Спецможливості
Технології

Деструкція стерні - вигідна інвестиція чи пуста трата грошей?

25.01.2017
2033

Рівень родючості грунтів і ефективність використання рослинами мінеральних добрив істотно знизилися, що значно збільшує витрати аграріїв на одиницю вирощеної продукції. У чому причина деградації грунтів і зниження їхньої родючості? Як вирішити цю проблему?

 

Деструктори стерні як вирішення проблеми

Аграрії все більше уваги стали приділяти деструкторам органічних залишків, хоча визнання доцільності їх застосування залишається далеко не одностайним. Одні вважають, що використання деструкторів стерні - марна трата грошей, краще дати азотні добрива і органіка розкладеться сама або спалити рослинні залишки, щоб не заважали оранці. Інші впевнені, що це вигідна інвестиція в майбутній урожай.

Внесення азотних добрив дозволяє активізувати мікрофлору грунту, завдяки зміщенню балансу N: C, що сприяє прискоренню розкладання органіки. Але більшість фітопатогенних грибів (збудників фузоріоза, септоріозу і т.д.) також здатні до активного розкладання органічної речовини. Тому рослинні залишки - один з основних джерел цієї інфекції.

Спалювання органіки загрожує колосальними втратами: зменшення кількості гумусу в грунті, знищення його мікрофлори, зниження доступних форм макро- і мікроелементів і т.д.

Види деструкторов стерні і їх ефективність

Деструктор стерні - препарат, який сприяє прискоренню розкладання органічної речовини в грунті.

Їх можна розділити на наступні групи:

  • мікробні препарати (грибного і бактеріального походження),
  • активатори мікрофлори (гумінові речовини, поживні середовища, біологічно активні сполуки і т.д.).

На ринку України представлено всі з перерахованих видів деструкторов стерні. З деструкторов грибного походження переважають препарати на основі грибів роду Trichoderma. Серед них найбільш поширених целлюлозолітіких є види Tr. harzianum і Tr. reesei.

До складу деструкторів стерні​ бактеріального походження зазвичай входять бактерії-азотфіксатори, фосфат- і каліймобілізатори, бактерії роду Bacillus і т.д.

Застосування активаторів мікрофлори рівносильно використанню просто азотних добрив і має ті ж негативні наслідки.

Серед представлених препаратів, найбільш ефективними є деструктори стерні на основі грибів роду Trichodema. У своєму складі вони вже містять повний комплекс целюлозолітичних ферментів, які починають розкладання соломи відразу після внесення. Інша частина виділяється в процесі життєдіяльності гриба в грунті. Ще однією істотною перевагою грибів Trichoderma є їх фунгіицидна активність проти фузаріозу, альтернаріозу, білої гнилі і т.д.

Деструктори стерні бактеріального походження сприяють розмноженню всіх видів мікроорганізмів, які беруть участь в деструкції. Гриби в складному і багатоетапному процесі розкладання целюлози грають одну з провідних ролей. Завдяки їх ферментному комплексу забезпечується руйнування целюлози на прості цукри, які потім засвоюються іншими мікроорганізмами. У разі застосування деструкторів на основі бактеріальних мікроорганізмів їх ефективність часто залежить від наявності в грунті активних рас грибів.

Серед деструкторів стерні грибного походження слід виділити препарат «Целюлад» Торгового Дому «Ензим-Агро» - перший деструктор на українському ринку, який успішно застосовується аграріями протягом 7 років у багатьох регіонах і на різних типах грунтів і культур.

Головним know-how деструктора «Целюлад», який фахівці компанії «Ензим-Агро» впровадили в цьому сезоні, є інтеграція в препарат УФ-фільтра для захисту мікроорганізмів від впливу сонячних променів і спеціальний комплекс полісахаридів, який утримує вологу. Це дозволяє проводити обробку навіть вдень при інтенсивному сонячному світлі, а максимальний інтервал із моменту обробки до зароблювання тепер становить 72 години.

Результати деструкції на практиці

Які вигоди можна отримати, використовуючи замість «дідівських» способів утилізації органічних залишків методи деструкції стерні? Як приклад наведемо результати, отримані в 2015 році в ФГ «Лан».

Господарство: ФГ «Лан», с. Дзюнко, Погребищенского району Вінницької області.

Препарати в досвіді: «Целюлад» - 1,5 л/га.

У контролі солому пшениці озимої обробляли згідно з технологією господарства.

Подальша культура: ріпак озимий, сорт «Вектра»

Погодні умови: відсутність достатньої кількості ґрунтової вологи. Липень - 16%, серпень - 5% опадів від середніх багаторічних показників.

Результати використання деструкторів стерні 

Надбавка врожаю наступної культури: + 10% (1,5 ц/га)

Додатковий дохід: 1429 грн/га

Через 2 місяці після обробки пожнивних залишків із площі поля були відібрані зразки соломи (фото 1).

Візуальні спостереження підтверджують значний ступінь розкладання соломи в варіанті з використанням «Целюлад» (зміна кольору і структури соломи). Це підтверджують також дані аналізу якісних показників соломи і визначення кількості мікрофлори зразків (фото 2).

Додатково про інтенсивність розкладання соломи озимої пшениці свідчать якісні показники соломи. У варіанті з застосуванням деструтора «Целюлад» відзначали менший вміст целюлози на 9,7% в порівнянні з контрольними зразками (Рис. 1). А також, показник вмісту вільних редукуючих цукрів, які утворюються в процесі розкладання целюлози (Рис. 2).

Надалі на контрольній і досліднійу ділянках сіяли озимий ріпак гібрида «Вектра». Технологія вирощування, система удобрення та захисту посівів озимого ріпаку в контрольному і дослідному варіантах - загальноприйнята в господарстві.

Застосування деструктора «Целюлад» виробництва ТД «Ензим-Агро» забезпечило збільшення врожаю ріпаку озимого на 1,5 ц/га, або на 10% і додатковий прибуток на рівні 1429 грн/га в порівнянні з застосуванням звичайної технології ФГ «Лан».

Щоб деструктори стерні спрацювали

Для ефективної роботи деструкторов насамперед потрібні: температура не нижче + 3 ... + 5 °С, оптимальні рН грунту і кількість вологи, внесення компенсаційної дози азотних добрив не менше 15-30 кг/га (за винятком соломи зернобобових, яка містить достатню кількість азоту), рівномірне подрібнення рослинних залишків до фракції 3-10 см і їх закладення в грунт на глибину не більше 20 см.

Що кажуть аграрії про деструктори стерні?

Надбавка врожайності та оздоровлення грунту, безумовно, найважливіші позитивні наслідки від застосування деструктора. Однак, самі сільгоспвиробники відзначають ще кілька не менш значних позитивних ефектів від використання препарату «Целюлад»:

  • поліпшення водопроникності, повітряну ємкість і теплоємкість ґрунту (при зростанні міцелію гриба поліпшується гранулометричний склад грунту, орний шар стає більш пухким, дрібно агрегатним і рівномірним),
  • поліпшення контакту насіння з грунтом (при внесенні деструктора, солома розм'якшується, ламається і грунт осідає, заповнюючи повітряні ніші, створюючи оптимальні умови для посіву та проростання насіння),
  • зменшення витрат палива і збільшення робочого ресурсу техніки при обробці 1 га ріллі (поліпшення структури грунту і ламкості рослинних залишків призводить до зменшення навантаження на робочі органи агрегатів).

Використовуючи замість «дідівських» способів утилізації органічних залишків деструктор стерні ми отримуємо такі вигоди:

  • прискорюється розкладання рослинних залишків,
  • підвищується продуктивність сільськогосподарських культур,
  • зменшується норма внесення мінеральних азотних добрив,
  • придушуються грибні та бактеріальні фітопатогени,
  • активізується утворення гумусу, мінералізація N, P, K та інших елементів живлення рослин, збільшується їх доступність для рослин,
  • збільшується утримання грунтом продуктивної вологи.

В результаті грунт стає здоровим, його структура і загальна біологічна активність поліпшуються, відновлюється родючість. Істотно збільшується прибуток і знижуються витрати.

Павло Маменко, канд.  біол. наук, керівник відділу R&D

ТОВ ТД «Ензим-Агро»

Інтерв'ю
Каролін Спаанс, радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні
Каролін Спаанс із серпня 2016-го обіймає посаду радника з питань сільського господарства в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні. Ми вирішили поцікавитися найбільш перспективними напрямками
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від

1
0