Спецможливості
Агрохімія

Як ефективно справитися з підгризаючими совками?

24.04.2017
1858
Як ефективно справитися з підгризаючими совками? фото, ілюстрація

Посівам сільськогосподарських культур в Україні значно шкодять підгризаючі совки. Трапляються ці шкідники в господарствах різних форм власності, а також на присадибних ділянках. Їхній видовий склад досить різноманітний — це близько 15 видів метеликів, гусениці яких більшу частину часу перебувають у ґрунті. 

 

 

До них на­ле­жать ози­ма, ок­лич­на, ди­ка (півден­на підгри­за­ю­ча), пше­нич­на та сов­ка-іпси­лон. Біологічні особ­ли­вості, спосіб жит­тя й шкідливість їх ба­га­то в чо­му подібні. Най­по­ши­ренішою є ози­ма сов­ка.

Уп­ро­довж ос­танніх п’яти років се­ред­ня по Ук­раїні чи­сельність гу­се­ниць підгри­за­ю­чих со­вок на по­лях ста­но­ви­ла 0,1–2,0 екз./м2; а мак­си­маль­на їхня щільність в осе­ред­ках ся­­га­ла 3–10 екз./м2. Ни­ми бу­ло уш­ко­д­­же­но в слаб­ко­му, се­ред­нь­о­му, по­де­ку­ди силь­но­му сту­пені 0,1–8,0, мак­си­маль­но 10–26, а в ок­ре­мих осе­ред­ках і 50% рос­лин ку­ку­руд­зи, бу­ряків цу­к­ро­вих та кор­мо­вих, кар­топлі, со­няш­ни­ку, ово­че­вих куль­тур, ріпа­ку ози­мо­го, пше­ниці ози­мої. Осе­ред­ки ви­со­кої чи­сель­ності й шкідли­вості на­зва­ної гру­пи шкідників ма­ли місце в аг­ро­це­но­зах май­же всіх об­ла­с­тей, і це інко­ли при­зво­ди­ло до знач­них не­до­борів уро­жаїв.

За­го­ст­рен­ня фіто­санітар­но­го ста­ну аг­ро­це­нозів че­рез по­ши­рен­ня підгри­за­ю­­чих со­вок пов’яза­не як із по­год­ни­ми фак­то­ра­ми, так і умо­ва­ми гос­по­да­рю­ван­ня. Ос­таннім ча­сом клімат Ук­раїни ха­рак­те­ри­зується по­теплінням — це при­зво­дить до зміни як три­ва­лості се­зонів ро­ку, так і, відповідно, роз­вит­ку сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, шкідників та хво­роб рос­лин. Че­рез дефіцит фінансів тех­но­логію ве­ден­ня рос­лин­ництва ча­с­то ви­ко­ну­ють да­ле­ко не в по­вно­му об­сязі, і як ре­зуль­тат — знач­но по­ру­шується аг­ро­техніка ви­ро­щу­ван­ня куль­тур, збільшується за­бур’я­­неність полів, до аб­сурд­но­го мініму­му зво­дить­ся ви­ко­ри­с­тан­ня три­хо­г­ра­ми, вкрай не­до­стат­ньо за­сто­со­ву­ють і хімічні за­хо­ди за­хи­с­ту посівів. Погір­шен­ню фіто­санітар­ної си­ту­ації, стрім­ко­му по­ши­рен­ню шкідників, зо­к­ре­ма со­вок, сприяє та­кож стихійне ви­лу­чен­ня землі з обо­ро­ту й ра­зом із тим — віднов­лен­ня еко­логічної ніші різних ба­га­тоїдних фіто­фагів.

Мор­фо­логія ози­мої сов­ки

Совка — це ме­те­лик із роз­ма­хом крил 35–45 мм. Пе­редні кри­ла ма­ють за­барв­лен­ня від бу­ру­ва­то-сіро­го до май­же чор­но­го ко­ль­о­ру, з круг­лою, нир­ко- й кли­но­подібною пля­ма­ми, чор­ни­ми штри­ха­ми вздовж зовнішньо­го краю й дво­ма здвоєни­ми по­пе­реч­ни­ми лініями по­се­ре­дині. Гу­се­ни­ця зем­ли­с­то-сіро­го ко­ль­о­ру з лег­ким зе­лен­ку­ва­тим відтінком і жир­ним бли­с­ком, із вісьмо­ма па­ра­ми ніг. До­вжи­на її ся­гає 50 мм. Ля­­леч­ка чер­во­но-бу­ра, бли­с­ку­ча, розміром 16–20 мм. Яй­ця ку­лясті з пла­с­кою ос­но­вою, діаме­т­ром 0,5 мм, мо­лоч­но-білі.

Гу­се­ниці ози­мої сов­ки по­шко­д­жу­ють озимі куль­ту­ри (зер­нові, ріпак), бу­ря­ки, ку­ку­руд­зу, со­няш­ник, ри­ци­ну, кар­топ­лю, ка­пу­с­ту, морк­ву, ци­бу­лю, ба­ш­танні й інші куль­ту­ри, різні бур’яни — усьо­го близь­ко 150 видів рос­лин із 36 ро­дин. Во­ни підгри­за­ють рос­ли­ни біля ко­ре­не­вої ший­ки. Нa бу­ря­ках або моркві пе­ре­гри­за­ють біля ос­но­ви че­реш­ки листків, виїда­ють ко­рон­ку й верх­ню ча­с­ти­ну ко­ре­неп­ло­ду. Внаслідок по­шко­д­жень ви­сокі рос­ли­ни, такі як ри­ци­на, ку­ку­руд­за то­що, ви­ля­га­ють, посіви зріджу­ють­ся, зни­жується рівень уро­жаю, якість йо­го погіршується.

Ози­ма сов­ка в умо­вах Ук­раїни роз­ви­вається в двох по­коліннях. 

Зи­му­ють до­рослі гу­се­ниці в ґрунті на гли­бині ор­но­го ша­ру (18–20 см). На­весні підніма­ють­ся у верхній шар (6–10 см), де й за­ляль­ко­ву­ють­ся. Літ ме­те­ликів пер­шо­го по­коління при­па­дає на се­ре­ди­ну трав­ня — чер­вень. Ме­те­ли­ки ак­тивні за на­стан­ня при­смер­ку та вно­­­чі. Вдень во­ни хо­ва­ють­ся в кур­ти­ни бур’янів, а та­кож під гру­доч­ки ґрун­ту. Для відкла­дан­ня яєць відда­ють пе­ре­ва­гу па­ро­вим по­лям, посівам про­сап­них та ово­че­вих куль­тур, ви­би­ра­ю­чи се­ред них зріджені й за­бур’янені. Са­миці від­кла­да­ють яй­ця на нижній бік листків бу­дя­ка, бе­рез­ки по­льо­вої, ло­бо­ди й ін­­ших бур’я­­нів, а та­кож на ґрунт і сухі рос­­­лин­ні решт­ки за­зви­чай по од­но­му, рідше не­ве­ли­ки­ми куп­ка­ми — по 10–30 шт. За спри­ят­ли­вих умов один ме­те­лик мо­же відкла­с­ти до 2000 яєць. Гу­се­ниці в своєму роз­вит­ку про­хо­дять шість віків. У мо­лод­шо­му віці во­ни жив­лять­ся ли­ст­ка­ми бур’янів, а по­чи­на­ю­чи з тре­ть­о­го — по­шко­д­жу­ють куль­турні рос­ли­ни. Жив­лять­ся гу­се­ниці вве­чері та вночі, а вдень хо­ва­ють­ся в по­верх­не­во­му шарі ґрун­ту або з ниж­нь­о­го бо­ку листків, які при­ля­га­ють до землі. Жив­лен­ня гу­се­ниць три­ває 24–26 днів, після чо­го во­ни роб­лять у ґрунті на гли­бині до 6 см комірку, в якій за­ляль­ко­ву­ють­ся.

Ме­те­ли­ки дру­го­го по­коління літа­ють із се­ре­ди­ни лип­ня до се­ре­ди­ни ве­рес­ня. Са­миці відкла­да­ють яй­ця пе­ре­важ­но на за­бур’яне­них па­ро­вих по­лях, на стер­ню, низь­ко­рослі й пізні посіви про­сап­них та ози­мих куль­тур. Гу­се­ниці цьо­го по­ко­лін­ня жив­лять­ся бур’яна­ми, схо­да­ми ози­мих куль­тур, мо­жуть ви­г­ри­за­ти буль­би кар­топлі, ко­ре­неп­ло­ди морк­ви, бу­ряків, а та­кож зни­щу­ва­ти висіяне насіння й про­ро­ст­ки. Особ­ли­во по­тер­па­ють пізні й не­­дружні схо­ди пше­ниці ози­мої, які по­­шкод­жу­ють­ся до кущіння — у та­ко­му разі рос­­ли­ни ги­нуть. За більш пізньо­го по­­шко­д­жен­ня ву­зол кущіння за­ли­шає­ть­ся не­уш­ко­д­же­ним і рос­ли­ни мо­жуть ви­­жи­ти. Жив­лен­ня гу­се­ниць три­ває до по­чат­ку жовт­ня, а за теп­лої осені — до се­ре­ди­ни міся­ця, після чо­го, до­сяг­ши п’ято­го-шо­с­то­го віку, во­ни за­ла­зять у гли­бокі ша­ри ґрун­ту на зимівлю.

На ди­наміку чи­сель­ності ози­мої сов­ки впли­ва­ють по­годні умо­ви: ду­же спри­ят­ли­ви­ми є опа­ди в період роз­вит­ку гу­се­ниць мо­лод­ших віків за до­сить ви­со­ких се­ред­нь­о­до­бо­вих тем­пе­ра­тур та низь­ка во­логість у період за­ляль­ко­ву­ван­ня гу­се­ниць і льо­ту ме­те­ликів. На­явність квіту­чих рос­лин під час льо­ту шкідни­ка сприяє різко­му зро­с­тан­ню пло­дю­чості ме­теликів, тоді як їхня не­ста­ча ча­с­то при­зво­дить май­же до по­вної безплідності са­миць дру­го­го по­коління.

Із при­род­них ен­то­мо­фагів ве­ли­ке зна­чен­ня ма­ють різні пе­ре­тин­ча­с­то­крилі па­ра­зи­ти (яй­цеїд-три­хо­г­ра­ма, їздці-іхнев­моніди, бра­коніди), му­хи-тахіни то­що. Зни­щу­ють ли­чи­нок та­кож де­які ви­ди хи­жих жу­же­лиць та ко­ма­хоїдних птахів. Гу­се­ниці та­кож ура­жу­ють­ся гри­ба­ми (білою, ро­же­вою та чер­во­ною му­с­кар­ди­ною), віру­сни­ми (гра­ну­ль­о­зом та ядер­ною поліедрією), про­то­зой­ни­ми хво­ро­ба­ми й не­ма­то­да­ми.

Та по­при відмічені при­родні фак­то­ри ре­гу­лю­ван­ня роз­вит­ку підгри­за­ю­чих со­вок, чи­сельність цієї гру­пи шкідників в аг­ро­це­но­зах Ук­раїни за­ли­шає­ться на ви­со­ко­му рівні, тож тре­ба завжди пла­ну­ва­ти про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів.

Ефек­тивні за­хисні за­хо­ди від підгризаючих совок

Зва­жа­ю­чи на трофічні особ­ли­вості й спосіб жит­тя ози­мої та інших видів підгри­за­ю­чих со­вок в об­ме­женні їхньої чи­сель­ності й шкідли­вості важ­ли­ву роль відігра­ють ор­ганізаційно-гос­по­дар­­ські та аг­ро­технічні за­хо­ди, які є скла­до­ви­ми тех­но­логії от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­жаїв май­же всіх куль­тур, ви­ро­щу­ва­них у то­му чи іншо­му гос­по­дарст­ві. Інші ж спеціальні за­хо­ди (біологічні, хімічні) ма­ють ли­ше до­пов­ню­ва­ти ос­новні в інте­г­ро­ваній си­с­темі за­хи­с­ту.

У періоди спа­лахів чи­сель­ності підгри­за­ю­чих со­вок тре­ба по­си­лю­ва­ти спо­с­те­ре­жен­ня за їхнім роз­вит­ком та вста­нов­лю­ва­ти ступінь за­гро­зи на кож­но­му полі. Для цьо­го слід ма­ти фе­ро­монні па­ст­ки або ко­рит­ця для шу­му­ю­чої ме­ля­си. Ос­танні є універ­саль­ни­ми для всіх видів со­вок, за їхньою до­по­мо­гою відлов­лю­ють більшу кількість са­миць пе­ред відкла­дан­ням та в період відкла­дан­ня яєць. За­сто­су­ван­ня цих за­собів дає змо­гу про­сте­жи­ти, крім си­ли льо­ту ме­те­ликів, за по­тенційною їхньою пло­дючістю та дозріван­ням яєць. За до­по­мо­гою кон­троль­них ко­ри­тець мож­на на кож­но­му полі виз­на­ча­ти по­ча­ток та ма­со­ве відкла­дан­ня яєць, роз­ра­ху­ва­ти щільність шкідни­ка, нор­ми, стро­ки й кратність ви­пу­с­ку три­хо­г­ра­ми.

Ве­ли­ке зна­чен­ня ма­ють ранні й стислі стро­ки сівби про­сап­них куль­тур, за­без­пе­чен­ня оп­ти­маль­ної гу­с­то­ти рос­лин та умов їхньо­го рос­ту й роз­вит­ку. Такі посіви мен­ше за­се­ля­ють­ся сов­ка­ми. У період відкла­дан­ня яєць, а та­кож під час за­ляль­ко­ву­ван­ня підгри­за­ю­чих со­вок ефек­тивні роз­пу­шу­ван­ня міжрядь про­сап­них та ово­че­вих куль­тур із при­си­пан­ням бур’янів у ряд­ках.

У Лісо­сте­пу і Північно­му Сте­пу най­е­фек­тивнішим за­хо­дом бо­роть­би із сов­ка­ми є за­сто­су­ван­ня три­хо­г­ра­ми у період відкла­дан­ня ни­ми яєць. В інших же регіонах під час ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го яй­це­па­ра­зи­та за­зви­чай спо­с­терігається над­ли­шок або не­ста­ча во­ло­ги чи теп­ла, що знач­но зни­жує йо­го ефек­тивність. З ог­ля­ду на це, три­хо­г­ра­му слід роз­се­ля­ти скрізь у ви­гляді па­ра­зи­то­ва­них яєць ла­бо­ра­тор­но­го жи­ви­те­ля за 11–24 год до вип­ло­д­жен­ня до­рос­лих ко­мах. При­чо­му її тре­ба ви­пу­с­ка­ти не менш як у 300–400 місцях на 1 га вранці або вве­чері, бо во­на най­ак­тивніша в періоди із 7-ї до 11-ї та з 16-ї до 20-ї го­д.

Про­ти со­вок на ово­че­вих куль­ту­рах, цу­к­ро­вих бу­ря­ках та інших про­сап­них у спри­ят­ли­вих для ви­ко­ри­с­тан­ня три­хо­г­ра­ми регіонах упер­ше ви­пу­с­ка­ють 50 тис. са­миць три­хо­г­ра­ми на 1 га, вдру­ге — 100 тис. і на­далі — до 150 тис. са­миць на гек­тар. У регіонах, менш спри­ят­ли­вих для ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го яй­це­па­ра­зи­та, за­сто­со­ву­ють йо­го ме­то­дом на­си­чу­ю­чих ви­пусків: пер­ший — прак­ти­ку­ють за чи­сель­ності не менш як 4–5 яєць/м2, у разі по­оди­но­кої яй­це­клад­ки шкідни­ка три­хо­г­ра­му ви­пу­с­ка­ють за чи­сель­ності 10–15 яєць/100 рос­лин.

Про­ти со­вок ефек­тив­но діють ли­ше такі ви­ди три­хо­г­ра­ми, як Trichogramma evanescens Westw. та T. pintoi Voeg., ефек­тивність яких ся­гає 60–85%. Ви­пу­с­ки цьо­го ен­то­мо­фа­га мож­на чер­гу­ва­ти із за­сто­су­ван­ням хімічних та біологічних інсек­ти­цидів в єди­но­му тех­но­логічно­му ре­жимі. Так, у період яй­це­клад­ки со­вок три­хо­г­ра­му ви­­­пу­с­ка­ють двічі-тричі, після чо­го про­ти гу­се­ниць мо­лод­ших віків ви­ко­ри­с­то­ву­ють інсек­ти­ци­ди. Та­кий ре­жим бо­­ро­ть­­би за­без­пе­чує га­ран­то­ва­ний за­хист уро­жаю сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур від со­вок.

Під час підго­тов­ки полів під посів пше­ниці ози­мої після не­стер­нь­о­вих по­пе­ред­ників, а та­кож на чи­с­тих та зай­ня­тих па­рах ре­ко­мен­до­вані куль­ти­вації в період відкла­дан­ня яєць та вип­ло­д­жен­ня гу­се­ниць ози­мої сов­ки. Це сприяє очи­щен­ню полів від бур’янів і ра­зом із тим зни­жен­ню щільності по­пу­ляції шкідни­ка на 80–92%. Ефек­тив­ним за­хо­дом для об­ме­жен­ня чи­сель­ності гу­се­ниць у цей період є та­кож ви­пуск три­хо­г­ра­ми.

В зоні зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва в період вип­ло­д­жен­ня гу­се­ниць підгри­за­ю­чих со­вок та їхньо­го відхо­ду на за­­ляль­­ко­ву­ван­ня по­лив до­щу­ван­ням за­без­пе­чує за­ги­бель близь­ко 85% по­пу­ляції цих шкідників.

Вра­хо­ву­ю­чи пев­ну роль при­род­них ре­гу­ля­торів чи­сель­ності со­вок, важ­ли­вим ре­зер­вом у за­хисті ви­ро­щу­ва­них куль­тур від цих шкідників мо­жуть бу­ти й при­ро­до­охо­ронні за­хо­ди.

За по­си­ле­но­го роз­вит­ку підгри­за­ю­чих со­вок на посівах тре­ба за­сто­со­ву­ва­ти інсек­ти­ци­ди. До об­при­с­ку­ван­ня до­­­ці­ль­­но вда­ва­ти­ся тоді, ко­ли чи­сельність гу­се­ниць у фазі пше­ниці ози­мої схо­ди — ку­­щіння або три-чо­ти­ри справжніх лист­­­­­­­ків — у бу­ряків цу­к­ро­вих та інших куль­тур пе­ре­ви­щує еко­номічний поріг шкід­ли­вості: на пше­ниці озимій — 1–3 екз./м2, бу­ря­ках цу­к­ро­вих — 1–2, ку­ку­рудзі, со­няш­ни­ку й інших про­сап­них — 3–8, ба­га­торічних тра­вах — 5 екз./м2. 

Ре­ко­мен­до­ва­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти інсек­ти­ци­ди Арріво, к.е. (0,24–0,4 л/га), Бо­рей, КС (0,15 л/га), Да­на­дим Мікс, КЕ (1,0 л/га), Де­цис Профі 25 WG, ВГ (0,035–0,1 кг/га), Дра­гун ЕС, КЕ (0,8–2,0 л/га), Дур­с­бан 480, к.е. (2,0– 2,5 л/ га), Ка­ра­те Зе­он 050 SC, мк.с. (0,3 л/га), Пірінекс, КЕ (1,2 л/га), Про­те­ус 110 OD, МД (0,5–0,75 л/га), Сумі-аль­фа, КЕ (0,2 л/га) та інші, які за­сто­со­ву­ють згідно з рег­ла­мен­та­ми за­галь­но­прий­ня­тих тех­но­логій. Кращі ре­зуль­та­ти да­ють об­роб­ки у вечірні го­ди­ни, ко­ли гу­се­ниці жив­лять­ся рос­ли­на­ми. До то­го ж про­ти гу­се­ниць мо­лод­ших (I–II) віків слід за­сто­со­ву­ва­ти низькі нор­ми ви­т­ра­ти хімічних пре­па­ратів, а що­до стар­ших (III–VI) — ви­сокі. Прак­тич­ний досвід свідчить, що про­ти гу­се­ниць со­вок стар­ших віків ви­щу ефек­тивність за­без­пе­чу­ють суміші фо­с­фо­рор­ганічних пре­па­ратів із піре­т­роїда­ми за по­ло­вин­них норм ви­т­ра­ти. Для підви­щен­ня ефек­тив­ності об­ро­бок, особ­ли­во за ви­со­ких тем­пе­ра­тур, у ро­бо­чу ріди­ну мож­на до­да­ва­ти 5 кг/га се­чо­ви­ни або рідких ком­плекс­них до­б­рив.

Як­що на підставі дов­го­ст­ро­ко­вих про­гнозів чи­сельність та шкідливість підгри­за­ю­чих со­вок на ранніх ета­пах роз­вит­ку рос­лин очі­кується ви­со­кою, доцільно висіва­ти такі куль­ту­ри, як пше­ни­ця, ячмінь, бу­ря­ки цу­к­рові, ріпак, ку­ку­руд­за, со­няш­ник, насінням, об­роб­ле­ні інсек­ти­цид­ни­ми пре­па­ра­та­ми. Для цьо­го ре­ко­мен­до­вані такі пре­па­ра­ти: Га­у­чо 70 WS, Ко­с­мос 500, Лорд, Сідопрід 600, Юн­та Ква­д­ро 373,4 FS.

Висновок

На при­са­диб­них ділян­ках ве­ли­ке зна­чен­ня ма­ють аг­ро­технічні за­хо­ди, що спри­я­ють по­кра­щан­ню рос­ту й роз­вит­ку рос­лин, для підви­щен­ня стійкості ос­танніх до по­шко­д­жень. Важ­ливі та­кож ре­тель­ний об­робіток ґрун­ту й зни­щен­ня бур’янів. Ґрунт во­се­ни слід пе­ре­ко­пу­ва­ти, бур’яни на ме­жах об­ко­шу­ва­ти. За ве­ли­кої кількості гу­се­ниць мож­на за­сто­со­ву­ва­ти от­руєні при­на­ди: подрібнені бур’яни (ло­бо­ду, осот, жабрій), змо­чені роз­чи­ном інсек­ти­ци­ду (Аль­текс, Енжіо 247 SC), — які слід роз­кла­с­ти не­ве­ли­ки­ми куп­ка­ми вздовж гряд. 

М. Круть, канд. біол. на­ук (PhD),Інсти­тут за­хи­с­ту рос­лин НА­АН

 

Інформація для цитування
Підгри­за­ю­чим сов­кам — надійний заслін!/
М. Круть// Пропозиція/ — 2017. — № 4. — С. 138-140

 

Інтерв'ю
Ів Піке, керівник підрозділу Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні
З бе­рез­ня цьо­го ро­ку підрозділ Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні очо­лив Ів Піке. За до­волі ко­рот­кий час він уже встиг відвіда­ти прак­тич­но всі регіо­ни Ук­раїни та оз­най­о­ми­ти­ся
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0