Спецможливості
Технології

Досвід Бразилії й Канади для українських аграріїв

21.11.2017
4734
Досвід Бразилії й Канади для українських аграріїв фото, ілюстрація

В 80-і роки Бразилія стала активно розвивати сільське господарство і за короткий період часу стала з імпортозалежної країни одним з найважливіших світових експортерів сільськогосподарської продукції. Досвід країн Південної Америки може бути корисним і для України. http://propozitsiya.com поговорила з Даніелем Доннером, старшим віце-президентом AGI, компанії-виробника зерносховищ. Офіс підприємства розташований в канадській провінції Манітоба, але вже багато років AGI веде діяльність і в Бразилії, і в Україні, так що може порівняти розвиток цих країн.

 

— Що спільного між Бразилією та Україною, адже ми так далеко одне від одного?

— Є дуже багато спільного - основні культури, багато тонкощів вирощування. Але головне - це швидкі темпи розвитку, адже за два останні десятиліття валовий збір сільгосппродукції в Бразилії збільшився з 60 млн. т до 200 млн. т. Зростає і експорт. Це хороший виклик для України.

Якщо ми подивимося на сільськогосподарську інфраструктуру, ці дві країни також схожі. Швидке зростання сільськогосподарського виробництва, великі дистанції, обмежені перевантажувальні потужності, недостатні площі для зберігання. І при цьому турбулентна політична сфера. Уряд змінюється, і крім нього є й інші сили, які впливають на аграрну сферу.

Важливо зрозуміти, що ви стикаєтеся з однаковими викликами. Обмін досвідом і знаннями між двома ринками допоможе розвитку. Адже потрібно бачити проблему, щоб її вирішити. Подивіться на Бразилію: такі ж люди, такі ж ситуації, оцінивши їх можна отримати цілий ряд відповідей на свої питання.

— А чи є відмінності?

— В Бразилії соя - основна культура, яку вирощують на експорт. Ще в цій країні є можливість збирати 2 врожаї за один сезон. А ось Канада і Україна можуть зібрати тільки один.

— Чому ви вирішили вийти на такі далекі від Канади ринки?

Даниэль Доннер, старший вице-президент компании AGI— Першим закордонним ринком, який ми почали освоювати в 2009 р., була саме Україна. Тому що ми побачили, що країна цього потребує, є потенціал розвитку, а, значить, знадобляться місткості для зберігання. У Канаді найбільша українська діаспора в світі за межами України - це теж був сприятливий фактор, що допомагає налагодити контакти. Зіграли й податкові міркування. Зрозумівши, наскільки схожі ринки України і Бразилії, пізніше ми вийшли і в цю південноамериканську країну.

— Який досвід Бразилії варто врахувати українським аграріям?

— Ще кілька десятків років тому на території Бразилії було багато цілинних земель, які вважалися непридатними для обробки. Зараз ці землі успішно використовуються.

Але, коли ми говоримо про високі врожаї зерна, важлива і інфраструктура, і транспортування. Якщо немає умов для зберігання - це величезна проблема. Втрати при зберіганні складають від 50%. Причому втрачаємо не тільки в кількості зерна, а й у якості.

Я бачив знімки з Бразилії, на яких зафіксовано, як просто на землі лежать величезні гори зерна. Така ж ситуація може трапитися і в Україні. Урожайність постійно зростає, а площ не вистачає. У цьому дві країни дуже схожі.

— Як цю проблему вирішили в Канаді?

—У нас більшу частину врожаю фермери зберігають у себе на фермах, використовуючи так звані мобільні системи - спрощений силос, до якого добудовуються галереї, конвеєри та інші механізми. Завантаження здійснюється мобільним стрічковим конвеєром або мобільним шнеком. Такі силоси зовсім невеликі - від 50 т до 20 тис. т. Вони дешевші, їх легко розвивати і розширювати в міру необхідності. Це саме фермерська система зберігання. В Україні таких силосів поки застосовується дуже мало. Але разом з Міжнародною фінансовою корпорацією ми плануємо розвивати такий проект, щоб донести українським фермерам переваги подібних мобільних систем. Вони будуються швидко, економія на будівництві може становити 50%. Головне, що мобільні сховища дозволяють фермеру управляти своїм урожаєм.

— Як Ви оцінюєте інфраструктуру країн?

— Дороги — така ж актуальна проблема для Бразилії, как и для вашої країни. В більш-менш прийнятному стані тільки 20% доріг. І тільки 2% доріг немуніципального значення асфальтовані.

В 2013 році уряд почав обмежувати кількість годин для переміщення навантажених вантажівок. Це було розумно, тому що якщо вантажівки їздять 24 години на добу, то дороги швидко руйнуються. У Бразилії практично все зерно, увесь урожай перемішається з поля в порти вантажівками. Ця ситуація повинна бути поліпшена. Стали більше використовувати річкові шляхи. Так само як і в Україні, в Бразилії є дуже великий водний потенціал, велика протяжність водних потоків, які повинні бути задіяні. Що стосується портів, то ситуація точно така ж як в Україні - люди почали в них інвестувати і порти почали зростати.

Потрібно замислитись про втрати зерна до того, як воно надходить в порт. Посівні площі і в Бразилії, і Аргентині досить далеко від портів, за тисячі кілометрів. Порти - це вісі, до яких повинні прагнути дороги. Розвиток інфраструктури дозволить Бразилії і Україні стати провідними країнами світу в плані розвитку АПК.

В Бразилії схожа картина вантажопотоків, є цікаві залізничні проекти, зокрема залізниця Північ-Південь, яка повинна з'єднати два головних аграрних регіони країни. Цей проект, виходячи з його розмірів, не може розвиватися без допомоги держави і без активної її участі. Питання в тому, чи зможе бізнес тиснути на державу, щоб впровадити подібні інфраструктурні проекти.

Індекс логістики - важливий показник бізнесу. В 2016 р. Бразилія була на 1 місці за зростанням логістики, Україна на другому, Канада - на третьому. У цьому плані Україна рухається швидше за Бразилію, також і обсяг торгівлі тут зростає швидше, прогрес швидший. На подив, у плані логістики Канада залишається позаду, принаймні, так було між 2010 і 2016 роками. Тобто, в деяких випадках і Канаді потрібні інфраструктурні поліпшення. Щоб Україні знати, куди рухатися, можна орієнтуватися на Канаду - це приклад стійкої, добре розвиненої економіки, хоча і там є певні недоліки.

— Багато хто говорить, що політична ситуація в Бразилії й Україні теж схожа…

— Політичний вплив - один з важливих моментів для України в даний час, так само як і для Бразилії. Це важливо для залучень інвестицій. Національний план з розвитку інфраструктури та логістики, який озвучує український уряд, передбачає залучення $17 млн ​​на розвиток доріг, $23 млн на залізниці. І ці кошти повинні освоюватися.

Хочу зазначити, що в Бразилії сильна підтримка сільськогосподарського виробництва. Наприклад, є стійка система з вирощування насіння. Українським торговцям і фермерам це теж би допомогло. Саме тому наша компанія збирається розширювати поставки до Бразилії.

— Як в Південній Америці вирішують питання збереження родючості грунтів?

— За вільної ринкової економіки будь-який фермер буде зацікавлений в стабільності розвитку сільського господарства. Наприклад, в Аргентині попередній уряд зосередився на підтримці виробників сої. Для вирощування сої потрібні сертифікати сталого землеробства, тобто по суті споживач спонукає виробника до належного ведення сільського господарства. Ринок зацікавлений в збереженні природи. Фермери підуть назустріч тим, хто платить гроші. Аргентинський досвід показує, що уряд фокусує увагу на логістиці, розвитку залізниць, які повинні взяти на себе більшу кількість вантажів, щоб зменшити вартість перевезення по суші.

— У зв'язку з відкриттям зони вільної торгівлі з Канадою, які українські продукти могли б бути цікаві вам?

— Вільна торгівля - це лише політичні домовленості, які повинні були здійснитися. Мета цього кроку - зміцнити співпрацю між двома країнами, але ми і до цього мали тісні зв'язки з Україною, адже дуже багато результатів в канадському сільському господарстві було досягнуто завдяки зусиллям українців. Україна для нашої компанії - це другий за значенням зовнішній ринок після США, навіть і без подібного договору. Для нашої ж компанії важливо, що буде зменшене мито при ввезенні металевих силосів.

У Канаді дуже високий інтерес до органічної продукції, це популярний тренд. Є попит на продукти саме з України, тому що знають, що вони екологічні. Зокрема, не вистачає зерна і продуктів його переробки, в т. ч. пшениці, яка може перероблятися на борошно, а також органічного ячменю. Цікавлять також органічні овочі та фрукти.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Попередня стаття
Наступна стаття

Інтерв'ю
ТОВ «Дніпро-99» — це релоковане підприємство. З 1999 року успішно працювало на Херсонщині, там обробляли 200 га землі, вирощували овочеві культури (моркву, редиску, цибулю яру та озиму, столові буряки, коренеплідну селеру, солодкий перець... Подробнее
Наразі багато виробників ЗЗР, насіння та техніки вдаються до транспортно-складського аутсорсингу. Адже це дає змогу з мінімальними витратами (не секрет, що у великих компаніях витрати на логістику на сьогодні часто перевищують інші... Подробнее

1
0