Спецможливості
Агробізнес

ЕКСПОРТНИЙ ТОВАР (повна версія)

05.06.2008
208
  ЕКСПОРТНИЙ  ТОВАР   (повна версія) фото, ілюстрація
У багатьох країнах світу ячмінь — провідна фуражна культура, а також основна сировина для пивоварної галузі. Його виробництво зосереджено переважно в країнах із помірним кліматом, а найбільшими виробниками є країни Європи (ЄС, Росія та Україна), а також Канада, Туреччина та Австралія. Основними імпортерами ячменю в світі виступають країни Північної Африки, Близького Сходу та Азії. В останні три сезони за такими показниками, як виробництво та експорт ячменю, Україна входить до п’ятірки світових країн-лідерів.

Світ
Наприкінці 90-х років минулого сторіччя експерти заговорили про негативну світову тенденцію щодо скорочення виробництва ячменю. У 1998 та 1999 роках одержали найнижчі врожаї цього зерна: 136 та 127 млн т, відповідно. До того ж, споживали його більше, ніж виробляли. Падіння обсягів пояснюється насамперед зменшенням валового збору ячменю в провідних країнах-виробниках: Росії, Канаді, Австралії та Україні. Однак уже в наступні роки виробництво поступово збільшувалося, й за останні п’ять років воно в середньому становило 140 млн т. До речі, торік урожай ячменю був рекордним за останні сім років — близько 153 млн т.
Найбільше ячменю вирощують у ЄС (пересічно 50 млн т, а після приєднання нових членів — близько 60 млн т щороку), в Росії (у межах 15–19 млн т), Канаді (11–13 млн т), Туреччині, США та Австралії (від 6 до 8 млн т). Звісно, що ці країни є також і основними споживачами ячменю, але вони ще й провідні його експортери та конкуренти за ринки збуту. Хоча, наприклад, США в разі потреби можуть навіть імпортувати певні обсяги цього зерна.
Обсяг світової торгівлі останнім часом коливається в межах 16–18 млн т, що значно поступається обсягам торгівлі пшеницею чи кукурудзою. Великим попитом товар користується в країнах Північної Африки, Близького Сходу та деяких країнах Азії. Основними покупцями впродовж багатьох років є Саудівська Аравія, Китай та Японія, причому на ці країни припадає 60–70% усього світового імпорту ячменю. Приміром, Саудівська Аравія щорічно закуповує від 4 до 6 млн т ячменю. Серед інших імпортерів можна назвати: Ізраїль (середньорічний обсяг імпорту — близько 500 тис. т), Йорданію (близько 700 тис. т), Туніс (близько 600 тис. т), Марокко (близько 500 тис. т), Алжир (близько 400 тис. т), США (близько 600 тис. т) та Іран (близько 700 тис. т). Зазначимо, що Китай та Японія покривають свої потреби за рахунок постачання ячменю з Австралії, тому європейським країнам досить важко конкурувати з цією країною на ринку Південно-Східної Азії. Проте країни Близького Сходу та Північної Африки досить активно купують в Європі, зокрема в Україні, фуражний ячмінь.
Щодо цін, то на світовому ринку, залежно від сезону, вони коливаються в межах від 60 до 150 USD/т. Зрозуміло, що за високого попиту та достатньої пропозиції торгівля ведеться за більш сталими цінами в межах від 90 до 115 USD/т. А основними ціновими індикаторами ринку є ф’ючерсні котирування на ячмінь канадської (WCE), австралійської (ASX) та угорської (BCE) бірж. До речі, в ЄС експорт ячменю субсидується, що викликає обурення в інших країн-експортерів. Щоб дати можливість своїм трейдерам збільшити постачання зерна до країн Близького Сходу та Північної Африки, Єврокомісія тільки на початку лютого 2005 року видала ліцензії на експорт понад 80 тис. т ячменю з максимальною ставкою субсидій — 13,98 євро/т. Загалом з ЄС планується експортувати в цьому напрямку близько 3 млн т субсидованого ячменю.
Україна
У країні в основному вирощують ярий ячмінь, питома вага якого в загальному виробництві цього зерна становить майже 90%. Ярий ячмінь є другою за поширенням культурою, яку вирощують майже 60% фермерських господарств та близько 90% сільськогосподарських підприємств. До того ж, щороку, з урахуванням непоганої ліквідності культури, посіви ярого ячменю у фермерських господарствах мають стійку тенденцію до зростання. Натомість самі сільгоспвиробники вважають ячмінь другою, після пшениці, найбільш рентабельною культурою серед зернових.
Основними регіонами вирощування ячменю в Україні є центральні, східні та південні області. Зокрема, в останні роки найбільше його збирають господарства: Дніпропетровської — 700–800 тис. т щороку, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Запорізької та Харківської областей — по 700–750 тис. т кожна. Дещо менші врожаї отримують хлібороби Донецької — 600–700 тис. т, Вінницької — 500–600 тис. т, Херсонської та Черкаської — 400–500 тис. т, Хмельницької та Київської областей — близько 400 тис. т.
На початку 90-х років минулого століття наші аграрії збирали досить високі врожаї ячменю, що дало змогу експортувати його на зовнішні ринки. Так, у сезоні 1995/96 рр. було зафіксовано рекордні обсяги експорту — майже 1,8 млн. т. Однак у наступні роки валові збори українського ячменю почали досить суттєво зменшуватися, що відразу ж позначилося на експортних показниках, які не перевищували 1 млн т за сезон. Утім, справжня кон’юнктура світового ринку та певне поліпшення матеріального становища сільськогосподарських підприємств посприяли поступовому розширенню посівів ячменю та нарощенню його експорту. З 2000 року наші аграрії почали щорічно збирати понад 10 млн т зерна (не враховуючи неврожайний у цілому 2003 рік). Зрозуміло, що стали збільшуватися й експортні постачання українського товару. Так, у сезонах 2001/02 та 2002/03 рр. Україна продала на світовому ринку, відповідно, 2,8 та 2,9 млн т ячменю.
За офіційною статистикою, торік в Україні зібрали рекордний обсяг ячменю — 11,07 млн т у вазі після доробки. Це на 62% перевищує показник 2003 року (6,83 млн т). До того ж, збиральна площа під культурою зменшилася, порівняно з 2003 роком, з 4,6 до 4,51 млн га, проте середня врожайність зерна, навпаки, істотно збільшилася — з 14,9 до 24,5 ц/га. В новому сезоні очікується й рекордний обсяг експортних постачань ячменю з України, який займає лідируючі позиції серед інших зернових культур, які експортують. Прогнозується, що українські трейдери продадуть його близько 4 млн т.
Зазвичай експортні ціни на ячмінь в Україні залежать від рівня світових цін. У певні періоди вони знижувалися до рівня 50–55 USD/т FOB/DAF (сезон 1998/99 рр.) А от минулого сезону вони вже сягали 140 USD/т FOB/DAF. Найактивніше український товар купують до новорічних свят, а потім, із виходом на ринок австралійського ячменю, обсяги постачань із України скорочуються. Втім, наші трейдери в цей період устигають продати максимальні обсяги продукції, щоб уникнути зайвої конкуренції на ринку з боку інших продавців.


 Прогноз урожаю на 2005 рік
Минулої осені аграрії посіяли приблизно 478 тис. га озимого ячменю, що на 14% менше порівняно з посівною площею в 2003 році (555 тис. га). Зменшення посівів озимини викликано передусім перестрахуванням сільгоспвиробників від можливих втрат під час перезимівлі ячменю, а також для зменшення виробничих витрат на вирощування цієї культури. Натомість посіви ярого ячменю можуть дещо збільшитися, адже на ринку впродовж кількох останніх сезонів, зокрема й у поточному, спостерігається сприятлива кон’юнктурна ситуація. Попит на ячмінь не зменшується, незважаючи на суттєве збільшення його пропозиції на ринку завдяки високому торішньому врожаю. Український ячмінь активно експортують у значних обсягах, що дає можливість втримувати експортні та внутрішні ціни на нього на досить високому рівні. Саме це може стимулювати селян розширити посівні площі навесні. Середньорічні площі в Україні ярого ячменю становлять приблизно 4 млн га. Отже, враховуючи чинник зменшення озимих площ та прогноз аналітиків щодо зниження середньої врожайності культури в цьому році до 22,5–23 ц/га (у 2004 р. урожайність була на рівні 24,5 ц/га), збільшення посівів ярого ячменю прогнозується в межах 100–200 тис. га, порівняно з минулим роком — до 4,1–4,2 млн га. Таким чином, його виробництво може становити приблизно 9–9,5 млн т, а загальне виробництво ячменю (озимого та ярого) прогнозується на рівні 10–10,5 млн т, тобто аналітики припускають, що воно буде меншим, порівняно з минулим роком, але не набагато — приблизно на 5–6%. І все ж зазначимо, що це попередні оцінки врожаю ячменю в 2005 році, які ще досить часто коригуватимуться. Точніший прогноз аналітики зможуть зробити тільки після проведення весняної посівної кампанії — на підставі уточнених даних щодо посівних площ.


Тетяна Степаненко

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 

1
0