Ефек­тивність ґрун­то­вих гербіцидів на посівах со­няш­ни­ку

У даній зоні ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку, ку­ди вхо­дять Київська, Вінниць­ка, Жи­то­мирсь­ка, Хмель­ниць­ка, Тер­нопільська, Львів­ська, Рівненсь­ка та ін. об­ласті, струк­ту­ра за­бур’яне­ності має свої особ­ли­вості. Так, у посівах со­няш­ни­ку домінант­на роль на­ле­жить зла­ко­вим про­со­подібним ви­дам бур’янів, на­сам­пе­ред: мишій си­зий і пло­с­ку­ха зви­чай­на. Їхня ча­ст­ка в за­гальній кількості бур’янів ко­ли­вається в ме­жах від 40 до 60–70%. Се­ред дво­доль­них видів бур’янів ши­ро­ко роз­пов­сю­д­жені: щи­ри­ця зви­чай­на, ло­бо­да біла, гірчак роз­ло­гий і бе­рез­ко­подібний, не­за­бут­ни­ця дрібноквітко­ва, гірчи­ця по­льо­ва, злин­ка ка­надсь­ка, паслін чор­ний. 

У гос­по­дар­ст­вах із низь­ким рівнем зем­ле­роб­ст­ва дру­ге місце після зла­ко­вих видів на­ле­жить дво­доль­ним ба­га­торічним бур’янам, в ос­нов­но­му ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих  видів, які за ча­ст­кою за­бур’янен­ості ма­ють 25–30%, про­те в дру­гу по­ло­ви­ну ве­ге­тації со­няш­ни­ку вони ви­с­ту­па­ють домінан­та­ми. Вод­но­час май­же не відчут­но кількість і не­га­тив­ний вплив зи­му­ю­чих видів бур’янів: фіал­ка по­льо­ва, зіроч­ник се­редній, ро­маш­ка не­па­ху­ча, гри­ци­ки зви­чайні, та­ла­бан по­льо­вий то­що.

За­галь­новідо­мо, що рос­ли­ни со­няш­ни­ку ма­ють порівня­но ви­со­ку кон­ку­рен­тоз­датність що­до бур’янів за­вдя­ки по­тужній ко­ре­невій си­с­те­мі, до­б­ре об­ли­ств­ле­но­му стеб­лу зав­виш­ки від 60 до 250 см. Кон­ку­рен­то­с­про­можність рос­лин у бо­ротьбі за світло більшою мірою за­ле­жить від тем­пу рос­ту на по­чат­ку ве­ге­тації. До ут­во­рен­ня ко­ши­ка стеб­ло со­няш­ни­ку розвивається повільно, але після про­хо­д­жен­ня цієї фа­зи інтен­сивність рос­ту збільшується. Відпо відно гер­бо­кри­тич­ний період у со­няш­ни­ку до­волі дов­гий — 40–50 днів від сходів і до фа­зи ут­во­рен­ня ко­ши­ка.

На за­бур’яне­них ділян­ках посівів со­няш­ни­ку після фа­зи ут­во­рен­ня ко­ши­ка (60–65-й день після сходів рос­лин) бу­ло відзна­че­но зни­жен­ня кількості й ма­си бур’янів. Так, ча­ст­ка ло­бо­ди білої змен­ши­лась у 1,8 ра­зу че­рез по­шко­д­жен­ня їх шкідни­ка­ми та хво­ро­ба­ми. Решта дво­дольних ви­дів бур’янів змен­шу­є свою кількість на 55%, йде про­цес  при­род­но­го відми­ран­ня де­я­ких із них. За­галь­на за­бур’яненість зни­жується май­же на тре­ти­ну, в то­му числі й зла­кові ви­ди. Дво­дольні бур’яни не ви­т­ри­му­ють кон­ку­ренції в бо­ротьбі за ос­новні фак­то­ри жит­тя, особ­ли­во за во­ло­гу,  з со­няш­ни­ком та ре­ш­тою більш роз­ви­не­них бур’янів. Од­нак, пи­то­ма ва­га зла­ко­вих видів у за­бур’яне­ності на да­ний час за­ли­шається ви­со­кою — 54–60%.

От­же, вміст за­бур’яне­ності со­няш­ни­ку впродовж ве­ге­таційно­го періоду постійно змінюється. Одні ви­ди бур’янів, які краще при­сто­со­вані до кон­крет­но­го фіто­це­но­зу, витісня­ють інші. Доміну­ю­чи­ми бур’яна­ми прак­тич­но впродовж усь­о­го ве­ге­таційно­го періоду є зла­кові ви­ди.

Про­аналізо­ва­но ви­до­вий склад бур’янів та на­да­но оцінку ефек­тив­ності ґрун­то­вих гербіцидів на базі дослідно-се­лекційної станцій ІБКіЦБ Ула­до­во-Лю­ли­нець­ка  (Вінниць­ка об­ласть, Ка­линівський рай­он) у зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня на чор­но­зе­мах гли­бо­ких, ма­ло­гу­мус­них, ви­лу­го­ва­них круп­но­пи­лу­ва­тих се­ред­нь­о­суг­лин­ко­вих. Тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня: оран­ка гли­би­ною 15–20 см, куль­ти­вація з вне­сен­ням аміач­ної во­ди N90. На­весні — за­крит­тя во­ло­ги, куль­ти­вація, пе­ред­посівна куль­ти­вація «Євро­пак» і посів 27 квітня 2016 ро­ку, сорт Ясон.

За умов до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня 2016 ро­ку в струк­турі за­бур’янен­ості на період по­яви по­вних сходів со­няш­ни­ку пе­ре­ва­жа­ють од­но­дольні ви­ди: пло­с­ку­ха зви­чай­на — 13,2 шт./м2 (13,6%), мишій си­зий — 25,5 шт./м2 (26,2%), вівсюг зви­чай­ний — 3,0 шт./м2 (3,1%). Се­ред дво­доль­них видів: щи­ри­ця за­гну­та  — 12,9 шт./м2 (13,3%), ло­бо­да біла — 8,1 шт./м2 (8,3%), не­за­бут­ни­ця дрібноквітко­ва — 13,7 шт./м2 (14,1%), гірчак бе­рез­ко­подібний і по­че­чуй­ний — 8,3 і 3,6 шт./м2 (8,5 і 3,7%), гірчи­ця по­льо­ва — 5,0 шт./м2 (3,7%) то­що.    Усь­о­го відзна­че­но 97,3 шт./м2 бур’янів (рис. 1). Порівня­но з ми­ну­ли­ми ро­ка­ми од­но­дольні ви­ди бур’янів по­сту­по­во збільшу­ють свою ча­ст­ку й ста­нов­лять 42,9%. Та­ким чи­ном, ос­танніми ро­ка­ми у посівах со­няш­ни­ку май­же не зустріча­ють: фіал­ку по­льо­ву, паслін чор­ний, ку­ко­ли­цю білу, по­до­рож­ник ве­ли­кий, та­ла­бан по­льо­вий, підма­рен­ник чіпкий.

Для кон­тро­лю од­норічних од­но­доль­них і ши­ро­ко­ли­с­тих видів бур’янів в ос­нов­но­му вно­сять ґрун­тові гербіци­ди або їхні ком­по­зиції. Бу­ло дослідже­но ефек­тивність дії най­по­ши­реніших ґрун­то­вих гербіцидів на діючі ре­чо­ви­ни: S-ме­то­лах­лор, 312,5 г/л + тер­бу­ти­ла­зин, 187,5 г/л нор­мою 4,5 л/га, S-ме­то­лах­лор, 960 г/л — 1,6 л/га, флу­рох­ло­ри­дон, 250 г/л — 3,0 л/га. Бу­ло за­сто­со­ва­но од­но­ра­зо­ве суцільне на­зем­не об­при­с­ку­ван­ня ґрун­ту відра­зу після сівби. Ви­т­ра­та ро­бо­чої ріди­ни — 250–300 л/га. Обліки бур’янів про­во­ди­ли на постійно зафіксо­ва­них рам­ках розміром 1,25х0,20=0,25 м2, які на­кла­да­ли в чо­ти­рь­ох місцях по діаго­налі кож­но­го варіан­ту. Обліки біологічної ефек­тив­ності гербіцидів виз­на­ча­ли на 20-й і 45-й день після вне­сен­ня пре­па­ра­ту. 

За ви­ко­ри­с­тан­ня гербіци­ду S-ме­то­лах­лор, 312,5 г/л + тер­бу­ти­ла­зин, 187,5 г/л за нор­мою ви­т­ра­ти — 4,5 л/га змен­шен­ня чи­сель­ності кон­троль­них сходів бур’янів ста­но­ви­ло 74,3%. Біологічна ефек­тивність дії гербіци­ду на од­норічні дво­дольні ви­ди бур’янів на 20-й день після вне­сен­ня — 67,4–79,2%, на ма­лорічні зла­кові — 77,8–86,7%. За результатами досліджен­ня вста­нов­ле­но, що на 45-й день після вне­сен­ня гербіци­ду ефек­тивність йо­го дії де­що змен­ше­на та ста­но­вить 66% (рис. 2). 

До то­го ж чи­сельність сходів дво­доль­них видів бур’янів зменшено на 57,0–71,6% порівня­но з кон­троль­ним варіан­том, як-от: щи­риці за­гну­тої — на 71,6%, ло­бо­ди білої — на 57,0, гірча­ку берізко­подібно­го — на 61,2, гірча­ку по­че­чуй­но­го — на 65,0, не­за­бут­ниці дрібноквітко­вої — на 70,9, гірчиці по­льо­вої — на 63,1%. Се­ред ма­ло­річ­них зла­ко­вих видів бур’янів кількість мишію си­зо­го та пло­с­ку­хи зви­чай­ної зменшено на 81,7 та 77,6% відповідно. Ефек­тивність гербіци­ду мож­на по­яс­ни­ти по­год­ни­ми умо­ва­ми. Кількість опадів торік (дані Ула­до­во-Лю­ли­нець­кої ме­те­о­станції) за тре­тю де­ка­ду квітня й пер­шу де­ка­ду трав­ня бу­ла не­знач­ною —10,0 і 6,7 мм. За­га­лом у квітні ви­па­ло 30,2 мм, а у другій де­каді трав­ня — 43 мм опадів, що да­ло мож­ливість ма­ти ви­ще­на­ве­де­ну ефек­тивність гербіци­ду на 45-й день після йо­го вне­сен­ня. Вод­но­час за умо­ви до­стат­ньої кількості опадів ефек­тивність вне­сен­ня гербіци­ду на 20-й день ста­но­ви­ла 83,9%, втім зла­кові ви­ди змен­шу­ва­ли свою кількість до 93%. Подібну си­ту­ацію відзна­че­но за умов Біло­церківської ДСС (зо­на нестійко­го зво­ло­жен­ня, Цен­т­раль­ний Лісо­степ), де в другій де­каді квітня ви­па­ло 40,0 мм, а впродовж трав­ня — 91 мм опадів. Ефек­тивність дії на 20-й і 45-й день після вне­сен­ня гербіцидів про­ти дво­доль­них видів ста­но­ви­ла 74,6 і 70,3%, од­норічних зла­ко­вих (мишій си­зий, пло­с­ку­ха зви­чай­на) — 93% на 20-й і 45-й день. 

Про­ве­ден­ня за­хи­с­ту посівів со­няш­ни­ка проти бур’янів за до­по­мо­гою гербіци­ду S-ме­то­лах­лор, 960 г/л нор­мою 1,6 л/га за­без­пе­чи­ло змен­шен­ня за­бур’яне­ності дво­доль­них видів на 66,4%. Біологічна ефек­тивність дії пре­па­ра­ту про­ти од­норічних зла­ко­вих видів бур’янів бу­ла в ме­жах 78,4–82,7%. Кількість щи­риці за­гну­тої змен­ше­но на 61,7%, ло­бо­ди білої — на 52,7, гірчиці по­льо­вої — на 73,0 (рис. 3). На 45-й день після вне­сен­ня гербіци­ду йо­го ефек­тивність зни­зи­лась до 58,3%. Ак­тив­но ве­ге­ту­ва­ли такі бур’яни, як щи­ри­ця зви­чай­на в кількості 5,8 шт./м2, не­за­бут­ни­ця дрібноквітко­ва — 5,6, гірчак бе­рез­ко­подібний — 4,8, ло­бо­да біла — 4,7 шт./м2. Кількість зла­ко­вих видів ста­но­ви­ла 10,9 шт./м2, до то­го ж мишію си­зо­го бу­ло в 2,3 ра­зу більше ніж пло­с­ку­хи зви­чай­ної. Відповідно для кра­що­го кон­тро­лю дво­доль­них видів до гербіци­ду на ос­нові S-ме­то­лах­ло­ру до­да­ли д.р. про­ме­т­рин нор­мою 2–3 л/га із за­гор­тан­ням йо­го у ґрунт.

Ва­го­мий вплив по­год­них умов 2016 ро­ку за­зна­че­но за ви­ко­ри­с­тан­ня гер­біци­ду флу­рох­лорідон нор­мою 3,0 л/га. Так, на 20-й день після йо­го вне­сен­ня біологічна ефек­тивність дії пре­па­ра­ту про­ти од­но­доль­них видів ста­но­вила 77,3–91,4%, дво­доль­них — 83,2–94,5% (рис. 4). Діюча ре­чо­ви­на флу­рох­лорідон після вне­сен­ня в ґрунт фор­мує на йо­го по­верхні суцільну плівку, за кон­так­ту з якою схо­ди рос­лин бур’янів за­зна­ють дії пре­па­ра­ту. Вод­но­час на 45-й день після вне­сен­ня гербіци­ду кількість бур’янів ло­бо­ди білої зни­за­лась на 66,7%. Се­ред інших дво­доль­них видів відзна­че­но ви­щу ефек­тивність дії пре­па­ра­ту на щи­ри­цю за­гну­ту, її  кількість змен­ше­но на 77%, на гірчи­цю по­льо­ву — 90,1, не­за­бут­ни­цю дрібноквітко­ву — 78,7, гірчак по­че­чуй­ний — 73,5, гірчак бе­рез­ко­подібний — на 77,4%.

Як і з гербіци­дом S-ме­то­лах­лор раціональ­ним бу­де поєднан­ня д.р. флу­рох­лорідон за нор­мою вне­сен­ня 1,0–1,5 л/га + д.р. про­ме­т­рин нор­мою 1,5–2,5 л/га.

Висновки

Ефек­тивність ґрун­то­вих гербіцидів за­ле­жить від чітко­го до­три­ман­ня ви­мог що­до їхньо­го за­сто­су­ван­ня: відповідна нор­ма (від ме­ханічно­го (гра­ну­ло­ме­т­рич­но­го) ста­ну ґрун­ту, вмісту гу­му­су, кількості бур’янів), рівномірне й до­б­ре вне­сен­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну, якісний пе­ред­посівний об­робіток ґрун­ту (для оп­ти­маль­ної дії по­ле вар­то вирівню­ва­ти во­се­ни чи ра­но на­весні (яке ма­ти­ме дрібно­груд­ку­ва­ту струк­ту­ру верх­нь­о­го ша­ру), на­явність ґрун­то­вої во­ло­ги. Вод­но­час мак­си­мальні до­зи гербіцидів (у ме­жах ре­ко­мен­до­ва­них і більше) за­сто­со­ву­ють у ви­пад­ку, ко­ли по­ле після со­няш­ни­ку бу­де відве­де­но під чор­ний пар, оскільки цей пре­па­рат мо­же ма­ти післядію на на­ступні куль­ту­ри. 

Я. Макух, С. Ременюк, канд. с.-г. наук, відділ гербології, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків

Iнформація для цитування
Ефек­тивність ґрун­то­вих гербіцидів на посівах со­няш­ни­ку/ Я. Макух, С. Ременюк// Пропозиція/ — 2017. — № 5. — С. 106-108