Цикадки: ризики поширення та захист виноградників на Півдні України
Погодні умови поточного року сприяли бурхливому розвитку цикадових, зокрема виду Metcalfa pruinosa, який за симптомами прояву та інтенсивністю розмноження становить значну проблему, через що садівники у соціальних мережах нарекли його «ватною чумою».
Узагалі в світовій фауні відомо близько 25 тис. видів цикадових. Це комахи різних розмірів із малорухливою гіпогнатичною головою і зазвичай із двома парами крил, у спокої складених дахоподібно вздовж тіла. Часто крила взагалі відсутні або задня пара крил рудиментарна. Ротові органи сисного типу — у вигляді членистого хоботка, що відходить від голови донизу. Лапки ніг три-, дво- або одночленикові. У деяких видів ноги редуковані. Перетворення неповне.
Цикадові — рослиноїдні комахи, що живляться тільки клітинним соком рослин. Багато із них є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб. Деякі виділяють екскременти у вигляді медвяної роси, на яких розвиваються сажкові гриби, що перешкоджають процесам фотосинтезу рослин. Найпоширеніші в умовах Північного Причорномор’я такі види цикадок: буйвол (Stictocephala bubalus F. (родина Membracidae)), зелена (Cicadella viridis L.), жовта (Empoasca pteridis Dhlb), виноградна (Empoasca vitis).
Крім названих, у біоценозах цього регіону відзначено чималу кількість інших видів рівнокрилих, які мають різний рівень шкідливості у господарському значенні.
Особливу небезпеку цикадки становлять для однорічних рослин і молодих багаторічних насаджень. Характер пошкоджень різноманітний. Так, наприклад, цикадка буйвол (Stictocephala bubalus F.) небезпечна тим, що під час живлення проколює зелені пагони, викликаючи некрози тканин, у яких згодом порушується або припиняється рух поживних речовин, що призводить до пригнічення росту і розвитку рослин. Найнебезпечніше висмоктування цикадками соків із флоеми, ксилеми і паренхіми листка, позаяк це позбавляє рослину необхідних для побудови тканин азотистих речовин та вологи і призводить до уповільнення росту, а іноді і до її загибелі.
Цикадка японська (далекосхідна) виноградна (Arboridia kakogowana Mats) — новий для України інвазійний вид. Довжина тіла дорослих особин досягає 4 мм, комаха має забарвлення різних жовтуватих тонів, із характерними чорними плямами: дві невеликі — на голові і дві більші — на щитку. Личинки
дещо дрібніші, безкрилі, у період переходу в імаго цикадки линяють і залишають на листі прозорі шкірки-екзувії. Цикадка японська виноградна — рослиноїдна комаха, яка живиться лише клітинним соком рослин. З’являється на початку травня і шкодить до листопада. Особливо небезпечні пошкодження для саджанців: під час живлення цикадки виділяють фітотоксини, що пригнічують ріст і розвиток рослинних тканин. Шкідник — поліфаг, живиться на однорічних бур’янах та багаторічних насадженнях (ясен, клен, грецький горіх). У незначних осередках заселення японською цикадкою достатньо ефективний агротехнічний метод — знищення додаткових кормових культур (бур’янів), на яких спочатку, після перезимівлі, і розселяються дорослі комахи.
Цикадка меткальфа (Metcalfa pruіnosa Say., синоніми — цикадка біла, цитрусова) за своїм походженням із Північної Америки, поширена у Канаді, Бразилії, Мексиці. У Європі вперше виявлена в Італії у 1979 році. Поліфаг із високим репродуктивним потенціалом. Пошкоджує понад 300 видів рослин. У 2012 році виявлена в Україні, в Одесі, у приватному секторі на винограді, яблуні, смородині, овочевих, декоративних та дикорослих рослинах. На початку червня 2016 року спостерігалося масове розмноження цього шкідника.
Відомо, що шкодять рослинам личинки, які живляться клітинним соком на всіх зелених органах рослин, проколюючи їх хоботком. У результаті у місцях пошкодження руйнується хлорофіл і на поверхні листя з’являються знебарвлені плями. Зазвичай пошкоджені пагони та листки не деформуються, але внаслідок втрачання тургору ріст рослин призупиняється, частково опадають плоди та засихають пагони. У личинок цього виду цикадок дуже цікавий вид мімікрії. (Мімікрія — властивість імітувати зовнішній вигляд інших об’єктів). Линяючи, вони виділяють пухнасту білу масу, що нагадує липку вату. Вона прикріплюється до нижньої сторони листків і слугує для личинок сховищем, яке зовні нагадує павутину або плісняву. За найменшого зовнішнього подразнення із цього сховища розбігаються цикадки-німфи.
Дорослі комахи висмоктують із листя сік, унаслідок чого на ньому з’являється характерна плямистість: спочатку утворюються дрібні білі, а потім розпливчасті жовті плями. Некрози тканин листка у місцях пошкодження цикадками мають більш розпливчасту форму, чим і відрізняються від некрозів, спричинених живленням павутинних кліщів.
Часто через ранки, зумовлені проколами хоботка шкідника, у рослину проникають збудники грибних і бактеріальних інфекцій. Рослини втрачають свій нормальний зовнішній вигляд (у плодових та винограду знижуються приваблива товарність і якість). Імунітет рослин послаблюється, сильно пошкоджені плодові рослини втрачають плоди або зовсім їх не утворюють.
Крім того, у липких виділеннях цих комах розвиваються гриби-сапротрофи, що перешкоджають фотосинтезу рослин. У плодових і винограду затримуються процеси дозрівання та накопичення цукрів у плодах і ягодах. Сильніше потерпають ослаблені після перезимівлі або внаслідок ураження іншими патогенами рослини. Украй небезпечним є те, що цикади здатні переносити фітоплазмові, віроїдні та вірусні захворювання.
Протягом вегетаційного сезону розвивається одне покоління шкідника. Самка відкладає до 100 яєць у верхній (корковий) шар кори дерев, де вони і зимують. У кінці травня — на початку червня відроджуються личинки, які розвиваються у п’яти віках, вони активно живляться та виділяють білий восковий наліт у вигляді ниток або вати. Дорослі цикадки мають білувато-сіре або коричнювато-сіре забарвлення, активно живляться та виділяють медвяну росу. Імаго досить рухливі, можуть стрибати і літати. Розвиток цикадки відбувається упродовж травня — серпня. У кінці літа імаго відкладають яйця, які й зимують.
Наразі заходи боротьби зі шкідником грунтуються на застосуванні хімічних препаратів. У цьому і полягає складність та небезпечність проведення захисних заходів, оскільки шкідник значно поширився у населених пунктах, у дворах житлових будинків, парках, на території дитячих садків, шкіл, лікарень.
Оскільки шкідник зимує у стадії яйця, доцільно застосовувати ранньовесняну обробку багаторічних насаджень. На жаль, технології захисту будь-якої культури від цього шкідника досить затратні. Реалії сьогодення потребують досить виваженого та грамотного підходу до використання засобів захисту рослин. На початку вегетації насаджень часто виникає потреба у проведенні обприскувань задля одночасного пригнічення розвитку збудників хвороб та шкідників.
Наразі перевірено і підтверджено результативність застосування інсекто-акарициду Брунька® проти перезимувалих стадій шкідників і хвороб на промислових виноградниках та у садах, а також у приватних садибах на декоративних багаторічних насадженнях. Технологія виробництва цього препарату розроблена та впроваджена фірмою «Кемілайн Агро». Обробляють ним за температури 10…12°С у період набубнявіння бруньок, розкривання брунькових лусок та появи зеленого конуса. Механізм дії препарату багатофункціональний, спрямований на ефективне знищення шкідливих організмів, а саме: зимуючих стадій кліщів, цикад, червиць, листовійок, совок, п’ядунів; збудників антракнозу, мілдью, оїдіуму, чорної плямистості. Препарат не має аналогів — це замінник ДНОКу, але, на відміну від останнього, інсекто-акарициду Брунька® не притаманна гербіцидна дія. Препарат характеризується широким спектром і тривалою захисною дією за відсутності фітотоксичності. Завдяки вдало розробленій препаративній формі у вигляді розчинного концентрату препарат зручний у використанні. Обприскування рослин проводять один-два рази на рік: навесні — до розпускання бруньок, восени — після опадання листя.
Важливими у боротьбі із цикадкою меткальфою є профілактичні обробки минулорічних осередків розвитку шкідника, які проводять у період передбачуваного моменту відродження личинок (приблизно середина третьої декади травня) з інтервалом сім-вісім днів будь-яким інсектицидом для попередження розселення личинок. У кінці другої декади червня у пухнастій «ваті» відбувається масове відродження білих личинок, здатних скакати. У цей період застосовують системні інсектициди. Проводити обробки потрібно протягом усього сезону вегетації, чергуючи інсектициди. За зростання чисельності шкідника скорочують термін між повторними обробками — їх проводять з інтервалом сім днів. За утворення врожаю на рослинах слід застосовувати інсектициди із коротким періодом очікування. Оскільки личинки в основному перебувають на нижній стороні листка, то й обприскування слід проводити таким чином, щоб розчин потрапляв на місце зосередження шкідника. Слід зауважити, що у теплицях для збереження ранньої продукції варто застосовувати системні інсектициди. У приватному секторі для відловлювання дорослих цикад використовують жовті клейові пастки.
Одним з ефективних методів боротьби з цикадами є знищення пошкоджених частин рослин, позаяк у «ватному» нальоті обов’язково перебувають личинки. Уражені шкідником органи рослин слід зривати та знищувати. Важливо вести боротьбу з бур’янами, особливо в літній період, коли меткальфа починає розмножуватись. Серед народних методів боротьби із цикадками відзначають обприскування заселених ними рослин розчином господарського мила. Для цього 300 г подрібненого мила розчиняють у 10 л теплої води. Потрапляючи на личинок цикадок, розчин покриває дихальця на тілі шкідника і таким чином перешкоджає його диханню, внаслідок чого він гине. Ще одним ефективним методом є обприскування заселених рослин часниковим або цибулевим розчином. Для його приготування 250 г подрібненого часнику (цибулі) потрібно настояти в 1000 мл води протягом семи днів у закритій ємності. Потім суміш розводять водою у співвідношенні 1:50 і розпилюють на заселені шкідником рослини. Ефект настає після декількох обприскувань.
Наразі є прогнози щодо розширення ареалу та зростання шкодочинності цикадки меткальфи. Це призведе до можливого зниження продуктивності і тривалості життя багаторічних насаджень і потреби додаткових витрат на проведення повторних захисних обробок, що, своєю чергою, збільшить пестицидне навантаження на навколишнє середовище. З огляду на ситуацію, що склалася на Півдні України, пов’язану із поширенням досить агресивного шкідника, спеціалісти мають відповідально провадити стратегію щодо обмеження його чисельності, а саме: вчасно вжити відповідні захисні заходи виходячи із результатів моніторингу популяції, фаз розвитку рослин, метеорологічних чинників. Для забезпечення очікуваного результату слід зробити оптимальний вибір інсектицидів для захисних обробок із урахуванням наведених вище факторів, бажаного економічного ефекту та екологічної безпеки.
М. Константинова, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник, консультант