Спецможливості
Статті

Дика качка плюс імпортна болячка, або Думка приватного лікаря ветеринарної медицини про паніку навколо курячого грипу

05.06.2008
103
Дика качка плюс імпортна  болячка, або Думка приватного лікаря ветеринарної медицини про паніку навколо курячого грипу фото, ілюстрація
Дика качка плюс імпортна болячка, або Думка приватного лікаря ветеринарної медицини про паніку навколо курячого грипу

Коли ця стаття вийде друком, переліт диких пернатих уже майже закінчиться. Але паніка навколо можливого “гостя з Азії” заслуговує на те, щоб проаналізувати її наслідки.

Для початку хотілося б оцінити рівень небезпеки даного захворювання. Враховуючи здатність мутованого вірусу сіяти смерть серед людей, ми вимушені “звертатися” до нього на Ви, тому що всі кури світу не варті смерті хоча б однієї дитини. У разі приходу епідемії неминучими стануть економічні збитки від загибелі та вимушеного забою птиці. Ситуація може зачепити і виробників комбікормів та ветеринарних засобів для птиці.

Курячий грип — це не перша хвороба, яка “стукає у ворота” на кордоні України. Висококваліфіковані дії Департаменту ветеринарної медицини в недалекому минулому допустили проходження в країну епідемії ящуру. Але хворі на ящур поросята та вівці не вміли літати. Що ж стосується дикої птиці, то контролювати перетин кордону ними ми зможемо, але кардинально впливати на нього — ні.

Епізоотологи основною передумовою поширення інфекційного захворювання вважають наявність усіх ланок епізоотичного ланцюга:

“Імпортний” вирій з Азії може включати в себе всі три складники ланцюга. До нас можуть летіти птахи з явними ознаками захворювання та в яких хвороба перебуває на стадії інкубаційного періоду і птахи, які є здоровими, але на своєму тілі можуть транспортувати збудника.

Виробників продукції птахівництва можна умовно поділити на три групи.

  1. Великі птахопідприємства.
  2. Невеликі та середні пташники сільськогосподарських підприємств.
  3. Дрібні домашні пташники приватних підсобних господарств.

У першої групи пташників така проблема викликає серйозні занепокоєння, і вони нині додають максимум зусиль для проведення профілактичних заходів із недопущення занесення вірусу в господарства.

У другої групи виникають взагалі сумніви щодо доцільності галузі птахівництва на період, доки епізоотична ситуація не стабілізується. Це, як правило, багатопрофільні сільськогосподарські підприємства, де птахівництво не є основною галуззю.

А найцікавіша ситуація у третій групі і, на мою думку, щодо паніки вона заслуговує найбільшої уваги. Дехто скаже, що, згідно зі статистичними даними поголів’я птиці у приватному секторі є незначним і на нього можна не зважати. Якщо ви коли-небудь бачили, як проводять статистичний облік поголів’я птиці та сільськогосподарських тварин у приватному секторі, то вам не треба пояснювати, що селянин усіма правдами і неправдами покаже тільки половину свого господарства, а “справжні” українці кістками ляжуть, але не покажуть і третини. Тому, на мою думку, селяни мають у своїх курниках досить-таки велику кількість птиці.

Відсутність грамотного інформування населення щодо проблеми курячого грипу і породжує паніку в серцях простих селян. Додайте до цього ще численні повідомлення в засобах масової інформації про вірус-убивцю.

Прості люди готові вести боротьбу з хворобою на усіх фронтах. Деякі з них готові провести відстрілювання всіх перелітних пернатих, але їх дещо лякає досвід китайських стрільців по горобцях і зупиняє не стільки жалість до птахів, скільки можливі наслідки на кшталт китайських. Найпоміркованіші взагалі збираються звести поголів’я на подвір’ї до мінімуму, користуючись принципом: “Не сіятимеш — не всохне, не держатимеш — не здохне”.

Чи зможе таке ставлення до даної проблеми зменшити кількість м’яса курей та яєць на ринку продуктів харчування?

Чи підніме це їх ціну?

Думаю, що навряд. Вітчизняне птахівництво в останні роки досить міцно стало на ноги, і навіть якщо приватний сектор значно зменшить поголів’я, то великі птахопідприємства швидко ліквідують дефіцит. Бюджету це взагалі нічим не загрожує, бо вирощена на подвір’ї птиця, як правило, зачасту йде не на реалізацію, а потрапляє на стіл селянської родини найкоротшим шляхом, не залишивши про себе згадки у фоліантах місцевих податкових органів. А збільшення виробництва птиці птахопідприємствами, навпаки, підніме настрій податківців. Що ж до цін, то на них більше впливатиме вартість комбікормів, аніж загроза епідемії. У разі занесення в країну цього захворювання, навряд чи хто зможе впевнено спрогнозувати цінові наслідки.

Антропозоонози — хвороби, спільні для людей, тварин та птиці, — справа занадто небезпечна, щоб боротися з нею обраними на свій розсуд заходами. Є чітка програма боротьби з недопущенням занесення в Україну курячого грипу, яку втілює в життя Державний департамент ветеринарної медицини, високий професіоналізм якого вже не раз підтверджувався на практиці. Я радив би прислухатися до рекомендацій фахівців і чітко їх дотримуватися, і це дасть набагато більше користі, аніж паніка та інформаційна істерика навколо даної проблеми.

Особисто для мене як для споживача приємно, що продукція птахівництва поліпшилася в якості, пройшовши шлях від “радянської синьої птиці” та “ніжок Буша” до безпечної для здоров’я вітчизняної курятини, але і вона за смаковими якостями ще не може зрівнятися з півниками, що виросли на подвір’ї у баби Галі.

Прийде весна, заквокчуть квочки, і я сподіваюсь, що селяни все ж таки не позбавлять їх можливості задовольнити радість материнського інстинкту.

В.Дейнека,
лікар вет. медицини

Інтерв'ю
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya

1
0