Спецможливості
Інтерв'ю

Державний контроль за епідемситуацією буде посилено, — В. Лапа

02.06.2017
594
Державний контроль за епідемситуацією буде посилено, — В. Лапа фото, ілюстрація

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Сфери діяльності органу – санітарний, фітосанітарний і епідіомологічний нагляд, контроль якості харчових продуктів тощо. Про виклики та проблеми, що стять перед установою propozitsiya.com говорила з головою Держпродспоживслужби Володимиром Лапою. 

 

- Які основні завдання стоять зараз перед Держпродспоживслужбою?

- Ми зараз в перехідному періоді – відійшли від однієї системи і ще не дійшли до другої. Чим довше він затягується, тим більше дискредитується система контролю. Закон про безпечність харчової продукції прийнятий, а про державний контроль – лише нещодавно схвалений Верховною Радою. Тобто норми є, але немає можливості їх проконтролювати.

Оскільки Держпродспоживслужба  перебуває в процесі реформування, процес адаптації законодавства дещо уповільнився, але зараз у нас в роботі близько 50 нормативно-правових актів. Цього року маємо намір серйозно прискорити процес адаптації українського законодавства до вимог ЄС. Це не лише наші формальні зобов’язання, а це те, що реально об’єднує прогресивний бізнес і державних службовців в Україні.

Практично, до кінця року плануємо впровадити систему відео-спостереження у всіх територіальних органах. І це зможе робити не лише сторона, яка перевіряє, а й будь-який оператор ринку. Тобто прийшов до тебе інспектор - будь ласка, знімай. Крім того, розробляються і вже в багатьох видах затверджені уніфіковані форми актів, чек-листи.

- Служба опікується й питаннями експорту аграрної продукції…

- У фокусі нашої уваги не лише європейські ринки, а й КНР, Близький Схід, країни Африки. В цьому плані працюємо доволі інтенсивно. Проте переконаний, що ми повинні трохи змінити акценти, адже не лише європейський, китайський споживач вартий і гідний такої продукції, яка відповідає передовим вимогам міжнародного харчового законодавства.

- Наскільки українські продукти відрізняються від європейських  за  якістю?

- Якщо говорити про європейське законодавство, то 180 вітчизняних підприємств можуть експортувати продукцію тваринного походження до країн ЄС. Це ті підприємства, де ми чітко впевнені, що вони дотримуться не лише українського, а й європейського законодавства. Поступово цей перелік збільшується. Наша логіка в тому, що через законодавчі зміни імплементувати європейське законодавство, щоб наш громадянин споживав ту ж саму продукцію, яку ми відправляємо на експорт в інші країни.

- Законодавством передбачено, що підприємства-переробники тваринницької продукції повинні ввести стандарти HACCP до 20 вересня 2017-го. Чи готові українські підприємства до цього?

- Так, з 20 вересня ця сертифікація є обов’язковою для великих підприємств, які переробляють тваринницьку продукцію, через рік – для інших переробників, а ще через рік для всіх підприємств харчової промисловості.

Для стандартизації в першу чергу потрібні інвестиції в інтелектуальний капітал і налагодження технологічних процесів на підприємстві. Важливо, щоб підприємства серйозно ставилися до питання сертифікації, адже до вересня часу не багато, а це процес, який дійсно потребує часу. У результаті підвищиться конкурентоспроможність української продукції, і не тільки на українському, а й на зовнішніх ринках.

- Чи є у штаті працівники, які зможуть ефективно контролювати сертифіковані за системою НАССР підприємства?

- Торік ми провели навчання 400 інспекторів за системою НАССР. Із них три чверті успішно здали екзамени, тобто є близько 350 інспекторів по всій Україні, які чітко розуміють вимоги ЄС, системи НАССР і мають змогу прийти і перевірити. Але суть не в тому, щоб щодня ходити і перевіряти, а у тому, щоб запровадити ризик-орієнтовані підходи, тобто впливати там, де це потрібно.

- Неодноразово піднімалося питання відсутності у Держпродспоживслужби вагомих важелів контролю. Питання у недостатньому фінансуванні?

- Затримка у впровадженні системи ефективного контролю не тільки і не стільки в недофінансуванні. Адже воно все-таки збільшилося: в поточному році на 70% порівняно з 2016-м. Ці кошти спрямовано, в першу чергу, на зарплати фахівцям, адже ті, що були раніше, були мізерними. Також вдвічі збільшено кошти на  протиепізоотичні заходи. Основна проблема з точки зору державного контролю – це норми закону про Державний контроль у сфері ветеринарної господарської діяльності, які передбачають обмежені підстави для того, щоб вийти на підприємство.

Нинішня ситуація з державним контролем є свого роду імітацією, оскільки не дозволяє забезпечити як безпечність харчової продукції, так і належний захист прав громадян. Тобто по суті не дозволяє виконувати контроль за європейськими вимогами.

Зараз державний нагляд (контроль) відбувається або шляхом планових перевірок і це не завжди ефективно, або виходимо на перевірки за обґрунтованою скаргою фізособи. Але для цього ми повинні отримати дозвіл від органу, який формує політику в певній сфері (Мінекономпрозвитку, Мінагрополітики або Державної регуляторної служби). На цей процес йде декілька тижнів, тому буває, що недоброякісна продукція, на яку скаржилися споживачі, вже давно реалізована. 18 травня Верховна Рада прийняла закон 0906, який продовжує реформування системи держконтролю безпечності харчових продуктів та виводить її на якісно новий рівень. Я б сказав, що з прийняттям цього закону ми усуваємо ті прогалини, які зараз не дозволяють забезпечити належним чином як безпечність харчових продуктів у державі, так і захист прав споживачів. Сподіваємося, що цей закон найближчим часом буде підписано Президентом України.

- Саме тому в Україні не вдається зупинити поширення АЧС?

- Проблема комплексна – з одного боку це дійсно обмежені повноваження контролюючих органів, з другого – нерозуміння ризиків населенням. В Україні до 50% поголів’я свиней зосереджено в домогосподарствах. І в них досить низька обізнаність і готовність підвищувати рівень біобезпеки.

Кількість випадків АЧС зменшується. У цьому році було зафіксовано  74 випадки. Якщо у лютому ми мали 28 випадків, у березня 12, то у квітні-травні по 7. Як бачимо,  динаміка йде на спад. Проте оптимізм відсутній, адже, це швидше за все, сезонні явища: традиційно навесні та в першій половині літа кількість заражень знижується порівняно з початком року.

У цілому ж ситуація по АЧС складна. Проблема не лише у виконавчій дисципліні, тут є і певні законодавчі прогалини.

- Які практичні кроки Держпродспоживслужба по боротьбі з вірусом?

- Проводиться широка інформаційна кампанія, співпрацюємо з обласними адміністраціями з тим, щоб донести інформацію про ризики і про основні засоби убезпечення. Умовно кажучи – до кожного двору, до кожної поштової скриньки. Адже є певні елементарні принципи, якщо їх дотримуватися, то ризик занесення хвороби набагато менший. Зокрема, кип`ятіння рештків харчування, які ми згодовуємо тварині, суттєво знижує ризик зараження.

Вже неодноразово збиралася державна епізоотична комісія. Виходимо на рівень співпраці з виконавчими органами, в першу чергу це Національна поліція. Так, уже подано в Кабінет Міністрів України проект рішення про створення спільних мобільних груп із Національною поліцією як еквівалент або заміна ветеринарної міліції, яка ліквідована.

В основних областях, де фіксуються випадки АЧС, Держпродспоживслужба проводить внутрішні перевірки. На жаль, усе робиться не на 100% так, як повинно було б. Будемо робити кадрові висновки у разі потреби.

- Які механізми контролю, що були скасовані під час дерегуляції, доцільно відновити?

- Відчувається вакуум повноважень у тій частині, яку раніше виконувала ветеринарна поліція, бо зараз поліцейські не мають права зайти у двір. У патрульної служби немає підстав для зупинки транспорту з худобою. Це можливо лише за рішення ДНПК, але по суті за рішенням ДНПК ми вже займаємося ліквідацією спалаху. А йдеться про те, що ми повинні перейти до профілактики. І в цій частині дуже великий вакуум повноважень.

Розмір штрафних санкцій неактуальний - 51 грн. Поки не буде відповідальності, стимули для виконання розпоряджень досить слабкі.

Крім того, історично не вирішувалось питання законодавчого регулювання по компартментизації.  За інструкцією визначається зона нагляду, якщо підприємство потрапляє в неї, на нього автоматично поширюються всі обмеження, в тому числі на переміщення продукції. Поки триває оздоровлення населеного пункту, підприємство не може у звичному режимі вести свою діяльність. При цьому є підприємства з найсучаснішим рівнем біобезпеки, у яких пилинка не залетить до свинарника, але вони також підпадають під цю достатньо жорстку регуляторну норму.  Варто запровадити компартменти: якщо система біобезпеки працює, то не залежно від фіксації АЧС, підприємство може й далі працювати в нормальному режимі.

Підкреслю, що не всі питання та обмеження пов’язанні з дерегуляцією. Наприклад, стихійні ринки – це питання здорового глузду. Воно було й раніше, просто тоді в Україні не було «африканки».

Аналогічно з подвірним забоєм. Чи багато справжніх селян на ринках? Працюють перекупники, забиваючи свиней на несанкціоновах бійнях, збільшуючи ризики поширення вірусу. Політично питання подається як захист простих селян, але фактично це призводить до збитків і селян, і держави.

- Україна вже минула «точку неповернення»  щодо АЧС?

- В окремих країнах публічно не визнають, що в дикій фауні контроль над АЧС відновити неможливо. Це означає, що вірус і надалі циркулюватиме. У мене немає сумніву, що ми матимемо постійне підживлення вірусу через кордони і ту саму дику фауну. Тому випадки фіксуватися будуть. Питання у тому, як підвищити рівень біобезпеки, убезпечити товарний сегмент. По домогосподарствах проводиться роз’яснювальна кампанія. У Європі це простіше робити, бо навіть у Східній Європі не більше 10-15% свиней утримуються домогосподарствами.

- Яка взагалі епізоотична ситуація в Україні?

- Спалахів ящура, вузликового дерматиту, поки що немає, хоча ризик занесення у поточному році достатньо високий, в першу чергу з території РФ.  Щодо пташиного грипу, то з листопада минулого року по лютий нинішнього було 9 випадків, після цього захворювання не фіксувалось, тобто ситуація стабілізувалась, але не слід забувати, що Україна знаходиться на міграційних шляхах диких птахів.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

 

Інтерв'ю
Каролін Спаанс, радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні
Каролін Спаанс із серпня 2016-го обіймає посаду радника з питань сільського господарства в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні. Ми вирішили поцікавитися найбільш перспективними напрямками
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року

1
0