Спецможливості
Аналітика

Чи потрібно підвищувати якість українського зерна?

03.05.2017
4351
Чи потрібно підвищувати якість українського зерна? фото, ілюстрація
Геннадій Шульга, віце-президент із глобального розвитку бізнесу в аграрному і продовольчому секторі SGS Group

Україна стрімко нарощує обсяги експортованого зерна. За прогнозами аналітиків, обсяг поставок за кордон досягне 38-39 млн т. Однак, крім обсягів, має велике значення і фактор якості. Тема якості червоною ниткою проходила в доповідях XIV Міжнародної конференції «Зерно Причорномор'я: Вітер змін», яку в квітні провів «УкрАгроКонсалт».

 

У дискусії присвяченій характеристиці зернових взяли участь представники швейцарської компанії SGS Group. Підприємство займається інспекцією, тестуванням і сертифікацією агросировини і кінцевого продукту. SGS Group контролює 40% експорту сільськогосподарської сировини глобально, в Чорноморському регіоні - понад 60%, покриваючи весь ланцюжок поставок не тільки в торгівлі, але й у виробництві.

У своїй доповіді віце-президент із глобального розвитку бізнесу в аграрному і продовольчому секторі SGS Group Геннадій Шульга дав оцінку українським зерновим у порівнянні з іншими країнами Причорномор'я, а також окреслив світові тенденції розвитку зернового ринку.

США – світова комора

Статистику по зерновим SGS Group напрацьовує завдяки створеному в Одесі Центру тестування. За словами Г. Шульги, за останній рік експорт суттєво зріс, приріст по зерновій групі становить 11,3%. 

Географія країн-покупців також розширюється. На думку експерта, США і Канада втрачають свою частку в торгівлі світової пшеницею. Загальний обсяг експорту пшениці з двох провідних країн-експортерів у 2017-му становив 25% - це рекордно низька частка. Причому вперше в історії Канада експортувала більше пшениці, ніж США. Чорноморський експорт зростає, до 95% вище, ніж у США і в 2,7 вище, ніж в ЄС. Тенденція така, що Чорне море та Європа будуть домінувати в світовій торгівлі пшеницею в майбутні роки. Тому важливість Чиказької біржі у формуванні цін знижується.

Наступна тенденція, описана представником SGS Group, - явний прогрес в Південній Америці: «Щось надзвичайне відбувається в Бразилії, Аргентині, з усіма скасуваннями експортних мит. Цілком ймовірно, що цей регіон стане серйозним конкурентом Чорноморського регіону на світовому ринку зернових».

США буде залишатися власником світових запасів зерна до 2020 року. Вони будуть зберігати ці резерви, але їм буде складно конкурувати.

Ландшафт низьких цін

До 2020-го триватиме ландшафт низьких цін, упевнений Г. Шульга. Зростання населення - основний фактор сільгоспвиробництва сьогодні. За деякими прогнозами населення збільшиться до 10 млрд осіб до 2050 року, що призведе до росту попиту на продукти харчування. Окремі аналітики вважають, що для забезпечення продовольством такої кількості населення ріст виробництва повинен скласти 70%. Також зростає і споживання калорій (із 2358 ккал до2940 ккал в останні роки), тому що рівень добробуту людей зростає, наприклад, в Китаї середній клас подвоївся, починаючи з 2000 року. В цілому, споживання їжі зросло на 30% із середнім коефіцієнтом росту 0,5% протягом останніх 6 років. У наступні 15 років прогнозується уповільнення росту калорійності їжі. «Якщо об'єднати такі фактори, як ріст населення і калорійність, то приросту сільгоспвиробництва на рівні 1,5-1,8% буде достатньо, щоб обслужити зростаючий попит», - вважає Г.Шульга.

За даними SGS Group, коефіцієнт росту продуктивності по кукурудзі за останні 57 років - 5,3 рази. «Кукурудза - один із основних видів агросировини. З усіма сучасними технологіями ми виробляємо її все більше і більше. Середньорічний приріст 3%. Якщо порівняти це з необхідними 1,5-1,8%, то зрозуміло, що сформується надлишок, який буде спрямовано на корм худобі».

По іншій аграрній сировині (пшениця, рис, цукровий буряк) тенденція до приросту виробництва також становить близько 3%.

Більше не означає краще

Зерновий потенціал України ще не реалізовано повною мірою. Загальний прогноз виробництва зернових - понад 100 млн т до 2025 року і саме за рахунок впровадження нових технологій: «На тій же самій площі Україна може виробляти більше. Ефективність вирощування збільшилася надзвичайно. Врожайність зростає. Але яку ми платимо за це ціну? Зниження якості, особливо якщо насіння не належної якості».

Протягом останніх 13 років SGS Group створює карту якості врожаю. В середньому якість української пшениці минулого року стабільна. Але фахівець наголошує, що досягаються такі показники в основному за рахунок родючості грунту, а не культури землеробства. «В Україні є чорнозем, але потрібно розуміти, що на відновлення 1 см ґрунту йде 40 років. А втратити потенціал родючості можна за кілька років, якщо не застосовувати правильну технологію вирощування», - підкреслив Г. Шульга і додав, що сьогодні багато фермерів нехтують технологіями, покладаючись тільки на природну родючість і вносять недостатню кількість добрив.

- Якість продукції, що експортується, зокрема пшениці з Чорноморського регіону, - одна з кращих в світі. За вмістом білка зерно краще, ніж аргентинське або австралійське. У Росії якість останнього врожаю в Росії дещо гірша, ніж у 2015 році. І відсоток кормової пшениці в Росії збільшився - з 18 до 31%. Звичайно, в Канаді, Німеччині якість пшениці дуже висока. Але в цілому, якщо порівняти вимоги країн-імпортерів, то за всіма якісними параметрами і пошкоджень комахами якість українського зерна задовільна. В середньому з України відвантажується зерно з 12% протеїну. Якщо порівнювати пшеницю з інших країн, як Казахстан, Польща, Литва, то частка пшениці з вмістом білка 13% і вище набагато більше, однак згадані країни не можуть забезпечувати великі обсяги поставок, - наголосив він.

Загроза мітотоксинів

Щодо токсинів у пшениці, то великих проблем фахівці SGS Group не спостерігали: «Є тенденція підвищення рівня вомітоксіна, але показники в межах норми. Часто виникають питання з мікотоксинами, які з'являються в зерновій масі через зміну погоди і підвищення температур».

Сезонні аномалії в червні-серпні, в період формування врожаю, сприяють розвитку аспергіліуса, фузоріоза і токсини стають реальною проблемою для всіх країн Східної Європи. «Перевіряючі органи і споживачі все більше висувають вимог до вмісту мітотоксінов - дозволений рівень дуже низький, якщо вантаж заражено, він втрачає в ціні, іноді підлягає знищенню. Традиційна технологія забору зразків не дозволяє визначати мітотоксіни, оскільки по зерну вони розподіляються нерівномірно. Необхідна складна процедура відбору і підготовки зразків. Помилки в цьому випадку досягають рівня 80%. У самій лабораторії навряд чи буде помилка, але важливо дотримуватися процедури відбору зразків», - пояснив Г. Шульга.

У 2014 році SGS Group запустила програму «Індекс захворювань і погодних умов», за допомогою якої моніторить умови для розвитку токсинів. «Створюючи інтерактивну карту проблемних регіонів, куди ми відсилаємо інспекторів для забору зразків, щоб підтвердити присутність токсинів. Це дуже хороший інструмент зниження ризиків», - розповів він.

І в Україні, і в Росії зросла кількість битих зерен кукурудзи. Ще одна серйозна проблема сезону 2016 - зміст амброзії, особливо складною з нею була ситуація в Росії. Аналогічна картина спостерігається в Сербії, Румунії, Болгарії. На щастя, вимоги Єгипту змінилися, і він зараз приймає зерно з невеликим відсотком ураження амброзією.

Чи справді без ГМО?

Незважаючи на заборону використання ГМО-насіння, в багатьох партіях зерна і бобових виявляються ГМО-агенти. За даними SGS Group, в Україні в порівнянні з 2015 роком ситуація трохи покращилася: «Вміст ГМО по сої - тільки 10% партій абсолютно чисті від ГМО. Багато ГМО кукурудзи. Лише 10% всіх відвантажень вільні від ГМО. За рапсу ситуація дещо покращилася».

Експрес-інтерв'ю для propozitsiya.com Геннадія Шульги, віце-президента з глобального розвитку бізнесу в аграрному і продовольчому секторі SGS Group.

- Що потрібно для підвищення якості українського зерна?

- Щоб отримати більш якісний продукт, потрібен якісний імпут: важливо, що вноситься в ґрунт до посіву, як обробляється насіння, які технології використовуються і т.д. Від усього цього залежить результат. Погода також впливає. Однак нинішні погодні тенденції для пшениці сприятливі. Але українські фермери економлять на всьому і вносять незначну кількість добрив, порівняно з європейськими нормами, відтак падає якість кінцевої продукції. Українці використовують по мінімуму ЗЗР, тому періодично виникають проблеми з клопом-черепашкою, з пошкодженими зернами. Природно, чим вище якість - тим вище ціна. Але для цього потрібні вкладення: більше інвестуємо - отримуємо кращий продукт.

- Яка ситуація з сортовим складом пшениці?

- Із сортовим асортиментом в Україні дуже гідна ситуація. На основі наших сортів вирощують зерно в Канаді, тобто канадська пшениця має українське коріння, і вони зараз отримують шикарні врожаї, застосовуючи більш ефективні технології. В Україні мало твердих сортів, ми спеціалізуємося на м'яких. Наприклад, Казахстан може похвалитися великою кількістю і високою якістю твердих сортів.

- Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію з ГМО. Адже офіційно використання модифікованих культур заборонено?

- ГМО в Україні було і є. Вочевидь в якийсь момент фермери повірили, що за рахунок ГМО-сортів можна скоротити внесення «хімії». Нелегально хтось завіз насіння, за рахунок перехресного запилення у нас як і раніше залишається якийсь відсоток зерна з ГМО. На практиці, якщо продавець хоче отримати вантаж чистий від ГМО, потрібно проводити скринінг, робити тестування - інакше трейдер не буде захищений. Щоб отримати преміальну ціну, доводиться ретельно сігредувати партії, контролювати їх, щоб фінально отримати якісний продукт. Вартість цього контролю значно вища, ніж якби спочатку все очистити і перевірити насіннєвий матеріал. Але для цього потрібно працювати на іншому рівні, активно співпрацювати з фермерами.

- По-якій культурі наша країна не допрацьовує?

 

- Потрібно диверсифікувати ризики - вирощувати й основні, і нішеві культури, на яких можна отримувати більш високий прибуток. Однак потрібно ретельно відпрацювати технології вирощування. Особливу увагу потрібно звернути на сівозміни, щоб врятувати родючість і здоров'я грунтів. Монокультивування загрожує тим, то в один момент все закінчиться або низькою врожайністю або «вистрілить» вовчок. Буде потрібна маса зусиль і коштів для відновлення потенціалу АПК. Коли саме це станеться, складно сказати. Змінюється клімат, якщо раніше в Україні не було проблем з фузоріозом або мітотоксінами, то зараз вони зустрічаються все частіше і частіше.

- Якими культурами Україна може пишатися?

- Соняшник по олійності та іншим показниками у нас розкішний. Соя гідно виходить. Пшениця - хорошої середньої якості, але все одно вона конкурентноспроможна, краща, ніж аргентинська, французька та австралійська.

- ТОП-3 найрентабельніших культур – це…

- Соняшник, соя, кукурудза. І сюди четвертим дуже проситься рапс.

 

Світлана Цибульськаs.tsybulska@univest-media.com

Інтерв'ю
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі

1
0