірми Case, 50–100 мм — фірми Kemper, 40–100 мм — фірми Krone.
У кузові машин встановлено вивантажувальний пристрій, який містить ланцюгово-планчастий транспортер і блок бітерів, розміщених у задній частині кузова один над одним. Деякі моделі не мають бітерів. Задній борт усіх візків під час вивантаження відкривається.
Разом із бітерами деякі моделі візків мають дозувальний пристрій — поперечний транспортер, стрічковий чи ланцюгово-планчастий, — для забезпечення можливості роздачі корму безпосередньо в годівниці.
Простежується тенденція збільшення на ринку частки високопродуктивних візків-підбирачів із великим завантажувальним об’ємом за значної щільності завантаження й доволі незначної (порівняно з польовими подрібнювачами) спожитої потужності. Ширина захвату цих машин становить 1,6–1,9 м. Вони оснащені досконалішими подрібнювальними апаратами та електронними засобами функціонального контролю. Модернізовані шасі дають змогу застосовувати низькопрофільні грунтозахисні шини та забезпечувати високу швидкість пересування (до 80 км/год) дорогами із твердим покриттям.
За допомогою візків-підбирачів-подрібнювачів підбирають кормову масу з валків, подрібнюють (у разі потреби) й нагромаджують її у кузові та транспортують до місць складування. Завдяки тому, що масу до кузова подають знизу, втрати найпоживнішої частини врожаю — листя та суцвіть — мінімальні. Візки можна застосовувати для підбирання сіна, пров’яленої трави, соломи, транспортування силосу тощо.
З огляду на те, що на ринку України не має вітчизняних візків-підбирачів, сільськогосподарські виробники змушені купляти ці машини в закордонних виробників — фірм Krone, Pо..ttinger тощо.
Для дослідження якості роботи візків-підбирачів та визначення їхніх техніко-економічних показників у фірмі “Агрорегіон” Бориспільського р-ну Київської обл. проведено випробування візка-підбирача Jumbo 7200 від фірми Pо..ttinger.
Візок агрегатували з трактором Case MX 285. За результатами випробувань встановлено, що продуктивність візка-підбирача на підбиранні та подрібненні валків пров’яленої зеленої маси становила 129,2 т/год основного часу. Середній розмір часток після

Візок-підбирач-подрібнювач
Jumbo 7200 в агрегаті
з трактором Case MX 285

подрібнення —   69,6 мм. Втрат корму не було. Робоча швидкість руху становила                  9 км/год, транспортна — 50 км/год. Продуктивність під час вивантаження — 414,8 тонни за годину.
Отже, встановлено, що візок-підбирач-подрібнювач Jumbo 7200 надійно, з достатньою якістю і з високою продуктивністю, виконує заданий технологічний процес.
Щоб визначити раціональний комплекс машин для енергоощадної технології заготівлі зелених кормів, на підставі проведених досліджень та аналізу результатів випробувань було підібрано варіанти комплексів машин для традиційної та нової технологій і виконано розрахунок техніко-експлуатаційних і економічних показників технологій.
Варіанти комплексів машин такі.
Для застосовуваних традиційних технологій:
І варіант — кормозбиральний комбайн КПИ-2,4А в агрегаті з трактором МТЗ-80 і причіп ПСЕ-20 в агрегаті з трактором МТЗ-80 для скошування, подрібнення, завантаження та перевезення зелених кормів;
ІІ варіант — кормозбиральний комбайн КРП-2 “Рось” в агрегаті з трактором МТЗ-80 і причіп ПСЕ-20 в агрегаті з трактором МТЗ-80 для скошування, подрібнення, завантаження та перевезення зелених кормів.
Для нових технологій з операцією пров’ялювання трави:
І варіант — косарка КПР-3,1 в агрегаті з трактором МТЗ-80 і візок-підбирач-подрібнювач за типом 830S з трактором МТЗ-80 для скошування, підбирання, подрібнення та перевезення зелених кормів;
ІІ варіант — косарка КПР-9 в агрегаті з енергозасобом УЭС-2-250, валкоутворювач за типом “Лайнер 1550” із трактором МТЗ-80 і візок-підбирач-подрібнювач Jumbo 7200 з трактором Case MX 285 для скошування трав, укладання валків, підбирання валків і перевезення кормів;
ІІІ варіант — косарка КРС-2,0 в агрегаті з трактором МТЗ-80, граблі ГУР-4,2 в агрегаті з трактором МТЗ-80, комбайн кормозбиральний КПИ-2,4А в агрегаті з трактором МТЗ-80 і причіп ПСЕ-20 в агрегаті з трактором МТЗ-80 для скошування, згрібання, підбирання валків з подрібненням і завантаженням у транспортний засіб і перевезення кормів.
Для розрахунків техніко-експлуатаційних та економічних показників технологій, які порівнюють, визначено такі умови: відстань перевезень маси — 3 км, урожайність трави — 20 т/га, вологість трави під час скошування — 75%, вологість пров’яленої трави — 50%. Втрати поживних речовин під час пров’ялювання не враховували.
Узагальнені результати розрахунків наведено в таблиці.
Одержані результати свідчать, що комплекси машин із застосуванням візків-підбирачів (варіанти І і ІІ нової технології з технологічною операцією пров’ялювання трави) забезпечують істотне зниження прямих експлуатаційних витрат і витрат пального.
Для широкого впровадження енергоощадних технологій заготівлі зелених кормів потрібно організувати виробництво в Україні візків-підбирачів-подрібнювачів за типом візків фірми Pо.ttinger, Claas, Krone тощо. Орієнтовна технологічна потреба в цих машинах становить дві-три тисячі штук.

В. Осьмак,
ст. наук. співробітник
О. Місніченко,
наук. співробітник
Л. Кириченко,
провідний зоотехнік,
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

Інтерв'ю
Роберто Хавельяна
Американське видання Future Farming взяло інтерв’ю у Роберто Хавельяни — співробітника відділу компанії John Deere, який займається перспективними розробками потужних тракторів (серій 7R, 8R та 9R) на найближчі 20 років. Представляємо його... Подробнее
Фахівці вітчизняної молочної галузі наголошують: «У будь-якому разі ферма не може призупинити свою роботу, вона має працювати! І перше, на чому не можна економити, — на відтворенні!»
Українські молочні ферми продовжують відчайдушно працювати в умовах війни, постійно стикаючись з новими виробничими викликами і величезними фінансовими труднощами. Багатьом із них доводиться або починати все спочатку, або перебудовувати ... Подробнее

1
0