Спецможливості
Інтерв'ю

«Хвороби є і в спеку. Просто вони «ховаються» або «маскуються»

22.06.2018
5220
«Хвороби є і в спеку. Просто вони «ховаються» або «маскуються» фото, ілюстрація

Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат с.-г. наук Світлана Чоні. Сайт «Пропозиція» попросив її докладніше прояснити ситуацію з захворюваннями основних польових культур нинішнього року.

То чи правда, що хвороб цього року немає?

З хворобами справді проблем було порівняно мало, але зовсім без хвороб ще не було жодного сезону й не буде. Нинішнього сезону спостерігалося ураження піренофорозом на 10% площ озимої пшениці по всіх регіонах. Його всі шукали торік, а його не було. Та нинішньої весни він прийшов: затяжна зима різко змінилася жаркою (як для тієї пори року) й посушливою погодою, потім був різкий спад температури і опади, а потім — суховії.

Останні сприяють розвитку не тільки піренофорозу, а й так званих фізіологічно обумовлених хвороб. І останніх уже станом на початок червня було багато, причому на всіх основних польових культурах. Це зумовило пошкодження листкової пластинки. Особливо це спостерігається в Центральному регіоні на озимині: прапорцевий листок частково або повністю вигорів, через що вегетація закінчується досить швидко.

На соняшнику така погода, як зараз, сприяє поширенню фомопсису. На Півдні чимало сої на зрошенні, і там спостерігається багато хвороб. В цьому році вже зустрічалося багато випадків ризоктоніозу та фузаріозу в різних формах прояву. Також спостерігається, як і щороку, пероноспороз і аскохітоз.

Погодні умови нинішнього року зумовлюють ще одну проблему, пов’язану з хворобами. Чим менше вологи, чим жорсткіші погодні умови, тим менш активне спороношення і тим частіші нетипові прояви будь-якої хвороби. До речі, і прояви дефіциту будь-якого елементу живлення.

А чимало агрономів досі намагаються визначити хворобу «на око». Які хвороби найчастіше можна сплутати з дефіцитом елементів живлення?

День поля на Полтавщині 5 червня 2018 р., майстер-клас з захисту насінняНа зернових колосових, особливо в умовах, що складаються нинішнього року, будь-яку хворобу легко сплутати з іншою. Наприклад, ринхоспоріоз досить легко сплутати з листковою формою фузаріозу, з іншими плямистостями. Тому в таких умовах, як цього року, обов’язково слід діагностувати хворобу, здаючи зразки на аналіз до спеціалізованої лабораторії. Адже тільки фітопатологічний аналіз зможе точно виявити, що це за хвороба і чи хвороба взагалі. І, витративши порівняно невеликі гроші, господарство може запобігти викиданню на вітер чималих коштів, яких вимагатиме обробка фунгіцидом, який насправді рослині не потрібен.

Як швидко фітопатологічна лабораторія може виявити, що саме за хвороба на рослині?

Лабораторія, яка працює за методом ПЛР-діагностики (ПЛР — полімеразна ланцюгова реакція), може дати результат за кілька годин. Таких лабораторій в Україні з півдесятка. Серед них лабораторія компанії «Сингента» в Білій Церкві, лабораторія Інституту живлення рослин, я знаю комерційну лабораторію в Харкові. Якщо ж такого обладнання нема, то аналіз займе від тижня до двох.

Мабуть, тому й намагаються діагностувати візуально, бо за ті тиждень-два й суттєву частину врожаю можна втратити…

Навіть якщо аналіз забирає тиждень-два, все одно він необхідний. Навіть якщо частина врожаю втрачена – агроном хоч буде знати, який патоген кишить на конкретному полі, і на основі цього приймати рішення на майбутнє, коли складатиме сівозміну чи плануватиме профілактичні обробки. Та й аналіз традиційним методом відбуватиметься швидше, якщо вже висунуті якісь версії щодо того, що саме шукати. При цьому слід брати до уваги не тільки зовнішній вигляд рослин, а й історію поля — які культури і хвороби там були раніше.

Окрім погоди на поширеність хвороб впливає також скорочення сівозмін. Які хвороби зараз поширюються з цієї причини?

Внаслідок насичення сівозмін соняшником зараз на полях велика кількість склеротинії, або сірої та білої гнилей. Дехто намагається зарадити їх поширенню, «розбавляючи» соняшник соєю. Але вона так само уражується білою й сірою гнилями. Тому варто запам’ятати, що соя для соняшника — не сівозміна, адже у них спільні збудники хвороб.

Також поширений на соняшнику альтернаріоз з таким же успіхом розвивається на ріпаку й сої. І хоча ця хвороба не «спалює» поля швидко, але, поступово накопичуючись на полі, становить небезпеку і для культур-наступників.

Насичення сівозмін кукурудзою не настільки критичне, коли все робити в строк. Кукурудза сама по собі хворіє не часто, бо після фази 5-го листка починається період, несприятливий для поширення хвороб. Але коли кукурудза застоюється в полі до грудня-січня, вона стає ідеальним розсадником для патогенів, які часто залишаються в полі і потім уражують культури-наступники. При цьому те, що кукурудзиння, залишаючись у полі, виступає інкубатором для патогенів — ще півбіди. Кукурудзяний качан через те, що зерна містять багато крохмалю, виступає ідеальним поживним середовищем для різноманітних патогенів, у першу чергу для грибів роду Fusarium. І на полях, які достоюють незібраними до зими, на багатьох качанах можна знайти цілий «букет» хвороб.

Одним з негативних наслідків процесу глобалізації є те, що з країни в країну все легше й швидше переносяться хвороби рослин. Які хвороби з’явилися в Україні останніми роками?

На соняшнику це попеляста гниль, яка сильно поширилася останніми роками, хоча не так давно її тут не було взагалі. Протягом останніх 3 років на озимих зернових спостерігається гібеліна (гібеліноз). Це прикоренева гниль, яку досить легко сплутати з проявами інших хвороб і досить складно подолати.

Чим боротися з тією чи іншою хворобою, можна дізнатися у будь-якого агронома-консультанта. А от як Ви вважаєте, окрім кліматичних факторів і вибору препаратів чим ще можна пояснити те, що у одних виникають проблеми з хворобами, а у інших вони не такі критичні?

"Картопляна майстерня"Проблеми виникають тоді, коли намагаються знехтувати, на перший погляд, дрібницями. От тривалість робочого дня при роботі з пестицидами, згідно з технікою безпеки, має становити 6 годин. На практиці цього не дотримуються, люди втомлюються – і в результаті нерідко нам дзвонять, питають: що робити, коли при змішуванні бакової суміші переплутали каністру і залили не той препарат, наслідком чого стала фітотоксичність?

Ще однією причиною фізіологічно обумовлених хвороб цього року стала обробка в неоптимальні терміни. Цього року фази розвитку зернових «пролітали» дуже швидко, з обробками запізнювались – і в результаті зараз пшеницю й ячмінь «крутить» від внесених із запізненням препаратів групи 2,4-Д.

«Дрібницею», про яку багато хто забуває, часто буває необхідність правильного підбору не тільки діючої речовини, а й власне препарату. Справді, тебуконазол — скрізь тебуконазол, у якого б то не було виробника.

Але препарат – це не тільки діюча речовина, а й, по-перше, ступінь її чистоти від домішок, а по-друге — формуляція, яка є інтелектуальною власністю виробника і тримається в таємниці. Наприклад, цього року китайські ацетохлори наробили багато шкоди на соняшнику. Речовина сама по собі жорстка, а за низького ступеню очистки вона досить сильно пошкодила кореневу систему культури.

Від формуляції залежить не тільки ефективність діючої речовини, а й строк дії препарату, його фітотоксичність, сумісність у бакових сумішах з іншими. Тому варто обирати оригінальні препарати.

Врешті, проблеми з хворобами виникають у тих, хто забуває важливе правило – що потрібно контролювати посів, а не якусь одну хворобу. Борючись із якоюсь конкретною хворобою, аграрій тільки звільняє місце в агроценозі для іншого патогену.

Що ж робити? Використовувати біопрепарати? Адже їх виробники стільки розповідають про те, що корисні мікроорганізми займають місце в екосистемі, що перешкоджає розмноженню шкідливих…

Бактеріальні препарати мають право на існування. Але необхідно розуміти, як їх правильно використовувати, в яку фазу вносити, і що буде з цим мікроорганізмом після внесення. І, як показує практика, біопрепарати вимагають вищого рівня організації, культури виробництва, ніж хімічні, які вніс — і через певний час вони розпалися.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Ключові слова: захист рослин

Інтерв'ю
Кукурудза сьогодні є стратегічною культурою, що вирощується майже у всіх кліматичних зонах України. Насичення сівозміни кукурудзою та відсутність системи інтегрованого управління шкідниками сприяють збільшенню кількості шкідників і... Подробнее
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.

1
0