Спецможливості
Агробізнес

Держстандарт — хто проти?

02.09.2008
152
Держстандарт —  хто проти? фото, ілюстрація

Введення наступного року в дію держстандартів із виробництва морозива витримають далеко не всі учасники українського ринку.

Введення наступного року в дію держстандартів із виробництва морозива витримають далеко не всі учасники українського ринку.

Морозиво залишається в Україні улюбленими ласощами дітей і дорослих, його споживають 87% населення. Обсяг національного ринку морозива в 2006 р. оцінювався в 121 тис. т. Проте річні темпи його зростання становлять лише близько 5%, тоді як, наприклад, ринків пива — 20% і кондитерських виробів — 22%. Збільшувати обсяги виробництва вітчизняні морозивники почали наприкінці 90-х років після введення українським урядом мита на ввезення імпортного морозива в розмірі 1 євро на 1 кг. Цим кроком було зупинено експансію на ринок іноземних виробників.
Ринок морозива пройшов в Україні типовий шлях розвитку: стагнація, відродження, піднесення та монополізація. Нині “погоду” на ринку роблять великі виробники. На думку експертів, найближчим часом монополізація ринку триватиме (через посилення конкуренції та зростання вимог до якості готової продукції).

Кому із стандартами жити добре
В Україні довгий час не існувало єдиних стандартів виробництва морозива. Через це були відсутні нормативи використання жирів рослинного походження, нових харчових добавок і компонентів. За оцінками експертів, частка низькоякісної морозивної продукції становить нині до 30% усього обсягу ринку. “Сьогодні на ринку морозива нараховується до 100 виробників, з них близько 10 контролюють практично весь ринок. Інші “просинаються” у сезон, працюють кілька місяців і знову “засинають”. Неякісна сировина, недотримання технологічних процесів, відсутність витрат на логістику, склади, дистрибуцію дають змогу “сезонникам” встановлювати низькі ціни на свою продукцію. Вирішити проблему демпінгу можна лише шляхом посилення контролю над виробництвом морозива на державному рівні”, — вважає генеральний директор ТОВ “Троянда” Павло Іванов. Через відсутність єдиних стандартів якості на морозиво в Україні багато виробників-“сезонників” купують дешеву низькоякісну сировину, що погіршує якість їхньої продукції. Наприклад, до молочної сировини додають крохмаль і загущувачі — це робить морозиво дешевшим, ніж з використанням згущеного молока  з цукром, виготовленого за держстандартами. А оскільки до останнього часу головним критерієм вибору морозива споживачем залишалася ціна, то дрібні виробники просто “плуталися під ногами” у лідерів ринку, відверто демпінгуючи та перетягаючи до себе основну масу покупців.
Великі морозивні підприємства сподіваються, що ситуація на ринку зміниться з введенням наступного року держстандартів на морозиво. Адже дотримуватися нових стандартів якості зможуть далеко не всі виробники. Дрібні підприємства не зможуть дозволити собі працювати з натуральними наповнювачами, високоякісними добавками, забезпечувати якісну упаковку, організовувати необхідну рекламну підтримку і при цьому утримувати конкурентоспроможну ціну продукції.
Проте розраховувати на те, що “сарайники” згорнуть виробництво, не випадає — швидше за все, дрібні виробники просто перенесуть свою діяльність “у тінь”.
Великі виробники морозива вітають підвищення вимог до готової продукції. За словами Павла Іванова, введення держстандартів якості не загрожує їм додатковими витратами на  модернізацію виробництва — провідні компанії вже встановили на своїх заводах сучасні іноземні лінії. Посилення вимог до якості морозива напередодні вступу України до Світової організації торгівлі спрацює на підвищення конкурентоспроможності української продукції, а це дуже важливо для українських морозивників з огляду на їхні великі експортні амбіції. Адже торік через “торговельні війни” експорт українського морозива до Росії становив лише 1,87 тис. т, тобто лише 15% обсягу попереднього року.
Проте найбільше від введення держстандарту виграє споживач. Процес виробництва стане прозорішим, якість морожених ласощів зросте, а отже, зменшиться до мінімуму ймовірність завдання шкоди здоров’ю ласунів. Наприклад,  держстандарт детально визначає порядок використання в рецептурах морозива рослинних жирів — цілком у дусі сучасних дієтологічних традицій низькокалорійного харчування.
І хоча виробникам доведеться збільшити ціну морозива, вони сподіваються, що підвищення купівельної спроможності споживача допоможе йому пережити цю прикру неприємність і не відмовляти собі у солодкому задоволенні...

Як “купити” покупця
Український споживач поволі стає заможнішим — тепер пачку морозива своїй дитині здатний купити навіть сільський мешканець. Це робить цінову конкуренцію виробників морозива на ринку зайвою. Промоутерам українських “льодів” доводиться вдаватися до нових маркетингових ходів, часом незвичних і нестандартних.
Серед них — пропозиція ретро-продукції під гаслом “смак дитинства” чи, навпаки, нав’язування споживачеві “модних” смаків, удосконалення рецептур, вигадування “модних” назв морозива, пропаганда “сімейних” сортів і фасовок, випуск морозивних тортів, рулетів, сендвічів тощо.
Насичення ринку та зростання вимог споживачів змушує морозивників приділяти увагу логістиці та дистрибуції продукції, розвитку нових форм реклами. Як свідчать опитування виробників, 70% рекламних бюджетів у галузі  припадає на ATL-рекламу (на радіо, телебаченні, в пресі) і близько 26% — на BTL-рекламу (рекламні акції, промоушн, спонсорство, бонуси, подарунки та призи).
За даними проведених на ринку маркетингових досліджень, 45% споживачів морозива належать до молодших вікових категорій. Тому більшість виробників, розширюючи асортимент та розробляючи маркетингові стратегії, орієнтуються на молодь — це позначається у розробці нових рецептур морозива з нестандартними смаками, у яскравій упаковці, в рекламних слоганах з використанням молодіжного сленгу, в нетрадиційних рекламних прийомах. 
Наприклад, нещодавно компанія “Троянда” розпочала спільну акцію з оператором мобільного зв’язку Life:) — до кожної пачки морозива вкладається акційний купон для поповнення абонентського рахунку на 5 грн.
Серед промоутерських знахідок  — випуск морозива у формі мобільного телефону, використання упаковки продукту в ролі рекламної площі, проведення рекламних акцій для дистрибуторів, магазинів і торговельних представників, для кінцевих покупців.
Мабуть, виробникам для зацікавлення споживачів залишилося тільки вкладати до кожної тисячної упаковки морозива по золотій монеті... 

Підготував
Сергій Пономарьов

При підготовці матеріалу використано інформацію та фотографії, надані ООО “Троянда”

Інтерв'ю
Органіка
Садівництво належить до найперспективніших галузей аграрного сектора. Інтенсивні сади у поєднанні з органічним садівництвом збільшують можливості експорту продукції.
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до

1
0