Спецможливості
Аналітика

Чи є перспектива у нішевих олій?

19.10.2017
511
Чи є перспектива у нішевих олій? фото, ілюстрація

Україна пишається тим, що є найбільшим в світі експортером соняшникової олії. Ринок розвивається, постійно збільшуються переробні потужності і інвестиції в виробництво соняшникової олії. Хоча з початку століття зростання валового збору соняшнику склало більше 7 разів, а сої більш, ніж в 4 рази, вже зараз між переробниками йде конкуренція за насіння. «Світова ціна на олію низька, український аграрій не хоче продавати за дешево свій вирощений продукт. Наші аграрії змушені працювати в низькорентабельному бізнесі», - зазначає Валерія Шаймухаметова, керівник служби маркетингу і аналітики компанії «Фенікс-Агро». Переробники не виключають, що потужності будуть простоювати через дефіцит сировини. Тому шукають альтернативу основним олійним культурам в т. зв. нішевому сегменті.

Вибух ринку

«За підсумками 2016 року налічується майже $ 19 млрд інвестицій, з яких понад $ 2 млрд - це вкладення в АПК. Звичайно, в першу чергу інвестиції направляютсяв сільське господарство, на другому місці - олійно-жировий комплекс», - підкреслила Валерія Шаймухаметова.

В Україні триває будівництво переробних заводів, розвивається логістика. У 2015 році Allseeds побудував завод потужністю 800 тис. т/рік вартістю $ 200 млн. З 2016 року подібний об'єкт запустив Bunge (потужність переробки 790 тис. т/рік, інвестиції $ 180 млн), а також «Агропродсервіс» (60 тис. т/рік) і «Д-Мікс» (50 тис. т/рік). У нинішньому році очікується відкриття переробного підприємства потужністю до 170 тис. т/рік компанією «Агроліга», обсяг інвестицій в яке склав $ 9 млн. На наступний рік є проекти підприємств «Віктор і К», «Елеваторбудінвест».

Вікторія Шаймухаметова

Бум будівництва переробних потужностей призвів до того, що річна потужність переробки соняшнику в нашій країні становить 18,5 млн т. Тому виникає гостре питання сировини. За експертними оцінками в 2017-2018 маркетинговому році всередині країни буде перероблено трохи більше 15 млн т соняшника. «Українські переробні потужності завантажені не повністю, десь на 80%, оскільки внутрішній переробник конкурує з експортно-орієнтованими компаніями», - пояснює В. Шаймухаметова Завдяки високим експортним митам соняшник залишається в Україні. Однак, щороку озвучуються ініціативи зі зняття мита.

Де брати сировину для переробки - найактуальніше питання галузі. Як варіант - імпорт, але найближчим часом це навряд чи можливо. «Зараз ми імпортуємо виключно насіння, оскільки в нашій країні селекція не розвинена на достатньому рівні. У 2014 році був прецедент, коли одна українська компанія все-таки імпортувала сою з Бразилії для переробки. На жаль, проект виявився невдалим. На той момент соєвий шрот в основному реалізувався на внутрішньому ринку, а наші тварини не звикли до такої кількості протеїну», - розповіла В. Шаймухаметова.

Переробка нішевих олійних культур

Аналітик «Фенікс-Агро» вважає, що однією з перспективних нішевих культур є олійний льон. З часу незалежності в Україні на нього була введене експортне мито в розмірі 27%. Відповідно, не маючи внутрішньої переробки, аграрії не могли експортувати вироблений продукт, оскільки не могли витримати конкуренцію з Канадою, Росією, Казахстаном, де була нульова ставка.

Це викликало різке зниження посівних площ. З 2010 р експортне мито поступово знижували на 1,5%. У підсумку до 2015 року воно склало 10%, в 2016 - 8,5%.

З 2008 року посіви льону стали поступово зростати. «Всі експерти були впевнені, що як тільки знімуть експортні мита, площі під льоном різко збільшаться, його експортуватимуть і перероблятимуть. Але цього не сталося. З 2015 року посівні площі зупинилися на рівні 65 тис. га, а виробництво - на рівні близько 80-90 тис. т.

 

Чому не сіють льон

Перша причина ігнорування такої цікавої нішевої культури - не налагоджені канали збуту і відсутність упевненості в ціні. Як вважає В. Шаймухаметова, сільгоспвиробники не розуміють логіки ціноутворення на дану культуру, тоді як по соняшнику кожен аграрій може розповісти, як формується ціна на насіння.

Чому немає впевненості в ціні? Тому що Україна вкрай залежна від зовнішніх ринків. Три світові лідери у виробництві льону - Канада, Росія і Казахстан. Від коливання врожайності та посівних площ в цих країнах в першу чергу залежить і світова ціна на олійну культуру. «Наприклад, в 2015 році ціна льон олійний становила $ 450 за тонну, а в 2016 р - тільки $ 320. Такі коливання роблять вирощування льону для українських аграріїв нецікавим. У свою чергу, переробники відчувають брак сировини. Доводиться з відром бігати по Україні, скуповувати і шукати невеликими обсягами дану сировину», - пояснила аналітик «Фенікс Агро».

Основний гравець на ринку льону сьогодні - експортер. 2/3 насіння відправляються до В'єтнаму і країн ЄС. Переробкою льону в Україні займається вкрай мало підприємств. Найбільші обсяги переробляють Ніжинський і Чернівецький жиркомбінати, «Агросільпром», «Факторія».

Тому і попит на льон невеликий. А сучасний аграрій звик до боротьби за свій продукт: на закупівлю соняшнику до нього щодня надходять десятки пропозицій, тоді як льон нікому не потрібен. Відсутність конкуренції також впливає на ціну.

Як організувати переробку нішевих культур?

Найперспективніший спосіб - співпраця з кооперативами. «В Україні це нововведення, але воно стає все більш і більш популярним. За останні два роки відкрилися досить значні кооперативи, наприклад «Перший український сільськогосподарський кооператив» (ПУСК), який об'єднує 56 сільгосппідприємств із загальним земельним банком в 120 тис. га.

ПУСК відкритий до партнерських відносин, поки у них немає своїх переробних потужностей, але їх відкриття планується. «Сьогодні вони готові працювати з уже існуючими заводами. Вони готові виділити під певне замовлення чималі площі», - додала В. Шаймухаметова.

Існують і інші ефективні об'єднання - «Мрія», «Сварог», де керуюча компанія формує кооператив під свої потреби.

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Інтерв'ю
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча

1
0