Спецможливості
Архів

Чому знецінюється ідея кооперації

15.07.2008
147
Чому знецінюється ідея кооперації фото, ілюстрація
Попри зображений у попередньому матеріалі позитивний досвід сільського кооперування, українське податкове законодавство в сучасному його вигляді аж ніяк не сприяє розвитку обслуговуючих кооперативів.

У жовтні 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон, яким у черговий раз подовжено спеціальні режими оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Нагадаємо, що Законом України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР передбачено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість (далі — ПДВ) сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності й господарювання:


·         по-перше, відповідно до п. 6.2.6 Закону, за нульовою ставкою оподатковуються операції сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності й господарювання з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою масою;


·         по-друге, відповідно до п. 11.21 Закону, сума ПДВ, яку переробні підприємства всіх форм власності повинні сплачувати до бюджету за реалізовані молоко та молочну продукцію, м’ясо і м’ясопродукти, в повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані переробним підприємствам молоко й м’ясо в живій масі.


Закон уже підписав Президент і 1 січня 2007 року він набрав чинності. Тож сільськогосподарські товаровиробники, виробники молока користуються, і принаймні ще до 1 січня 2008 року користуватимуться, пільгою на сплату ПДВ. Вони не сплачують ПДВ, реалізуючи молоко, та ще й отримують від переробних підприємств дотацію в сумі ПДВ, яку ті повинні сплачувати до бюджету за реалізовані ними молоко та молочну продукцію. На нашу думку, такі пільги є досить обгрунтованими й своєчасними, адже вони не те що сприяють розвитку виробництва молока в Україні, а скоріше допомагають хоч якось вижити молочній галузі сільського господарства нашої держави.


Скористатися згаданими вище пільгами можуть не всі юридичні особи, які провадять господарську діяльність у сільському господарстві. Пільги поширюються лише на сільськогосподарських товаровиробників. Закон України “Про сільськогосподарську         кооперацію” від 17 липня 1997 року № 469/97–ВР дає визначення поняття “сільськогосподарський товаровиробник”. Згідно з Законом сільськогосподарський товаровиробник — це фізична або юридична особа, незалежно від форми власності та господарювання, в якої валовий дохід, одержаний від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва й продуктів її переробки, за наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень тощо) та/або поголів’я сільськогосподарських тварин у власності, користуванні, в тому числі й на умовах оренди, за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75% загальної суми валового доходу. Це обмеження не поширюється на осіб, які ведуть особисте селянське господарство. Як бачимо, фізичні особи, які ведуть особисте селянське господарство, визнаються сільськогосподарськими товаровиробниками без обмежень; щодо юридичних осіб, то вони визнаються сільськогосподарськими товаровиробниками з певними обмеженнями. Ці обмеження не дають змоги скористатись податковими пільгами юридичним особами, які не є виробниками, а тільки перепродують сільськогосподарську продукцію, тобто вони — посередники.


Та, на жаль, ці законодавчі обмеження (за всієї своєї загальної доречності) мають і негативний вплив на розвиток сільського господарства в державі, а саме: вони стримують розвиток сільськогосподарської кооперації. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (далі — СОК) не є сільськогосподарськими товаровиробниками, адже вони реалізують сільськогосподарську продукцію не власного виробництва. Такі кооперативи поставляють на переробні підприємства молоко, м’ясо та іншу сільськогосподарську продукцію, виробниками якої є особи, що ведуть особисте селянське господарство і є членами таких кооперативів. Отже, СОК, який реалізує переробному підприємству вироблене його членами, наприклад, молоко, не може скористатись пільгами, передбаченими пунктами 6.2.6 та 11.21 Закону “Про податок на додану вартість”. Таким чином, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи повинні сплачувати ПДВ за поставлене переробним підприємствам молоко та не мають права на отримання дотації.


Шляхи вирішення останньої проблеми — проблеми з дотацією — сформульвано в Постанові Кабінету Міністрів № 805 від 12 травня 1995 року. П. 5 Постанови передбачає, що виплата дотації особистим селянським господарствам за продане переробному підприємству молоко може здійснюватись згідно з договорами доручення через сільськогосподарські підприємства, інші організації чи сільські (селищні) ради. Тобто дотація може сплачуватись особам, які ведуть особисте селянське господарство та є членами СОК, згідно з договорами доручення.


Щодо шляхів розв’язання проблеми зі сплатою ПДВ у разі постачання переробному підприємству молока, яке виробили господарства населення, через СОК, то нам відомий лише один шлях її вирішення — це зміна законодавства, яке регулює це питання. Проблему зніме прийняття Закону “Про внесення змін до Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію”. Треба надати сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам, членами яких є особи, які ведуть особисте селянське господарство, статус сільськогосподарського товаровиробника. Це дасть змогу сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам скористатись пільгами, передбаченими Законом України “Про податок на додану вартість”, а отже, дасть можливість успішно конкурувати з іншими учасниками ринку молока. Без цих податкових пільг подальший розвиток сільськогосподарської кооперації, принаймні щодо молочного сектору, неможливий.


Сільськогосподарська кооперація в Україні, хоч як це прикро, все ще перебуває в зародковому стані. На жаль, досвід кооперації провідних сільськогосподарських країн Європи, таких як Голландія, Швеція, Данія та багатьох інших, дуже важко приживається в нашій державі. Однак позитивні зрушення в цьому напрямі все ж є. Ми вже писали про те, що в Томашпільському районі Вінницької області з вересня 2005 року досить успішно працює СОК “Надія”. Завдяки підтримці з боку районної та обласної влади, цей кооператив набирає обертів. На початку 2006 року почали закуповувати гуртовими партіями корми для членів кооперативу, в серпні відкрили перший пункт із заготівлі молока, потім ще два, найближчим часом планують відкрити ще кілька пунктів. Діяльність СОК “Надія” певною мірою посприяла вирішенню проблеми якості молока та ціни на нього в районі. Високо оцінюючи досвід Томашпільського району з кооперації молока, обласна влада вирішила поширити цей позитивний досвід на всю область. Так, у вересні 2006 року облрада ухвалила рішення про виділення коштів на облаштування пунктів із заготівлі молока від господарств населення. Гроші виділяють без повернення та на умовах конкурсу місцевим радам, які стають засновниками структур, що займатимуться заготівлею молока. Ось тут би й використати потенціал сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, адже вони якнайкраще підходять на роль таких структур. Однак через недосконалість чинного законодавства переваги сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів зводяться нанівець. Тому й організовують на Вінниччині комунальні підприємства, інші організації, які лише надаватимуть послуги відповідним переробним підприємствам зі збирання та охолодження молока, а от самостійними “гравцями” на ринку навряд чи стануть. Більше того, навіть раніше створені сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи змушені переходити на “обслуговування” переробних підприємств. За такої схеми годі й говорити про якусь незалежність від певного переробного підприємства, а значить, сама ідея кооперації майже повністю знецінюється.


На завершення хочеться на шпальтах цього видання звернутися до депутатів Верховної Ради України, інших суб’єктів законодавчої ініціативи з проханням: до поможіть у розвитку сільськогосподарської кооперації. Відповідний законопроект уже підготовлено, треба тільки зареєструвати та переконати депутатів підтримати його. Сільське населення України, інтереси якого потрібно захистити, буде вам за це дуже вдячне.


 


Андрій Цибулько,


юрист проекту


“Розвиток молочного сектору”,


Вінницька область

Попередня стаття

Інтерв'ю
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0