БОРОТЬБА ГІГАНТІВ

Не заперечуємо, що тягачі на 300 к. с. у повсякденності й понині зустрічаються нечасто. Тому від захоплення перед цими болідами не годен утриматись жоден практик. Крім того, техніка велетнів часто вказує напрям середнім та меншим тракторам завтрашнього дня.

У змаганні сучасних найпотужніших стандартних тягачів беруть участь: Case, Fendt, John Deere та New Holland. Для тесту фірма Fendt надала в наше розпорядження модель Vario 930 потужністю 301 к. с. Дещо відстають від неї флагмани трьох інших фірм. Задана потужність у моделей Case MX 285 та New Holland TG 285 — 286 та, відповідно, 283 к. с. —  згідно з нормою ISO. Її вимірюють на голому моторі без вентиляторів. Потужність, яка є в нашому розпорядженні, можливо, відрізнятиметься на 10–15 к. с. Велетенський тягач моделі 8520 від John Deere має потужність 306 к. с. Але в тестуванні брав участь трактор 8420 потужністю 269 к. с., за будовою він практично однаковий з попередником.

Fendt — єдиний обладнано безступінчастою коробкою передач. Дотепер деякі виробники пропонували в цьому класі потужності винятково коробку передач Full Powershift. Окрім того, Fendt пересувається зі швидкістю 50 км/год, тоді як інші кандидати розвивають максимальну швидкість — 40 км/год.

Обидва трактори-тягачі зібрано на базі платформи Case MX 285. Це означає, що мотор, коробка передач, гідравліка та кабіна абсолютно ідентичні. Щоправда, у моделі MX мотор стоїть ближче до переду, щоб урівноважити вагу. У TG, навпаки, двигун вмонтовано, так би мовити, майже за передньою віссю.

Ще однією характерною відмінністю є те, що TG обладнано віссю Super Steer. Під час керування вона додатково розхитує осьовий блок у різні боки, завдяки чому поворотний круг зменшується. Case MX обладнано підресореною передньою віссю. Таку саму вісь мають і тягачі фірм Fendt та John Deere. У Fendt 930, крім того, додатково підресорено ще й кабіну. Замість цього, John Deere має так званий Active Seat (надбавка до ціни за новацію — майже 2 000 євро). Case і New Holland пропонують “напівактивне сидіння” — Semi-Aktiv-Sitz. (У фірми New Holland надбавка за сидіння — 1 200 євро). Системи активно працюють у напрямку, протилежному до вертикальних коливань.

БЕЗМЕЖНА СИЛА
Заміряючи виробничі параметри, ми рідко коли висловлювали так мало критики, як під час цього тесту. Збільшення обертового моменту в усіх випробовуваних кандидатів перевищували бажані 35%. Таким чином, мотори добре амортизують максимальні навантаження. Лідером у вдосконаленні обертового моменту був трактор New Holland TG, показник якого становив майже 67%. Його результати кращі, ніж у моделі MX, оскільки число обертів у нього більше на 200 об./хв.
Вимірювання у сфері константних

значень так само не дали приводу для критики. Найвищих значень досягає New Holland, його показник становить 40%. Fendt одержав нижчу оцінку — 27%. Але й це значення перевищує межу очікуваних 20%.
На сьогодні надпотужність для багатьох продавців тракторів-тягачів є важливим аргументом для продажу. Досить часто це значення вказують навіть перед номінальною потужністю. Лідером знову став TG, маючи потужність 31,9 Квт. При цьому він, завдяки вищому номінальному обертовому числу, піднявся на один щабель вище, ніж такий самий за конструкцією Case MX (24,3 Квт.). Не відстає й John Deere — 25,8 Квт. Найменш потужний Fendt, у нього — 16,9 Квт.

Якщо робота вала відбору потужності напрямку залежить від стандартного обертового числа, то в моделях Case та John Deere максимальна потужність практично не має значення. Тут стандартне число обертів вала відбору потужності досягається тільки за номінального обертового числа мотора. Це означає, що в разі меншої кількості обертів за найбільшої потужності цапфовий вал тягача Case обертається тільки зі швидкістю приблизно 800 об./хв, а в моделі John Deere — 870 об./хв. Fendt і New Holland досягають стандартного числа обертів уже при 2030 і, відповідно, 1980 обертах мотора. Таким чином, вони більше наближені до максимальної потужності, перебувають приблизно на одному рівні й менше витрачають палива.

У тестуванні максимальної тягової потужності лідирує Fendt, маючи 195 Квт. І в тестовій групі в нього найвища стандартна потужність. На другому місці — John Deere 8420 із 185 Квт. Нижчі результати під час вимірювання максимальної тягової потужності показали моделі Case та New Holland (177 і 175 Квт). З огляду на те, що демонтаж двигунів обійшовся нам дуже дорого, ми порівняли максимальну тягову потужність за результатами виміряної потужності розподільних валів. Значення коливаються між 83% у моделей Case та New Holland і 86% у тягача John Deere. Fendt зайняв позиції між ними, досягнувши 85%. Висновок: різниця між коефіцієнтами корисної дії коробок передач, на нашу думку, не є дуже великою.

Під час вимірювань тягової потужності немає великого значення і витрата палива. Тягачі показують, скільки палива потрібно для вироблення однієї кіловат/години тягової потужності. Показуючи число 263 г/кВт/год, навіть із коробкою передач Vario, модель Fendt була дуже ефективною. За нею йшли: John Deere — 270, New Holland — 272 і Case — 276 г/кВт/год.

ЕКОНОМНІ МОТОРИ
Для практики важливо, скільки палива витрачають трактори за звичайних умов експлуатації. Інформацію про це ми одержали після спостережень за витратами палива на шести виробничо-навантажувальних ділянках. Тут з’явилися найрізноманітніші показники обертового числа та стану навантаження. Свою економність і в цьому тесті довів Fendt. 232 г/кВт/год — такого показника ми не фіксували під час жодного тестування тягачів. Суттєво відстають John Deere — 249 г/кВт/год, Case і New Holland, відповідно, — 253 і 258 г/кВт/год.

Під час тестування гідравлічної потужності найгірші результати показав Fendt. Він споживає 113 л оливи за хвилину, і потужність його становить 33 кВт. З цієї причини багато з механізмів-споживачів гідравліки (наприклад, компресор рядкової сівалки, робочий об’єм циліндра, кермо) неможливо буде задіяти одночасно. Набагато більшу потужність, майже 160 л/хв і 45 кВт, показали Case і New Holland. John Deere входить, так би мовити, до середнього класу. Виробники Case, John Deere і New Holland пропонують на вибір більші насоси.

Навіть більше сили, ніж потрібно, мають підйомні механізми. Насамперед, у верхній половині, де для дуже важких машин потрібні великі підйомні сили, наші тест-кандидати показали значно вищі результати, ніж 9000 даН. Залежно від центру тяжіння навісного приладу, це відповідає маси від 5 до 6 тонн. Так багато піднімати тягачам навіть не дозволено через обмеження допустимої загальної ваги.

Допустиме навантаження коливається від 1915 кг у John Deere до 3590 кг у TG (без фронтального навантажувача і без підресореної передньої осі). John Deere серійно обладнали гирями (баластом) для коліс — 1360 кг. Загальна маса коліс моделі Fendt становить 1300 кг. Незважаючи на те, що навісні прилади у цьому класі потужності використовують досить рідко, додаткові навантаження всіх тракторів є надто малими. Виробники пропонують як альтернативу дозвіл на підняття 17,5 т. Але кожна така модель повинна отримати окремий дозвіл комісії виробників. Fendt дозволяє максимальне навантаження — 16 тонн. Але при цьому гранична швидкість обмежується 40 км/год.

Яку саме роль за додаткової передачі тягової сили відіграє достатня кількість баласту, ми змогли побачити на прикладі TG і частково Case MX. На пухкому грунті тягач TG скакав перед 6-метровим культиватором і 5-метровим “кентавром” то вниз, то вгору. Цей феномен в Америці називають “powerhopping”. З допомогою пізніше домонтованої фронтальної гідравліки розподіл маси тягача поліпшився: спереду 48 і ззаду 52%. Додатково для експерименту шини наповнили водою. Зрештою вже і без фронтального навантаження тягач більше не стрибав. Але з таким баластом він важив понад 14 тонн, і допустиме навантаження передньої осі було перевищено на 700 кг. Наразі виробник New Holland пропонує баласт для задніх коліс.
Останнім часом виробники значно удосконалили комфортність кабін, технічного обслуговування та їзди. Кабіну тягача Case MX 285 оцінили найвище. В ній просторо, великі вікна, а отже, прекрасна оглядовість. Крім того, в кабіні добра звукоізоляція. Конструкція кабіни трактора TG загалом має такі самі характеристики, але бали їй відмінусували за вищий рівень шуму. Причина цього — шум двигуна, який обертається з більшою швидкістю.

Розмір кабіни у John Deere приблизно такий самий. Розчаровані ми були кабіною тягача Fendt. Вона набагато менша, ніж кабіни його конкурентів. Для пасажира є всього-на-всього одне сидіння “на крайній випадок”, а рівень шуму з відкритими вікнами сягає 86 дБ (А). Автоматичного кондиціонера, на відміну від інших тягачів, тут немає. Зовнішній вигляд обшивки нас просто засмутив.

РОЗВЕРТАТИСЯ ПРОСТІШЕ
Найкращі результати в плані комфортності під час експлуатації показав Fendt. Власне, від системи керування розворотом Teach In можна було б і відмовитися, оскільки всіма гідравлічними функціями можна зручно керувати за допомогою вимикачів на джойстику. Повний привід та диференційний стопор мають автоматику, яка легко активується з допомогою плівкових клавіш. Вал відбору потужності вмикається та вимикається в автоматичному режимі через підйомний механізм.
Цінною новинкою в тракторі Fendt є система керування двигуном та коробкою передач TMS, якої вже роками вимагає практика. Завдяки їй, водій може керувати тягачем з допомогою важеля або педалі. Керівна система сама шукає і вибирає потрібне перемикання і обертове число двигуна. І все ж новачкам важкувато сісти за кермо трактора Fendt і одразу поїхати. Надто багато варіантів налагодження. Але якщо водій обізнаний із системою, тоді він упорається спритно.
Коробки передач Powershift (англ. powershift — перемикання передачі із невимкненим зчепленням) не дають стільки можливостей. Але, завдяки автоматичним коробкам передач, комфортність теж підвищено. Передусім це полегшує роботу водія під час оранки. Залежно від кількості вантажу і обертового числа, трактори самі вибирають собі оптимальну передачу. Для роботи вала відбору потужності найменше придатні технічні рішення, запропоновані виробниками Case і New Holland, оскільки число обертів двигуна різко зменшується ще до того, як перемикаються передачі. Швидше, ніж 15 км/год, з польовою автоматикою працювати не можна, бо режим тракторів Case/New Holland i John Deere активний тільки до 12-ї передачі. У використанні для важких дорожніх перевезень системи різних виробників мають такі недоліки: в разі зупинки трактора автоматичні коробки недостатньо чітко перемикаються на зменшення швидкості, тому трактористові доводиться вручну вибирати нижньошвидкісну передачу, на якій він зможе зрушити з місця.

Систему керування розворотом пропонують тільки виробники Fendt i John Deere. Система трактора John Deere IMS сконструйована простіше, і її легше зрозуміти. Процес розвертання записано в пам’ять і, коли потрібно, він просто автоматично повторюється. Для виконання інших робіт цей процес потрібно щоразу переписувати.
Система керування розворотом Teach In у Fendtа пропонує безліч можливостей. На так званому варіо-терміналі, тобто на бортовому комп’ютері, тракторист може задавати програму розвороту навіть тоді, коли трактор стоїть. Можна також змінювати проміжки часу між окремими функціями. Тракторист може також запрограмувати виконання дій залежно від часу або відстані або вибрати функцію керування цими діями вручну. Для додаткового устаткування можна записувати програми. Звичайно, новачкам у будь-якому разі знадобиться інструктаж і чимало часу, щоб повністю освоїтися. Але якщо вже тракторист зрозуміє систему управління, то працюватиметься йому легко і з задоволенням, хоча, на нашу думку, Fendt повинен дещо вдосконалити цю систему під користувача.

Хто не особливо зважає на різні технічні дрібнички, той зможе легко користуватися тракторами цього класу. Всі важливі вимикачі й важелі розміщено у підлокітниках. Єдиним слабким місцем залишається автоматика повного приводу і диференційний стопор. Було б добре, аби нею можна було управляти з допомогою рульового важеля передніх коліс.
Хоча Case, John Deere i New Holland і є класичними сільськогосподарськими тракторами, їх комфортність під час їзди дорогами ще більше вдосконалили. Навіть за швидкості 40 км/год, завдяки підресореним переднім осям, моделі MX та 8 420 спокійно рухаються дорогою. Найкращим виявився трактор John Deere, облаштований шинами Good Year. Трохи гірші результати показав TG, маючи вісь Super Steer. Тим, хто частіше їздитиме асфальтованими дорогами, рекомендуємо надати перевагу осі

Terra Glide.
І все ж до рівня зручності використання на дорогах тягача Fendt не може наблизитися жодна із трьох машин. Завдяки високій комфортності під час їзди, ідеально налагодженому прямому руху і безступінчастій коробці передач, тягач майже не поступається вантажному автомобілю. Єдиним недоліком цієї моделі є гальмова педаль. Вона занадто довга, а сила в 50 даН, яка потрібна для її задіяння, надто висока.

ВИСНОВОК
Оцінка після першого огляду показує, що за загальною характеристикою трактори-гіганти незначно відрізняються один від одного. Кожен із них має свої сильні та слабкі сторони. Тому, визначаючись із покупкою, рекомендуємо звернути увагу на сферу використання машини. Ми думаємо, що підприємці та господарства, в яких трактори часто їздять дорогами, надаватимуть перевагу моделі Fendt. Цей трактор можна використовувати у переважній більшості галузей, саме тому він і коштує дорожче. Основна сфера використання трьох інших тягачів — польові роботи. Серед них John Deere має найкраще устаткування, але й коштує він значно дорожче, ніж два інших. Цікаве співвідношення ціни та потужності пропонують Case та New Holland.

Ральф Лєнге