Спецможливості
Новини

Бізнес готовий інвестувати в науку. Але в яку?

06.07.2017
2189
Бізнес готовий інвестувати в науку. Але в яку? фото, ілюстрація

Нехай там що кажуть песимісти, реальні інвестори таки й справді існують і вони справді шукають, куди б вигідно вкласти свої гроші. Інше питання, який вітчизняний проект можна вважати інвестиційно привабливим? Що потрібно бізнесу від науки і як налагодити їх синергію, з’ясували учасники програми «Нові концепти управління: мультиплікатори та важелі впливу» Києво-Могилянської бізнес-школи для Ukrainian Food Valley.

 

На жаль, нині відсоток проникнення високих технологій в українському агросекторі поки що доволі низький — близько 10-12% порівняно зі світовими лідерами – Австралією, Ізраїлем, США, Канадою, Нідерландами, де IT-рішення в сільському господарстві застосовуються дуже широко.

За словами голови Асоціації AgTech Ukraine Юрія Петрука, конкуренція диктує свої умови – виживають тільки найефективніші. Відтак наука, зокрема аграрна, має вчитися у бізнесу шукати можливості та оперативно реагувати на виклики часу та практичні потреби потенційного клієнта.

На думку директора SmartFarming Артема Бєлєнкова, в України є всі передумови стати технологічним агрохабом. Уже сьогодні поєднання наукових напрацювань, практичного досвіду та прагнень відчутно змінює  світоглядні орієнтири бізнесу.

Технічний директор Agro Core Сергій Тихонов упевнений, що майбутнє агросектора – за інтеграцією технологій, а серед ключових пріоритетів передусім залишатиметься вміння трансформуватися й готовність до співпраці. Скажімо, нині в R@D зазвичай інвестують тільки великі компанії. Щоб такі інтегровані рішення були доступні й малим виробникам, їм необхідна реальна кооперація. Тож на часі логіка відкритих систем, де є взаємодія, спільні рішення і спільні ресурси.

Щодо співпраці бізнесу з академічною українською наукою, то на думку головного редактора propozitsiya.com Оксани Руженкової, вітчизняна аграрна «глибоко законспірована». Через непристосованість до життя (а, може, надмірну скромність) українські вчені так і не навчилися демонструвати ініціативність у налагодженні конструктивного діалогу з практиками. Але ж інновації зазвичай виникають тільки тоді, коли певну «суму знань», накопичену фундаментальною наукою, бере у розвиток наука прикладна, прагнучи задовольнити потребу свого клієнта. Втім нині в цьому питанні очевидна відсутність координації стейкхолдерів і спільного для них інформаційного поля.

«Український бізнес цілком спроможний зробити перший крок назустріч науковцям і залучити їхній досвід задля проведення сортовипробувань у різних кліматичних зонах, чому вчені можуть зарадити завдяки наявності широко розгалуженої мережі дослідних станцій», - сказала О.Руженкова та назвала найефективніші  наукові заклади  НААН України та спроможні до співпраці аграрні виші.  

Інтерв'ю
Олексій Сергієнко
«Треба багато вчитися, щоб знати хоч трохи». Цим відомим висловом французького правника, письменника і політичного мислителя Шарля Луї Монтеск’є можна описати діяльність українського експерта з агротехнологічних питань консалтингової... Подробнее
vitaliy skotsyk
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв  розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  

1
0